Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №507/2512/25 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/2512/25

Провадження № 2/507/73/2026

Номер рядка звіту 17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Дюдюна О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сироти Я.М., Демовської Д.І.,

за участю представника позивача - адвоката Дімова А.П.,

за участю представника відповідача - адвоката Кравченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника Дімова А.П., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів та понесених судових витрат.

Позов мотивує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з погіршенням сімейних відносин між сторонами шлюб фактично припинився та заочним рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 27 листопада 2023 року у справі № 507/1921/23 був розірваний.

Вказує, що з 06 березня 2022 року він був мобілізований до військової частини НОМЕР_1 , а 06 січня 2023 року переведений до військової частини НОМЕР_2 , де проходить військову службу по теперішній час та обіймає посаду водія-електрика відділення штабних машин взводу штабних машин роти зв`язку передового командного пункту.

Під час перебування у шлюбі відповідачка користувалася його банківською карткою та мала можливість розпоряджатися грошовими коштами, які надходили на його банківський рахунок. За твердженням позивача, у період з 06 березня 2022 року по 27 листопада 2023 року відповідачка, використовуючи його банківську картку та довіру з його боку, без його відома та згоди знімала й розпоряджалася належними йому грошовими коштами. Так нею було отримано та використано грошові кошти, які належали йому у загальній сумі 2 000 000 грн. Вказані грошові кошти надходили на його банківський рахунок, зокрема у вигляді грошового забезпечення за проходження військової служби, та призначалися для забезпечення потреб сім`ї, його особистих потреб і лікування. Разом із тим відповідачка, на думку позивача, використала отримані кошти на власні потреби без його відома та згоди.

Зазначає, що факт отримання та використання відповідачкою грошових коштів підтверджується наявними банківськими документами та роздруківками операцій за платіжними картками, з яких вбачається надходження коштів на його банківський рахунок, а також здійснення переказів з його банківської картки на банківську картку відповідачки.

Посилаючись на положення статті 1212 ЦК України, вважає, що відповідачка без достатньої правової підстави набула та зберегла належні йому грошові кошти за його рахунок, у зв`язку з чим зобов`язана повернути їх позивачу.

Просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його користь безпідставно отримані грошові кошти у сумі 2 000 000 грн, а також понесені у справі судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 1 817,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав та пояснив, що будучи військовим він отримував заробітну плату, частину якої він особисто дозволяв використовувати відповідачці, яка являлася його дружиною. Маючи доступ до його картки, дружина знімала з його картки грошові кошти після того як на його мобільний номер телефону приходив код підтвердження на зняття суми коштів та ним особисто вводився. Дані грошові кошти за його згодою мали використовуватись на потреби сім`ї, однак відповідачка їх використовувала на власні потреби, ставлячи його тільки перед фактом на що вона їх витратила. Свою згоду на витрати які вона здійснювала він не надавав. Вказав в результаті цього відповідач безпідставно отримала близько 2000000 грн.

Представник позивача - адвокат Дімов А.П. - в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та просив суд їх задовольнити. Додатково вказав, що банківська картка та кошти, які перебували на відкритому позивачем рахунку, та є предметом спору в суді, є його особистими коштами, оскільки вони не змішувалися із сімейним бюджетом. При цьому позивач окремо виділяв кошти на потреби сім`ї, а залишок коштів на банківському рахунку становив його заощадження.

Представник позивача також зазначив, що внаслідок дій відповідачки позивач зазнав моральної шкоди, оскільки після того, як дізнався про використання без його дозволу грошових коштів, які накопичував для лікування та потреб сім`ї, пережив значний стрес, що негативно вплинув на стан його здоров`я. Наявність проблем зі здоров`ям і проходження лікування підтверджуються медичними документами, долученими до матеріалів справи.

На даний час ОСОБА_1 переведений до військової частини НОМЕР_3 , де продовжує проходити військову службу.

Крім того, 09 вересня 2022 року під час виконання службових обов`язків у військовій частині НОМЕР_1 позивач отримав травму, пов`язану із захистом Батьківщини. Після отримання травми він проходив військово-лікарські комісії, за результатами яких йому було встановлено III групу інвалідності, що підтверджується наданими до матеріалів справи документами.

Після отриманої травми стан здоров`я позивача погіршився. Зокрема, він переніс гострий інфаркт міокарда, має серцеву недостатність та потребує подальшого лікування, консультацій лікаря-кардіолога, корекції лікування й проходження кардіореабілітації.

Також у позивача встановлено змішаний астигматизм обох очей, що спричиняє зорову втому, дискомфорт, головний біль, сухість і почервоніння очей, затуманювання та зниження чіткості зору. Зазначений стан потребує корекції за допомогою спеціальних лінз, зокрема з урахуванням тривалого зорового навантаження під час виконання обов`язків водія.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кравченка О.С. - в судовому засіданні пояснила, що 08 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище ОСОБА_4 , було укладено шлюб, який зареєстровано Троїцькою сільською радою Любашівського району Одеської області. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 . Заочним рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 27 листопада 2023 року шлюб між сторонами було розірвано. Таким чином, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі понад 13 років.

Ініціатором розірвання шлюбу був позивач, який у травні 2023 року залишив сім`ю та почав проживати з іншою жінкою, після чого припинив надавати сім`ї матеріальну допомогу. Відповідачка, зі свого боку, намагалася зберегти сім`ю, оскільки сторони мають спільного сина.

За час спільного проживання у шлюбі сторони спільно заробляли та витрачали грошові кошти на потреби сім`ї. У березні 2022 року ОСОБА_1 був мобілізований до лав Збройних Сил України та під час проходження військової служби отримував грошове забезпечення, частину якого надавав на утримання сім`ї. При цьому представник відповідачки зазначив, що без дозволу позивача грошові кошти не витрачалися, оскільки доступ до його банківської картки мав лише позивач.

За час перебування у шлюбі сторонами було придбано спільне майно. Зокрема, у період перебування позивача на лікуванні з вересня 2022 року по листопад 2022 року у зв`язку з контузією та отриманими травмами сторони придбали ліжко, трюмо, пуфіки, подушки та шафу-купе. Грошові кошти також витрачалися на продукти харчування, лікування позивача, спільні поїздки до м. Одеси та до родичів, а також на допомогу дочці позивача від першого шлюбу.

У 2022 році позивач придбав автомобіль «Ланос», який у подальшому було повернуто власнику через наявність проблем із документами. Після цього сторони придбали автомобіль «Мазда 5», який було зареєстровано на ім`я відповідачки. Представник відповідачки зазначив, що вказане майно є спільним майном подружжя та може бути поділене за домовленістю сторін або в судовому порядку.

Крім того зазначила, що ОСОБА_2 понад п`ять років працює у Троїцькому дитячому садку та отримує заробітну плату, яка також витрачалася на потреби сім`ї.

Твердження позивача про те, що ОСОБА_2 використовувала його банківську картку та зняла з неї грошові кошти у сумі 2 000 000 грн, є безпідставними та не підтверджені належними і допустимими доказами. Відповідачка жодних грошових коштів у сумі 2 000 000 грн. від позивача не отримувала.

Також зазначила, що у період із вересня 2022 року по листопад 2022 року позивач проходив лікування у Первомайській лікарні після отримання контузії та поранення. Відповідачка відвідувала його, привозила грошові кошти на лікування та продукти харчування, привозила дітей, наймала автомобіль для поїздок. У цей період із сімейного бюджету були витрачені значні грошові кошти. Після повернення додому позивач продовжував амбулаторне лікування, на яке також витрачалися сімейні кошти.

У жовтні 2022 року відповідачці було проведено оперативне втручання у лікарні м. Одеси у зв`язку із захворюванням вен та тромбозом. Позивач особисто приїжджав до м. Одеси, привозив грошові кошти на лікування відповідачки та протягом місяця возив її до лікарні для проходження післяопераційних процедур. На лікування відповідачки також були витрачені значні кошти із сімейного бюджету.

Крім того, онука відповідачки отримала опіки та проходила лікування в лікарні м. Одеси. За згодою позивача на її лікування також використовувалися грошові кошти сім`ї. За весь період спільного проживання сторони витратили значні грошові кошти на потреби сім`ї. При цьому був період, коли позивач не працював та перебував на утриманні відповідачки за рахунок отримуваної нею заробітної плати.

Щодо наданих позивачем банківських роздруківок представник відповідачки зазначила, що з їх змісту не вбачається здійснення переказів грошових коштів на ім`я ОСОБА_2 . Таким чином, надані позивачем документи не підтверджують факту отримання відповідачкою грошових коштів у сумі 2 000 000 грн. У зв`язку з викладеним просила суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , в судовому засіданні викладенні її представником обставини підтримала, крім того пояснила, що грошові кошти які нею знімалися з карткового рахунку позивача, витрачалися суто на потреби сім`ї і в тій сумі, на яку надавав дозвіл особисто позивач, шляхом введення ним коду для здійснення переказу. Просила суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 09 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.41).

Ухвалою від 09.01.2026 року витребувано докази по справі(а.с.58).

Ухвалою від 28.01.2026 року у витребувані доказів відмовлено (а.с.77).

Ухвалою від 06 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 158).

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 27 листопада 2023 року у справі № 507/1921/23 шлюб між сторонами було розірвано (а.с.30).

З наданої довідки військової частини НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 01 липня 2023 року по теперішній час та обіймає посаду водія-електрика відділення штабних машин взводу штабних машин роти зв`язку передового командного пункту (а.с.10).

З наданих позивачем виписок за картковим рахунком вбачається, що на належний ОСОБА_1 банківський рахунок надходили грошові кошти у вигляді заробітної плати та інші виплати, перераховані військовою частиною НОМЕР_1 . Крім того відображенні перекази грошових коштів з картки на карту (а.с.12-21, 32-34).

Згідно відповіді АТ «УКРСИББАНК» від 22 січня 2026 року № 31-4-01/869-БТ, наданої на виконання ухвали Любашівського районного суду Одеської області від 09 січня 2026 року у справі № 507/2512/25, вбачається, що ОСОБА_1 має відкритий у банку рахунок у валюті гривня. На підтвердження операцій за зазначеним рахунком банком надано витяг з виписки операцій по рахунку клієнта, відповідно до якого 20 квітня 2022 року здійснено операцію з отримання готівки в касі банку на суму 2 000 грн.(а.с.62)

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №13392, ОСОБА_1 з 14.04.2025 року по 16.04.2025 року знаходився у КП "Полтавська обласна клінічна лікарня" на лікуванні у медичному закладі з діагнозом варикозне розширення поверхневих вен обох нижніх кінцівок та йому проведено операцію (а.с.7-9), а з 17.05.2025 по 22.05.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному підприємстві «Балтська багатопрофільна лікарня» Балтської міської ради Одеської області. Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 3223, позивачу встановлено діагноз: ішемічна хвороба серця, гострий субендокардіальний інфаркт передньої стінки міокарда від 19 травня 2025 року, проведено коронарографію та стентування (а.с.22).

З наданих відповідачем виписок по картковому рахунку № НОМЕР_4 , а також транзакції по карті НОМЕР_5 та по карті НОМЕР_6 , відображено рух грошових коштів (а.с.109-116, 121-130).

04.12.2025 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності (а.с.136).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Згідно ч.2 ст. 61 Сімейного кодексу України, передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Таким чином суд вважає, що грошове забезпечення за проходження військової служби, яке отримував позивач, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 63 Сімейного кодексу України, зазначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст.65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 27 листопада 2023 року у справі № 507/1921/23 шлюб між сторонами розірвано.

У даній справі позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки коштів, які, на переконання позивача, були набуті та збережені нею без достатньої правової підстави за період з 06 березня 2022 року по 27 листопада 2023 року.

Такі вимоги позивача ґрунтуються на приписах статті 1212 ЦК України, за змістом частини першої якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з повернення безпідставно набутого (збереженого) майна випливає із загальної для права заборони безпідставного збагачення: той, хто збагатився за рахунок іншого, без належної на те правової підстави зобов`язаний повернути предмет власного збагачення.

Традиційно в доктрині цивільного права зобов`язання, які є наслідком безпідставного збагачення, іменуються кондикційними (з лат. "condictio sine causa" - повернення збагачення, одержаного без правової (справедливої) підстави).

Особливості кондикційних правовідносин (зобов`язань) неодноразово були предметом дослідження суду касаційної інстанції (Верховного Суду України, касаційних судів у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду).

Так, ще у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6 - 3090цс15 було зазначено, що кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося без правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (постанова).

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується прямо на законі, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18, від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

У пункті VII.-2:101 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що збагачення є безпідставним, за винятком таких випадків: особа, яка збагатилася, має право на отримання збагачення за рахунок потерпілого в силу договору чи іншого юридичного акту, судового рішення або норми права; або потерпілий вільно і без помилки погодився на настання невигідних для себе наслідків.

Тлумачення вищенаведенх норм права норм свідчить, що при визначенні того, чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі слід враховувати, що акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад, зокрема, добросовісності. Безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, тому що вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 04 серпня 2021 року у справі № 185/446/18 (провадження № 61-434 св 20) та від 11 січня 2023 року у справі № 548/741/21 (провадження № 61-1022 св 22), від 17.04.2024 року у справі № 127/12240/22.

Так, в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

У справі, позивач посилається на те, що відповідачка, маючи доступ до належної йому банківської картки, без його відома та згоди отримувала і використовувала грошові кошти, які надходили на його банківський рахунок, зокрема у вигляді грошового забезпечення за проходження військової служби.

Однак даний факт самим позивачем в судовому засіданні спростовано, оскільки як він пояснив, що маючи доступ до його картки, відповідачка знімала з його картки грошові кошти після того як на його мобільний номер телефону приходив код підтвердження на зняття суми коштів та ним особисто вводився.

Отже, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, та пояснень позивача та відповідача, факт набуття або збереження відповідачкою грошових коштів позивача без достатньої правової підстави не знайшов свого підтвердження.

Надані позивачем банківські виписки підтверджують надходження на належний йому банківський рахунок грошових коштів у вигляді грошового забезпечення за проходження військової служби, а також здійснення окремих операцій за вказаним рахунком. Водночас зазначені документи не містять відомостей про те, що відповідні операції щодо зняття з рахунку грошових коштів здійснювалися саме відповідачкою без згоди позивача.

Отже, позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами факту безпідставного отримання ОСОБА_2 за період з 06 березня 2022 року по 27 листопада 2023 року, під час перебування у шлюбі, грошових коштів в заявленій сумі, які належали ОСОБА_1 в результаті чого, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволені позову відмовлено повністю, тому судовий збір не підлягає стягненню з відповідача.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя: Дюдюн О.В.