Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №295/7878/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/7878/26 головуючий суддя у І інстанції Луньова Д. Ю.

Номер провадження №33/4805/1194/26

Категорія ст.483 ч.1 МК України Доповідач Волкова Н. Я.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді палати з розгляду кримінальних справ Волкової Н.Я., з секретарем Хрус С.А., за участю представника Житомирської митниці Державної митної служби України Заліщука О.М., особи, яка притягувалась до відповідальності, ОСОБА_1 (дистанційно), у відкритому судовому засіданні по провадженню за апеляційною скаргою представника Житомирської митниці Державної митної служби України Заліщука Олексія Миколайовича на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 06 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №295/7878/26 відносно ОСОБА_1 за ст.483 ч.1 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

До Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника Житомирської митниці ДМСУ Заліщука Олексія Миколайовича на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 06 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №295/7878/26 відносно ОСОБА_1 за ст.483 ч.1 Митного кодексу України, за результатами перевірки якої було відкрито апеляційне провадження.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення визначено положеннями статті 294 ч.7-9 КУпАП, відповідно якої апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено наступне:

Постановою судді Богунського районного суду м.Житомира від 06 липня 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.483 ч.1 МК України закрито на підставі ст.247 п.1 КУпАП України за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу про порушення митних правил №0267/UA101000/2026 від 02.04.2026, громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , 2006 року виготовлення, бувший у використанні, об`єм двигуна 2 460 см3, тип двигуна - дизель, у якості гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосовування заходів нетарифного регулювання, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для його переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача товару, а саме: декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 22.03.2022, у якій отримувачем зазначено військову частину НОМЕР_3 , до якої цей транспортний засіб не надійшов, акти приймання-передачі на транспортний засіб не підписувалися.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, представник Житомирської митниці Заліщук О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.483 ч. 1 МК України, застосувавши до нього адміністративне стягнення у відповідності до санкції статті.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на обставини, викладені у протоколі про порушення митних правил, та вважає висновки суду першої інстанції передчасними. Зазначає, що на виконання листа Держмитслужби України від 20.11.2025 №20/20-02-01/7/1275 управлінням боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Житомирської митниці проведено перевірку законності ввезення на митну територію України транспортних засобів як гуманітарної допомоги, отримувачем яких визначено військову частину НОМЕР_3 . За результатами перевірки, на підставі відповіді військової частини НОМЕР_3 №843/1116 від 28.02.2026, встановлено, що транспортний засіб «VOLKSWAGEN TOUAREG», кузов № НОМЕР_1 , до військової частини не надходив, а акти його приймання-передачі не підписувалися. Зазначені обставини, за твердженням представника, також підтверджуються листом Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України №220/1495 від 10.11.2025, який став підставою для проведення відповідної перевірки. Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував наведені докази, які свідчать про неотримання військовою частиною спірного транспортного засобу, та дійшов передчасного висновку про відсутність складу порушення митних правил. Крім того зазначає, що пояснення ОСОБА_1 , надані під час складання протоколу та в суді першої інстанції, спростовуються матеріалами справи, зокрема зверненням військової частини НОМЕР_3 від 22.03.2022 №843/462, яким передбачалося сприяння у перетині державного кордону зазначеним автомобілем під керуванням ОСОБА_1 . На думку апелянта, це спростовує його твердження про непричетність до ввезення транспортного засобу на митну територію України та свідчить про суперечливість його пояснень. Вважає, що зібрані у справі докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України транспортного засобу як гуманітарної допомоги із поданням документів, що містили неправдиві відомості щодо отримувача товару, а тому висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі є передчасним.

У судовому засіданні представник Житомирської митниці Заліщук О.М. апеляційну скаргу підтримав відповідно до доводів апеляційної скарги.

ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги заперечив, просив у її задоволенні відмовити, пояснив, що, виконував лише функцію перевізника транспортного засобу як гуманітарної допомоги, який передав представникові військової частини, діяв добросовісно.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом статей 245 КУпАП та 486 МК України завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 491 МК України визначено підстави для порушення справи про порушення митних правил.

Відповідно до статті 491 частини 1 пунктів 1-3 МК України такими підставами є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині 1статті 319 цього Кодексу; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організації.

Згідно з ч.1 ст.483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного суду від 3 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Представник власника товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого правопорушення.

Перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості, виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (СМR).

При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні, та є підставою для пропуску товару на митну територію України.

Згідно ст.467 ч.1 Митного кодексу України, зі змінами, внесеними відповідно до Закону України від 08.11.2018 № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», процесуальні строки накладення адміністративного стягнення обчисляються з моменту виявлення правопорушення (цей момент може співпадати з моментом складання протоколу про порушення митних правил, а також відраховуватись з моменту встановлення ознак правопорушення). У даному випадку датою виявлення та встановлення ознак правопорушення є 20.11.2025, тобто дата отримання Житомирською митницею листа Держмитслужби України за вих. № 20/20-02-01/7/1275 від 20.11.2025 (вх. Житомирської митниці від 20.11.2025 № 10362/4-20).

Відповідно до ст.1 Закону Україну «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 року № 1192-XIV гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Безоплатна допомога (пересилка, виконання робіт, надання послуг) - надання гуманітарної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації донорам.

У відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» (із змінами) (далі - постанова Кабінету міністрів України від 01.03.2022 № 174) на період воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги від донорів (у значенні Закону України «Про гуманітарну допомогу») здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Слід зазначити, що з 01.12.2023 переміщення гуманітарної допомоги, врегульовано іншим порядком пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану (ПКМУ від 01.03.2022 № 174 з 01.12.2023 втратила чинність).

При цьому, Порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2000 №544, та Порядок взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та Національного банку щодо реалізації Закону України «Про гуманітарну допомогу», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2013 № 241, не застосовуються.

Згідно ст.318 ч.1 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митним кодексом України визначено, що товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі (п.57 ст.4 Митного кодексу України).

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №8 незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані. Відповідно до п.6 цієї Постанови підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Як вбачається із матеріалів справи, наведені вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції та винесенні оскаржуваної постанови відносно ОСОБА_1 дотримані.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0267/UA101000/2026 від 02.04.2026 Житомирською митницею під час перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів у якості гуманітарної допомоги зі звільненням від сплати обов`язкових митних платежів, отримувачами яких є суб`єкти, розташовані (зареєстровані) на території Житомирської області, встановлено наступне: Одним із таких отримувачів гуманітарної допомоги є військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ). З метою встановлення законності ввезення на митну територію України транспортних засобів у якості гуманітарної допомоги, отримувачем яких зазначено вказану військову частину, управлінням боротьби з контрабандою та порушення митних правил Житомирської митниці на виконання листа Держмитслужби України №20/20-02-01/7-1275 від 20.11.2025 до військової частини було направлено лист Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України про надання інформації за вих.220/9/1495 від 10.11.2025, на який 01.10.2025 отримано відповідь за вих. № 843/4338 від 01.10.2025 (вх. Житомирської митниці від 20.11.2025 № 10362/4-20) про те, що зазначена військова частина ряд транспортних засобів, що були ввезені у якості гуманітарної допомоги, отримувачем яких зазначено військову частину, не отримувала та на обліку у військовій частині вони не перебувають.

Згідно інформації, що міститься у базі даних АСМО «Інспектор», встановлено, що 22.03.2022 о 16 год. 38 хв. через міжнародний пункт пропуску «Грушів-Будомєж» митного поста «Яворів» Львівської митниці громадянином України ОСОБА_1 на митну територію України ввезено транспортний засіб марки«VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , 2006 року виготовлення, бувший у використанні, об`єм двигуна 2 460 см3, тип двигуна - дизель, оформлений у якості гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосовування заходів нетарифного регулювання і випущений на митну територію України.

В ході проведення перевірки, з метою з`ясування обставин ввезення на митну територію України даного транспортного засобу, Житомирською митницею направлено запит у Львівську митницю за вихідним від 04.12.2025 № 7.19-3/20-02/7/9985 з проханням надати копії документів, на підставі яких транспортні засоби, отримувачем яких зазначено військову частину НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ), ввезено в Україну в якості гуманітарної допомоги. Факт ввезення на митну територію України та оформлення у якості гуманітарної допомоги вищевказаного транспортного засобу підтверджується відомостями, що містяться у АСМО «Інспектор» та копіями документів, які додані до відповіді Львівської митниці від 18.12.2025 №7.4-1/20-01/731586. Так, згідно поданої громадянином України ОСОБА_1 до митного контролю та оформлення Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 22.03.2022, яку ним підписано особисто, отримувачем товару зазначено військову частину НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ). Також до митного оформлення громадянином України ОСОБА_1 було подано письмове звернення військової частини НОМЕР_3 про сприяння у ввезені у якості гуманітарної допомоги автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 для потреб військової частини НОМЕР_3 .

Згідно листа військової частини НОМЕР_3 за вих. № 8434338 від 01.10.2025, зазначений транспортний засіб до військової частини НОМЕР_3 не надійшов.

На адреси громадянина України ОСОБА_1 , наявних в електронних базах Державної митної служби та відомі Житомирській митниці, направлено виклики від 03.12.2025 за № 7.19-3/20-02/10/9925, від 05.02.2026 № 7.19-4/20-02/10/939, від 17.02.2026 № 7.19-4/20-02/10/1346, про необхідність прибуття до митного органу для дачі пояснень або надсилання таких пояснень на електронну адресу Житомирської митниці з приводу обставин ввезення транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , на які було отримано письмові пояснення, в яких ОСОБА_1 пояснив, що цей транспортний засіб він передав у м.Львові представнику військової частини НОМЕР_3 та долучив відповідне фото, однак будь-яких документів, що підтверджують факт приймання-передачі транспортного засобу (акт прийому -передачі тощо) між ним та військовою частиною не надано.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 інкриміновано вчинення дій, спрямованих на порушення митних правил, передбачених ст.483 ч.1 МК України, переміщення через митний кордон України товару - транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , 2006 року виготовлення, бувший у використанні, об`єм двигуна 2 460 см3, тип двигуна - дизель, у якості гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосовування заходів нетарифного регулювання, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для його переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача товару, а саме Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 22.03.2022, у якій отримувачем вказано військову частину НОМЕР_3 , до якої цей транспортний засіб не надійшов, акти приймання-передачі на транспортний засіб не підписувалися.

Приймаючи постанову про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не надано і не здобуто достатніх та беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 вчинено навмисні дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання в якості підстави для переміщення товарів до митного органу документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача, оскільки зазначення отримувача автомобіля здійснювалось на підставі офіційного звернення військової частини НОМЕР_3 , яке було підписано командиром і скріплено гербовою печаткою цієї військової частини.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів у справі, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.483 ч.1 МК України.

Суд першої інстанції надав належну оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам, зокрема поясненням ОСОБА_1 , головного сержанта ОСОБА_2 , фотокартками передачі транспортного засобу.

З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що у березні 2022 року в умовах активної фази бойових дій він отримав транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , ввезений на територію України як гуманітарна допомога для потреб ЗСУ. У зв`язку з оперативною обстановкою на той момент, а також нагальною потребою у транспортних засобах для виконання бойових завдань, зазначений автомобіль був фактично одразу залучений до виконання бойових завдань військовослужбовцями Збройних Сил України без передачі до зазначеної військової частини. На підставі чого постановка транспортного засобу на облік у встановленому порядку не здійснювалася. 05.05.2022 близько 21 год. 00 хв. під час виконання бойового завдання в районі Балаклійської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області внаслідок вогневого ураження противника відбулося влучання у вказаний транспортний засіб, що призвело до його знищення.

Матеріали справи також не містять відомостей про реєстрацію вказаного транспортного засобу у цивільному обігу, його відчуження чи реалізацію після ввезення на митну територію України.

Доводи апеляційної скарги про те, що військова частина НОМЕР_3 заперечує факт отримання транспортного засобу не є безумовною підставою для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.483 ч.1 МК України.

Факт проведення Житомирською митницею перевірки на виконання листа Держмитслужби України, а також отримання відповіді військової частини НОМЕР_3 про ненадходження спірного транспортного засобу, не є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил, передбаченого законом.

Лист військової частини НОМЕР_3 від 28.02.2026, як і лист Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, містять інформацію про відсутність факту передачі транспортного засобу до військової частини та не є підтвердженням того, що саме ОСОБА_1 подав митному органу документи, які містили неправдиві відомості щодо отримувача гуманітарної допомоги, або усвідомлював їх недостовірність. Зазначені документи не містять відомостей про обставини їх оформлення, осіб, які їх складали чи подавали, а також не встановлюють умислу ОСОБА_1 на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю чи шляхом подання документів із неправдивими відомостями.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, диспозиція ст.483 ч.1 МК України передбачає обов`язкове встановлення прямого умислу особи на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості.

Посилання в апеляційній скарзі на звернення військової частини НОМЕР_3 від 22.03.2022 №843/462 не спростовує висновків суду першої інстанції. Зазначений лист лише підтверджує, що військова частина зверталася з проханням сприяти перетину державного кордону транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 , однак це не свідчить про подання ОСОБА_1 митному органу документів, що містили неправдиві відомості, або про його обізнаність щодо можливого невиконання в подальшому умов передачі транспортного засобу кінцевому отримувачу.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що після ввезення на митну територію України зазначений транспортний засіб був фактично переданий військовослужбовцям, використовувався під час виконання бойових завдань у районі ведення бойових дій та був знищений у ході виконання одного з таких завдань. Зазначені обставини підтверджуються поясненнями головного сержанта ОСОБА_3 , а також довідкою військової частини НОМЕР_4 від 18.03.2026 №2764/2322, відповідно до якої останній є військовослужбовцем цієї військової частини та проходить у ній військову службу.

За таких обставин відсутність транспортного засобу на обліку військової частини НОМЕР_3 та заперечення військовою частиною факту його отримання не можуть бути безумовними та достатніми доказами наявності у діях ОСОБА_1 прямого умислу на незаконне переміщення товару через митний кордон України.

При цьому будь-яких доказів використання транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 у цивільному обігу, його використання не за призначенням або отримання ОСОБА_1 будь-якої матеріальної вигоди від ввезення автомобіля митним органом не надано, а матеріали справи таких відомостей не містять.

Об`єктивна сторона інкримінованого правопорушення передбачає доведення факту подання особою документів, що містять неправдиві відомості, а також наявності її вини у такому поданні. Натомість матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 був особою, яка виготовила, подала або використала документи з недостовірними відомостями щодо отримувача транспортного засобу чи діяла умисно.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Таким чином, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції, однак не містять переконливих посилань на порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Під час апеляційного перегляду справи не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими доказами.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу апеляційною скаргою представника Житомирської митниці Державної митної служби України Заліщука Олексія Миколайовича на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 06 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення № 295/7878/26 відносно ОСОБА_1 за ст.483 ч.1 Митного кодексу Українизалишити без задоволення.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 06 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення № 295/7878/26 відносно ОСОБА_1 за ст.483 ч.1 Митного кодексу Українизалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волкова Н.Я.