Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №522/14088/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14088/25

Провадження № 2/522/1865/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2025 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, по якому просить:

Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до ії гідності, честі та недоторканість ділової репутації, інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 в колективі Виробничого підрозділу Пасажирського депо станції Одеса – Головна Філія «пасажирська компанія АТ «Укрзалізниці», а саме:

-не введено в експлуатацію нове устаткування по хімводопостачанню з 2012 року,

-за 8 років не намоглася отримати нормативно-техничну документацію для забезпечення хімводопостачання;

- проводила неякісні досліди техничної води.

-аудіо записи 3 нею розмов на підприємстві стосовно зхімводопосточання;

- не повідомляє перед записом, та шантажувала, з приводу наявності цих аудіо записів;.

-звинувачувала в неетичній поведінці на підприємстві;

-звинувачує, що несу розбрат в колектив;

-словесно, насміхаючись принижує гідність, підкреслюючі, що вона маючі вищу освіту, не може виконати роботу за новими правилами;

-Що вона тупий апаратник лише 3 розряду. Самий низький в котельні.

Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію перед коллектівои цеху № 36 Виробничого підрозділу Пасажирського депо станції Одеса-Головна Філія «пасажирська компанія АТ «Укрзалізниці».

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що працює апаратником хімводоочищення з 10 березня 2002 року.

Починаючи з 3 жовтня 2024 року, з боку лаборанта хімічного аналізу ОСОБА_2 щодо неї систематично вчиняються дії, які мають ознаки мобінгу (цькування) на робочому місці.

У жовтні 2024 року на підприємстві було введено в експлуатацію нове обладнання хімводоочищення. Ії не ознайомили з інструкцією з його експлуатації. За відсутності зазначеної документації ОСОБА_2 у грубій формі вимагала виконання робіт на новому обладнанні, звинувачувала ії у саботажі та невиконанні посадових обов`язків. З метою захисту своїх трудових прав неодноразово усно зверталася до адміністрації підприємства та профспілкового комітету. Лише після втручання профспілкового комітету 26 грудня 2024 рокуі було надано технічний звіт та режимну картку з хімводопідготовки. Інструкцію з експлуатації обладнання так і не надали.

Після ознайомлення 7 січня 2025 року з наданою технічною документацією звернулася із письмовою заявою до виконувача обов`язків головного інженера, у якій виклала виявлені неточності та попросила надати роз`яснення щодо технічних питань, які виникли під час роботи нового обладнання.

Станом на день звернення до суду відповіді на зазначену заяву не отримала. Натомість було висловлено усне застереження про те, що вона «занадто далеко зайшла» у своїй поведінці, намагаючись домогтися належного вирішення порушених питань.

10 січня 2025 року ОСОБА_2 подала доповідну записку на ім`я виконувача обов`язків головного інженера, у якій виклала щодо низки безпідставних та неправдивих тверджень. Зокрема, вона стверджувала, що саме не надала їй необхідної технічної документації, вилучила лабораторний посуд, вносила до журналів записи, які не відповідають фактичним даним, безпідставно створювала конфліктні ситуації та не забезпечила введення в експлуатацію нового обладнання хімводопідготовки.

Крім того, було безпідставно звинувачено у тому, що протягом восьми років нібито не забезпечила отримання нормативно-технічної документації, необхідної для функціонування системи хімводопідготовки. Також ОСОБА_2 здійснювала аудіозапис наших службових розмов без відома та згоди. Під час виконання посадових обов`язків ОСОБА_2 систематично дозволяла собі образливі та принизливі висловлювання на ії адресу, насміхалася з неї, принижувала професійну компетентність, наголошувала на наявності у неї вищої освіти, ставила під сумнів ії професійні знання, вживала висловлювання: «Чому вас там учили?», «Ви тупий апаратник третього розряду», акцентуючи увагу на тому, що вона має найнижчий кваліфікаційний розряд серед працівників котельні.

Крім цього, вона неодноразово безпідставно стверджувала, що неналежно виконувала свої посадові обов`язки протягом 2016–2024 років, хоча у зазначений період вона не працювала на підприємстві.

Усі наведені звинувачення є неправдивими, не підтверджені жодними доказами та мають на меті дискредитувати ії як працівника, принизити честь, гідність та ділову репутацію, створити негативне ставлення до неї в трудовому колективі. На звернення позивачки, вона отримала наступні відомості.

Листами від 30 січня 2025 року та 7 квітня 2025 року голова профспілкової організації повідомив, що порушень виробничої дисципліни, посадових обов`язків чи невідповідності моєї кваліфікації займаній посаді офіційно не встановлено. За інформацією старшого майстра, претензії до якості виконання роботи відсутні. Щодо фактів приниження, погроз, психологічного тиску та порушення громадянських прав було рекомендовано звернутися до компетентних органів.

Листом від 28 лютого 2025 року голова комісії з трудових спорів повідомив, що розгляд заяви не належить до компетенції комісії. Таким чином, незважаючи на неодноразові звернення до керівництва підприємства, профспілкової організації та комісії з трудових спорів, належної перевірки викладених фактів проведено не було, ефективних заходів щодо припинення психологічного тиску не вжито, а трудові права, честь, гідність і ділова репутація залишилися без належного захисту.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2026 року відкрито загальне позовне провадження з викликом сторін.

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про день, місце та час розгляду справи повідомлялась належним чином. Про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.4 ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч.ч.1, 4, 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.1 ст.201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, крім іншого, є: здоров`я, життя, честь, гідність і ділова репутація.

Статтею 299 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації і може звернутися до суду з позовом про її захист.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи, як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин (п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1).

За загальними правилами цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобов`язаними суб`єктами в цих правовідносинах є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам фізичних чи юридичних осіб.

За положеннями ст. 277 ЦК України, спростуванню підлягає недостовірна інформація.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 6, 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. При цьому негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Пунктом 18 Постанови роз`яснено, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Таким чином, інформація, яка може бути визнана недостовірною чи негативною, має носити, в першу чергу, стверджувальний характер.

Як вбачається з матеріалів справи, на ОСОБА_1 , з грудня 2023 року працює апаратником Хімводоочищення виробничого підрозділу «Пасажирська компанія» АТ «Укзалізниця». В період роботи зарекомендувала себе як працьовитий, дисциплінований робітник. Однак, останній час ігнорує впровадження нового обладнання те технологій (автоматична лінія ХВО). У колективі з колегами має напружені стримані відносини.

Суду надані позивачкою копії ії заяв до начальника виробничого підрозділу «Пасажирське вагоне депо станції «Одеса - Головна» філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» та начальника відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції ГУНП в Одеській області, Голові комісії по трудовим спорам ПКЛВЧД -3 щодо діяльності на новому устаткуванні хімводоочищення, звинувачень які мають ознака цькування, шантажу, наклепу, брехні, образи, приниження, злослови, ганьби, честі та гідності.

Листом Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 від 04.04.2025 № 60.2.1662 повідомлено, що вирішення питання рекомендовано звернутися до суду, так як у вказаній інформації міститься ознаки цивільно-правового характеру.

Голова комісії по трудових спорах пасажирського вагонного депо Одеса -Головна надав письмову відповідь від 28.02.2025, що розгляд викладених у заяві фактів не є в компетентності комісії та підлягають розгляду в інших правових установах.

На звернення ОСОБА_3 , 07.04.2025 Профспілковою організацією пасажирського вагонного депо Одеса-Головна філії «Пасажирська компанія АТ «Укрзалізниця» повідомлено, що адміністрацією депо проведені всі необхідні заходи для безпечної роботи котельної. До профспілкового комітету надходила інформація щодо цькування, шантажу та порушення прав ОСОБА_3 , як громадянина України, на що профспілка певним чином реагувала та проводила бесіди із безпосередніми учасниками цієї ситуації, але нажаль, питання так і залишилось невирішеним. Враховуючи, чинники, які перебували виникненню конфліктної ситуації у цеху № 36-котельна та перебігу подій у подальшому профспілкою буде направлено лист до керівництва об`єднаної профспілкової організації філії «Пасажирська компанія» з проханням сприяти вирішення даної ситуації з залученням правової та технічної інспекції Ради профспілки.

Матеріали справи містять відомості, що претензій з боку керівництва до працівника ОСОБА_1 відсутні.

У той же час, матеріали справи не містять, як і не доведено позивачем, що вказані у доповідній записці від 10 січня 2025 року ОСОБА_2 на імя ОСОБА_4 головного інженера «пасажирського вагонного депо станції Одеса – Головна» філіал «Пасажирська компанія АТ «Укрзалізниця» є публічним поширенням інформації. Оскільки, доповідна записка — це службовий документ, який інформує керівництво про певні події, ситуації, результати роботи або порушення, а також містить висновки й пропозиції автора

Таким чином, дані викладені у доповідній записці, не є публічним поширенням інформації.

Суду не надано доказів, що відповідачем поширено іншу інформацію, яка порушує право на честь, гідність та ділову репутацію позивача, яка зазначена у позовній заяві.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено та підписано 03.08.2026 (з 27.07.2026 по 31.07.2026 суддя Абухін Р.Д. перебуває у відпустці).

Суддя Р. Д. Абухін