Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 28 липня 2026 р.
Справа: №755/2532/26
Суддя: Хромова О. О.
Справа № 755/2532/26
Провадження № 2/755/3878/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого судді - Хромової О.О.
при секретарі - Бовкун М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі
частини з усіх видів його заробітку (доходу) і до закінчення сином навчання.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2013 року № 2-2817/1-09 з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 стягнуто аліменти у розмірі частини всіх видів доходів боржника, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20 квітня 2018 року рішення звернуто до примусового виконання в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4. 30 червня 2025 року син сторін здобув повну загальну середню освіту у Ліцеї ОРТ № 141 міста Києва. З 01 вересня 2025 року син навчається у Державному торгово-економічному університеті. Навчання на денній формі позбавляє його можливості працевлаштуватися та одержувати дохід, у зв`язку із чим він потребує матеріальної допомоги. Вартість навчання за контрактом становить 152 000,00 грн. Також існують витрати на оздоровлення, купівлю одягу та взуття. Відповідач не має на утриманні інших осіб, його син від попереднього шлюбу вже повнолітній. Відповідач отримує постійний дохід в Збройних Силах України.
З огляду на викладене позовні вимоги просила задовольнити.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 червня 2026 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 29 липня 2026 року на
10 год. 00 хв., сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.
29 липня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, 14 липня 2026 року (вхід. від 17 липня 2026 року
№ 46702) подала до суду заяву про розгляд справи без участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву не скористався. Конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви з додатками, що направлявся на адресу останнього відомого місця проживання відповідача повернувся до суду не врученим з відміткою Укрпошти - «адресат відсутній за вказаною адресою».
08 липня 2026 року на офіційному веб-сайті Судової влади України розміщено оголошення про розгляд справи № 755/2532/26, відповідачеві роз`яснено право подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.
Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
Зі свідоцтва про народження від 06 березня 2007 року серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , про що в Книзі реєстрації народжень 06 березня 2007 року зроблено відповідний актовий запис № 579. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
На виконанні в Богуславському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебувало виконавче провадження
№ НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2717/1-09 від 09 жовтня 2013 року виданого Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини.
З відкритого порталу даних Єдиний державний реєстр судових рішень встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 755/20279/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Миронівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14 січня 2026 року у справі
№ 755/20279/24 позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 108 229,05 грн.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 09 жовтня 2013 року Дніпровським районним судом міста Києва у справі № 2-2817/1-09 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частки всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 19 серпня 2009 року.
Постановою державного виконавця Богуславського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області від 20 квітня 2018, відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2817/1-09 виданого 09 жовтня 2013 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів.
Постановою головного державного виконавця Богуславського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області від 27 травня 2024 року, виконавчий лист № 2-2817/1-09 передано для подальшого виконання до Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ).
27 червня 2024 року заступником начальника Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) винесено постанову про прийняття виконавчого провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно відомостей відкритого порталу даних Автоматизована система виконавчого провадження № НОМЕР_4 відкрито.
До матеріалів справи долучено копію договору від 20 серпня 2025 року № 841 д/6к-2025 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівця у Державному торговельно-економічному університеті, укладеного між ОСОБА_1 для здобувача вищої освіти ОСОБА_3 та Державним торговельно-економічним університетом, який є додатком до Договору про навчання у Державному торговельно-економічному університеті від 06 серпня 2025 року № ФІТ25-F5-БД/3.
Відповідно до пункту 2 договору предметом такого договору є фінансові зобов`язання замовника щодо оплати освітньої послуги, що надається здобувачу ДТЕУ. Виконавець взяв на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання освітньої послуги здобувачу освіти за першим (бакалаврським) рівнем, факультет - Інформаційних технологій, спеціальність - Кібербезпека та захист інформації, освітня програма - кібербезпека та захист інформації (б), денна форма здобуття освіти, починаючи з першого курсу, термін навчання - 3 роки 10 місяців (пункт 3 договору).
Згідно із пунктом 1 розділу ІІІ договору загальна вартість платної освітньої послуги за розрахунковий строк виконання освітньої програми становить 152 000,00 грн.
Статтею 198 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати.
Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані їх утримувати до досягнення
23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При встановленні судом факту потреби в утриманні повнолітньої дитини, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків по наданню відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 6) інші обставини, що мають істотне значення.
Як роз`яснено в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня
2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18, провадження
№ 61-16005св20 зазначено, що Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач звернулась до суду із позовом про стягнення коштів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання у навчальному закладі освіти, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та достатніми письмовими доказами.
У договорі від 20 серпня 2025 року № 841 д/6к-2025 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівця у Державному торговельно-економічному університеті зазначено, що ОСОБА_3 зараховано на перший курс навчання за першим (бакалаврським) рівнем денної форми здобуття освіти з терміном навчання 3 роки 10 місяців. Така форма навчання призводить до неможливості студентів офіційно працювати та отримувати доходи, а отже син сторін об`єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, адже сама по собі денна форма навчання позбавляє можливості повнолітніх дітей працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.
У постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 346/103/17 суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
В той же час, враховуючи положення статті 182 СК України, суд приймає до уваги працездатний вік відповідача та відсутність у матеріалах справи будь-яких документально підтверджених доказів про незадовільний стан його здоров`я, про перебування на його утриманні інших осіб. Будь-яких даних, які б свідчили про те, що відповідач не має матеріальної можливості допомагати своєму повнолітньому сину, який продовжує навчання, матеріали справи також не містять.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше ніж до досягнення ним 23 років за умови продовження навчання.
Виходячи з закріплених частиною дев`ятою статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, такий розмір аліментів сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дитини, а платник аліментів, враховуючи встановлені судом обставини, має можливість нести відповідні витрати. Аліменти у вказаному розмірі є помірною сумою в умовах сьогодення, з урахуванням віку та потреб дитини, її звичного способу життя та графіку.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
З урахуванням вказаної норми, аліменти підлягають стягненню з 09 лютого 2026 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, тобто до 30 червня 2029 року, а у разі продовження навчання - не більше, ніж до досягнення останнім 23 років.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Згідно із статтею 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмір 1 331,20 грн.
За змістом пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись статтями 182, 198, 199, 200 СК України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 280, 353 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - 09 лютого 2026 року і до закінчення ним навчання, тобто до 30 червня 2029 року, а у разі продовження навчання - не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3
23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі
1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).
Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне рішення суду виготовлено 29 липня 2026 року.
Суддя О.О. Хромова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua