Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №216/404/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/404/26

провадження 1-кп/216/553/26

ВИРОК

іменем України

30 липня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрально – Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових за № 12026041230000008 від 02.01.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, має повну середню загальну освіту, неодружений, є тимчасово непрацюючою особою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2023 року по справі № 211/2304/23, яка вступила в законну силу 02 травня 2023 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

У подальшому, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, без посвідчення водія, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.

Так, у невстановлений час, але не пізніше 24 листопада 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому місці сів за кермо транспортного засобу ГАЗ 2705 СПГ, державний номерний знак НОМЕР_1 .

У подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування ним.

Так, 24 листопада 2023 року о 12 год. 25 хв. по вулиці Українській в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу ОСОБА_4 здійснював керування транспортним засобом ГАЗ 2705 СПГ, державний номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом. За даним фактом 24.11.2023 уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції був складений протокол про адміністративне серії ААД №624904, за ознаками ч. 5 ст. 126 КУпАП України.

У подальшому, постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2024 року по справі № 216/8003/23, яка вступила в законну силу 12 лютого 2024 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 48 000 (сорок вісім тисяч) грн. 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Окрім цього, у невстановлений час, але не пізніше 21 квітня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому місці сів за кермо транспортного засобу ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_2 .

У подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування ним.

Так, 21 квітня 2024 року о 09 год. 42 хв. по вул. Кобилянського в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, ОСОБА_4 здійснював керування транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_2 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом. За даним фактом 21.04.2024 уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції був складений протокол про адміністративне серії ААД № 737186, за ознаками ч. 5 ст. 126 КУпАП України.

У подальшому, постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2024 року по справі № 216/3012/24, яка вступила в законну силу 18 червня 2024 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 48 000 (сорок вісім тисяч) грн. 00 копійок, без позбавлення права керування транспортним засобом та без вилучення транспортного засобу.

Окрім цього, у невстановлений час, але не пізніше 09 травня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому місці сів за кермо транспортного засобу ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_3 .

У подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування ним.

Так, 09 травня 2024 року о 21 год. 49 хв. по вулиці Шевченка буд. № 130 в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу ОСОБА_4 здійснював керування транспортним засобом ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_3 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом. За даним фактом 09.05.2024 уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції був складений протокол про адміністративне серії ААД № 738774, за ознаками ч. 5 ст. 126 КУпАП України.

Окрім цього, у невстановлений час, але не пізніше 06 лютого 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому місці сів за кермо транспортного засобу Audi F7, державний номерний знак НОМЕР_4 .

У подальшому, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування ним.

Так, 06 лютого 2025 року о 16 год. 30 хв. по вул. Конституційній біля буд. № 4 у Покровському районі м. Кривого Рогу, ОСОБА_4 здійснював керування транспортним засобом Audi F7, державний номерний знак НОМЕР_4 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керувати таким транспортним засобом. За даним фактом 06.02.2025 уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції був складений протокол про адміністративних правопорушень, за ознаками ч. 5 ст. 126 , ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

У подальшому, постановою Покровського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 року по справі № 212/1818/25, яка вступила в законну силу 10 березня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 48 000 (сорок вісім тисяч) грн. 00 копійок, без позбавлення права керування транспортним засобом та без вилучення транспортного засобу.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

22 січня 2026 року між прокурором Криворізької ценральної оркужної прокуратури ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав за обставин, викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому та підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання.

Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Також пояснив, що він цілком розуміє характер пред`явленого йому обвинувачення за ч. 1 ст. 382 КК України.

Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст.476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні даної угоди.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене стронами покарання.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання.

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували щодо затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди з наступних підстав.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

При проведенні судового засідання судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє: права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання та міру покарання зазначеної в угоді; інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки невиконання угоди, відповідно до ст. 476 КПК України.

Суд, також, переконався у добровільності укладення прокурором та обвинуваченим угоди і, що воін не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

За таких підстав, суд вважає доведеним в судовому засіданні, обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 по пред`явленому обвинуваченню поза всяким розумним сумнівом.

Відповідно до угоди про визнання винуватості від 22 січня 2026 прокурор та підозрюваний ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч. 1 ст. 382 КК України та щодо узгодженого покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473, ст.476 КПК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам ст.472 КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним відносяться до нетяжкого злочину. Також судом враховується, що міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст. 382 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.

При призначенні покарання, визначеного угодою про визнання винуватості від 22 січня 2026 суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінальниого правопорушення дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст. 66 КК України обставиною, які пом`якшують покарання обвинуваченого, судом визнаються щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 , по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України.

Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимимй на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває.

За таких підстав суд вважає, що узгоджене сторонами покарання буде достатньою карою для обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення та сприятиме виправленню обвинуваченого, а також запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.

Цивільний позов заявлений не був.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Прокурором клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу під час судового провадження не заявлялось.

Ураховуючи наведене, а також засади змагальності та диспозитивності кримінального провадження (ст. 22, 26 КПК), суд не вбачає підстав за власною ініціативою вирішувати питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст.110, 314, 369, 371-374, 475 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 січня 2026 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12026041230000008 від 02.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподаковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п`ятсот ) гривень 00 коп.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази:

- належним чином засвідчену копію судової справи 216/3530/24 (провадження 3/216/1888/24), належним чином засвідчену копію судової справи 216/3012/24 (провадження 3/216/1631/24), належним чином засвідчену копію судової справи 216/8003/23 (провадження 3/216/3665/24) ;

- належним чином засвідчену копію судової справи 216/2304/23 (провадження 3/216/1603/23);

- належним чином засвідчену копію судової справи 212/1818/25 (провадження 3/212/809/25) залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №216/404/26, провадження №1-кп/216/553/26.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення з урахуванням обмежень, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_8