Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №160/10813/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/10813/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

27.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії) за період проходження військової служби з 02.03.2022 по 17.01.2023 року, перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік - згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 02.03.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн. встановленого на 01.01.2022 року Законом України № 1928-ІХ, з 01.01.2023 по 17.01.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн. встановленого на 01.01.2023 року Законом України № 2710-ІХ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії) за період проходження військової служби з 02.03.2022 по 17.01.2023 року, перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік - згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 02.03.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн. встановленого на 01.01.2022 року Законом України № 1928-ІХ, з 01.01.2023 по 17.01.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн. встановленого на 01.01.2023 року Законом України № 2710-ІХ, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу у період з 02.03.2022 року по 17.01.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є відокремленим підрозділом відповідача. Позивач вважає, що відповідач під час нарахування та виплати йому грошового забезпечення, а також грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік протиправно не застосував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2023 рік», для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18. На думку позивача, такі дії призвели до заниження розміру належного йому грошового забезпечення та похідних від нього виплат. З урахуванням обставин, викладених у позові, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 04 травня 2026 року суд відкрив провадження у справі №160/10813/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідач на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслав до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) громадянин України, проходив військову службу у період з 02.03.2022 року по 17.01.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується військовим квитком НОМЕР_3 .

03.02.2026 ОСОБА_1 звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо перерахунку та виплати щомісячного грошового забезпечення, проти відповідь станом на день звернення з позовом до суду не отримав.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Положеннями статті 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця та підлягає індексації відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Первісна редакція пункту 4 Постанови №704 передбачала, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до цієї постанови.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 пункт 4 Постанови №704 було викладено у новій редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Разом із цим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704, визнано протиправним та скасовано.

З дня набрання законної сили зазначеним судовим рішенням, а саме з 29.01.2020, підлягає застосуванню редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін постановою №103, тобто редакція, відповідно до якої розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» №1928-ІХ установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 у розмірі 2481 грн, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-ІХ – прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн.

Таким чином, починаючи з 01.01.2022 та з 01.01.2023, посадові оклади та оклади за військовими званнями військовослужбовців підлягали визначенню із застосуванням відповідно прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 грн та 2684 грн.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування пункту 4 Постанови №704 після скасування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №103, неодноразово висловлено Верховним Судом, зокрема у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 14.09.2022 у справі №500/1886/21, від 22.09.2022 у справі №500/3840/21, від 06.02.2023 у справі №160/2775/22, від 10.01.2024 у справі №400/10928/21.

Верховний Суд зазначив, що з 29.01.2020 застосуванню підлягає редакція пункту 4 Постанови №704, яка передбачає визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а тому використання відповідачами як розрахункової величини прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 після 29.01.2020 є неправомірним.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у період з 02.03.2022 по 17.01.2023, тобто у період, коли при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням підлягали застосуванню положення пункту 4 Постанови №704 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №103, із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Оскільки посадовий оклад та оклад за військовим званням є базовими складовими грошового забезпечення, від їх розміру залежить обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зокрема грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач був зобов`язаний здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення за період з 02.03.2022 по 17.01.2023, а також перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та виплатити різницю між фактично виплаченими та належними до виплати сумами.

Оскільки відповідач такого перерахунку не здійснив, суд приходить до висновку про наявність протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ч.3 ст. 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд зробив висновок про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно із ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Керуючись ст. 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії) за період проходження військової служби з 02.03.2022 по 17.01.2023 року, перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік - згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 02.03.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн. встановленого на 01.01.2022 року Законом України № 1928-ІХ, з 01.01.2023 по 17.01.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн. встановленого на 01.01.2023 року Законом України № 2710-ІХ.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії) за період проходження військової служби з 02.03.2022 по 17.01.2023 року, перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік - згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 02.03.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн. встановленого на 01.01.2022 року Законом України № 1928-ІХ, з 01.01.2023 по 17.01.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн. встановленого на 01.01.2023 року Законом України № 2710-ІХ, з урахуванням виплачених сум.

Судовий збір не розподіляється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук