Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №517/890/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/890/26

Провадження № 3/517/380/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 рокусмт. Захарівка

Суддя Захарівського районного суду Одеської області Гончар І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 ЗСУ Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , начальника озброєння – заступника начальника логістики військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До суду 30.07.2026 від начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 надійшов протокол серії А7052 № 16/2026 від 04.07.2026 та матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 , відповідно до яких останій вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-15 КУпАП України. Судом встановлено, що відповідно до вищевказаного протоколу, у період з 23 червня 2026 року по 18:00 01 липня 2026 року, під час особливого періоду, який включає у себе воєнний стан, начальник озброєння - заступник начальника логістики військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, не виконав законні вимоги свого прямого начальника (командира військової частини НОМЕР_1 ) - не прийняв справи начальника служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 (у визначений термін до 18:00 год. 01 липня 2026 року зі складанням відповідних актів прийому-передачі справ і посад), тобто не виконав наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 23.06.2026 №1086/нагд, 29.06.2026 №1108/нагд в частині, що його стосується, чим порушив вимоги статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно якої військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. При цьому, підполковник ОСОБА_1 , знаходячись за місцем проходження військової служби - в районі АДРЕСА_3 , не повідомивши про поважні причини неможливості виконання наказу, відмовився від підписання Акту прийому-передачі справ начальника служби засобів ураження військової частини НОМЕР_1 та не виконав накази командира військової частини НОМЕР_1 від 23.06.2026 №1086/нагд, 29.06,2026 №1108/нагд що підтверджується рапортом начальником адміністративної групи штабу військової частини від 03.07.2026 року вхід. №21981/р. Неприйняття підполковником ОСОБА_1 справ у термін, визначений наказами командира військової частини НОМЕР_1 , могло призвести до істотної шкоди та небезпечних наслідків для держави, оскільки за період відсутності штатного начальника служби унеможливлюється видача майна для ведення бойових підрозділами військової частини НОМЕР_1 , які виконують бойові завдання в районах ведення бойових дій. Таким чином, підполковник ОСОБА_1 , як військова службова особа, недбало поставився до військової служби в умовах особливого періоду (включно з періодом воєнного стану), не виконав законних вимог свого прямого начальника, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 КУпАП (недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду).

У судовому засіданні ОСОБА_1 вини не визнав та пояснив, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.06.2026 №1086/нагд його було зобов`язано прийняти справи начальника служби засобів ураження озброєння логістики військової частини, а наказом від 29.06.2026 №1108/нагд строк приймання-передачі справ було продовжено. Водночас вважає зазначені накази такими, що суперечать вимогам статті 63 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та розділу IX Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, оскільки передача справ повинна здійснюватися за участю особи, яка їх передає. Також зазначив, що начальник служби підполковник ОСОБА_3 перебував на військово-лікарській комісії, що, на його думку, не є підставою для передачі справ без його участі. Про неможливість виконання наказів він доповів командиру військової частини. Крім того, пояснив, що 16.07.2026 не мав можливості бути присутнім при оформленні акта приймання-передачі, оскільки виконував бойове завдання, а також вважає, що командир військової частини ставиться до нього упереджено у зв`язку з його наміром перевестися до іншої військової частини.

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надав суду витяг з наказу про призначення підполковника ОСОБА_3 на посаду начальника служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , а також рапорт, згідно з яким після проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_3 повернувся до військової частини та приступив до виконання службових обов`язків. Вислухавши пояснення, дослідивши протокол та матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Для наявності складу цього адміністративного правопорушення необхідним є встановлення всіх його елементів, зокрема наявності визначеного законом службового обов`язку, реальної можливості його виконання, недбалого ставлення особи до його виконання та вини у формі необережності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та перевіривши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення належними, допустимими та достатніми доказами не доведена.

Суд не надає оцінки законності наказів командира військової частини, оскільки це не є предметом розгляду даної справи. Разом з тим суд перевіряє, чи доведено належними та допустимими доказами наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 23.06.2026 №1086/нагд було визначено порядок приймання-передачі справ начальника служби засобів ураження озброєння логістики військової частини, а наказом від 29.06.2026 №1108/нагд лише продовжено строк проведення приймання-передачі справ до 01.07.2026 та залишено без змін склад комісії, визначений попереднім наказом.

Таким чином, наказ №1108/нагд не встановлював нових обов`язків для ОСОБА_1 , а лише продовжив строк виконання наказу №1086/нагд, не змінюючи порядку здійснення приймання-передачі справ.

Зі змісту наказів №1086/нагд та №1108/нагд убачається, що приймання-передача справ мала здійснюватися комісійно зі складанням відповідних актів, при цьому склад комісії залишався незмінним. Матеріали справи не містять доказів покладення на ОСОБА_1 обов`язку одноособово прийняти справи, матеріальні цінності та документацію. За таких обставин сам по собі факт неприйняття справ у визначений наказами строк, без доведення наявності у нього реальної можливості виконати покладений обов`язок у встановленому порядку, не свідчить про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

На підтвердження своїх заперечень ОСОБА_1 надав суду витяг з наказу про призначення підполковника ОСОБА_3 на посаду начальника служби засобів ураження озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , а також рапорт, згідно з яким після проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_3 повернувся до військової частини та приступив до виконання службових обов`язків.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів існування виняткових обставин, які б унеможливлювали проведення приймання-передачі справ за участю посадової особи, яка їх передає, або покладали на ОСОБА_1 обов`язок одноособово прийняти матеріальні цінності та документацію.

Відтак матеріали справи не підтверджують, що ОСОБА_1 мав реальну можливість виконати покладений на нього обов`язок у спосіб, який інкримінується органом, що склав протокол.

Сам протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на конкретні дії чи бездіяльність ОСОБА_1 , які б свідчили про недбале ставлення до військової служби, а лише констатує факт неприйняття ним справ у визначений строк.

Разом з тим суд бере до уваги пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про те, що він повідомляв командування військової частини про неможливість виконання наказу у запропонований спосіб. Крім того, судом встановлено, що 16.07.2026 комісією було складено акт про відмову ОСОБА_1 від підписання акта приймання-передачі справ. Водночас відповідно до бойового розпорядження командира бригади №1451/06/БР/3311 від 10.07.2026 ОСОБА_1 у цей період виконував бойові завдання в районі с. Красне Миколаївської області, у зв`язку з чим його фактична присутність під час складання зазначеного акта матеріалами справи не підтверджується. Доказів, які б спростовували зазначені обставини або свідчили про можливість його участі у складанні та підписанні акта, стороною обвинувачення суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу на істотні недоліки оформлення матеріалів справи.

Так, протокол про адміністративне правопорушення серії А7052 №16/2026 датований 04.07.2026, при цьому містить виправлення у даті його складання. Разом з тим відповідно до вимог Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення внесення до протоколу будь-яких виправлень після його оформлення не допускається. Водночас будь-які застереження щодо внесеного виправлення, його посвідчення чи пояснення причин внесення у матеріалах справи відсутні, що позбавляє суд можливості встановити достовірну дату складання протоколу та ставить під сумнів достовірність викладених у ньому відомостей, а також належність і допустимість цього документа як доказу у справі.

Одночасно одним із доказів, на який посилається сторона, що склала протокол, є акт про відмову від підписання документів від 16.07.2026.

Таким чином, документ, складений 16.07.2026, об`єктивно не міг бути підставою для формування висновків, викладених у протоколі від 04.07.2026, що свідчить про суперечності між протоколом та доданими до нього матеріалами.

Крім того, долучені до матеріалів справи акти не містять реєстраційних номерів, що унеможливлює їх належну ідентифікацію та перевірку походження, а тому зазначена обставина також враховується судом при оцінці доказів у сукупності.

Наведені обставини у своїй сукупності ставлять під сумнів належність, допустимість та достовірність доказів, покладених в основу протоколу про адміністративне правопорушення. Суд також враховує, що постановою Захарівського районного суду Одеської області від 16.07.2026 вже надано оцінку діям ОСОБА_1 щодо невиконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.06.2026 №1086/нагд, а провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Як убачається зі змісту наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.06.2026 №1108/нагд, ним не встановлено нового обов`язку чи нового порядку приймання-передачі справ, а лише продовжено строк виконання наказу №1086/нагд. Отже, фактично обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, стосуються тих самих дій ОСОБА_1 та є продовженням тих самих правовідносин, які вже були предметом судового розгляду, при цьому будь-яких нових фактичних обставин чи доказів, які б свідчили про вчинення ним самостійного адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять.

При цьому органом, який склав протокол, не надано суду жодних нових доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 нового самостійного адміністративного правопорушення після ухвалення судом постанови від 16.07.2026.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Хоча формально предметом даної справи є невиконання наказу №1108/нагд, однак цей наказ лише продовжив строк виконання наказу №1086/нагд, не встановивши нового самостійного обов`язку, що також враховується судом при оцінці можливості повторного притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов`язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності Оцінюючи всі досліджені докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 252 КУпАП, суд доходить висновку, що органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не доведено поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП.

Наявні у справі докази є суперечливими, неузгодженими між собою та не дають можливості беззаперечно встановити факт недбалого ставлення ОСОБА_1 до військової служби, а тому всі сумніви щодо доведеності його вини відповідно до статті 62 Конституції України підлягають тлумаченню на його користь. Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Суд не вправі перебирати на себе функції органу, який здійснює провадження у справі, та самостійно відшукувати або збирати докази винуватості особи, оскільки це суперечило б принципам змагальності та неупередженості суду. Неналежне оформлення матеріалів справи, відсутність належних і допустимих доказів, а також наявність суперечностей у доказовій базі не можуть бути усунуті судом та мають процесуальні наслідки для органу, який склав протокол. Проте у даній справі особою, уповноваженою на складання протоколу, не забезпечено належного збирання доказів, а надані матеріали містять суперечності та істотні недоліки оформлення, зокрема виправлення у даті складання протоколу, посилання на документ, який був складений після оформлення протоколу, а також акти, що не містять реєстраційних номерів. За таких обставин суд позбавлений можливості визнати наведені докази належними, допустимими та достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-15 КУпАП, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі. У відповідності до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст.ст. 247, 251, 252, 256, 276, 284 КУпАП, ст. 61 Конституції України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП України, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду.

Суддя: Ірина ГОНЧАР