Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №160/4154/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року Справа № 160/4154/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О.

при секретарі судового засіданняДеркач О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: від відповідача: Войтенко К.В. Сухотська К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «ДНІПРОДОРСЕРВІС» Дніпровської міської ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2025р. та від 12.01.2026р., -

УСТАНОВИВ:

23.02.2026р. Комунальне підприємство "ДНІПРОДОРСЕРВІС" Дніпровської міської ради звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.05.2026р., просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.10.2025 № 0580660707, від 21.10.2025 № 0580170707, від 21.10.2025 № 0580160707, від 21.10.2025 № 0580150707, від 21.10.2025 № 0580140707, від 21.10.2025 № 0580100707, від 12.01.2026 № 0019360707 та від 12.01.2026 № 0019370707;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час проведення, перенесення та поновлення термінів проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача посадовими особами були допущені порушення порядку проведення перевірки, а саме: 1)відсутність правових підстав для поновлення перевірки - в матеріалах справи наявні протоколи обшуку з реєстрами вилучених документів, що підтверджує, що запитувані документи були вилучені правоохоронними органами у позивача та зазначені обставини підтверджують об`єктивну неможливість виконати свій обов`язок щодо їх надання, передбачений п.85.2 ст.85 ПК України та, в свою чергу, зобов`язують відповідача вжити всіх заходів для одержання документації з метою забезпечення предмета перевірки; вилучені документи в межах кримінальних проваджень, навіть на звернення позивача, не були повернуті позивачеві, тому позивач вважає дії контролюючого органу щодо поновлення перевірки за наказом №5621-п від 11.11.2024р. з 15.11.2025р. були передчасними, оскільки вилучені документи мають суттєве значення для проведення перевірки; 2) щодо протиправності наказу на перенесення термінів документальної перевірки згідно п.44.5 ст.44 ПК України – вказаними приписами передбачено перенесення термінів перевірки у разі втрати, пошкодження або дострокового зниження документів, зазначених у п.44.1-44.3 цієї статті, а оскільки вилучення первинної документації правоохоронними органами не підпадає під вищевказані випадки, перенесення термінів документальної перевірки згідно п.44.5 ст.44 ПК України є протиправним; неможливість відновлення первинних документів не може прирівнюватись до відсутності документів у такого платника податків на час складання такої звітності; 3) щодо порушення строку проведення перевірки – наказом №5621-п від 11.11.2024р. було поновлено проведення перевірки з 15.11.2024р., наказом №5768-п від 18.11.2024р. терміни її проведення були перенесені на 120 днів згідно п.44.5 ст.44 ПК України, перевірку поновлено з 17.03.2025р., відтак, враховуючи, що перевірка була поновлена 15.11.2024р., а з 18.11.2024р. була перенесена, залишилось 9 робочих днів для проведення перевірки, другий раз перевірка поновлена з 17.03.2025р., отже, термін проведення перевірки мав бути з 17.03.2025 по 27.03.2025, проте, наказом від 26.03.2025р. №2045-п було продовжено строки проведення спірної перевірки на підставі п.82.2 ст.82 ПК України на 5 робочих днів з 31.03.2025, тобто, із наведених обставин, позивач вважає, що встановлений строк може бути продовжений до закінчення цього строку для недопущення перерви між датою закінчення перевірки згідно з першим направленням та датою продовження перевірки, відтак, строк проведення перевірки міг бути продовжений з 28.03.2025р., тому вважає продовження терміну з 31.03.2025р. є протиправним, оскільки терміни проведення перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них відповідно до ст.85.9 ПК України; 4) щодо порушення строків поновлення перевірки - у акті перевірки від 11.04.2025р. відповідач зазначив, що з 18.01.2024р. контролюючий орган був повідомлений з боку правоохоронного органу про можливість отримання копій первинних документів, вилучених в межах кримінального провадження, відповідно, після отримання такого доступу до документів 18.01.2024р., контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня, мав обов`язок поновити проведення перевірки, про що видати відповідний наказ та вручити його платнику податку згідно до п.1.4.7.1 Наказу ДПС від 04.09.2020 №470, тобто, такий наказ про поновлення перевірки мав бути прийнятий не пізніше 19.01.2024р., проте, такий наказ було видано 11.11.2024р., тобто, всупереч вимогам п.1.4.7.1 Наказу ДПС №470; 5) щодо порушення процедури розгляду заперечень на акт перевірки - у ході розгляду заперечень на акт перевірки від 11.04.2025р., який відбувся 15.05.2025р., відповідачем станом на 22.05.2025р. не було надано позивачу письмової відповіді за результатами розгляду таких заперечень, така відповідь на заперечення була створена лише 21.10.2025р. та направлена позивачу 22.10.2025р., що є порушенням з боку відповідача вимог п.86.7 ст.86 ПК України; замість надання відповіді на заперечення, відповідачем було прийнято наказ від 19.05.2025р. №3400-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, при цьому, при проведенні додаткової (повторної) перевірки за вказаними приписами, відповідач визнав неможливість винести ППР через неповноту чи недостовірність висновків акту перевірки, проте, у подальшому були прийняті оспорювані ППР без винесення рішення за результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки у встановлений законом строк та з порушенням норм п.86.7 ст.86 ПК України, які мають характер істотних порушень прав позивача, а тому не можуть не вплинути на оцінку правомірності цих податкових повідомлень-рішень, відтак, оспорювані ППР позивач вважає протиправними. Щодо протиправності ППР від 12.01.2026р. з приводу нарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 24 614 896,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 5 192 338,78 грн. позивач зазначив, що висновок про те, що позивачем було занижено податок на прибуток через включення до складу витрат у 2017р. послуги з капітального ремонту в орендованому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , який було виконано ФОП ОСОБА_1 , завищено витрати у 2018р. по взаємовідносинах з ТОВ «Спринт Магістраль», ФОП ОСОБА_2 , відповідно, позивачем було враховано при визначенні фінансового результату для оподаткування вартість послуги із вказаними контрагентами, операції з якими визнані нереальними. Однак такі висновки позивач вважає помилковими, оскільки у вказаному орендованому ним приміщенні було здійснено не капітальний, а поточний ремонт, проведені ремонті роботи не призвели до збільшення площі приміщень, обладнання спеціальними виробничими приміщеннями, що можна було б пов`язати зі збільшенням економічної вигоди позивача, капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації такого об`єкта в цілому або його частин за нормами ДБН А.2.2.-3:2014, що, у даному випадку, не мало місця та експлуатація об`єкта не призупинялася, позивачем таких наказів про поліпшення об`єкту не видавалось, проведення ремонтних робіт було направлено лише на підтримання об`єкта в робочому стані (проведення технічного нагляду, обслуговування тощо). Разом з тим, посилаючись на те, що понесені витрати, пов`язані саме з поліпшенням об`єктів, що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання таких об`єктів, контролюючий орган не встановив, що комплекс робіт було здійснено з метою підтримання експлуатаційних якостей, технічні характеристики об`єкта до та після проведення робіт не змінились, таким чином, в даному випадку, виконання умов договору від 06.06.2017р. №79 були відсутні поліпшення в розумінні капітальних інвестиційних витрат. Щодо господарських операцій позивача з його контрагентами – ТОВ «Спринт Магістраль», ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Смарт Євролант», ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Алір Плюс», ТОВ «Дорожні системи Дніпро», ТОВ «Лідербуд-Сервіс», позивач зазначив, що реальність господарських операцій підтверджена належними первинними документами, які додані до позову, а також надавались і до перевірки, проте, такі документи відповідачем не були враховані безпідставно, що призвело до невірних результатів перевірки, відтак, вважає, що він мав право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об`єкта оподаткування податком на додану вартість, зокрема, і формування податкового кредиту, податкові зобов`язання сплачені та задекларовані, грошові кошти не повернуті, тому позивач має право на формування і витрат за вказаними господарськими операціями. Щодо посилань відповідача на акт Держаудитслужби від 11.03.2019р. №04.31-21/1, то позивач зазначив, що акт ревізії не є документом, що створює правові наслідки для суб`єкта інспектування, при цьому, листами Дніпропетровської обласної прокуратури від 05.03.2025р. було повідомлено про те, що кримінальні провадження за ч.2 ст.364 КК України 08.05.2020, 01.03.2022р. були закриті на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України. Щодо протиправності ППР від 21.10.2025р. з приводу донарахування грошових зобов`язань з ПДВ в розмірі 142 240,00 грн., штрафних санкцій у розмірі 35560,00 грн., щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 3400 грн., позивач вказав на те, що ці суми були донарахувані через заниження податкового зобов`язання на суму недоамортизації частин витрат по ремонту орендованого приміщення по факту користування та не реєстрації в ЄРПН податкових накладних на ці суми, що є помилковим, оскільки позивачем було проведено саме поточний ремонт приміщень, що було обумовлено умовами договору оренди та повернення орендарем об`єкта оренди не може розглядатись, ані як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів, ані як ліквідація в розумінні п.198.5 ст.198 та п.189.1 ст.189 ПК України. Відтак, на переконання позивача, за наведеним епізодом у нього відсутній обов`язок нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ, а також і складати податкові накладні та реєструвати їх у ЄРПН. Щодо протиправності ППР від 12.01.2026р. з приводу донарахування грошового зобов`язання з чистого прибутку комунальних унітарних підприємств у розмірі 16 852 068,71 грн., то позивач навів ті ж самі обставини щодо реальності господарських операцій та правомірності віднесення до витрат сум за проведення не капітального, а поточного ремонту вищенаведеного орендованого приміщення. Щодо протиправності ППР від 21.10.2025р. з приводу застосування штрафної санкції у сумі 3060 грн. за не взяття на облік орендованого приміщення, не зняття з обліку орендованих приміщень, не взяття на облік автомобілів та не зняття автомобілів з обліку, позивач зазначив, що застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.117.1 ст.117 ПК України є неправомірним, оскільки зазначена норма передбачає відповідальність виключно за порушення порядку взяття на облік платника податків та внесення змін до його облікових даних, а не за подання повідомлень чи звітів щодо об`єктів оподаткування. Також позов обґрунтований і численними правовими висновками Верховного Суду, перелік яких позивачем наведений у позові та у додаткових поясненнях.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні, у відзиві на позов та у додаткових поясненнях просив у задоволенні позову позивачеві відмовити у повному обсязі посилаючись на таке. Щодо порядку проведення перевірки - представник відповідача зазначив, що за наказом №1963-п від 21.04.2025р. була призначена документальна позапланова виїзна перевірка позивача у зв`язку із припиненням юридичної особи в результаті ліквідації, даний наказ був вручений голові комісії з припинення ОСОБА_6 05.05.2021р. Однак, під час перевірки було встановлено, що відповідно до протоколів обшуку від 30.05.2019р., від 05.06.2020р.первинні бухгалтерські документи правоохоронними органами у позивача були вилучені у межах відкритих кримінальних проваджень, тому на підставі наказу №1994-п від 05.05.2021р. терміни перевірки були перенесені на підставі п.85.9 ст.85 ПКУ до дати отримання доступу до вилучених документів. 18.01.2024р. було отримано доступ до вилучених документів по кримінальним провадженням від 08.01.2019р., від 22.01.2019р., згідно протоколу обшуку, проте, за результатами ознайомлення було встановлено відсутність в наданих матеріалах первинних документів позивача. Далі, наказом №5621-п від 11.11.2024р. було поновлено проведення перевірки позивача з 15.11.2024р., факт неможливості проведення перевірки було зафіксовано актом про перенесення термінів від 15.11.2024р. Наказом № 5768-п від 18.11.2024р. було перенесено терміни перевірки на 120 днів згідно п.44.5 ст.44 ПК України, перевірку поновлено 17.03.2025р. Наказом №2045-п від 26.03.2025р. було продовжено строки проведення перевірки на підставі п.82.2 ст.82 ПК України. Перевірка проводилась з 17.03.2025р. по 04.04.2025р. з урахуванням продовження на 5 робочих днів з 31.03.2025р. згідно з наказом №2045-п від 26.03.2025р. Оскільки наказ на продовження перевірки було винесено в межах такої перевірки, а саме: на 8-й день – 26.03.2025р., перевірку здійснено з чітким дотриманням строків. 15.11.2024р. ліквідатору підприємства позивача було вручено запит про надання інформації від 15.11.2024р., вручено запит №2 від 24.03.2025р. про надання пояснень та копій документів, вручено запит №3 від 28.03.2025р. про надання пояснень та копій первинних документів та складено акт про ненадання документів у повному обсязі від 04.04.2025р. Так, до перевірки не було надано регістри бухгалтерського обліку: загальні оборотно-сальдові відомості за кожен рік, аналізи рахунків з 71 по 94 за кожен рік, аналізи рахунків 70 за 2020-2024, оборотно-сальдові відомості по рахункам 902,903, 92,93,94 за кожен рік, журнали-ордери (обороти) по рахункам 10,20-28,30,31,36,37,40,63,68,70,71,73,90,91,92,93,94) у розрізі субконто по роках; звіти про надходження та використання коштів загального та спеціального фонду за 2017 рік (форма 2м та 4м); банківські виписки по рахунках. Водночас, дані бухгалтерського обліку не вилучались відповідно до протоколів обшуку. За результатами перевірки був складений акт за №1697/04-36-07-07-03/32835620 від 11.04.2025р. Не погодившись з актом перевірки позивачем були подані заперечення на цей акт, розгляд яких відбувся 15.05.2025р., за участі голови комісії з припинення позивача та члена комісії, за результатами їх розгляду було постановлено протокол від 15.05.2025р., де результатом розгляду заперечень стало рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України про що було винесено наказ від 19.05.2025р. №3400-п. 22.05.2025р. позивачем було відмовлено у допуску до перевірки та 29.05.2025р. у наказ від 19.05.2025р. були внесені зміни, за змістом якого на підставі, зокрема, п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України, у зв`язку із оскарженням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025р. у справі №160/15198/25 терміни проведення перевірки було наказано перенести. 08.10.2025, 10.10.2025 та 14.10.2025 посадовою особою відповідача були складені акти про неможливість проведення перевірки позивача у зв`язку з відсутністю посадових осіб за податковою адресою, про відмову допуску до проведення перевірки, який було підписано головою комісії з припинення Хачікян М.П. Враховуючи неможливість проведення перевірки, протоколом засідання комісії ГУ ДПС з розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок від 21.10.2025р. №584/04-36-07-07-04 було прийнято рішення розглянути заперечення позивача на акт перевірки від 11.04.2025р. по суті, в результаті чого було складено відповідний висновок від 21.10.2025р. №678/04-36-07-07-03. За результатами розгляду вказаних вище заперечень, висновки акту перевірки від 11.04.2025р. в частині збільшення податкових зобов`язань з ПДВ за квітень 2018 року на 2056 грн. та не реєстрації податкової накладної на суму ПДВ 2056 грн. за квітень 2018 року було скасовано. ГУ ДПС було винесено вищенаведені оспорювані ППР. Далі, за результатами розгляду скарги позивача ДПС України були скасовані ППР від 21.10.2025р. №0580130707 у частині застосування штрафних санкцій в розмірі 106 942,14 грн., від 21.10.2025р. №0580090707 в частині застосованої штрафної санкції в розмірі 156 500,70 грн., а інші ППР залишені без змін. З урахуванням рішення ДПС України, контролюючим органом було винесено ППР від 12.01.2026р. №0019370707, №0019360707. Щодо суті виявлених порушень - щодо ППР від 12.01.2026р. №0019360707 про донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 24 614 896,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 5 192 338,78 грн. представник відповідача зазначив, що у ході перевірки було встановлено, що позивач орендує приміщення в ГУ МВС України в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Поля, буд. 1 згідно договору оренди №12/02-6313ОД площею 550,96 м2. За договором №79 від 06.06.2017р. ФОП Бондаренко Д.Є. надав послуги: код за ДК 021:2015:45450000-6 – Інші завершальні роботи – позивачеві. Вартість цих послуг всього становила – 797 613,7 грн. В порушення п.6 П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БУ 14 «Оренда», п.44.1 ст.44 ПКУ, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України було включено до складу витрат у 2017р. послуги капітального ремонту в орендованому приміщенні за адресою: м. Дніпро, вул. Поля, буд. 1, які виконав ФОП ОСОБА_1 на замовлення позивача, всього на суму 797 613,7 грн., водночас, затрати орендаря на поліпшення об`єкта операційної оренди, що визнаються ним капітальними інвестиціями за умовами, зазначеними у пунктах 29-31 Методичних рекомендацій від 30.09.2003р. №561, відображаються орендарем за дебетом рахунку – капітальних інвестицій, тобто, такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об`єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в пункті 7 цих Методичних рекомендацій. Здійснення будівельно-монтажних робіт з метою поліпшення орендованих споруд та приміщень, не є прямими витратами, що безпосередньо впливають на фінансовий результат підприємства до оподаткування, адже під час повернення орендованого приміщення орендодавцю орендар не використовує в повній мірі понесені витрати на придбання будівельно-монтажних робіт для цих об`єктів. У податковому обліку вартість капітального ремонту й поліпшення орендованих основних засобів має амортизуватися як окремий об`єкт. Однак, комунальне підприємство не здійснювало облік капітального ремонту відповідно до вимог ПСБО внаслідок чого занизило ПЗ у січні 2020 року на суму недоамортизованої частини витрат – 142 241 грн., що призвело до заниження фінансового результату за 2017р. на суму 797 613,7 грн. Також, відповідно до податкової інформації встановлено, що за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. Східним офісом Держаудитслужби було проведено перевірку позивача про що складено акт від 11.03.2019р. №04.31-21/1, яким зафіксовано порушення договірних зобов`язань на загальну суму 1 101 992,89 грн. у 2018 році, а саме: по взаємовідносинах з ТОВ «Спринт Магістраль», ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ТОВ «Смарт Євролант». Однак, всі ці суб`єкти господарювання (далі – СГ) протягом перевіряємого періоду в податковому розрахунку сум доходу декларували виплату доходів одним і тим же працівникам та ФОП (ознака доходу 157), які заміщують один одного по періодах; обсяг задекларованих такими СГ доходів в більшості випадків збігається з вартістю робіт, оплачених позивачем, за даними Єдиного веб-порталу використання публічних закупівель у відповідних періодах; дата державної реєстрації таких СГ та ФОП здебільшого збігається з початком взаємовідносин із позивачем, а після закінчення таких взаємовідносин такі СГ перестають звітувати; роботи таких СГ мають значну, економічно недоцільно високу вартість при тому, що витрати з придбання матеріалів, які використовувались при проведення таких робіт (світлоформи, фарба та ін.) КП несло самостійно; виконання більшості робіт потребує спеціального транспорту, обладнання, навичок та узгодження (наприклад – встановлення дорожніх знаків, встановлення та капітального ремонту світлофорів, нанесення дорожньої розмітки та інших спеціальних робіт), яких зазначені СГ не мають. Здебільшого вони не мають ні власного, ні орендованого обладнання, механізмів та штату досвідчених працівників, необхідних для виконання вказаних робіт; згідно штатного розпису КП здійснення робіт з обслуговування інфраструктури мало своїх працівників; на балансі КП наявна спеціальна техніка (автовишки, вантажні автомобілі у кількості 20 одиниць) та обладнання, призначені для виконання робіт з обслуговування дорожньої інфраструктури. Отже, платник не підтвердив належними первинними документами, які є достатніми для встановлення дійсних змін майнового стану учасників задекларованих операцій, добросовістність податкової вигоди, на яку він претендує. Ті ж самі підстави та порушення були покладені в основу і донарахування грошових зобов`язань за ППР від 21.10.2025р. №0580150707, №0580160707. Також враховуючи не надання КП до перевірки первинних документів, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Спринт-Магістраль» по договору №50 від 11.04.2018р., то такі товари/послуги вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, таким чином КП мало в порушення п.198.5 ст.198 ПК України не нараховані податкові зобов`язання до рядку «4.1 декларації з ПДВ за квітень 2018р. на 2056 грн. Перевіркою встановлено, що в порушення п.201.1 п.201.10 ст.201 ПКУ не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в ЄРПН по п.198.5 ст.198 ПКУ, внаслідок порушень детально описаних в п.п.3.1.1 та п.3.2.1 розділу ІІІ акту перевірки на загальну суму 142 241 грн. Щодо ППР від 12.01.2026р. №0019370707 про донарахування грошового зобов`язання з чистого прибутку комунальних унітарних підприємств в розмірі 16 852 068,71 грн. відповідач зазначив, що таке донарахування мало місце через порушення п.137.4 статті 137,п.п.49.18.2 пункту 49.18 ст.49 ПКУ КП протермінувало подання податкової декларації з податку на прибуток за 2021 рік та 1 квартал 2022 року, відповідальність за що передбачена п.120.1 ст.120 ПКУ. Перевіркою частини чистого прибутку (доходу) дивідентів на державну частку за період 01.01.2017 по 31.12.2024 КП встановлення заниження всього на суму 16 852 068,72 грн. Щодо ППР від 21.10.2025р. №0580660707 щодо застосування штрафної санкції у сумі 1020 грн. відповідач зазначив, що у порушення свого обов`язку, визначеного п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16 ПКУ, позивач не надав до перевірки регістри бухгалтерського обліку за що передбачена відповідальність за ст.121.1 ПКУ. Щодо ППР від 21.10.2025р. №0580170707 про застосування штрафних санкцій у сумі 3060 грн. відповідач зазначив, що позивачем за період з 01.01.2017 по 31.12.2024 не подавало до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП про взяття і зняття з обліку приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Поля, буд. 1 площею 550,96 метрів, приміщення за адресою: м. Дніпро, пр-т Пушкіна,20, про взяття та зняття з обліку ряду автомобілів, наведених у акті перевірки, обов`язок подання такої звітності передбачений наказом МФУ від 09.12.2011 №1588 за що передбачена відповідальність за ст.117 ПКУ. З огляду на викладене, представник відповідача вважає підтвердженими висновки податкового органу, викладені у акті перевірки від 11.04.2025р., тому у задоволенні позову позивачеві просив відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 30.03.2026р. було відкрито адміністративне провадження у даній справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 29.04.2026р. про що свідчить зміст ухвали суду наявної у справі.

У підготовчому засіданні 29.04.2026р. у зв`язку із недотриманням відповідачем вимог ст.162 КАС України при складанні відзиву на позов, з метою надання відповідачем додаткових пояснень, було оголошено перерву до 25.05.2026р. до 10:30 год., про що свідчить зміст протоколу судового засідання, наявний у справі.

25.05.2026р. судом було проведене підготовче засідання за результатами якого було закрито підготовче провадження у даній справі та дану справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 24.06.2026р. о 10:30 год. на підставі ст.ст.180-183 КАС України, що підтверджується ухвалою суду від 25.05.2026р.

У судовому засіданні 24.06.2026р. представник позивача підтримав даний позов, а представник відповідача, в свою чергу, проти позову заперечував з підстав, які наведені в уточненому позові, у відзиві на позов та у додаткових поясненнях.

У ході судового розгляду справи судом були встановлені наступні обставини у даній справі.

Комунальне підприємство «ДНІПРОДОРСЕРВІС» Дніпровської міської ради 15.04.2004р. зареєстроване як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, Чечелівський район, пр. Пушкіна, буд.20, перебуває на обліку як платник податків до бюджету в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується відомостями, які містяться в акті перевірки від 11.04.2025р. в частині, що учасниками справи не оспорюється.

У період з 17.03.2025р. по 04.04.2025р. відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України у зв`язку з припиненням юридичної особи в результаті ліквідації, на підставі наказу від 29.04.2021р. №1963-п, контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2024, за результатами якої складено акт №1697/04-36-07-07-03/32835620 від 11.04.2025р., копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Згідно висновків згаданого акту посадовими особами контролюючого органу під час перевірки було встановлено наступні порушення, а саме:

- ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.16-17 П(С)БО 11 «Дохід», п.6, п.9.4, п.20, п.30 П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БУ 14 «Оренда», п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, які призвели до заниження податку на прибуток всього на суму 24 614 895,72 грн.;

- п.1, п.2 Абзацу першого-другого п.3 Порядку №138 – занижено частину чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку всього на суму 16 852 068,72 грн.;

- пункту 137.4 статті 137, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПКУ Комунальне підприємство (позивач у справі) протермінувало подання податкової декларації з податку на прибуток за 2021 рік за 1 квартал 2022, відповідальність передбачена п.120.1 ст.120 ПКУ;

- п.46.1,46.2 ст.46 ПКУ, п.49.1, 49.18, 49.19 ПКУ Комунальне підприємство не подало до контролюючого органу розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідентів на державну частку за 1 квартал 2017, півріччя 2017, 9 місяців 2017, 1 квартал 2018, 1 квартал 2018, 1 квартал 2019, несвоєчасно подано за півріччя 2019, річна 2021, 1 квартал 2022, відповідальність передбачена п.120.1 ст.120 ПКУ;

- П(С)БУ 14 «Оренда», п.44.1 ст.44 ПКУ, п.189.9 ст.189 ПКУ, п. 198.5 ст.198 ПКУ, які призвели до заниження податку на додану вартість на загальну суму 144 297 грн.;

- пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПКУ, не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в ЄРПН по п.198.5 ст.198 ПКУ на загальну суму ПДВ 144 297 грн.;

- абзацу першого п.63.3 ст.63, п.п.16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПКУ, розділу УІІІ Порядку №1588 Комунальне підприємство не подало до відповідного контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП: про взяття на облік орендованого приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Поля, буд. 1 у терміни по 07.04.2017; про зняття з обліку орендованого приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Поля, буд. 1 у терміни по 16.01.2020; про взяття на облік орендованого приміщення за адресою: м. Дніпро, пр-т Пушкіна,20 у терміни по 20.02.2019; про зняття з обліку орендованого приміщення за адресою: м. Дніпро, пр-т Пушкіна,20 у терміни по 15.05.2021; про зняття з обліку автомобілів у кількості 17 шт. у терміни до 28.05.2021; про зняття з обліку списаних авто у кількості 2 шт. у терміни по 05.04.2021; про взяття на облік авто керівника, яке використовувалося в службових цілях у термін по 31.03.2021.

На підставі висновків згаданого акту перевірки, контролюючим органом 21.10.2025р. та 12.01.2026р. були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0580660707 від 21.10.2025 за яким згідно до п.121.1 ст.121 ПКУ до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 1020 грн.;

- №0580170707 від 21.10.2025 за яким згідно до ст.117 ПКУ до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 3060 грн.;

- №0580160707 від 21.10.2025 за яким згідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 ПКУ до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 3400 грн.;

- №0580150707 від 21.10.2025 за яким згідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.123.2 ст.123 ПКУ позивачеві збільшено грошове зобов`язання з ПДВ в сумі 142 240,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 35560,00 грн.;

- №0580140707 від 21.10.2025 за яким згідно до пункту 120.1 ст.120 ПКУ до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 680,00 грн.;

- №0580100707 від 21.10.2025 за яким згідно до пункту 120.1 ст.120 ПКУ до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 680,00 грн.;

- №0019370707 від 12.01.2026 за яким згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, пункту 123.2 ст.123 ПКУ позивачеві збільшено грошове зобов`язання з чистого прибутку комунальних унітарних підприємств в розмірі 16 852 068,71 грн.;

- №0019360707 від 12.01.2026 за яким згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 п.123.2 ст.123 ПКУ позивачеві збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 24 614 896,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 5 192 338,78 грн.

Зазначені вище податкові повідомлення-рішення від 21.10.2025р. були оскаржені позивачем до органу ДПС України шляхом подання відповідної скарги за результатами розгляду якої згідно рішення про результати розгляду скарги від 08.01.2026р. за №569/6/99-00-06-01-01-06 згадані ППР від 21.10.2025р. були залишені без змін, а скарга – без задоволення, про що свідчить зміст наведеного рішення ДПС України, копія якого наявна у справі.

Не погоджуючись із наведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до адміністративними суду та ці рішення є предметом спору у даній справі.

Заслухавши учасників справи, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, виходячи з наступного.

Що стосується перевірки судом дотримання контролюючим органом процедури та порядку проведення перевірки, а саме: наявності правових підстав для поновлення перевірки; протиправності наказу про перенесення термінів перевірки на підставі п.44.5 ст.44 ПК України; порушення строків поновлення та проведення перевірки; порушення процедури розгляду заперечень на акт перевірки, встановленої п.86.7 ст.86 ПК України, в частині призначення перевірки на підставі п.78.1.5 ст.78 ПК України за наказом від 19.05.2025р. №3400-п, що є одною з підстав заявленого позову, суд зазначає про таке.

Застосовними у даній справі є висновки Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Відтак, із наведеного слідує, що допущене контролюючим органом кожне порушення процедури призначення і проведення перевірки, яке заявлене в межах конкретної справи, оцінюється судом на предмет його «істотності» чи «не істотності».

Виявлення під час розгляду справ допущення контролюючим органом істотних порушень норм податкового законодавства (до прикладу, встановлення факту відсутності законних підстав для призначення перевірки), це за висновками Верховного Суду може спричиняти наслідки у вигляді скасування рішень, прийнятих за її наслідками. Водночас, ті процедурні порушення, які за своїм змістом не є істотними за практикою Верховного Суду таких наслідків не спричиняють.

Також, відповідно до усталених висновків Верховного Суду, зокрема, які містяться і у пункті 47 постанови від 27.11.2023р. у справі №420/11790/22, вказано, що оцінка правомірності призначення і проведення перевірки надається під час розгляду справи про скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому, у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавств відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За приписами п.85.2 ст.85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У відповідності до вимог п.85.4 ст.85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

За приписами п.85.9 ст.85 ПК України встановлено, що у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Також і за п.1.4.7.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020 №470 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин -18.01.2024-дата надання доступу до документів) передбачено, що після отримання копій всіх вилучених правоохоронними та іншими органами документів або забезпечення доступу до них терміни проведення перевірки поновлюються не пізніше наступного робочого дня, про що видається наказ про поновлення перевірки, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

Із аналізу наведених чинних приписів податкового законодавства слідує, що у разі вилучення в суб`єкта господарювання правоохоронними органами первинних бухгалтерських документів, до дати отримання вказаних копій документів контролюючим органом або до дати забезпечення доступу до них, термін проведення такої перевірки контролюючим органом має бути перенесений.

При цьому, термін проведення перевірки має бути поновлений після отримання доступу до всіх вилучених документів контролюючим органом, не пізніше наступного робочого дня, про що має бути виданий відповідний наказ, копія якого вручається платнику податку.

Так, як встановлено судом із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 29.04.2021р. №1963-п було призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача – КП «ДНІПРОДОРСЕРВІС» ДМР.

В матеріалах справи наявні протоколи обшуку з реєстрами вилучених у позивача документів первинного бухгалтерського обліку, у тому числі, і по спірних правовідносинах, на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у кримінальному провадженні №12019040030000045 від 08.01.2019р., ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у кримінальному провадженні №42019040000000050 від 22.01.2019р., що не оспорюється та підтверджено і представником відповідача у відзиві на позов.

У зв`язку із вилученням правоохоронними органами первинних бухгалтерських документів у позивача, що мали бути предметом документальної виїзної перевірки, наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.05.2021р. №1994-п термін згаданої виїзної перевірки позивача було перенесено на підставі п.85.9 ст.85 ПК України до дня отримання доступу до вилучених документів, що підтверджено копією наведеного наказу, а також і учасниками справи не заперечувалося.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 11.04.2025р. №1697/04-36-07-07-03/32835620 (сторінка 2) ГУ НП в Дніпропетровській області контролюючому органу було надано доступ до вилучених у позивача первинних бухгалтерських документів – 18.01.2024р.

Відтак, із встановлених вище обставин та аналізу вищенаведених приписів податкового законодавства, можна зробити висновок, що контролюючий орган, отримавши доступ до вилучених правоохоронними органами первинних бухгалтерських документів позивача 18.01.2024р., фактично мав обов`язок поновити терміни проведення перевірки, не пізніше наступного робочого дня, тобто, не пізніше 19.01.2024р. (п`ятниця) контролюючий орган мав обов`язок видати наказ про поновлення перевірки позивача та вручити його представнику позивача, що б відповідало вимогам п.85.9 ст. 85 ПК України та п.1.4.7.1 загаданих Методичних рекомендацій.

Разом з тим, як встановлено із матеріалів справи, проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача було поновлено наказом ГУ ДПС від 11.11.2024р. №5621-п лише з 15.11.2024р., замість 19.01.2024р., тобто, майже після спливу 10 місяців після отримання доступу до документів.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи поважності причин поновлення терміну перевірки позивача після спливу 10 місяців - 11.11.2024р., замість 19.01.2024р., тобто з дня отримання контролюючим органом доступу до вилучених правоохоронними органами документів (18.01.2024р.) навести не змогла.

А отже, враховуючи наведене та те, що поновлення контролюючим органом термінів проведення перевірки після отримання ним доступу до вилучених у позивача первинних бухгалтерських документів від правоохоронних органів відбулося лише через 10 місяців після дати отримання такого доступу до документів(18.01.2024р.), суд приходить до висновку, що у даному випадку, мало місце грубе порушення відповідачем процедури та термінів проведення перевірки, зокрема, п.85.9 ст.85 ПК України, п.1.4.7.1 загаданих Методичних рекомендацій, які визнаються судом істотними порушеннями процедури проведення термінів такої документальної перевірки (оскільки з 19.01.2024р. перевірка мала б тривати не більше 10 робочих днів та завершитися не пізніше 01.02.2024р.), відтак, ці обставини є самостійними підставами для визнання судом протиправними та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

В свою чергу, всі інші дії посадових осіб контролюючого органу, зокрема, щодо перенесення термінів проведення перевірки на 120 днів за наказом від 18.11.2024р. №5768-п, поновлення перевірки з 17.03.2025р. на підставі п.44.5 ст.44 ПК України та її продовження наказом від 26.03.2025р. №2045-п на 5 робочих днів з 31.03.2025р. на підставі п.82.2 ст.82 ПК України, є вчиненими з істотними порушеннями процедури, визначеної п.44.5 ст.44 та п.82.2 ст.82 ПК України, оскільки така перевірка позивача мала завершитися не пізніше 01.02.2024р. з урахуванням вищенаведених приписів.

Окрім того, слід зазначити, що приписи п.44.5 ст.44 ПК України, які регулюють строки проведення перевірки платника податків, можуть бути перенесені у разі втрати, пошкодження або дострокового зниження документів, до дати відновлення таких документів та наданні їх до перевірки, але не більш як на 120 днів, а п.82.2 ст.82 ПК України - врегульовує строки продовження таких перевірок - не більше як на 5 робочих днів.

Разом з тим, як встановлено судом із матеріалів справи та не спростовано відповідачем жодними іншими доказами, причинами неможливості надання позивачем до перевірки первинних документів були обставини вилучення їх правоохоронними органами, а не обставини втрати, пошкодження чи дострокового їх знищення, що є підставами для перенесення та продовження перевірки за п.44.5 ст.44 згаданого Кодексу, тому до даних спірних правовідносин вказані приписи застосовані були контролюючим органом з порушенням вищенаведеної процедури.

Також судом із матеріалів справи було встановлено та не заперечується відповідачем, що позивачем вживалися заходи щодо повернення первинних бухгалтерських документів шляхом звернення з відповідними листами до правоохоронних органів, які були у нього вилучені, проте, на момент проведення перевірки, первинні бухгалтерські документи повернути не вдалося.

Зазначені факти вжиття позивачем заходів щодо повернення первинних документів відповідачем не були спростовані жодними іншими доказами.

Пунктом 44.6 ст.44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку дійсно прирівнюється нормами п.44.6 ст.44 ПК України до їх відсутності.

Втім, виключенням при застосуванні правових наслідків щодо ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу таких документів є їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами. У той же час, така виїмка документів або інше вилучення документів правоохоронними органами має бути підтверджено доказами.

Такі ж самі правові висновки викладені і у постанові Верховного Суду від 04.04.2025р. у справі №818/1510/17.

Відтак, враховуючи, що виїмка первинних бухгалтерських документів правоохоронними органами у позивача підтверджена копіями протоколів обшуку з реєстрами вилучених документів, суд приходить до висновку, що зазначені обставини підтверджують об`єктивну неможливість позивача виконати свій обов`язок, передбачений п.85.2 ст.85 ПК України, що, в свою чергу, виключає і правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій за не надання таких документів до перевірки.

Що стосується дотримання контролюючим органом процедури розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 11.04.2025р. та за результатами їх розгляду прийняття наказу від 19.05.2025р. за №3400-п про призначення перевірки на підставі п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, суд зазначає наступне.

За приписами п.86.7 ст.86 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

У відповідності до вимог п.п.87.6.4 п.87.6 ст.87 ПК України передбачено, що під час розгляду матеріалів комісія з питань розгляду заперечень, зокрема, досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту – п.п.86.7.5 п.86.7 ст.86 ПК України.

Аналіз наведених вище приписів податкового законодавства в частині процедури розгляду заперечень на акт перевірки, свідчить про те, що контролюючий орган наділений повноваженнями під час розгляду таких заперечень ініціювати проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 наведеного Кодексу.

При цьому, висновок за результатами розгляду таких заперечень на акт перевірки приймається відповідною комісією після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.

А податкове повідомлення в такому випадку, приймається посадовою особою контролюючого органу, протягом 5 робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку відповідною комісією.

Як встановлено судом із матеріалів справи, 05.05.2025р. позивачем були подані до контролюючого органу заперечення на акт перевірки від 11.05.2025р. за №05/05-1.

Розгляд згаданих заперечень відбувся 15.05.2025р. за участю голови комісії з припинення позивача Хачікян М.П. та члена комісії Мар`яненко Т.А., за результатами його розгляду відповідний Висновок за результатами розгляду заперечень комісією не приймався.

В той же час, за результатами розгляду наведених заперечень позивача на акт перевірки від 11.04.2025р., ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято наказ від 19.05.2025р. за №3400-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі п.п.78.1.5 пункту 78.1 ст.78 ПК України.

Далі, 26.05.2025р. позивачем вказаний наказ від 19.05.2025р. за №3400-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі п.п.78.1.5 пункту 78.1 ст.78 ПК України, прийнятий за результатами розгляду його заперечень на акт перевірки від 11.04.2025р., був оскаржений у судовому порядку шляхом подання відповідного позову у справі №160/15243/25.

За результатами судового оскарження вказаного наказу, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2025р. у справі №160/15243/25 позов позивача було задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2025р. за №3400-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради (код за ЄДРПОУ 32835620)».

Вказане судове рішення, з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції, набрало законної сили 03.02.2026р.

Як вбачається зі змісту наведеного судового рішення, при розгляді даної справи судом було встановлено, що «….всупереч абз. 2 п. 86.7.1. п. 86.7 ст. 87 ПК України, позивача не було ознайомлено з результатом розгляду заперечень від 05.05.2025р. №05/05-1 на Акт №1697/04-36-07-07-03/32835620, в яких була б викладена аргументація підстав врахування чи неврахування заперечень під час прийняття рішення комісією з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок платників податків ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.05.2025р.

Ненадання такої відповіді є, на переконання суду, процедурним порушенням з боку контролюючого органу, що позбавляє платника податків можливості належним чином ознайомитися з мотивами врахування чи неврахування його заперечень.

Судом також встановлено, що у своїх запереченнях від 05.05.2025 №05/05-1 позивач не ставив питання перегляду та вивчення нових документів або обставин, що не були досліджені під час основної перевірки. Заперечення стосувалися фактичних обставин та процесуальних порушень, допущених контролюючим органом під час попередньої документальної позапланової виїзної перевірки, а саме: неповнота змісту акта перевірки, передбаченого Порядком №727 (відсутність інформації про складання протоколів про адміністративні правопорушення); перенесення строків, перевищення тривалості проведення перевірки, пропуск строку на поновлення перевірки (зокрема, тривалість перевірки перевищила встановлені п. 82.2 ст. 82 ПК України 10 робочих днів (з можливістю продовження на 5 днів), склавши 16 робочих днів; значний пропуск строку на поновлення перевірки (301 день) після отримання інформації про доступ до вилучених документів, що суперечить п.1.4.7.1 Методичних рекомендацій ДПС.

Отже, суд вважає, що жодне з перелічених питань не вимагало проведення нової документальної позапланової виїзної перевірки для їх з`ясування, оскільки вони стосуються належності та правомірності дій самого контролюючого органу та оцінки вже наявних даних.

Таким чином, суд вважає, що підстави для призначення оскаржуваної перевірки згідно з пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, були відсутні».

Тобто, враховуючи наведене, за вказаним судовим рішенням при розгляді заперечень позивача на акт перевірки від 11.04.2025р. були встановлені процедурні порушення з боку контролюючого органу, що позбавило платника податків можливості належним чином ознайомитися з мотивами врахування чи неврахування його заперечень.

У відповідності до вимог ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, встановлені у згаданій справі №160/15243/25 обставини в частині порушення контролюючим органом процедури розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 11.04.2025р. (що є одною із підстав і даного позову) не були спростовані відповідачем при розгляді даної справи у порядку, встановленому ч. 5 ст.78 КАС України (таких доказів відповідачем суду не надано).

Окрім того, судом враховується і те, що з урахуванням того, що позивачем було ініційовано оскарження вищенаведеного наказу ГУ ДПС від 19.05.2025р. за №3400-п в судовому порядку, яке тривало у період з 26.05.2025р. (дата подання позову до суду) до 03.02.2026р. (дата набрання судовим рішенням законної сили) у даний період контролюючий орган не мав повноважень вчиняти активні дії, зокрема, вносити зміни до цього наказу (процедура така взагалі не передбачена), виходити на перевірку, складати акти, будь-які рішення (Висновки) у жовтні 2025р. (08.10.2025р., 10.10.2025р., 14.10.2025р. та 21.10.2025р. відповідно), направлені на розгляд заперечень позивача та прийняття оспорюваних рішень, а мав обов`язок зупинити проведення перевірки на підставі п.82.4 ст.82 ПК України, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог п.82.4 ст.82 ПК України передбачено, що проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків - суб`єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом.

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов`язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Відповідно, аналіз наведених приписів свідчить про те, що у разі оскарження позивачем наказу ГУ ДПС від 19.05.2025р. за №3400-п у судовому порядку контролюючий орган мав обов`язок зупинити проведення перевірки до завершення розгляду судом позову з питань, пов`язаних з предметом перевірки у справі №160/15243/25.

Разом з тим, контролюючим органом, незважаючи на оскарження позивачем у судовому порядку наказу ГУ ДПС від 19.05.2025р. за №3400-п, навіть після винесення рішення суду від 01.08.2025р. у згаданій вище справі були вчинені дії з проведення перевірки, складанням актів, складанням висновку за результатами розгляду заперечень та прийняті оспорювані ППР, що свідчить про порушення процедури проведення перевірки, встановленої, у тому числі, і п.82.4 ст.82 ПК України.

При цьому, суд звертає увагу і на те, що як свідчать матеріали справи, відповідачем було прийнято Висновок про результати розгляду заперечень позивача на акт перевірки від 11.04.2025р. – 21.10.2025р., його копію направлено позивачеві 22.10.2025р., оспорювані ППР були прийняті також 21.10.2025р.

Разом з тим, зазначені дії посадових осіб контролюючого органу про прийняття Висновку за результатами розгляду заперечень позивача та складання ППР в один і той же день – 21.10.2025р. суперечать вимогам п.п. 86.7.5 п.86.7 ст.86 ПК України, оскільки за вказаними нормами ППР має бути прийнято протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, тобто, такі ППР мали бути прийняті відповідачем після 22.10.2025р.

За таких обставин та враховуючи те, що вищенаведені процедурні порушення з боку контролюючого органу, позивачем є доведеними, суд приходить до висновку, що вище досліджені порушення процедури порядку та термінів проведення перевірки, є істотними, такими, що мають негативний вплив на права та інтереси позивача, оскільки могли б не відбутися через пропуск відповідачем строків для поновлення такої перевірки, тому такі процедурні порушення є самостійними підставами для визнання протиправними та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

За правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05.07.2023 у справі №460/2663/22 у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини та приписи наведеного чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що протиправність та скасування вищенаведеного наказу про проведення перевірки позивача від 19.05.2025р. №3400-п у справі №160/15243/25 є достатньою підставою для висновку про протиправність і прийнятих за результатами такої перевірки актів індивідуальної дії (оспорюваних податкових повідомлень-рішень).

Аналогічна правова позиція узгоджується і з позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах, зокрема, від 04.09.2020р. у справі №821/1274/18, від 22.09.2020р. у справі №520/8836/18 та від 06.02.2024р. у справі №640/5991/20, яка є обов`язковою для врахування адміністративного судами у відповідності до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, судом також враховується і те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки; акт перевірки, виходячи з положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

А отже, із наведеного висновку слідує, що протиправність призначення відповідачем перевірки призводить не лише до визнання незаконною перевірки, але й відсутності правових наслідків такої (незаконність прийнятих контролюючим органом за наслідками проведення перевірки рішень).

Аналогічний правовий висновок міститься також і в постановах Верховного Суду від 13.05.2022р. у справі №640/32377/20 та від 28.03.2024р. у справі №640/19401/21.

За викладених обставин та враховуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду, те, що наказ на перевірку від 19.05.2025р. №3400-п, що був підставою для проведення спірної перевірки, (складання акту перевірки від 11.04.2025р. та оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 21.10.2025р. та від 12.01.2026р.) який був визнаний протиправним та скасований рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/15243/25, яке набрало законної сили 03.02.2026р., суд приходить до висновку, що акт перевірки від 11.04.2025р. не є допустимим доказом у розумінні ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, а відповідно, прийняті на його підставі оспорювані податкові повідомлення-рішення у цій справі підлягають визнанню судом протиправними та скасуванню.

При цьому, адміністративним судом не перевіряються порушення позивачем вимог податкового законодавства, які відображені у акті перевірки від 11.04.2025р., оскільки протиправність наказу про призначення та проведення перевірки, встановлена за судовим рішенням, яке набрало законної сили, є достатньою підставою для висновку про протиправність прийнятих за результатами такої перевірки актів індивідуальної дії (оспорюваних податкових повідомлень-рішень) та зумовлює відсутність необхідності перевірки порушення податкового законодавства по суті, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 22.09.2020р. у справі №520/8836/18, від 28.03.2024р. у справі №640/19401/21.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення від 21.10.2025р. та від 12.01.2026р. підлягають визнанню судом протиправними та скасуванню.

У відповідності до вимог ч.1, ч.4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, представником відповідача під час судового розгляду справи не доведено жодними належними, достатніми та достовірними доказами правомірність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, не спростовані докази, які надані позивачем з урахуванням обставин встановлених судом у відповідності до вимог ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача ні у судовому засіданні в усних поясненнях, ні у додаткових поясненнях, не було наведено жодних обґрунтованих підстав, не надано жодних доказів на спростування доводів позивача, які стосуються дотримання відповідачем процедури призначення, порядку та термінів проведення перевірки позивача, визначених податковим законодавством.

Наведені представником відповідача у відзиві на позов та у додаткових поясненнях обставини щодо дій посадових осіб контролюючого органу під час проведення перевірки, які мали місце у спірних правовідносинах, не є належними доказами дотримання такої процедури (міститься лише їх опис) у розумінні ст.73 КАС України на спростування дотримання відповідачем процедури проведення перевірки позивача.

Інші доводи відповідача уважно вивчені судом, проте, не беруться судом до уваги, оскільки не є юридично значимими та висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши у відповідності до вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу, правомірність прийняття відповідачем як суб`єктом владних повноважень оспорюваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням того, що під час розгляду даної справи судом було встановлено, що при проведенні перевірки позивача та складання акту перевірки від 11.04.2025р. контролюючим органом були допущені процедурні порушення, які судом визнані істотними, такими, що мали вплив на права та інтереси позивача, що є самостійною підставою для визнання їх протиправними та скасування (без необхідності за таких умов дослідження суті виявлених порушень), тому суд приходить до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є таким, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень, підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з наведеного, наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі, слід стягнути з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 26624 грн. 00 коп. понесені позивачем згідно квитанції №4084-3207-7797-7066 від 13.03.2026р.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства "ДНІПРОДОРСЕРВІС" Дніпровської міської ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2025р. та від 12.01.2026р. – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.10.2025 №0580660707, №0580170707, №0580160707, №0580150707, №0580140707, №0580100707, від 12.01.2026 №0019360707, №0019370707.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області(49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Комунального підприємства "ДНІПРОДОРСЕРВІС" Дніпровської міської ради (49006, м. Дніпро, просп. Пушкіна, буд.20; код ЄДРПОУ 32835620) – судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 26624 грн. 00 коп. (двадцять шість тисяч шістсот двадцять чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (у разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини рішення) відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 06.07.2026р.

Суддя С.О. Конєва