Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №160/30996/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/30996/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області в якій просить:

визнати протиправним дії Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області та Головного управління пенсійного фонду України в Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) викладені в рішеннях:

№046350020772 від 17.10.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області;

№046350020772 від 26.09.2025року Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області;

№046350020772 від 09.10.2025року Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу роботи за Списком №1, період строкової військової служби в лавах збройних Сил України з 01.01.2005 року по 02.11.2005рік, згідно Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з дня мого звернення за призначенням пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з 19 вересня 2025року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19 вересня 2025 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №046350020772 від 26.09.2025, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №046350020772 від 09.10.2025 та Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області №046350020772 від 17.10.2025 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах. Зокрема, відповідачі протиправно не зарахували до страхового та пільгового стажу за Списком №1 період проходження строкової військової служби з 01.01.2005 по 02.01.2005 (02.11.2005) через відсутність відомостей про сплату страхових внесків в системі персоніфікованого обліку. Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, оскільки факт проходження військової служби підтверджений військовим квитком, а до призову на військову службу він навчався за фахом та працював на роботах, що дають право на пільгову пенсію. Також наголошує, що несплата страхових внесків страхувальником не може бути підставою для позбавлення громадянина права на соціальний захист.

Ухвалою суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшли відзиви на позовну заяву, в якому відповідачі проти позову заперечують та просять відмовити у його задоволенні повністю. Відзиви обґрунтовано тим, що за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу. Відповідачі зазначають, що період проходження військової служби з 07.05.2004 по 02.11.2005 не зараховано до страхового та пільгового стажу за період з 01.01.2005 по 02.11.2005, оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні дані про сплату страхових внесків. За таких обставин відповідач вважає, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області відзив на позовну заяву не надало.

У відповідності до вимог ст.ст. 257, 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 19 вересня 2025 року звернувся до відділу обслуговування громадян №23 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивачем було надано трудову книжку НОМЕР_2 , військовий квиток серії НОМЕР_3 , довідки про підтвердження наявного трудового стажу, видані ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», дипломи та інші документи.

За принципом екстериторіальності заяву позивача було спрямовано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

26 вересня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення №046350020772 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що до страхового та пільгового стажу не зараховано період проходження строкової військової служби з 07.05.2004 по 02.11.2005 (зокрема з 01.01.2005 по 02.11.2005), оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату страхових внесків.

У подальшому позивач повторно звертався із заявами про призначення пенсії від 02.10.2025 та 10.10.2025. За результатами розгляду цих заяв за принципом екстериторіальності були прийняті наступні рішення:

рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №046350020772 від 09.10.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного стажу на підземних гірничих роботах, де також не зараховано період строкової військової служби з 01.01.2005 по 02.11.2005 через відсутність інформації про сплату страхових внесків;

рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області №046350020772 від 17.10.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV через відсутність необхідного пільгового стажу, з аналогічних підстав незарахування періоду військової служби з 01.01.2005 по 02.11.2005.

Незгода позивача з відмовою відповідачів зарахувати період строкової військової служби з 01.01.2005 по 02.11.2005 до пільгового стажу за Списком №1 та призначити пенсію стала підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року за № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначені особливості пенсійного забезпеченні працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії.

Частиною першою статті 14 Закону № 1788-ХІІ визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони булі зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV) врегульовано питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 114 Закону № №1058-ІV, працівники, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, ще затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальним гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) не гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, суд дійшов висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Також, суд звертає увагу на те, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 5 грудня 2019 року у справі № 513/1195/16-а.

Таким чином, вказаний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу, а рішення №046350020772 від 17.10.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, №046350020772 від 26.09.2025року Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, №046350020772 від 09.10.2025року Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області підлягають скасуванню.

Таким чином, спірні періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу.

При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії визначено ГУ ПФУ у Львівській області, як установа, яка останньою приймала рішення, то саме цей орган і має завершити процедуру призначення позивачу пенсії за віком.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо вимог про зарахування спірного стажу із застосуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» то суд зазначає, що вказаний закон (ст.8) визначає виключно мінімальний розмір пенсії, а не порядок зарахування стажу, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3633,60 грн. пропорційно з кожного відповідача.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення:

№046350020772 від 17.10.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області;

№046350020772 від 26.09.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області;

№046350020772 від 09.10.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу роботи згідно з ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період строкової військової служби в лавах збройних Сил України з 01.01.2005 року по 02.11.2005 рік.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 10.10.2025 про призначення пенсії згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 19.09.2025.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова