Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №495/7074/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

за результатами заяви про відвід

03 серпня 2026 рокуСправа № 495/7074/25

Номер провадження 3-зв/495/6/2026

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі про адміністративне правопорушення № 495/7074/25,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Прийомової О.Ю. перебуває справа № 495/7074/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

30.07.2026 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді від розгляду цієї справи.

Мотиви заявленого відводу

Заява обґрунтована тим, що заявлені клопотання про витребування доказів, про виклик у судове засідання працівників поліції для надання пояснень, ознайомлення з матеріалами справи, видачу копії судового рішення судом не розглянуто та не виконано відповідно; водночас, у задоволенні попередньо заявлених клопотань про витребування доказів та виклик у судове засідання працівників поліції суддя безпідставно відмовила. Окрім того, родинні відносини судді із працівником поліції можуть вказувати на приховування протиправної бездіяльності співробітників правоохоронного органу. Заявлені обставини у сукупності вказують на необ`єктивність та упередженість судді Прийомової О.Ю. під час розгляду цієї справи, у зв`язку із чим судді заявлено відвід.

Процедура розгляду

Кодексом України про адміністративні правопорушення не визначено порядок вирішення питання про відвід судді.

Стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обумовлює, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року XI черговим з`їздом суддів України, наголошує, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Стала практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 10.10.2014 у справі «Швидка проти України») вказує, що провадження у справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись наведеним, при вирішенні питання про відвід судді у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, судом застосовано принцип аналогії закону найбільш близької галузі кримінального процесуального права (параграф 6 глави 3 Кримінального процесуального кодексу України) із прийняттям рішення у формі постанови відповідно до статей 283-284 КУпАП.

За результатами автоматизованого розподілу 30.07.2026, зазначену заяву про відвід передано для розгляду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волковій Ю.Ф.

Судове засідання для розгляду заяви про відвід призначено на 11:00 31.07.2026; заявнику направлено повістку про виклик у справі.

31.07.2026 від представника ОСОБА_1 адвоката Назарова І.Б. до суду надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку із неможливістю прибути у призначене судове засідання з огляду на територіальну віддаленість місця проживання ОСОБА_1 (м. Одеса).

Вказане клопотання було задоволено, судовий розгляд заяви про відвід судді відкладено на 14:30 31.07.2026, про що заявнику та його представнику направлено повістки на мобільний засіб зв`язку.

У судове засідання 31.07.2026 ОСОБА_1 , його представник адвокат Назаров І.Б., суддя Прийомова О.Ю. не прибули.

Адвокат Назаров І.Б. заявив клопотання про відкладення судового розгляду питання про відвід судді до закінчення масованих обстрілів у зв`язку із бажанням ОСОБА_1 брати участь у судовому засіданні.

У задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду суд відмовляє, керуючись тим, що реалізувати право сторони бути присутньою під час судового розгляду у судовому засіданні у даному випадку можливо було б забезпечити участю представника адвоката Назаров І.Б., однак останній таким правом не скористався. Також суд зважає на строковість розгляду питання щодо розгляду справи по суті та практичну неможливість спрогнозувати настання обставини, до якої заявлено клопотання про відкладення цього судового розгляду (закінчення масованих обстрілів).

У зв`язку із неявкою у судове засідання заявника, його представника, клопотання про відвід розглянуте судом без їх участі.

Застосовані норми права, висновки суду

Завданням судочинства у справах про адміністративні правопорушення, виходячи з приписів статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень статті 7 наведеного вище Кодексу, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, й провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно із пунктами 3, 4 частини першої статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участі у кримінальному провадженні, якщо він особисто заінтересований в результатах провадження, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до частин першої, другої статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні

Згідно із статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Так, при визначені суб`єктивного критерію необхідно враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість; при визначені об`єктивного критерію необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» від 24.02.1993, рішення «Ветштайн проти Швейцарії»). Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини також вказує, що необхідно перевірити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» від 07.08.1996).

Отже, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, необ`єктивність. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

У даному випадку, заявник вказує на необ`єктивність та упередженість судді, які обґрунтовує тим, що суддя Прийомова О.Ю. деякі клопотання не розглянула, у задоволенні деяких клопотань відмовила, має родинні зв`язки із працівником поліції.

Ключовим аспектом відводу є упередженість судді при розгляді справи, яка перебуває у його провадженні, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення «Білуха проти України» від 09.11.2006, рішенні «Ветштайн проти Швецарії»).

Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

На переконання суду, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, які б вказували на заінтересованість судді у результаті розгляду справи, та підтверджували сумніви в об`єктивності та неупередженості судді у вирішенні справи.

Доводи заявника зводяться до припущень, суб`єктивного аналізу обставин процедури судового розгляду, однак не підтверджені відповідними доказами. Тобто фактично доводи заявника зводяться до незгоди із процесуальними діями судді. Разом з тим, суддя того ж рівня не може оцінювати дії іншого судді на предмет дотримання норм процесуального закону.

Будь-яких інших визначених законом підстав для відводу судді в ході розгляду заяви про відвід, не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у справі про адміністративне правопорушення № 495/7074/25.

Керуючись статтями 7, 278,279, 283,284 КУпАП, ст.ст.35, 75,76, 107 КПК, суддя,

постановила:

відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді у справі про адміністративне правопорушення № 495/7074/25.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Ф. Волкова