Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №677/1370/26 — Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1370/26

Провадження № 1-кп/677/210/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Красилів в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадження № 12025243860000137 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лютарівка, Теофіпольського району, Хмельницької області, українця, громадянина України, старшого солдата, механіка обслуговування пускової установки 10 стартової батареї 4 ракетного дивізіону, військової частини НОМЕР_1 із середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст. ст. 11, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитись з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Окрім цього, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_3 повинен був поводити себе пристойно і дотримуватись вимог ст. 42, 68 Конституції України, згідно яких кожен, у тому числі ОСОБА_3 зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей, а також ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно якої військовослужбовці постійно повинні бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Разом з тим, ОСОБА_3 діючи в порушення вищевказаного законодавства, став на шлях протиправної діяльності, вчинивши дії, спрямовані на підроблення посвідчення (офіційного документа), яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем та використання завідомо підробленого документа за наступних обставин.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи обізнаним про порядок отримання посвідчення водія у встановленому порядку отримання та повернення посвідчення водія, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року (в редакції від 21 січня 2025 року № 59) «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» з метою створення видимості наявності у нього посвідчення водія та, відповідно із цим, права на керування транспортними засобами і таким чином уникнути можливої адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних із порушенням Правил дорожнього руху України, вирішив підробити та використовувати офіційний документ - посвідчення водія.

Тоді ж, ОСОБА_3 реалізовуючи свій протиправний умисел спрямований на підроблення офіційного документа, а саме посвідчення водія, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, та надає право, з метою його подальшого використання, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір на підроблення посвідчення водія, в листопаді 2025 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи за адресою свого проживання, а саме в буд. АДРЕСА_1 , скориставшись невстановленими досудовим розслідуванням персональним комп`ютером, друкуючим пристроєм (принтером) та ламінатором, струменевим способом нанесення зображення, підробив бланк офіційного документа посвідчення водія, яке не відповідає встановленому зразу, який перебуває в офіційному обігу на території України, а також вніс до нього відомості, щодо серії НОМЕР_2 та інформацію про наявність на право керування категорії «В» установу яка видає ТСЦ 8041 з датою видачі 25.12.2025 року на своє ім`я з метою подальшого його використання, тим самим вчинив підроблення офіційного документу, а саме посвідчення водія, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати такі документи.

Своїми умисними протиправними діями, які виразилися у підробленні офіційного документу, яке видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, ОСОБА_3 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України.

Окрім цього, 10.07.2026 року близько 06 години 45 хвилин, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Audi» модель «A4» ВХ4089НT, усвідомлюючи, що він є особою, яка ніколи не отримувала у встановленому законом порядку посвідчення водія відповідної категорії, будучи зупиненим поблизу будинку № 1 по вул. Я. Мудрого, у м. Красилів та виконуючи законну вимогу працівника поліції, щодо пред`явлення документів на транспортний засіб та посвідчення водія, діючи умисно, з метою створення видимості наявності у нього посвідчення водія, достовірно знаючи що наявне у нього посвідчення водія є підробленим, пред`явив та надав для перевірки працівникам поліції посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане ТСЦ 8041 від 25.12.2025 року із категорією на право керування транспортними засобами, «В» на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бланк якого не відповідає бланкам встановленого зразку, що перебувають в офіційному обігу на території України, таким чином умисно використав завідомо підроблений документ.

Своїми умисними діями, які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_3 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження.

До обвинувального акту прокурором долучено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 надав письмову заяву, складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згодою з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду.

У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, його заяву, складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згодою з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1, 4 ст. 358 КК України.

Обираючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1, 4 ст. 358 КК України, а саме, що дані кримінальні правопорушення відносяться до категорії кримінальних проступків, на підставі ст. 12 КК України, особу винуватого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і характеризується позитивно, пом`якшуючі покарання обставини: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, той факт, що обвинувачений має дохід, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді штрафу в межах санкції статей в яких він обвинувачується.

Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відсутній.

Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_3 на користь держави належить стягнути витрати на проведення судової експертизи.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373-374,381-382 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. 00 коп.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.

В силу ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 остаточно призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. 00 коп.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 15.07.2026 року на посвідчення водія НОМЕР_2 видане на ім`я ОСОБА_3 - скасувати.

Речові докази по справі: водійське посвідчення НОМЕР_2 видане на ім`я ОСОБА_3 – після вступу вироку в законну силу – знищити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи по справі № СЕ-19/123-26/10363-ДД від 15.07.2026 року в сумі 1444 грн. 08 копійок.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя: ОСОБА_1