Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №341/2144/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 341/2144/25

Провадження № 22-ц/4808/1223/26

Провадження № 22-ц/4808/1329/26

Провадження № 22-ц/4808/1330/26

Головуючий у 1 інстанції Гаполяк Т. В.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач): Василишин Л. В.,

суддів: Баркова В. М., Бойчука І.В.

секретаря: Шемрай Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 квітня 2026 року, 07 травня 2026 року та 22 травня 2026 року, постановлені в складі судді Гаполяка Т. В. в місті Галичі, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бурштинської міської ради про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та оскаржуваних судових рішень

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Бурштинської міської ради, в якому просив визнати за ним право власності на 1/2 частку гаража загальною площею 23,1 кв.м, що по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 квітня 2026 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

1.Чи виконані підписи та рукописний тексти однією особою? Зокрема: -підпис на третій сторінці позовної заяви (аркуші, із зазначенням а.с. 1-3); -підпис та рукописний текст « ОСОБА_1 » у розписці (аркуші, із зазначенням а.с. 99); -підпис на заяві про розгляд справи без участі (аркуші, із зазначенням а.с. 101).

Проведення судової почеркознавчої експертизи доручено експертам Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Доручено ТУ ДСА України в Івано-Франківській області здійснити первинну оплату проведення експертизи.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що встановлені під час розгляду справи обставини викликають сумніви щодо добросовісного здійснення позивачем процесуальних прав та виконання ним процесуальних обов`язків, зокрема щодо особистого підписання та подання ним до суду позовної заяви. З огляду на необхідність перевірки зазначених обставин, а також з метою запобігання можливому зловживанню процесуальними правами та забезпечення належного здійснення правосуддя суд призначив у справі судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 07 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

В обґрунтування оскаржуваної ухвали суд зазначив, що позовну заяву подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (невстановленою особою), що є зловживанням процесуальними правами, а відтак підставами для залишення позову без розгляду.

Також суд вказав, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання, а його неявка перешкоджає розгляду справи, у зв`язку з чим вказав і на ці обставини як на підставу для залишення позову без розгляду.

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 травня 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь стягувача – ТУ ДСА 6931,56 грн витрат пов`язаних з розглядом справи – проведенням експертизи.

Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи були зумовлені необґрунтованими діями позивача, а тому відповідно до вимог процесуального закону підлягають компенсації за його рахунок.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

ОСОБА_1 на ухвали суду подав апеляційні скарги, в яких посилається на їх незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що призначення судової експертизи з ініціативи суду у зв`язку із зловживанням стороною процесуальними правами не передбачене нормами цивільного процесуального законодавства. Крім того, для проведення судової почеркознавчої експертизи необхідними є експериментальні зразки підпису особи, однак у нього такі зразки ніхто не відбирав, а відтак проведення експертизи за наведених обставин було неможливим.

На думку апелянта, незаконне призначення судової експертизи свідчить про неправомірне здійснення судом своїх процесуальних повноважень, наслідком чого стало безпідставне витрачання державних коштів у сумі 6 931 грн на проведення експертизи, які надалі суд постановив компенсувати за його рахунок.

При цьому апелянт наголошує, що позовну заяву він підписав особисто та подав безпосередньо до суду, пред`явивши паспорт для встановлення своєї особи як працівникам суду, так і співробітнику Служби судової охорони. Крім того, на момент подання позовної заяви він мав травму руки, у зв`язку з чим не міг тримати ручку у звичний спосіб, тому поставив підпис так як міг це зробити.

У подальшому, під час судового засідання, він особисто підтвердив суду, що саме він підписав позовну заяву, та що підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити. Також, з метою уникнення необхідності їздити на судові засідання зі Львова він подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Не зважаючи на наведені обставини, суд першої інстанції не надав їм належної оцінки та, зіславшись на висновок експертизи, проведеної з порушенням вимог закону, безпідставно залишив позовну заяву без розгляду.

За таких обставин апелянт просить оскаржувані ухвали суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позиція інших учасників справи

Учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судове засідання сторони не з`явилися.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвал суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Судом встановлено, що у грудні 2025 року до суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Галицького районного суду від 22 грудня 2025 року судом встановлено, що позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України. Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження судом не встановлено, тому позовну заяву вирішено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі. Також суд ухвалив справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

27 січня 2026 року суд провів підготовче засідання у справі, в ході якого констатовано, що проведено підготовчі дії, передбачені статтями 189-199 ЦПК України: направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію заяви та копії доданих до неї документів відповідачу, визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, вимог позивача та склад учасників судового процесу. Визначено обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів. Вчинено інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно пункту 15 частини 2 статті 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого судового засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Таким чином, встановивши достатність підготовчих процесуальних дій, суд призначив справу до судового розгляду.

Однак, на стадії судового розгляду в ухвалі від 24.02.2026 року суд констатував, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Зокрема, таким скеровувались поштовим відправленням повістки – повідомлення з адресою реєстрації проживання, однак поштові відправлення повернуті на адресу суду з зазначенням про відсутність адресатів за місцем проживання.

У суду наявні сумніви у добросовісному здійсненні позивачем процесуальних прав та виконанні обов`язків, тому вважає за необхідне визнати обов`язковою явку позивача до суду для дачі особистих пояснень.

Наступною ухвалою суд констатував, що судове засідання, призначене 17 березня 2026 року не проводилось, враховуючи технічні перешкоди для проведення такого – відсутнє підключення до мережі «Інтернет». Оскільки позивач ОСОБА_1 17 березня 2026 року з`явився на розгляд справи, його безпосередньо в суді було повідомлено про наступне судове засідання у справі під розписку.

14 квітня 2026 року судом отримано поштове відправлення з вмістом заяви ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутності. Останній вказував, що саме він подав та підписав позов, підтримує його та просить слухати справу у його відсутність.

22 квітня 2026 року судом постановлено ухвалу про призначення судової експертизи, в якій зазначено, що для вирішення питання що стосується предмета спору, наявні сумніви у добросовісному здійсненні позивачем процесуальних прав та виконанні обов`язків. Зокрема, у суду наявні обґрунтовані сумніви щодо підписання позивачем особисто та подання в канцелярію суду розглядуваної позовної заяви, тому для з`ясування зазначеної обставини, суд вважає за необхідне призначити у справі почеркознавчу експертизу.На вирішення експерта слід поставити наступне питання:

Чи виконані підписи та рукописний тексти однією особою? Зокрема:

-підпис на третій сторінці позовної заяви;

-підпис та рукописний текст « ОСОБА_1 » у розписці;

-підпис на заяві про розгляд справи без участі.

Експертиза призначається з ініціативи суду з метою попередження можливого зловживання процесуальними правами та забезпеченню авторитету суду та ефективності судового захисту.

06.05.2026 року до суду поступив висновок експертизи Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ – 19/109-26/5982-ПЧ .

Висновком констатовано, що підпис від імені ОСОБА_1 у розписці та підпис у графі « ОСОБА_3 » у заяві про розгляд справи без участі від 06.04.2026 року виконані однією особою. Підпис у графі « ОСОБА_1 у позовній заяві від 05.12.2025 року виконаний не особою, яка виконала підпис від імені ОСОБА_1 у розписці та підпис у графі « ОСОБА_3 » у заяві про розгляд справи без участі від 06.04.2026 року.

Ухвалою суду від 07.05.2026 року, суд, керуючись статтями 44, 257-258, 260-261, 353, 354 ЦПК України, вирішив позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бурштинської міської ради про визнання права власності залишити без розгляду.

22.05.2026 року іншою ухвалою, суд ухвалив стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь стягувача - Територіального управління Державної судової адміністрації в Івано-Франківській області 6 931,56 грн витрат пов`язаних з розглядом справи.

Колегія суддів не погоджується із законністю винесених ухвал з наступних підстав.

Щодо ухвали про призначення почеркознавчої експертизи

Як зазначалося вище, 22.04.2026 року суд першої інстанції у даній справі з власної ініціативи призначив почеркознавчу експертизу. На вирішення якої поставив питання: Чи виконані підписи та рукописний тексти однією особою? Зокрема: підпис на третій сторінці позовної заяви (аркуші, із зазначенням ,підпис та рукописний текст « ОСОБА_1 » у розписці (аркуші, із зазначенням а.с. 99);підпис на заяві про розгляд справи без участі (аркуші, із зазначенням а.с. 101).

Проведення судової почеркознавчої експертизи було доручено експертам Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а ТУ ДСА України в Івано-Франківській області доручено здійснити первинну оплату проведення експертизи.

На виконання ухвали суду ТУ ДСА було проведено оплату послуг експерта та 06.05.2026 року до суду поступив висновок експертизи.

Висновком констатовано, що підпис від імені ОСОБА_1 у розписці та підпис у графі « ОСОБА_3 » у заяві про розгляд справи без участі від 06.04.2026 року виконані однією особою. Підпис у графі « ОСОБА_1 у позовній заяві від 05.12.2025 року виконаний не особою, яка виконала підпис від імені ОСОБА_1 у розписці та підпис у графі «Олег Олегович Довган» у заяві про розгляд справи без участі від 06.04.2026 року.

За змістом статті 76 ЦПК України, висновки експертів є засобом встановлення даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.6. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.7. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Згідно частини 1, 3 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з ст.105 ЦПК призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:1) характер і ступінь ушкодження здоров`я;2) психічний стан особи;3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Таким чином, цивільним процесуальним кодексом чітко визначено підстави призначення судових експертиз.

Обгрунтовуючи свою ухвалу суд зазначив, що для вирішення питання що стосується предмета спору, наявні сумніви у добросовісному здійсненні позивачем процесуальних прав та виконанні обов`язків. Зокрема, у суду наявні обґрунтовані сумніви щодо підписання позивачем особисто та подання в канцелярію суду розглядуваної позовної заяви.

Однак колегія суддів не погоджується з правильністю такого процесуального акту суду та вважає доводи скарги в цій частині обгрунтованими. В спірному випадку, у суду не було визначених кодексом підстав для призначення судової експертизи, оскільки така не пов`язана з предметом спору та клопотання про таку не заявлялося жодною стороною.

Щодо ухвали про залишення позову без розгляду та стягнення витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Тобто суд першої інстанції у разі виявлення факту, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви мав постановити ухвалу про залишення такої позовної заяви без руху або повернути позовну заяву.

На стадії ж судового розгляду, з огляду на те, що суд констатує про виникнення у нього сумніву щодо підписання позову саме позивачем, Кодекс передбачає можливість усунення таких недоліків в процесуальний спосіб.

В цьому ж випадку, оскільки підстави для призначення експертизи у суду були відсутні, а позивач підтвердив подання позову та підтримав його, у суду не було достатніх підстав для залишення позову без розгляду.

Крім того, в ухвалі суд зазначив три підстави для її винесення : п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України - внаслідок повторної неявки до суду належно повідомленого позивача та ч.3 ст.44 ЦПК України внаслідок зловживання позивачем процесуальними правами.

Мотиви суду щодо залишення позову без розгляду за п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, є помилковими, оскільки за змістом даної норми, підлягає залишенню без розгляду позов, який від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, тобто від імені заінтересованої особи не уповноваженим представником та не стосується спірних правовідносин.

В частині ухвали про залишення без розгляду позову з підстав повторної неявки позивача в порядку п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд також припустився помилки, оскільки як вбачається з матеріалів справи, що не заперечує суд, позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність, що унеможливлює залишення без розгляду.

Щодо застосування як підстави для залишення позову без розгляду п.3 ст.44 ЦПК України слід зазначити, що дана норма передбачає такий процесуальний наслідок, коли судом встановлено факт такого зловживання.

Зокрема, за змістом даної норми , залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

В спірному випадку, суд вказав на застосування частини 3 статті 44 ЦПК України, тобто суд вважав, що подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами. Однак суд не вказав, в чому полягає суть виявлених зловживань процесуальними правами, який саме підпункт даної норми ним застосовано та чому, в даному випадку, подання позову вважається судом зловживанням процесуальними правами.

З огляду на це, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала винесена судом при помилковому застосуванні норм процесуального закону та підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

У зв`язку з цим підлягає скасуванню і ухвала суду від 22.05.2026 року про розподіл витрат пов`язаних з розглядом справи в порядку ст.133 ЦПК України.

Підставою для стягнення з апелянта витрат на проведення експертизи в сумі 6000 грн судом зазначено ч.5 ст.142 ЦПК України. За змістом даної норми, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Тоді як в даному випадку, відповідачем не заявлялася вимога про компенсацію здійснених ним витрат, а підстави для залишення позову без розгляду з підстав зловживання процесуальними правам визнано апеляційним судом необґрунтованими, а тому стягнення таких витрат з позивача на стадії залишення позову без розгляду було безпідставним.

За таких обставин колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що оскаржувані ухвали про призначення експертизи та стягненя витрат пов`язаних з розглядом справи винесені при неправильному застосуванні норм процесуального закону та підлягають скасуванню.

Статтею 379 ЦПК України зазначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки оскаржувана ухвала про залишення позову без розгляду судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, то така підлягає скасуванню в порядку, визначеному статтею 379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволити.

Ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22 квітня 2026 року про призначення почеркознавчої експертизи та ухвалу від 22 травня 2026 року про стягнення з позивача витрат пов`язаних з розглядом справи в сумі 6000грн. скасувати.

Ухвалу Галицького районного суду Івано-Франківської області від 07 травня 2026 року про залишення позову без розгляду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.

Суддя-доповідач: Л. В. Василишин

Судді: В. М. Барков

І. В. Бойчук