Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №756/13043/26 — Оболонський районний суд міста Києва

03.08.2026 Справа № 756/13043/26

Справа № 756/13043/26

№ 1-кп/756/1784/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене 03.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105050000568, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився c. Студена, Піщанського р-ну, Вінницької обл., громадянин України, здобув професійно-технічну освіту, проходить службу в складі Збройних сил України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

обвинуваченого у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

УСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

Так, встановлено, що 03.07.2026 приблизно о 13 год. 00 хв, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою особистого вживання без мети збуту, незаконно придбав кристалоподібну речовину білого кольору масою 0,754 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,392 г, яку зберігав у кишені сумки, яку мав при собі в той день, без мети збуту, до моменту виявлення цього факту працівниками поліції 03.07.2026 близько 13 год. 06 хв. під час перебування останнього за адресою: м. Київ, вул. О. Архипенка, поблизу будинку N? 4-А.

Встановлено, що вилучена кристалоподібна речовина, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,392 г.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 N?770

«Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список N?2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиця І» PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) с особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров?я від 02.08.2000 N? 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розміром особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP, за який передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 309 КК України, є маса від 0,15 г до 1,5 г.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, обіг якого заборонено, без мети збуту, обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження за № 12026105050000568 від 03.07.2026 року вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України за ознаками - «незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту».

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_3 , був представлений захисником - адвокатом ОСОБА_5 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Обставини вчинення кримінального правопорушення підтверджуються належними та допустимими доказами, зібраними під час досудового розслідування, оцінку яким надано судом.

ОСОБА_3 у поданій заяві фактичні обставини вчинення проступку не оспорює, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, відповідно останнього слід визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за частиною 1 статті 309 КК України за ознаками - «незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту».

Згідно з частиною 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, ставлення до скоєного, яке полягає у щирому каятті, даних про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, що підтверджується довідкою № 26189584950230830807 від 08.07.2026, має професійно-технічну освіту, проходить службу у складі Збройних сил України на посаді сержант-командира 1-го відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту батальйону підтримки військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу від 12.09.2025 року, за даними наявної документації на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував та не перебуває, що підтверджується медичною характеристикою, за місцем роботи характеризується позитивно, що підтверджується службовою характеристикою.

Згідно зі ст. 66 КК України, пом`якшуючою його відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Згідно зі ст. 50, 65 КК України покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення засуджених, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

З урахуванням викладених обставин по справі, тяжкості вчиненого кримінального проступку, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності завданої матеріальної шкоди, даних, які характеризують особу обвинуваченого: раніше не судимий, що підтверджується довідкою № 26189584950230830807 від 08.07.2026, має професійно-технічну освіту, проходить службу у складі Збройних сил України на посаді сержант-командира 1-го відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту батальйону підтримки військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу від 12.09.2025 року, за даними наявної документації на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував та не перебуває, що підтверджується медичною характеристикою, за місцем роботи характеризується позитивно, що підтверджується службовою характеристикою, наявності обставини, що пом`якшує покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу, у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Саме така міра покарання, на думку суду, відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і є найбільш доцільною, достатньою для виправлення підсудного та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.

Цивільний позов у провадженні не заявлений.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати у провадженні, а саме: витрати на проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів СЕ-19/111-25/35981-НЗПРАП від 08.07.2026 у сумі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривні 88 (вісімдесят вісім) копійок, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 , на користь держави.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема:

- психотропну речовину, обіг, якої заборонено - PVP, масою 0,392 г., яка знаходиться у пакеті № 6617745 у камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП в м. Києві, слід знищити.

Керуючись ст. ст. 50, 51, 59-1, 65 КК України, ст. ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу, у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ст. 26 КПК України він має сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документів про сплату штрафу.

Запобіжний захід не обирати.

Процесуальні витрати на проведення експертизи:

-№ СЕ-19/111-26/35981-НЗПРАП від 08.07.2026 у сумі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривні 88 (вісімдесят вісім) копійок, стягнути з ОСОБА_3 , на користь держави.

Речовий доказ:

- психотропну речовину, обіг, якої заборонено - PVP, масою 0,392 г., яка знаходиться у пакеті № 6617745 у камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП в м. Києві - знищити.

Матеріали кримінального провадження № 12026105050000568 залишити при матеріалах справи № 756/13043/26, провадження № 1-кп/756/1784/26.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1