Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №206/2008/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/2008/26

Провадження 2-о/206/94/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Дніпро

головуючого судді – Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Дуб В.С.,

заявниці – ОСОБА_1 ,

представника заявниці – адвоката Курячого Андрія Миколайовича,

заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження, –

І. Стислий зміст заяви

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просить встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо неї, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також внести відповідні зміни до актового запису про її народження № 501 від 30 серпня 2006 року, зазначивши батьком ОСОБА_5 , громадянина України.

Заяву обґрунтовано тим, що заявниця народилася у матері, яка не перебувала у зареєстрованому шлюбі. Відомості про батька в актовому записі про її народження були внесені за заявою матері, тоді як її біологічним батьком був ОСОБА_5 . За твердженням заявниці, останній визнавав її своєю дочкою, піклувався про неї, матеріально підтримував та сприяв підтриманню родинних відносин між нею і своєю старшою дочкою ОСОБА_3 .

Установлення цього факту необхідне заявниці для реалізації особистого немайнового права знати своє походження, приведення актового запису про народження у відповідність до фактичного походження, а також реалізації майнових і соціальних прав, пов`язаних із походженням від загиблого військовослужбовця, зокрема для забезпечення можливості продовження навчання.

ІІ. Рух справи та позиції учасників

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 14 квітня 2026 року відкрито провадження у справі № 206/2008/26, постановлено розглядати її в порядку окремого провадження, призначено судове засідання та витребувано у Восьмої Дніпровської державної нотаріальної контори інформацію про наявність спадкової справи після смерті ОСОБА_5 і, у разі її наявності, належним чином засвідчену копію.

30 квітня 2026 року Міністерство оборони України подало письмові пояснення, у яких просило з`ясувати коло батьків, дружини та дітей померлого, залучити осіб, на права яких може вплинути рішення, а також залучити територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Міністерство зазначило, що висновок № 50534 є непрямим дослідженням спорідненості двох імовірних сестер, не містить прямого дослідження біологічного матеріалу ОСОБА_5 та, на думку Міністерства, не може самостійно підтвердити його батьківство.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року клопотання Міністерства оборони України задоволено: витребувано у Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану повні витяги та інформацію щодо народження ОСОБА_5 , його шлюбів і розірвання шлюбів, батьків та можливих дітей, а також залучено до участі у справі як заінтересовану особу ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Листом від 24 червня 2026 року № 577/31.28-89 Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі надав повні витяги щодо народження ОСОБА_5 , його шлюбу та розірвання шлюбу, а також народження ОСОБА_6 .

Заявниця та її представник у судовому засіданні підтримали заяву в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 заяву підтримала, підтвердила, що ОСОБА_5 є біологічним батьком заявниці, визнавав її дочкою та брав участь у її утриманні.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася. У заяві від 12 травня 2026 року вона просила розглянути справу за її відсутності та повністю підтримала вимоги заявниці.

Заінтересована особа ОСОБА_4 проти задоволення заяви не заперечував. Пояснив, що він є рідним братом ОСОБА_5 та знає, що його брат є батьком ОСОБА_1 та допомагав доньці матеріально.

Представник Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, письмових заперечень не подав.

Міністерство оборони України доказів, які безпосередньо спростовують біологічне споріднення заявниці, не надало, однак заперечило проти надання висновку № 50534 самостійного й вирішального значення, посилаючись на непрямий характер дослідження, його проведення приватною установою до відкриття провадження та відсутність прямого дослідження біологічного матеріалу померлого.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, письмових пояснень або заперечень не подав.

ІІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст доказів

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00057437833, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Дніпропетровську. Її матір`ю записана ОСОБА_2 , а батьком – ОСОБА_7 . Актовий запис про народження № 501 складено 30 серпня 2006 року Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану.

У повному витягу зазначено, що відомості про батька внесені «за заявою заявника»; дата народження та громадянство записаного батька відсутні. Прізвище записаного батька відповідає прізвищу матері у чоловічій формі, а матеріали справи не містять спільної заяви батьків, заяви батька чи судового рішення, на підставі яких могло бути визначене походження заявниці від ОСОБА_7 .

З повних витягів щодо шлюбу та розірвання шлюбу вбачається, що 25 січня 1997 року ОСОБА_5 уклав шлюб із ОСОБА_8 . Шлюб розірвано на підставі рішення суду, актовий запис про розірвання шлюбу № 323 складено 29 листопада 2005 року. Відомостей про перебування ОСОБА_5 в іншому зареєстрованому шлюбі на час смерті надані витяги не містять.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 підтверджено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 52 років; державну реєстрацію смерті проведено 16 вересня 2025 року, актовий запис № 849.

Зі сповіщення сім`ї від 15 вересня 2025 року вбачається, що ОСОБА_5 , призваний на військову службу під час мобілізації 18 січня 2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання отримав вибухову травму та помер у медичному закладі від отриманих травм.

Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та повного витягу щодо актового запису про народження, ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , її батьком записаний ОСОБА_5 , а матір`ю – ОСОБА_8 . Підставою визначення походження ОСОБА_10 від батька зазначено актовий запис про шлюб її батьків № 28 від 25 січня 1997 року.

Свідоцтвом про укладення цивільного шлюбу № НОМЕР_4 , виданим у місті Бургас Республіки Болгарія, та його нотаріально посвідченим перекладом підтверджено, що після укладення шлюбу 09 березня 2021 року ОСОБА_11 змінила прізвище на ОСОБА_12 .

З метою перевірки біологічної спорідненості ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пройшли молекулярно-генетичне дослідження у ТОВ «Медичний генетичний центр «Мама Папа».

З висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду від 10 листопада 2025 року № 50534 вбачається, що дослідження проведене експертом ОСОБА_13 . Перед експертом поставлено питання, чи мають ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , народжені різними матерями, спільного біологічного батька.

Об`єктами дослідження були біологічні зразки букального епітелію обох жінок. Зразки відібрано 17 жовтня 2025 року після перевірки їхніх документів, про що складено акт, підписаний учасницями та особою, яка здійснила відбір. Дослідження виконано за дванадцятьма STR-маркерами X-хромосоми; комбінований індекс спорідненості становить 1 473.

За висновком дослідження, ймовірність того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , народжені різними матерями, мають спільного біологічного батька, становить 99,93 %.

Надані платіжні інструкції АТ КБ «ПриватБанк» підтверджують систематичний рух коштів між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у період із березня до вересня 2025 року. Чотирнадцять платіжних інструкцій підтверджують перекази Луць О.І. на рахунок заявниці на загальну суму 34 900 грн; дві платіжні інструкції підтверджують зворотні перекази заявниці ОСОБА_5 на загальну суму 1 407,04 грн.

Матеріали справи також містять дві фотокартки, на яких, за поясненнями учасників справи, зображені заявниця у дитячому віці, її мати та ОСОБА_5 під час сімейних подій.

Договором № БД-ЕД-24-73 про надання освітніх послуг підтверджено, що ОСОБА_1 навчається у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара за денною формою навчання, спеціальністю 073 «Менеджмент», освітньою програмою «Міжнародний менеджмент», зі строком навчання з 01 вересня 2024 року до 30 червня 2028 року.

IV. Норми права і мотиви суду

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 та частиною другою статті 315 ЦПК України суд у порядку окремого провадження встановлює факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За частиною шостою статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заінтересованим особам право подати позов на загальних підставах.

Частиною першою статті 130 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Частина перша статті 135 Сімейного кодексу України визначає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, за відсутності спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька записуються за її вказівкою.

Заявниця є повнолітньою дочкою, щодо походження якої просить встановити факт, а тому відповідно до частини третьої статті 128 та частини другої статті 130 Сімейного кодексу України має право подати таку заяву.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду в порядку окремого провадження.

У постанові від 24 липня 2024 року у справі № 753/858/23 Верховний Суд наголосив, що справи про встановлення юридичних фактів, зокрема факту батьківства, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України, а мета подальшої реалізації соціальних прав не змінює цивільно-правового характеру такої вимоги.

У постанові від 09 липня 2025 року у справі № 201/1017/25 Верховний Суд звернув увагу, що передумовами застосування статті 130 Сімейного кодексу України є смерть особи, батьківство якої встановлюється, та внесення первинного запису про батька відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Водночас сама мета оформлення пенсії або іншої соціальної допомоги не свідчить про наявність спору з органом, який призначає відповідну виплату.

У цій справі смерть ОСОБА_5 підтверджена свідоцтвом про смерть. Відомості повного витягу щодо актового запису про народження заявниці – внесення даних про батька «за заявою заявника», відсутність дати народження та громадянства записаного батька, відповідність його прізвища прізвищу матері у чоловічій формі, а також відсутність спільної заяви батьків, заяви батька чи рішення суду – у своїй сукупності підтверджують, що первинний запис про батька заявниці вчинено за правилами частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Отже, передбачені статтею 130 Сімейного кодексу України передумови розгляду заяви наявні.

Під час розгляду справи жодна особа не заявила самостійних майнових вимог, не оспорила походження заявниці від ОСОБА_5 та не надала відомостей про іншого біологічного батька. Мати заявниці та дочка померлого ОСОБА_3 заяву підтримали, брат померлого ОСОБА_4 проти її задоволення не заперечував. Витребувані відомості ДРАЦС підтверджують розірвання шлюбу померлого та не містять даних про інших його дітей.

У межах цієї справи суд не вирішує питання про склад спадщини, коло спадкоємців, право на одноразову грошову допомогу, пенсію чи розмір відповідних виплат. Такі права можуть бути реалізовані після набрання рішенням законної сили у встановленому законом порядку, а особи, яких це стосується, не позбавлені можливості захищати свої права у відповідному провадженні. Тому сама можливість виникнення в майбутньому майнових або соціальних прав не свідчить про наявність у цій справі спору про право.

Заперечення Міністерства оборони України стосуються достатності та оцінки доказів, а не належності Міністерству чи іншій конкретно визначеній особі спірного цивільного права. За таких обставин підстав для застосування частини шостої статті 294 ЦПК України суд не встановив.

Відповідно до статей 76–81 та 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодний доказ не має для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений як на замовлення учасника справи, так і на підставі ухвали суду. Частина перша статті 106 ЦПК України надає учаснику справи право подати висновок експерта, складений на його замовлення.

На титульній сторінці висновку № 50534 зазначено, що його складено для подання до суду, наведено відомості про особу, яка проводила дослідження, її освіту та досвід, а також міститься підпис про попередження за статтями 384, 385 КК України. Отже, проведення дослідження приватною експертною установою на замовлення заявниці до відкриття провадження саме по собі не є підставою для відхилення висновку.

Дослідження проводилося для перевірки гіпотези про спільного біологічного батька двох жінок, народжених різними матерями. Його підсумковий висновок сформульовано як імовірність наявності у них спільного біологічного батька – 99,93 %. Особи учасниць були перевірені за документами, порядок відбору біологічних зразків зафіксований актом, а дослідження виконано за дванадцятьма STR-маркерами X-хромосоми.

Суд враховує, що біологічний матеріал ОСОБА_5 не досліджувався, тому висновок № 50534 є непрямим доказом і сам по собі не ідентифікує його як батька заявниці. Водночас пряме дослідження його біологічного матеріалу після смерті є об`єктивно ускладненим, а непрямий характер доказу не позбавляє його доказового значення у сукупності з іншими матеріалами справи.

Походження ОСОБА_3 від ОСОБА_5 офіційно підтверджується актовим записом про її народження, складеним на підставі шлюбу її батьків. Батьківство ОСОБА_5 щодо ОСОБА_10 жодним учасником не оспорюється, доказів на спростування відповідного актового запису не подано. Таким чином, офіційно підтверджене походження Яни та результат генетичного дослідження утворюють послідовний доказовий зв`язок на користь походження заявниці від ОСОБА_5 .

Результат генетичного дослідження узгоджується із систематичною фінансовою підтримкою заявниці з боку померлого, двосторонніми грошовими переказами, спільними фотокартками, поясненнями матері заявниці та позиціями близьких родичів померлого. Ці докази взаємно доповнюють один одного та не містять істотних суперечностей.

Жодна заінтересована особа не надала альтернативного генетичного висновку, доказів методологічної помилки у дослідженні № 50534 або конкретних даних про іншого біологічного батька заявниці. Міністерство оборони України не заявило клопотання про проведення іншої чи повторної експертизи та не поставило під сумнів ідентифікацію учасниць дослідження або належність відібраних зразків.

З огляду на наявність висновку експерта, відсутність установлених методологічних недоліків, узгодженість його результату з іншими доказами та відсутність клопотань учасників про проведення іншої експертизи суд не встановив передбаченої статтею 103 ЦПК України необхідності призначати експертизу з власної ініціативи.

Оцінивши докази окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони є взаємоузгодженими, належними, допустимими та достатніми для встановлення факту, що ОСОБА_5 є біологічним батьком ОСОБА_1 .

Встановлення цього факту має для заявниці юридичне значення, оскільки створює умови для реалізації її особистих немайнових прав, внесення достовірних відомостей про походження до актового запису про народження, а також реалізації пов`язаних зі спорідненістю майнових і соціальних прав. Іншого позасудового порядку встановлення факту батьківства померлої особи законом не передбачено.

Відповідно до статті 134 Сімейного кодексу України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження та видає нове свідоцтво про народження.

Підпунктом 2.13.1 пункту 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, передбачено, що підставою для внесення змін є, зокрема, рішення суду, у якому зазначено конкретні зміни до актового запису. За підпунктом 2.16.4 цих Правил на підставі рішення суду про батьківство змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно з рішенням суду.

Оскільки відомості про ОСОБА_7 були внесені не на підставі встановленого походження заявниці від цієї особи, а за правилами частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, внесення достовірних відомостей про батька потребує виключення попередніх відомостей та зазначення батьком ОСОБА_5 . Прізвище, власне ім`я та по батькові заявниці не змінюються, оскільки відповідної вимоги не заявлено.

V. Висновок суду та судові витрати

Оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 102, 103, 106, 258, 259, 263–265, 273, 293, 294, 315, 316, 319, 354 ЦПК України, статтями 128, 130, 134, 135 Сімейного кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження – задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 № 501, складеного 30 серпня 2006 року Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції:

– виключити відомості про батька: « ОСОБА_7 »;

– зазначити батьком: « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України».

Інші відомості актового запису про народження залишити без змін.

Судові витрати не відшкодовуються.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Гаркуша