Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №160/29273/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/29273/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд повністю задовольнити такі позовні вимоги:

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позову позивач зазначає, що дії відповідача, які полягають у внесенні відомостей до Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (електронної системи «Оберіг») про порушення позивачем правил військового обліку, які у подальшому були відображені у застосунку «Резерв+», без притягнення відповідачем позивача до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку, були вчинені всупереч норм чинного законодавства, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що позивач перебуває на військовому обліку як солдат запасу. Останній раз він проходив медичний огляд ВЛК 14.11.2006 року та був визнаний «непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час». Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», позивач був зобов`язаний до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд, проте цього обов`язку самостійно не виконав.

У зв`язку з цим, 30.07.2025 року до органів Національної поліції було сформовано електронне звернення № Е3023701 на доставку військовозобов`язаного ОСОБА_1 з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також відповідач наголосив, що примітка «Порушення правил військового обліку» в застосунку «Резерв+» не є свідченням притягнення до відповідальності, а лише вказує на наявність сформованого звернення до органів поліції через електронну взаємодію систем. Скасування відомостей у Реєстрі можливе лише за умови особистої явки позивача, розгляду матеріалів та винесення відповідного процесуального рішення керівником ТЦК та СП, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до вимог ст.ст.257, 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов`язаний, звання — солдат, що підтверджується витягом військово-облікового документа з додатка «Резерв+» (номер в реєстрі Оберіг — 040720231425317100057). Згідно з даними військово-облікового документа, позивач проходив медичний огляд ВЛК 14.11.2006 року, за результатами якого визнаний «непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час».

З матеріалів справи вбачається, що в електронному військово-обліковому документі позивача міститься статус: «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку», дата початку розшуку: 30.07.2025 року, причина розшуку: «Не проходження (відмова проходження) ВЛК». Також у додатку відображено інформацію про те, що ТЦК та СП 30.07.2025 року звернувся до Нацполіції, щоб доставити позивача для складання протоколу.

28.08.2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про виключення відомостей про порушення правил військового обліку та скасування звернення до органів поліції. Листом від 03.09.2025 року № 3418/5323/1 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив позивача, що для вирішення його питання слід особисто з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Частиною п`ятою статті 33 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2232-ХІІ ведення персонально-якісного обліку військовозобов`язаних покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до абзацу шістнадцятого пункту 79 Порядок № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного ТЦК та СП.

Механізм взаємодії визначено також у пункті 56 Порядку № 1487, згідно з яким Національна поліція за зверненням районних (міських) ТЦК та СП здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП. Таке звернення повинно містити підставу (конкретне порушення правил військового обліку чи законодавства про мобілізацію).

Суд зазначає, що передумовою для звернення ТЦК та СП до органів Національної поліції із повідомленням про доставку особи є факт вчинення цією особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 або 210-1 КУпАП. Процедура встановлення факту вчинення правопорушення та притягнення особи до адміністративної відповідальності чітко врегульована Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП. Від імені ТЦК та СП розглядати справи і накладати адміністративні стягнення мають право керівники цих центрів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (електронної системи «Оберіг») підлягають виключно відомості про фактичне притягнення особи до адміністративної відповідальності, що підтверджується відповідними процесуальними документами (протоколом, постановою).

Як підтверджено матеріалами справи та безпосередньо зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, станом на момент звернення до поліції (30.07.2025 року) та станом на час розгляду справи судом відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не складався, постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення правил військового обліку або законодавства про мобілізацію керівником ТЦК та СП не виносилась.

Суд наголошує, що сама по собі примітка про невиконання обов`язку щодо проходження ВЛК у встановлений строк без відповідної процедури фіксації правопорушення в межах КУпАП не є належною правовою підставою для автоматичного внесення відомостей до Реєстру про «порушення правил військового обліку» та формування статусу «розшук», як і для направлення звернення до органів поліції про адміністративне затримання. Внесення відповідачем відомостей до Реєстру про порушення позивачем правил військового обліку за відсутності документів, що підтверджують факт притягнення його до адміністративної відповідальності, є безпідставним, а отже, вчинено всупереч вимогам чинного законодавства.

З огляду на це, дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо внесення таких відомостей до Реєстру та щодо направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача є протиправними.

За таких обставин, з метою ефективного захисту та відновлення порушених прав позивача, позовні вимоги в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та зобов`язання відповідача повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для його адміністративного затримання та доставлення також підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не надано доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова