Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №552/9939/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/9939/25 Номер провадження 22-ц/814/2316/26Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е.М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави від 04 березня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства фінансів України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства фінансів України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 24 лютого 2026 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху з підстав невідповідності вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 04 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

Ухвала судді місцевого суду мотивована тим, що позивачем не усунуто недоліки що зазначені в ухвалі суду від 24 лютого 2026 року, оскільки 27.02.2026 року позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, в якій просив звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», але документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, на цій підставі, у черговий раз, суду не надав, і знов послався на норму Закону що не підлягає застосуванню.

З ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 04 березня 2026 року не погодився позивач, та звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, та справу направити до місцевого суду для розгляду.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки, які були зазначені в ухвалі судді від 24 лютого 2026 року, а тому є всі підстави для застосування положень ч.3 ст. 185 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм чинного цивільно-процесуального законодавства.

Так, з наданих матеріалів справи вбачається, що підставою залишення позовної заяви без руху стало те, що позовна заява не містить відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім того, підставою для несплати судового збору, позивач вказав п. 25 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

27.02.2026 року позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, в якій просив звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», але документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, на цій підставі, у черговий раз, суду не надав, і знов послався на норму Закону що не підлягає застосуванню.

Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви містить стаття 175 ЦПК України, згідно з якою у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому, позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осібгромадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами ч. 1-3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Встановлено, що на виконання ухвали від 24 лютого 2026 року позивачем надано заяву про усунення недоліків, проте не додано доказів на підтвердження викладених у позові обставин, що було підставою залишення позовної заяви без руху.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав вважати позовну заяву ОСОБА_1 неподаною та повернути позивачеві.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно вимагав від позивача документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, є помилковими, та фактично зводяться до незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Посилання позивача на те, що закон не вимагає надання документів для підтвердження пільги зі сплати судового збору, суперечить вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України та загальним засадам цивільного судочинства щодо обов`язку доказування. Суд позбавлений можливості встановити наявність або відсутність підстав для застосування пільги за відсутності належних та допустимих доказів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу та роз`яснює, що згідно положень ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Отже, за результатами апеляційного розгляду колегія суддів доходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, тому апеляційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави від 04 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов