Додаткове рішення від 28 липня 2026 р. у справі №545/2362/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/2362/25 Номер провадження 22-з/814/121/26 Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Хворост Дарії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» про розірвання договорів оренди та стягнення заборгованості з орендної плати, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хворост Дарія Михайлівна, до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода», про розірвання договорів оренди та стягнення заборгованості з орендної плати - задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 01.07.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та Виробничим Сільськогосподарським кооперативом «Злагода», разом з додатковими угодами від 07.08.2017 та від 09.03.2021 року, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав за записом про інше речове право 14886999, об`єктом оренди за яким є земельна ділянки площею 1,7484 га, кадастровий номер 5324081400:00:010:0059 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розірвано договір оренди землі від 01.07.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та Виробничим Сільськогосподарським кооперативом «Злагода», разом з додатковими угодами від 07.08.2017 та від 09.03.2021 року, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав за записом про інше речове право 14887246, об`єктом оренди за яким є земельна ділянки площею 3,2412 га, кадастровий номер 5324081400:00:014:0036 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнуто з Виробничого Сільськогосподарського кооперативу «Злагода» на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість за договором оренди землі від 01.07.2013 року, кадастровий номер: 5324081400:00:010:0059, в сумі 37889 грн. 28 коп. з яких: 7390,26 грн. - заборгованість з орендної плати за 2024 рік, 609,24 грн. - 3% річних, 2088,92 грн. - інфляційні втрати, 21195,25 грн. - пеня, 6605,61 грн. - індексація орендної плати.

Стягнуто з Виробничого Сільськогосподарського кооперативу «Злагода» на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість за договором оренди землі від 01.07.2013 року, кадастровий номер: 5324081400:00:014:0036, в сумі 80070 грн. 56 коп. з яких: 27566,88 грн.- заборгованість з орендної плати за 2023 та 2024 роки, 1246,18 грн.- 3% річних, 3960,76 грн.- інфляційні втрати, 39530,90 грн.- пеня, 15765,84 грн.- індексація орендної плати.

Стягнуто з Виробничого Сільськогосподарського кооперативу «Злагода» на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , витрати з оплати судового збору у розмірі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн. 92 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Не погодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив відповідач ВСК «Злагода».

Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 травня 2026 року апеляційну скаргу Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» - залишено без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2025 року – залишено без змін.

12.05.2026 через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 , адвокат Хворост Д.М. сформувала заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції у порядку ст. 141 ЦПК України.

Заява обґрунтована тим, що постановою Полтавського апеляційного суду від 11 травня 2026 року не було вирішено питання щодо судових витрат на правничу допомогу. Також у відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат, які позивач очікує понести під час розгляду справи, становить 5 000,00 грн.

Апеляційний суд у складі колегії суддів, вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення (постанови), зазначає наступне.

Згідно з матеріалами справи, у відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 , адвокат Хворост Д.М. зазначила, що орієнтовний розмір судових витрат, які позивач очікує понести під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, становить 5000,00 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представником ОСОБА_1 , адвокатом Хворост Д.М. додано копію ордеру на надання правничої допомоги; копію додаткової угоди №1 від 20.01.2026 року до договору № 71 про надання правничої допомоги від 13 серпня 2024 року; детальний опис робіт (наданих послуг) від 12.05.2026 року; копію акту приймання-передачі наданої правової допомоги №1 від 12.05.2026 року; копію квитанції про сплату гонорару в розмірі 5 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат з урахуванням наданих доказів, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу, надану адвокатом Хворост Д.М. позивачу ОСОБА_1 , підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141, 142 ЦПК України.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Цивільно-процесуальне законодавство встановлює критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Таким чином, при вирішенні питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінки сторін під час судового процесу тощо.

Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, додатковій постанові від 14.04.2022 у справі №755/18750/20 сформував висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом Хворост Д.М. документів, їх значення для спору, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000 грн не є співмірним із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Оцінюючи співмірність визначеного розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, апеляційний суд, перш за все, виходить з того, що спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним.

На підставі викладеного та враховуючи принципи розумності, справедливості та пропорційності, колегія суддів вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача належить 3000 грн понесених витрат (визначена з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом і заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, складності справи).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд у складі колегії суддів, приходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 , адвоката Хворост Д.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача понесених витрат у суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 141, ст. 270, ст. 381 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Хворост Дарії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково і ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Злагода» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 3000 грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов