Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №946/2366/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2366/26

Провадження № 2/946/3127/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2026 позивач звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить: встановити факт спільного проживання померлого ОСОБА_4 з ОСОБА_1 на час відкриття спадщини на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що помер її чоловік ОСОБА_4 , який заповіт не залишив. Вона з чоловіком були зареєстровані за різними адресами, проте фактично проживали разом, оскільки він був онкохворий та вона доглядала за ним. Сини проживали за іншими адресами та із заявами про прийняття спадщини не звертались. Спадкове майно чоловік отримав після смерті своєї матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, однак право власності на вказане майно не оформив. Листом приватного нотаріусу Веліксар Т.І. № 943/02-14 від 21.11.2025 року, їй було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що нею був пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини та не була зареєстрована зі спадкодавцем за однією адресою.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили задовольнити позов.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, якими визнали позовні вимоги в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 підтвердила факт спільного проживання померлого ОСОБА_4 з ОСОБА_1 на час відкриття спадщини на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , пояснила, що вони вели спільне господарство, постійно проживали разом на момент смерті спадкодавця, неодноразово була у них у гостях і все бачила особисто, при цьому спадкодавець тяжко хворів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16.01.2019 Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_5 належить:

- 1/2 частка житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 03.05.1989 року, реєстр № 1-1082, посвідченого Ізмаїльською Державною нотаріальною конторою, зареєстрованого Ізмаїльським МБТІ в книзі реєстру за № 20-6, що також підтверджено довідкою № 812, наданою 21.06.2019 року КП «Ізмаїльске МБТІ».

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Після смерті ОСОБА_5 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить вищевказане майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №85528116 від 05.06.2026 року, наданої приватним нотаріусом Перелигіної В.В, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 - відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 являється:

- син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 15.08.1959 року Ізмаїльським міським бюро РАЦС.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_4 на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, однак 11.05.2019 року подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, що підтверджено спадковою справою № 2/2019, заведеною 11.05.2029 року, тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 06.12.2022 Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , належить:

- 1/2 частка житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 03.05.1989 року, реєстр № 1-1082, посвідченого Ізмаїльською Державною нотаріальною конторою, зареєстрованого Ізмаїльським МБТІ в книзі реєстру за № 20-6, що також підтверджено довідкою № 812, наданою 21.06.2019 року КП «Ізмаїльске МБТІ», яку він успадкував, але юридично не оформив.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить вищевказане майно.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №77500685 від 01.07.2024 року, наданої приватним нотаріусом Веліксар Т.І, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являються:

- дружина ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданим 01.03.1986 року Ізмаїльським відділом РАЦС;

- син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 25.12.1986 року Ізмаїльським відділом РАЦС;

- син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , виданим 22.07.1996 року відділом реєстрації актів громадського стану виконкому Ізмаїльської міської Ради народних депутатів Одеської області.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

За змістом ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місяця перебування фізичної особи.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно відповіді виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 19.11.2025 року № 5259/01-11/13-04 ОСОБА_4 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (юридична адреса відділення обліку бездомних громадян в м. Ізмаїл обласної комунальної установи «Обласний центр соціально – психологічної допомоги»).

Відповідно до даних паспорту ОСОБА_1 вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що померлий ОСОБА_4 спільного проживав з ОСОБА_1 на час відкриття спадщини на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено в судовому засіданні свідком ОСОБА_6 , тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.

Листом приватного нотаріусу Веліксар Т.І. № 943/02-14 від 21.11.2025 року, їй було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що нею був пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини та не була зареєстрована зі спадкодавцем за однією адресою.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов про встановлення факту спільного проживання померлого ОСОБА_4 з ОСОБА_1 на час відкриття спадщини на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 133, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_5 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт спільного проживання померлого ОСОБА_4 з ОСОБА_1 на час відкриття спадщини на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ) право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2026 року.

Суддя: О.Я.Присакар