Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №494/1783/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

30.07.2026

Справа № 494/1783/26

Провадження № 3/494/460/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 р. м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши об`єднані матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за частиною першою статті 121, частиною другою статті 122 та частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 року до Березівського районного суду Одеської області в провадження судді Римаря І.А. надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 121, частиною другою статті 122 та частиною другою статті 126 КУпАП.

Постановою суду від 22.07.2026 року вказані справи об`єднанні в одне провадження під спільним номером 494/1783/26 (провадження 3/494/460/26) та призначені до розгляду на 30.07.2026 року.

Суд вважає зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів; постійними повітряними тривогами на території Одеської області; перебуванням судді Панчишина А.Ю. у липні 2026 року у щорічній відпустці та надходженням усіх справ у цей період лише судді Римар І.А., а тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені КУпАП.

Згідно протоколу серії ЕПР1 №719435 про адміністративне правопорушення від 14.07.2026 року вбачається, що 14.07.2026 р о 17.55 год в м. Березівка Одеської області по пл. Ген Плієва неповнолітній водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21099 д/н НОМЕР_1 не маючи посвідчення водія, відповідної категорії, а саме не отримував в сервісному центрі МВС, чим порушив вимоги п.2.1.а ПДР України. За вказане правопорушення передбачена відповідальність згідно ч.2 ст. 126 КУпАП.

Також, відповідно до протоколу серії ЕПР1 №719461 про адміністративне правопорушення від 14.07.2026 року вбачається, що 14.07.2026 р о 17.55 год в м. Березівка Одеської області по пл. Ген Плієва неповнолітній водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21099 д/н НОМЕР_1 на якому було встановлено задні ліхтарі на які було покриття, що зменшує їх прозорість та світлопропускання , чим порушив п 31.4.3 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №719449 про адміністративне правопорушення від 14.07.2026 року вбачається, що 14.07.2026 р о 17.55 год в м. Березівка Одеської області по пл. Ген Плієва неповнолітній водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 21099 д/н НОМЕР_1 при зміні напрямку руху не ввімкнув покажчик повороту відповідного напрямку руху, чим порушив п. 9.2.б ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст 122 КупАП.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 31.10.2026 року.

У судове засідання 30.07.2026 року ОСОБА_1 та його законний представник не з`явились, про дату, час та місце розгляд справи повідомлявся належним чином. Разом з цим, в матеріалах справи містяться від нього заява від 30.07.2026 року, написана в присутності матері ОСОБА_2 про розгляд справи без його участі, значивши, що винним себе визнає повністю. Просив суворо не наказувати.

Більш того, будь-яких заяв або клопотань щодо не визнання своєї вини ОСОБА_1 або його законний представник до суду не надав.

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

За таких обстави, у зв`язку з введенням воєнного стану на території України, з урахуванням заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, підписана законним представником матір`ю ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:

Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».

Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».

Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протоколи серії ЕПР1 №719435, ЕПР1 №719461 та серії ЕПР1 №719449 за частиною другою статті 126, частиною першої статті 121 та частини другої статті 122 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП передбачено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».

Суд, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, - доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ч.2 ст.126 та ч.1 ст. 121 та ч.2 ст 122 КУпАП.

Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно частини другої ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.

Згідно зі ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років може бути застосований такий захід впливу, як попередження.

Вирішуючи питання про вид заходу реагування, суд враховує, що ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушень досяг сімнадцятирічного віку, тобто є неповнолітньою особою віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Правопорушення, передбачені статтями 121, 122 та 126 КУпАП, належать до переліку правопорушень, за які неповнолітні підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Водночас частина друга статті 13 КУпАП надає суду право, з урахуванням характеру вчинених правопорушень та особи правопорушника, замість адміністративного стягнення застосувати до такої особи один із заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП. До таких заходів, зокрема, належить попередження.

Суд враховує, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, самостійного заробітку не має, вину у вчиненні всіх інкримінованих адмінправопорушень визнав повністю, подав заяву про розгляд справи без його участі, підписану також законним представником та не вчиняв дій, спрямованих на ухилення від розгляду справи.

Визнання вини та ставлення неповнолітнього до вчиненого свідчать про усвідомлення ним протиправного характеру своєї поведінки. Матеріали справи не містять відомостей про повторність правопорушень, настання дорожньо-транспортної пригоди, заподіяння майнової шкоди, шкоди життю чи здоров`ю інших осіб або інших тяжких наслідків.

Разом із тим суд враховує, що допущені порушення не можуть визнаватися малозначними. Керування транспортним засобом особою, яка не отримувала посвідчення водія відповідної категорії, використання транспортного засобу із покриттям задніх світлових приладів, яке зменшує їх прозорість і світлопропускання, а також неввімкнення покажчика повороту створюють небезпеку для безпеки дорожнього руху. Тому повне звільнення особи від будь-якого заходу реагування не відповідало б завданням провадження та профілактичній меті КУпАП.

Обираючи між передбаченими статтею 24-1 КУпАП заходами впливу, суд виходить із принципу індивідуалізації відповідальності та вважає, що застосування попередження є належним, достатнім і пропорційним заходом впливу. Воно забезпечує офіційний осуд протиправної поведінки неповнолітнього, акцентує на неприпустимості подальшого керування транспортними засобами без набуття відповідного права та дотримання вимог Правил дорожнього руху, водночас не покладаючи на неповнолітнього, який не має самостійного доходу, надмірного майнового тягаря.

На переконання суду, виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень можливі без застосування адміністративного стягнення на загальних підставах. Тому застосування попередження найбільшою мірою відповідає його віку, даним про особу, характеру та обставинам вчинених правопорушень, а також виховній і превентивній меті адміністративної відповідальності.

Оскільки заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку, тому при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.

Керуючись ст.ст. 13, 24-1, 40-1, 122,126, 221, 283,284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 121, частиною другою статті 122 та частиною другою статті 126 і застосувати до нього захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАП, у виді попередження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

У зв`язку з надмірним навантаженням, повний текст постанови виготовлений та підписаний 03.08.2026 року.

Суддя І.А. Римар