Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №240/2737/24 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/2737/24

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити діїї,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.01.2024 №240 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - «суворої догани» та притягнення до повної та підвищеної матеріальної відповідальності;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити премію за січень 2024 року у повному обсязі та повернути кошти стягнуті з грошового забезпечення.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 11.04.2023 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира 3-го механізованого батальйону з озброєння. 18.01.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ «Про завершення службового розслідування», згідно з яким застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді «суворої догани» та притягнуто до повної та підвищеної матеріальної відповідальності, позбавлено щомісячної премії у повному обсязі за січень 2024 року та вирішено утримувати з грошового забезпечення за завдану шкоду у сумі 5 656 49, 22 грн. в розмірі щомісяця до 20 відсотків місячного забезпечення.

Вважаючи протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 18.01.2024 № 240 в частині притягнення його до дисциплінарної та матеріальної відповідальності та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зауважив, що майор ОСОБА_1 , недбало ставлячись до своїх службових обов`язків, своєчасну евакуацію автомобільного транспорту НММWV, військовий номер НОМЕР_2 , не забезпечив та належних заходів контролю за проведенням евакуації евакуаційною групою, не здійснив. Поряд із цим, належної доповіді про зникнення (викрадення) автомобільного транспорту НММWV військовий номер НОМЕР_2 , рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 , не надав. Вказані дії призвели до завдання державі, в особі військової частини НОМЕР_1 істотної шкоди, що виражається у втраті дороговартісної спеціальної бойової автомобільної техніки.

Відповідач вказує, що приймаючи оскаржуваний наказ суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийнятті рішення, і не порушував законні права та інтереси позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 11.04.2023 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира 3-го механізованого батальйону з озброєння.

18.01.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ «Про завершення службового розслідування», згідно з яким застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді «суворої догани» та притягнуто до повної та підвищеної матеріальної відповідальності, позбавлено щомісячної премії у повному обсязі за січень 2024 року та вирішено утримувати з грошового забезпечення за завдану шкоду у сумі 5 656 49, 22 грн. в розмірі щомісяця до 20 відсотків місячного забезпечення.

Під час проведення службового розслідування встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №16 від 03.05.2023 «Про введення в експлуатацію автомобільної техніки» до складу взводу розвідки 3-механизованного батальйону військової частини НОМЕР_1 , було включено автомобіль НММWV шасі № НОМЕР_3 , 2019 року виготовлення, військовий номер НОМЕР_2 , який під час передачі був у технічно справному стані, про що свідчить акт технічного стану військового майна від 30.04.2023 №1990.

У ході службового розслідування було надано пояснення солдатом ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки командира розвідувальної роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в якому він вказує, що автомобіля НММWV шасі № НОМЕР_3 , 2019 року виготовлення, військовий номер НОМЕР_2 , під час виконання бойового завдання 04.11.2023 знаходившись в районі села Першотравневе, Харківської області, попередньо був під обстрілом артилерії зі сторони ворога та був пошкоджений (частково порушена можливість пересування). Водій не міг здійснити евакуацію авто, так як був поранений та евакуйований з місця події. Водій виконував бойове завдання згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2023 №1602. Поряд із цим, йому відомо, що попередній командир взводу розвідки 3-го механізованого батальйону майстер-сержант ОСОБА_3 (загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 ), звертався до заступника командира НОМЕР_5 механізованого батальйону з озброєння ОСОБА_1 з метою здійснення евакуації автомобіля НММWV.

З пояснень майора ОСОБА_1 стало відомо, що 04.11.2023 йому було повідомлено про пошкодження автомобіля НММWV шасі № НОМЕР_3 , 2019 року виготовлення, військовий номер НОМЕР_2 внаслідок мінометного обстрілу в районі населеного пункту Петропавлівка Харківської області. Можливості миттєвої евакуації не було у зв`язку з тим, що переправа через річку Оскіл в денний час не працює для вантажного транспорту. По прибуттю евакуаційної групи на місце знаходження автомобіля HMMWV військовий номер НОМЕР_2 , вказаний автомобіль виявлено не було. На даний момент місце знаходження автомобіля невідомо.

Позивач вважає, що його незаконно і безпідставно притягнули до повної та підвищеної матеріальної відповідальності, за умови, що він не є матеріально відповідальною особою, оскільки договір про повну та підвищену матеріальну відповідальність з ним не укладався, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про закріплення за ним відповідного майна не видавався, так як вказані обов`язки і відповідальність за їх невиконання згідно Статуту покладено на командира взводу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинах, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Військові частини у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міноборони, наказами і директивами Міністра оборони та наказами і директивами начальника

Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил, статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців обов`язок знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Отже, обов`язок збереження ввіреного військового майна витікає із прямої норми закону, а відтак, об`єктивно не може бути невідомий військовослужбовцю.

Статтею 16 Статуту внутрішньої служби передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Як передбачено ст.ст.26, ст.27 Статуту внутрішньої служби, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно- правової відповідальності за ці правопорушення.

За визначенням п.2 Інструкція з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017р. №440, матеріально відповідальна особа - посадова (службова) особа, на яку за характером її посади (роботи) покладено матеріальну відповідальність за збереження військового майна на підставі наказу командира військової частини (договору про матеріальну відповідальність працівника, укладеного відповідно до вимог трудового законодавства) і якій передано під звіт або в інший документально оформлений спосіб на зберігання, у тимчасове користування військове майно.

Згідно з ст.45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Процедура проведення службового розслідування відносно військовослужбовців передбачена ст.ст.47, 84 - 88 Дисциплінарного статуту і деталізована нормами Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України (затверджений наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608; далі за текстом Порядок №608).

Службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (п. 7 Порядку № 608).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування може призначатися у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 року № 160-IX (далі Закон № 160- ІХ).

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону № 160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 160-ІХ підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 160-ІХ умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

1) наявність шкоди;

2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

4) вина особи в завданні шкоди.

Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України (ч. 3 ст. 3 Закону № 160-ІХ).

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону № 160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:

виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети; вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону України № 160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Статтею 8 Закону України № 160-ІХ визначено порядок проведення службового розслідування. Посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів (ч. 1 ст. 8 Закону України № 160-ІХ).

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника) (ч. 2 ст. 8 Закону України № 160-ІХ).

Посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів (ч. 1 ст. 8 Закону України № 160-ІХ).

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.

У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

За змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Відповідно до пп.1 ч.1 ст. 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Згідно статей 58, 59 розділу ІІ (Загальні обов`язки командирів (начальників) Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України), командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Командир (начальник) зобов`язаний завжди мати точні відомості про озброєння, бойову та іншу техніку, що є у військовій частині за штатом, списком і в наявності, проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові).

Відповідно да статей 109, 110 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України заступник командира батальйону з озброєння в мирний і воєнний час відповідає за технічне забезпечення батальйону, за технічний стан озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, їх правильну експлуатацію, ремонт та евакуацію, за технічну підготовку особового складу батальйону, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан підпорядкованих йому підрозділів. Заступник командира батальйону з озброєння зобов`язаний: брати участь у розробленні плану бойової підготовки батальйону і організовувати його виконання відповідно до своєї спеціальності, керувати підготовкою та діяльністю підпорядкованого йому підрозділу, знати ділові та морально-психологічні якості військовослужбовців безпосередньо підпорядкованого йому підрозділу, постійно проводити з ними індивідуально-виховну роботу з підготовки за спеціальністю, керувати технічною підготовкою особового складу батальйону, проводити заняття з військовослужбовцями офіцерського, сержантського (старшинського) складу батальйону з водіння, вивчення озброєння, бойової та іншої техніки, з технічного забезпечення, а також проводити заходи щодо підготовки спеціалістів технічної служби, організовувати правильну експлуатацію, ремонт та евакуацію озброєння, бойової та іншої техніки, а також навчально-тренувальних засобів батальйону, керувати роботами, пов`язаними з їх технічним обслуговуванням і ремонтом, вживати заходів для вдосконалення навчально-матеріальної бази технічної підготовки, стежити за правильним застосуванням і ощадливим витрачанням пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин у підрозділах, знати будову, порядок експлуатації та ремонту озброєння, бойової та іншої техніки батальйону, наявність, технічний стан і місце перебування машин; не менше ніж один раз на три місяці перевіряти технічний стан озброєння, техніки і матеріальних засобів батальйону і проводити перевірку стрілецької зброї за номерами та стану боєприпасів у підрозділах, проводити роботу, пов`язану із влаштуванням та обладнанням приміщень і території парку, закріплених за батальйоном, а також забезпечувати підтримання внутрішнього порядку в них, керувати підготовкою озброєння, бойової та іншої техніки до застосування та експлуатації в польових умовах, вживати заходів щодо забезпечення їх обладнанням і засобами для підвищення прохідності, вживати заходів, спрямованих на запобігання катастрофам, аваріям і поломкам озброєння та техніки, аналізувати їх причини, негайно доповідати про них і вжиті заходи командирові батальйону, дотримуватися вимог безпеки під час експлуатації, ремонту й евакуації озброєння, бойової та іншої техніки, а також виконання заходів пожежної безпеки у парку, вести облік і звітність.

Судом з`ясовано, що наказом головнокомандувача Збройних Сил України від 29.03.2023 №641 позивач був призначений заступником командира 3 механізованого батальйону з озброєння військової частини НОМЕР_1 та із 11.04.2023 прийняв посаду й приступив до виконання своїх обов`язків.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2023 №16 "Про введення в експлуатацію автомобільної техніки" до складу взводу розвідки 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , було включено автомобіль HMMWV, шасі № НОМЕР_3 , 2019 року виготовлення, військовий номер НОМЕР_6 , який під час передачі був у технічно справному стані, про що свідчить акт технічного стану військового майна від 30.04.2023 №1990.

04.11.2023 під час виконання бойового завдання, внаслідок мінометного обстрілу в районі населеного пункту Петропавлівка Куп`янського району Харківської області, даний автомобіль було пошкоджено і він потребував евакуації.

Як зазначив відповідач, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2023 №1970 за фактом пошкодження автомобіля HMMWV, військовий номер НОМЕР_6 , було призначене службове розслідування, яке було доручено безпосередньо позивачу, який, в порушення вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, службове розслідування у визначений термін (10.12.2023) - не провів (за що, надалі, був притягнутий до дисциплінарної відповідальності).

Враховуючи невиконання позивачем покладеного обов`язку проведення службового розслідування, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 16.12.2023 №2556, за фактом зникнення автомобіля було призначене службове розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування, командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ від 18.01.2024 №240, відповідно до змісту якого позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладене дисциплінарне стягнення - "сувора догана" , а також до матеріальної відповідальності.

Так, під час проведення службового розслідування встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №16 від 03.05.2023 «Про введення в експлуатацію автомобільної техніки» до складу взводу розвідки 3-механизованного батальйону військової частини НОМЕР_1 , було включено автомобіль HMMWV, шасі № НОМЕР_3 , 2019 року виготовлення, військовий номер НОМЕР_2 , який під час передачі був у технічно справному стані, про що свідчить акт технічного стану військового майна від 30.04.2023 №1990.

В ході службового розслідування було надано пояснення солдатом ОСОБА_4 тимчасово виконуючим обов`язки командира розвідувальної роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в якому він вказує, що автомобіля HMMWV, шасі № НОМЕР_3 , 2019 року виготовлення, військовий номер НОМЕР_2 , під час виконання бойового завдання 04.11.2023 знаходившись в районі села Першотравневе Харківської області, попередньо був під обстрілом артилерії зі сторони ворога та був пошкоджений (частково порушена можливість пересування). Водій не міг здійснити евакуацію авто, так як був поранений та евакуйований з місця події. Водій виконував бойове завдання згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 30.10.2023 №1602. Поряд із цим, йому відомо, що попередній командир взводу розвідки 3-го механізованого батальйону майстер-сержант ОСОБА_5 (загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 ), звертався до заступника командира НОМЕР_5 механізованого батальйону з озброєння ОСОБА_1 з метою здійснення евакуації автомобіля HMMWV.

З пояснень майора ОСОБА_1 стало відомо, що 04.11.2023 йому було повідомлено про пошкодження автомобіля HMMWV, шасі № НОМЕР_3 , 2019 року виготовлення, військовий номер НОМЕР_2 в наслідок мінометного обстрілу в районі населеного пункту Петропавлівка Харківської області. Можливості миттєвої евакуації не було у зв`язку з тим, що переправа через річку Оскіл в денний час не працює для вантажного транспорту. По прибуттю евакуаційної групи на місце знаходження автомобіля HMMWV військовий номер НОМЕР_2 , вказаний автомобіль виявлено не було. На даний момент місце знаходження автомобіля невідомо.

Згідно доданої до службового розслідування довідки-розрахунку вартості майна, яке відповідає фактичним втратам на підставі даних бухгалтерського обліку та становлять - 5 656 491,22 грн.

В свою чергу, варто відмітити, що автомобіль HMMWV, шасі № НОМЕР_3 , 2019 року виготовлення, військовий номер НОМЕР_2 , технічний талон серія НОМЕР_7 позивач не приймав на відповідальне зберігання, що підтверджується актом приймання - передачі №651 від 03.05.2023 року, згідно якого автомобіль прийняв командир розвідувального взводу ОСОБА_6 . В подальшому автомобіль було передано під звіт новому командиру взводу розвідки механізованого батальйону ОСОБА_7

04.11.2023 автомобіль HMMWV, шасі № НОМЕР_3 , 2019 року виготовлення, військовий номер НОМЕР_2 , технічний талон транспортного засобу серія НОМЕР_7 використовувався під час виконання бойового завдання розвідувальною ротою і знаходився в районі села Першотравневе Куп`янського району Харківської області, опинився під обстрілом ворожої артилерії та був пошкоджений. Через поранення водій не міг самостійно здійснити евакуацію автомобіля HMMWV.

Як зазначає позивач, командир взводу розвідки 3-го механізованого батальйону майстер-сержант ОСОБА_8 повідомив його про події та зокрема те, що автомобіль HMMWV військовий номер НОМЕР_2 внаслідок мінометного обстрілу пошкодженою. Позивачем негайно організовано евакуаційну групу, проте, можливості миттєвої евакуації не було через небезпеку для життя особового складу, оскільки мінометний обстріл продовжувався. Крім того, переправа через річку Оскіл була зачинена для проїзду вантажного транспорту і відчинялася лише о 19 год. По прибуттю евакуаційної групи на місце залишення автомобіля HMMWV військовий номер НОМЕР_2 , його не виявлено, розшукові заходи результату не дали. На даний момент, де знаходиться автомобіль невідомо. Переправа через річку Оскіл контролюється військовослужбовцями ЗСУ (які не підконтрольні йому) і автомобіль зник на території, яка контролюється силами ООС, які також не перебувають у його підпорядкуванні.

Відповідно до своїх посадових обов`язки позивач забезпечив організацію евакуації і вжив всіх можливих заходів для розшуку автомобіль, але автомобіль зник з місця обстрілу з незалежних від нього причин.

Такі детальні пояснення позивач надав під час проведення службового розслідування, але їх не взято до уваги, що в свою чергу потягло незаконне притягнення його до відповідальності. Якщо проаналізувати сам наказ, то з нього не вбачається, які конкретно посадові обов`язки позивач не виконав і що саме порушив. Під час розслідування не встановлено чи дійсно втрата майна відбулася з його вини та якими конкретно неправомірними діями завдано шкоду військовому майну.

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується з доводами позивача про те, що його безпідставно притягнули до повної та підвищеної матеріальної відповідальності, за умови, що він не є матеріально відповідальною особою. Договір про повну та підвищену матеріальну відповідальність укладено не було, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про закріплення за ним відповідного майна видано також не було, оскільки вказані обов`язки і відповідальність за їх невиконання згідно Статуту покладено на командира взводу.

Оскільки відповідач не надав суду доказів на спростування доводів позивача, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши наведені норми права та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_9 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.01.2024 №240 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - «суворої догани» та притягнення до повної та підвищеної матеріальної відповідальності.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити премію за січень 2024 року та повернути кошти стягнуті з грошового забезпечення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович