Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №160/30720/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/30720/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу,-

УСТАНОВИВ:

24.10.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (про особовий склад) №1453-ОС від 28.10.2024 року, відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини 8 статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XI.

- допустити негайне виконання рішення суду за цим адміністративним позовом.

- зобов`язати відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) подати звіт про виконання цього рішення суду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду не пізніше 7 (семи) днів з дня набрання законної сили рішенням суду, в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.11.2023 між позивачем та відповідачем було укладено контракт про проходження військової служби. Водночас, 28.10.2024 відповідачем було прийнято наказ №1453-ОС, яким було продовжено дію контракту понад встановлений термін. Позивач вважає, що прийняття наказу №1453-ОС від 28.10.2024 щодо продовження дії контракту понад встановлений термін з 14.11.2024 на період дії воєнного стану є протиправним, оскільки, на дату прийняття спірного наказу позивач не висловлював відповідачу бажання продовжувати службу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 160/30720/25 (суддя Златін С.В.). Зобов`язано відповідача надати до суду копію Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_1 із зазначенням всіх термінів виконання ним бойових завдань; витяги з журналу бойових дій з відомостями щодо залучення ОСОБА_1 до бойових завдань за весь термін служби.

У зв`язку з призначенням судді Станіслава Златіна суддею іншого суду, на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 № 958/2025, розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №113 д від 09.01.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/30720/25 за допомогою автоматизованої системи документообігу.

За результатом повторного автоматизованого розподілу справи №160/30720/25, остання розподілена судді Ремез К.І.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду (суддя К.І. Ремез) в адміністративній справі №160/30720/25.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 №312д «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» адміністративну справу №160/30720/25 передано на розгляд судді Царікової О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 прийнято адміністративну справу №160/30720/25 до провадження та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

20.03.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи (вх. №16531/26), а саме: копії витягу з журналу бойових дій.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 03.08.2026.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Державній прикордонній службі України за контрактом, а саме: у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.03.2022 (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.03.2022 №58-ОС).

Згідно п. 1 контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, укладеного між начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вбачається, що громадянин України ОСОБА_1 вступає на військову службу за контрактом і бере на себе зобов`язання протягом дії цього Контракту, а в разі настання особливого періоду – понад установлений строк Контракту, проходити військову службу на посадах осіб сержантського і старшинського складу.

Цей Контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на один рік з 14 листопада 2023 року по 13 листопада 2024 року (п. 3 Контракту).

Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.10.2024 №1453-ОС продовжено термін дії контракту понад встановлені строки на період дії воєнного стану сержанту ОСОБА_1 з 14 листопада 2024 року.

Підстава: Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (зі змінами), затверджений Законом України №2102-IX від 24.02.2022.

В матеріалах справи міститься відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 на рапорт ОСОБА_1 від 08.08.2025 щодо звільнення з військової служби в запас, у зв`язку із закінченням контракту, згідно якої вбачається, що відповідно до п. 288 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, у разі прийняття рішення про звільнення військовослужбовець подає по команді рапорт та в разі необхідності документи, які підтверджують підстави звільнення. Абзацом 4 п.2 ч. 8 статті 23 Закону України №2102-IX від 24.02.2022 Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану" (із змінами) визначено, що військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених п.3 ч. 5 ст. 26 Закону. Враховуючи те, що сержантом ОСОБА_1 несвоєчасно подано рапорт щодо звільнення з військової служби, дію контракту продовжено понад встановлені строки, з 14 листопада 2024 року на період дії воєнного стану в установленому порядку (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.10.2024 №1453-ОС). На теперішній час військовослужбовець продовжує проходити військову службу згідно з умовами укладеного контракту та чинного законодавства на період дії воєнного стану. Виходячи з викладеного, правові підстави для звільнення в запас ЗСУ відповідно до пункту “ж” (у зв`язку із закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення контракту, укладеного під час дії воєнного стану) пункту 3 ч. 5 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу відсутні.

Не погоджуючись з означеним наказом, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У свою чергу, правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-XII).

Статтею 26 Закону №2232-XII визначені підстави для звільнення з військової служби.

Відповідно до підпункту ж пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-ХІІ (у редакції станом на час подання позивачем рапорту про звільнення) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час проведення мобілізації та дії воєнного стану у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.

Водночас, відповідно до абз.4 ч.8 ст.23 Закону №2232-ХІІ (у редакції станом на час видання спірного наказу від 28.10.2024 №1453-ОС) під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

З аналізу наведених норм вбачається, що право військовослужбовця на звільнення з військової служби на підставі підпункту ж пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232-ХІІ виникає після закінчення контракту, укладеного під час дії воєнного стану, тобто у спірному випадку після закінчення контракту, укладеного позивачем з ДПСУ, терміном дії 1 рік з 14.11.2023, тобто після 13.11.2024.

Разом з тим, абз.4 ч.8 ст.23 Закону №2232-ХІІ встановлено імперативну норму щодо продовження дії контракту понад встановлені строки на період дії воєнного стану.

Як установлено судом, на реалізацію вказаної норми, ДПСУ винесено спірний наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (про особовий склад) №1453-ОС від 28.10.2024 року, яким продовжено дію контракту позивача понад встановлені строки на період дії воєнного стану.

Суд також звертає увагу, що станом на 28.10.2024 (дату винесення спірного наказу №1453-ОС) в розпорядженні Адміністрації Державної прикордонної служби України не перебувало рапорта позивача, в якому він не висловив бажання продовжувати військову службу, а згідно листа-відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.08.2025 №08/67120/25-Вх вбачається, що позивач подав зазначений рапорт щодо звільнення з військової служби в запас, у зв`язку із закінченням строку контракту лише 08.08.2025, тобто вже більше ніж через 10 місяців після винесення наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (про особовий склад) №1453-ОС від 28.10.2024 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірний наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (про особовий склад) №1453-ОС від 28.10.2024 року в частині продовження позивачу контракту понад встановлені строки на період дії воєнного стану винесений відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема абз.4 ч.8 ст.23 Закону №2232-ХІІ, а тому є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат між сторонами зі сплати судового збору у даній справі не здійснюється.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу, відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03.08.2026.

Суддя О.В. Царікова