Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №495/6219/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/6219/26

Номер провадження 3/495/1689/2026

23 липня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалова А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, працюючого на посаді начальника караулу 44 державної пожежно-рятувальної частини 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИЛА :

14.07.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №762580 від 09.07.2026 з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП із таким формулюванням: 09.07.2026 року приблизно о 09.40 год. в приміщенні КНП Білгород-Дністровська МБПЛ ОСОБА_1 умисно висловлював погрози та образи в сторону своєї дружини ОСОБА_2 , висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав. Пояснив, що між ним та дружиною триває процес розлучення. Дізнавшись про хворобу їхньої спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з матір`ю, він приїхав до лікарні. На ґрунті виховання дитини та приховування факту її хвороби між подружжям виникла словесна суперечка, після якої він взяв дитину, щоб купити їй іграшку. Будь-якого насильства чи погроз не вчиняв, діяв виключно як батько, який не позбавлений батьківських прав.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон) під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Стамбульською Конвенцією домашнє насильство розуміється як певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації, однак це жодним чином не свідчить про те, що міжнародні договори мали намір розглядати як «домашнє насильство» будь-яке насильство, що трапляється між членами сім`ї, але яке зумовлене іншими причинами.

Матеріали справи містять лише заяву та пояснення ОСОБА_4 , які за своїм змістом узгоджуються з показами ОСОБА_1 в частині того, що останній прийшов до лікарні, забрав дитину та вийшов з приміщення.

Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі. Перебування ОСОБА_1 з власною дитиною є реалізацією його законних батьківських прав і не може розцінюватися як протиправне діяння.

Буд-яких інших об`єктивних доказів (відеозаписів з бодікамер працівників поліції, камер спостереження лікарні, письмових свідчень медичного персоналу чи очевидців), які б підтверджували факт використання ОСОБА_1 умисних погроз чи нецензурної лайки, матеріали справи не містять. Також відсутні дані про заподіяння шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Суд вважає, що між сторонами наявний триваючий сімейний конфлікт на фоні розлучення, який не підпадає під ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

За змістом ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

Суддя Анна ТОПАЛОВА