Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №756/7710/24 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

Дата: 02 серпня 2026 р.

Справа: №756/7710/24

Суддя: Діденко Є. В.

Оболонський районний суд міста Києва

м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 2є, 04212, (044) 418-73-60

Справа № 756/7710/24

Провадження № 1-кп/756/607/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023100050000492 від 08.02.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану на території Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб. У подальшому, дії воєнного стану в Україні Указами Президента України неодноразово продовжено, останній раз відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 01.05.2023 №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022 року оголошено мобілізацію та призов на військову службу у Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування ї державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військові службу відповідно до закону. Закон Украйни «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

29.12.2022 року громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройшов військово-лікарську комісію та згідно з рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний придатним до військової служби. Відстрочок від призову по загальній мобілізації, згідно до положень чинного законодавства України немає.

17.01.2023 року о 16 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 вручено мобілізаційне розпорядження та повістку про відправку, однак ОСОБА_4 , будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками ІНФОРМАЦІЯ_8 про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022 року, не прибув 24.01.2023 до пункту відправки в команду № НОМЕР_1 , відповідно до Указу Президента України №64-2022 віл 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану на території України» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, тим самим не відправився в команду № НОМЕР_1 на відправку для проходження військової служби під час мобілізації, чим умисно, протиправно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що раніше він був комісований за станом здоров`я. В грудні 2022 року отримав направлення на ВЛК, під час проходження пройшов лише алерголога і хірурга, скаржився на грижу. Йому головний лікар сказала, що він комісований, йому сказали прийти 04.01.2023 р. в кабінет 602. Він прийшов, повідомив, що він був комісований за станом здоров`я і є християнином, тому відмовляється проходити військову службу. Йому сказали прийти в кабінет 617 за військовим квитком. Він прийшов 06.01.2023 р., але ОСОБА_7 йому сказав прийти 12.01.2023 р. Він прийшов 12.01.2023 р., ОСОБА_7 повідомив, що він визнаний придатним для військової служби і має її проходити, на що обвинувачений відмовився за релігійними переконаннями. Тоді, ОСОБА_7 йому сказав прийти 17.01.2023 року. Коли він прийшов, йому вручили повістку на 24.01.2023 р. на відправку, він отримав повістку, але написав письмову відмову за станом здоров`я, і у визначену дату не з`явився. Потім його викликали до дільничного поліцейського, де він писав пояснення по цій ситуації і надавав копії своїх медичних документів. Він також подавав скаргу до прокуратури, оскільки у ІНФОРМАЦІЯ_8 йому незаконно відмовились повернути військовий квиток, що в подальшому призвело до порушення його прав, оскільки його неодноразово зупиняли та затримували працівники ІНФОРМАЦІЯ_8. Він не згодний з результатом ВЛК, але його не оскаржував, оскільки не мав документів.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується такими доказами:

- рапортом ДОП СДОП ВП Оболонського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції про те, що 25.01.2023 р. до чергової частини Оболонського УП ГУНП у м. Києві з ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов матеріал, зареєстрований у ЖЄО №3211 від 25.01.2023 року, де вказано, що військовозобов`язаний ОСОБА_4 за результатами проходження ВЛК визнаний придатним для проходження військової служби у зв`язку із чим йому 17.01.2023 року на пункті попереднього збору ІНФОРМАЦІЯ_4 вручено мобілізаційне письмове розпорядження та повістку по команді НОМЕР_1 , однак останній відразу надав письмові пояснення про свою відмову від призову на військову службу під час мобілізації, посилаючись на стан здоров`я та релігійні переконання, не маючи причин, що надають право на відстрочку. У подальшому, 24.02.2023 року ОСОБА_4 не прибув на відправку без надання документального підтвердження поважних причин такої неявки;

- повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 про вчинення кримінального правопорушення у порядку ст. 214 КПК України від 19.01.2023 року, відповідно до якого військовозобов`язаний ОСОБА_4 за результатами проходження військово-лікарської комісії визнаний придатним для проходження військової служби у зв`язку із чим останньому 17.01.2023 року на пункті попереднього збору ІНФОРМАЦІЯ_4 вручено мобілізаційне письмове розпорядження та повістку по команді НОМЕР_1 , однак останній, не маючи причин, що надають право на відстрочку, одразу надав письмове пояснення про свою відмову від призову на військову службу під час мобілізації, посилаючись на стан здоров`я та релігійні переконання, а у подальшому, 24.02.2023 року ОСОБА_4 не прибув на відправку без надання документального підтвердження поважних причин такої неявки, і таким чином, у діях ОСОБА_4 вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України;

- рапортом спеціаліста-оператора служби охорони державної таємниці ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 від 19.01.2023 року, де вказано, що військовозобов`язаний ОСОБА_4 17.01.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , особисто написав відмову від призову на військову службу під час мобілізації, незважаючи на проходження останнім ВЛК та визнання його придатним і отримання особисто під підпис повістки та відправки по команді НОМЕР_1 ;

- копією мобілізаційного розпорядження по команді НОМЕР_1 та розпискою про отримання повістки по команді НОМЕР_1 , згідно з якими солдат ОСОБА_4 особисто 17.01.2023 року засвідчив під підпис отримання вказаних документів про прибуття 24.01.2023 року за адресою: АДРЕСА_3 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 17.01.2023 року, де він зазначає що відмовляється від проходження військової служби під час мобілізації за релігійними переконаннями та за станом здоров`я, однак будь-яких доказів названих причин відмови у додатку останній не зазначив;

- копією військового квитка № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_4 , згідно з яким на сторінці 18 внесений запис про те, що 29.12.2022 медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний придатним до військової служби;

- в особовій картці ОСОБА_4 вказано, що він 17.11.1992 року був визнаний обмежено придатним до військової служби (придатний до нестройової служби), у правому верхньому куті «о/здат» закреслено та вказано «придат», вказано що в армії не служив, у пункті 28 вказано, що 28.12.2022 визнаний придатним до військової служби;

- дублікатом довідки військово-лікарської комісії №122/1913 від 29.12.2022 року, підписаним головою ВЛК і секретарем ВЛК, згідно з яким рядовий ОСОБА_4 визнаний придатним для проходження військової служби на підставі ст. 55-Б, 45-Г графи ІІ Розкладу хвороб, графи 4,7 ТДВБ наказу МОУ №402-2008 року;

- копією картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_4 , у якій містяться відомості про проходження ОСОБА_4 лікарів, результати медичних обстежень, діагноз, та висновок про визнання ОСОБА_4 придатним до військової служби;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.04.2024 року, де свідок ОСОБА_7 під час проведення слідчої дії впізнав особу зображену на фотознімку №2, яким є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особу, якій він 17.01.2023 року вручив мобілізаційне розпорядження та повістку на 24.01.2023 року на відправку по команді НОМЕР_1 , та засвідчив дане впізнання підписом у присутності двох понятих;

- відповіддю голови Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів №250 від 14.03.2024 року, де вказано, що неможливо підтвердити інформацію щодо членства ОСОБА_4 до церкви євангельських християн-баптистів;

- допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначив, що обіймає посаду начальника служби охорони державної таємниці в ІНФОРМАЦІЯ_5 . У 2023 році виконував обов`язки в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: прийом громадян, перевірка документів, направлення до військово-лікарської комісії, формуванням і випискою повісток і розпоряджень, а також контроль прибуття громадян до команди військової частини. У середині січня 2023 року обвинувачений ОСОБА_4 проходив ВЛК в ІНФОРМАЦІЯ_5 , після чого направлений до кабінету свідка для проведення співбесіди, де з`ясовано, що в останнього відсутні підстави для відстрочки від мобілізації, за станом здоров`я обвинувачений визнаний придатним після проходження ВЛК, після чого йому була видана повістка і мобілізаційне розпорядження на 20-ті числа січня 2023 року для прибуття до команди. Свідок зазначає, що повістку і мобілізаційне розпорядження обвинувачений підписав і ще писав якусь заяву з приводу обставин релігійного характеру. Однак на дату, зазначену у повістці, ОСОБА_4 не прибув і за цим фактом свідок склав рапорт, передав його начальнику ІНФОРМАЦІЯ_8 і після цього весь пакет документів направлений до Оболонського УП ГУНП для подальшого розгляду і проведення слідчих дій. Чи був підпис голови ВЛК у картці обстеження і медичного огляду ОСОБА_4 свідок не пам`ятає, свідку необхідна лише довідка ВЛК. Свідок зазначає, що «учетная карточка» є внутрішнім документом ІНФОРМАЦІЯ_4 , будь-які помітки/виправлення не мають відношення до обвинуваченого, наразі всі відмітки переведені в електронний варіант у систему «Оберіг», однак картка в архіві зберігається все життя громадянина. Свідок пояснив як проводилась ВЛК на момент обставин кримінального правопорушення: прибуває громадянин, йому видається направлення на проходження ВЛК, це направлення записується за номером і вноситься у журнал, громадянин проходить ВЛК і по завершенню головний лікар і консиліум лікарів готують висновок про придатність/непридатність громадянина;

- допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 зазначила, що наразі займає посаду заступника начальника сектору мобілізаційної роботи і мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 . На момент обставин кримінального правопорушення свідок займала посаду головного спеціаліста командування ІНФОРМАЦІЯ_4 , до її службових обов`язків, зокрема, входило збір та обробка матеріалів до осіб, що потенційно ухиляються від проходження військової служби на період воєнного стану і передача цих матеріалів. До мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов рапорт солдата Сухицького та акт про відмову від проходження військової служби (причина відмови) у зв`язку із релігійними переконаннями ОСОБА_4 . Під час вивчення матеріалів встановлено, що обвинуваченому, який не мав законних підстав для відстрочки, будучи придатним після проходження ВЛК, запропоновано з`явитися 17.01.2023 року для формування і відправки по команді. Однак обвинувачений без поважних причин року не з`явився, причини неявки не повідомив, результати ВЛК не оскаржував, у зв`язку із чим свідком у відповідності до ст. 214 КПК України складено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ознаками, передбаченого ст. 336 КК України та направлено до Оболонського УП ГУНП у м. Києві. Чи був підпис голови ВЛК у картці обстеження і медичного огляду ОСОБА_4 свідок не пам`ятає, однак воно не впливає на довідку ВЛК про придатність/непридатність громадянина.

Крім того, суд дослідив надані обвинуваченим копії медичних документів щодо медичних обстежень, висновок центральної ЛКК від 20.12.2022 № 2121, виписка з медичної картки стаціонарного хворого 03.09.04.09.2012, консультаційні висновки лікарів станом на 2024, 2025, 2026 роки; довідку від 28.04.2024 р. за підписом трьох осіб, що ОСОБА_4 відвідує богослужіння релігійної громади Церква Євангельських Християн Баптистів , копію повістки № 68 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_7 ; копію повістки про прибуття на відправку 24.01.2023 р. о 07.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , отриманої ним в ІНФОРМАЦІЯ_5 17.01.2023 р.; документ із «ІНФОРМАЦІЯ_9», у якому вказано, що ОСОБА_4 є військовозобов`язаним, але відомості про проходження ВЛК відсутні; відповіді на звернення ОСОБА_4 від ТУ ДБР у м. Києві, Оболонської окружної прокуратури та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про те, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 поза розумним сумнівом знайшла своє підтвердження у ході судового розгляду цього кримінального провадження.

Так, під час розгляду справи підтверджено, що ОСОБА_4 29.12.2022 був визнаний придатним для проходження військової служби, висновок ВЛК не оскаржував, 17.01.2023 р. отримав мобілізаційне розпорядження та повістку про відправку, і не прибув за повісткою для проходження військової служби, заявив про свою відмову проходити військову службу, не маючи права на відстрочку від мобілізації або інших законних підстав не проходити військову службу за призовом під час мобілізації.

Таку ж позицію, щодо відмови від проходження військової служби обвинувачений висловив і в судовому засіданні. Та обставина, що ОСОБА_4 не був згодний із результатом ВЛК, не спростовує встановлених судом обставин і складу кримінального правопорушення.

Надані обвинуваченим медичні документи не спростовують висновок ВЛК, який обвинуваченим не оскаржувався.

На переконання суду, не заслуговують на увагу доводи обвинуваченого про наявність у нього підстав відмовитись від проходження військової служби за релігійними переконаннями, оскільки належних і достовірних доказів того, що обвинувачений належить до релігійної громади, переконання якої суперечать виконанню ним військового обов`язку, суду не надано.

Крім того, суд враховує, що за об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2025 року (справа № 573/838/24, провадження № 51-603кмо25) сформулювала висновок щодо правозастосування, відповідно до якого законодавство України не передбачає можливості відмови від виконання обов`язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яка ґрунтується на релігійних або інших переконаннях. Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації у значенні ст. 336 КК. Призов на військову службу під час мобілізації не скасовує права на сумлінну відмову від носіння та/або використання зброї.

Суд відхиляє доводи захисту стосовно недопустимості в якості доказу картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_4 через відсутність підпису на ній голови ВЛК, оскільки такий підпис міститься на довідці військово-лікарської комісії №122/1913 від 29.12.2022 року. Той факт, що за результатами ВЛК ОСОБА_4 був визнаний придатним для проходження військової служби підтверджується інформацією із підписами відповідних лікарів у картці обстеження та медичного огляду, висновком ВЛК у медичній картці, у сукупності із довідкою ВЛК.

Те, що відомості про результати ВЛК не відображені у додатку «ІНФОРМАЦІЯ_9» не спростовує факту проходження обвинуваченим ВЛК і її результатів.

Суд вважає необґрунтованими посилання захисника на недопустимість як доказу особової картки ОСОБА_4 через те, що там містяться виправлення стосовно придатності обвинуваченого до військової служби, оскільки така облікова картка за своїм змістом є документом внутрішнього обліку ІНФОРМАЦІЯ_8, відомості у якій формуються на підставі інших первинних документів. Тому, внесення будь-яких виправлень не спростовує того факту, що ОСОБА_4 29.12.2022 був визнаний придатним для проходження військової служби, і висновок ВЛК у встановленому законом порядку не оскаржував.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а також особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.

Із наданих прокурором документів встановлено, що ОСОБА_4 є раніше не судимим, за місцем проживання негативної інформації не надано, у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває.

Керуючись статтями 65-67 КК України, суд знаходить необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 336 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України, а також ст. 75 КК України з огляду на суспільну небезпечність вчиненого ним кримінального правопорушення, суд не вбачає.

Підстави для застосування запобіжного заходу відсутні, обвинувачений належним чином виконував свої процесуальні обов`язки.

Цивільний позов у справі не заявлений, речові докази та процесуальні витрати - відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання на виконання вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua