Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №905/85/26 — Східний апеляційний господарський суд

Суд: Східний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: кредитування, з них

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №905/85/26

Суддя: Плахов Олексій Вікторович

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Харків Справа № 905/85/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю представників:

від позивача - Яковлєв А.В. - на підставі ордеру серії АІ №2119601 від 05.02.2026;

від відповідача - Снайко Г.О. - на підставі довіреності від 02.01.2026 №19/4-02/39,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель”, Донецька область, Краматорський район, м.Краматорськ, (вх.№1314 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/85/26 (суддя Паляниця Ю.О., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту - 04.06.2026)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель”, Донецька область, Краматорський район, м.Краматорськ,

до відповідача: Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, м.Київ, в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, Донецька область, Краматорський район, м.Краматорськ,

про визнання безпідставною відмови у застосуванні мораторію та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, в якому просив суд:

- визнати безпідставною та скасувати відмову Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” у застосуванні мораторію за кредитним договором №26-15-03/14 від 24.01.2014, викладену в листі №55/5.3-05/146099/2025 від 13.11.2025;

- визнати застосованим щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” мораторій (звільнення від зобов`язань за кредитним договором №26-15-03/14 від 24.01.2014) у період з 20.10.2025 та протягом одного року з дня припинення або скасування воєнного стану на застосування мораторію.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставну відмову відповідача застосувати мораторій на нарахування та сплату грошових зобов`язань (включаючи відсотки, заборгованість і неустойку) за кредитним договором №26-15-03/14 від 24.01.2014, незважаючи на відповідність позивача умовам п.п.23-24 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України, що позбавляє позивача передбаченого законом механізму захисту у період дії воєнного стану та створює ризик неправомірного нарахування і стягнення грошових платежів та неустойки, а також вчинення дій щодо примусового стягнення заборгованості.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/85/26 відмовлено в задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що саме на позичальника (позивача) покладається обов`язок з надання відповідних даних та документів, які підтверджують сукупність умов, визначених пунктом 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, тоді як кредитор (відповідач) лише оцінює відповідність позичальника критеріям, встановленим законом, виключно на підставі поданих йому документів та відомостей.

Оформлення заяви у зрозумілій для кредитора формі і надання всіх необхідних і достатніх документів на її підтвердження в інтересах позичальника, що звертається із заявою про застосування мораторію.

З огляду на ненаданням позивачем всієї необхідної інформації та документів на підтвердження відповідності останнього передбаченим законом умовам, що є істотним для оцінки підстав застосування мораторію, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення відповідача про відмову в задоволенні заяви позивача про застосування мораторію, оформлене листом №55/5.3-05/146099/2025 від 13.11.2025, є таким, що прийняте в межах наданих повноважень та з дотриманням вимог законодавства, у зв`язку із чим, підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні.

Зважаючи на похідний характер другої вимоги позову, суд також дійшов висновку про відсутність підстав для визнання застосованим щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” мораторію (звільнення від зобов`язань за кредитним договором №26-15-03/14 від 24.01.2014) у період з 20.10.2025 та протягом одного року з дня припинення або скасування воєнного стану на застосування мораторію.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/85/26 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим позивачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Скаржник наголошує на незастосуванні судом при ухваленні оскаржуваного рішення пункту 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, який підлягав застосуванню і був головною правовою підставою позову, який ґрунтувався насамперед на тому, що відмова банку є невмотивованою.

Абзац четвертий пункту 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України імперативно встановлює, що рішення про відмову у застосуванні мораторію повинно бути вмотивованим. Абзац п`ятий цього пункту встановлює спеціальні вимоги для випадку, коли кредитор відмовляє через невідповідність позичальника критеріям пп. 1 та пп. 5 п. 23, в якому кредитор зобов`язаний зазначити склад групи контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів, критерії, встановлені Національним банком України, на підставі яких кожен контрагент включений у групу, з відповідним значенням таких критеріїв, а також розрахунок сукупного річного доходу позичальника та контрагентів за останній звітний рік та за 2021 рік.

На думку апелянта, лист банку № 55/5.3-05/146099/2025 від 13.11.2025 про відмову у застосуванні мораторію не містить жодного з цих обов`язкових елементів.

Проте, при ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції лише процитував положення пункту 25 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в мотивувальній частині, не перевіривши оскаржувану відмову на відповідність цим вимогам і не зробив жодного висновку щодо її вмотивованості, обмежившись лише висновком про те, що позичальник не надав всієї необхідної інформації, чим фактично звільнив кредитора від виконання прямого припису закону та переклав наслідки невиконання банком його обов`язку на позичальника.

Крім того, апелянт просить суд на підставі ч. 3 ст. 269 ГПК України долучити до матеріалів справи докази, подання яких до суду першої інстанції було об`єктивно неможливим, а саме: заяву ТОВ “Дирекція адміністративних будівель” № 14/05 від 14.05.2026 про застосування мораторію (третє звернення) та лист АТ “Ощадбанк” від 08.06.2026 про відмову в застосуванні мораторію.

Стосовно вказаних документів, колегія суддів зазначає, що вони були отримані вже після ухвалення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення від 25.05.2026, тому суд першої інстанції не надавав їм оцінку.

За приписами частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів зазначає, що виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів.

Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (близька за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах: від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 16.12.2020 у справі №908/1908/19, від 21.01.2021 у справі №908/3359/19 від 27.04.2023 у справі №927/738/19).

Враховуючи вищевикладене, апеляційним господарським судом зазначені документи не розглядаються та не приймаються до уваги в якості додаткових доказів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2026 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/85/26; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

22.06.2026 матеріали справи №905/85/26 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” на рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/85/26; встановлено відповідачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 22.07.2026 о 14:15год.

06.07.2026 відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№7417), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель”, рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/85/26 залишити без змін.

21.07.2026 апелянтом подано до апеляційного господарського суду (вх.№8019) заяву з запереченнями та міркуваннями щодо доводів викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

22.07.2026 апелянтом подано до апеляційного господарського суду промову представника скаржника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції (вх.№8058).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 22.07.2026 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/85/26 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/85/26 залишити без змін.

Враховуючи, що представники сторін з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.01.2014 між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" (позичальник) було укладено кредитний договір №26-15-03/14 (т.1 а.с.12-23), відповідно до пункту 2.1 якого банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язався отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі 31827692,00грн. та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

В провадженні господарського суду Запорізької області перебувала справа №908/6279/14 за позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" про стягнення заборгованості за кредитним договором №26-15-03/14 від 24.01.2014 в сумі 38730602,36грн., з яких 31827692,00грн. заборгованості за тілом кредиту; 66838,17грн. комісійна винагорода банку; 3966968,63грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 925204,42грн. пеня за несплачене тіло кредиту; 314255,59грн. пеня по несплаченим процентам; 5170,22грн. пеня за несплачену комісію; 962218,56грн. інфляційне збільшення заборгованості по тілу кредиту; 138727,37грн. інфляційне збільшення заборгованості по несплаченим процентам; 99389,26грн. річних по тілу кредиту; 34747,80грн. річних від суми заборгованості за процентами; 560,35грн. річних по простроченій комісії; 159138,46грн. штрафу за невиконання п.5.3.5.1 договору; 70552,98грн. штрафу за невиконання п.5.3.12 договору; 159138,46грн. штрафу за невиконання п.5.3.22 договору.

В обґрунтування позовних вимог банк посилався на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" умов кредитного договору №26-15-03/14 від 24.01.2014 (з подальшими змінами) щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.06.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.02.2018 у справі №908/6279/14 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 31827692,00грн. - заборгованість за тілом кредиту, 66838,17грн. - комісійна винагорода банку, 3966968,63грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 962218,56грн. - інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту, 94846,33грн. - інфляційні втрати за прострочення сплати процентів, 99389,26грн. - 3% річних за прострочення сплати кредиту, 34747,80грн. - 3% річних за прострочення сплати процентів, 560,35грн. - 3% річних за прострочення сплати комісії, 69915,06грн. - витрати на сплату судового збору; в задоволенні іншої частини позову відмовлено (т.1 а.с.94-113).

04.08.2017 на виконання вказаного рішення господарським судом Запорізької області було видано відповідний наказ (т.1 а.с.113-114).

Крім того, в провадженні господарського суду Донецької області перебувала справа №905/3534/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" в особі ліквідаційної комісії, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамс Девелопмент Груп" про визнання вимог кредитора та включення до реєстру вимог кредиторів, та за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамс Девелопмент Груп", до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" в особі ліквідаційної комісії, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про визнання включеними до реєстру вимог кредиторів та припиненими не включені до реєстру вимоги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.11.2017 у справі №905/3534/15 визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" зі сплати заборгованості в сумі 36482678,87грн., з яких: 31827692грн. - заборгованість за кредитом, 3961996,80грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 66838,17грн. - заборгованість за комісією, 515254,85грн. - 3% річних за кредитом, 109057,49грн. - 3% річних за процентами, 1839,56грн. - 3% річних за комісією.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" в особі ліквідаційної комісії включити вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" в сумі 36482678,87грн., з яких: 31827692грн. - заборгованість за кредитом, 3961996,80грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 66838,17грн. - заборгованість за комісією, 515254,85грн. - 3% річних за кредитом, 109057,49грн. - 3% річних за процентами, 1839,56 грн - 3% річних за комісією до реєстру кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" (т.1 а.с.115).

08.12.2017 господарським судом Донецької області було видано відповідний наказ.

Також, в провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа №905/3496/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамс Девелопмент Груп", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамс Девелопмент Груп" до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про відстрочення виконання зобов`язання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2019, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та Верховного Суду від 25.11.2019 у справі №905/3496/16 позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" задоволено повністю; в рахунок часткового погашення перед Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованості за кредитним договором №26-15-03/14, яка станом на 01.11.2016 становить в загальному розмірі 38500001,80грн., яка складається з: простроченої заборгованості за основним боргом у розмірі 31827692грн., простроченої заборгованості за процентами у розмірі 3958946,83грн., простроченої заборгованості за комісійними винагородами у розмірі 66838,17грн., пені за процентами в розмірі 789937,53грн., пені за комісійними винагородами в розмірі 8459,01грн., 3% річних за основним боргом в розмірі 1704344,83грн., 3% річних за простроченими процентами в розмірі 139777,72грн., 3% річних по комісійним винагородам в розмірі 4005,71грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №6 від 25.01.2014, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Анікіною І.О., та зареєстрований в реєстрі за №202/05, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Адамс Девелопмент Груп", а саме нежитлове приміщення в підвалі на першому та другому поверхах житлового будинку літ. А-11, загальною площею 346,1кв.м, що розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Артема, буд.90В, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; в задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамс Девелопмент Груп" відмовлено повністю (т.1 а.с.159-163, 164-167, 168-171).

За наказом господарського суду міста Києва від 14.06.2019 у справі №905/3496/16 17.06.2021 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) було відкрито виконавче провадження №65827872 (т.1 а.с.172-180).

10.08.2025 набув чинності Закон України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" від 27.03.2025 №4340-IX, яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 23-29, якими запроваджено можливість застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі, за умови звернення позичальника з відповідною заявою та його відповідності сукупності умов.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту вказаного закону, його метою і завданням визначено захист інтересів підприємців, та в першу чергу аграріїв, які через збройну агресію Російської Федерації та пов`язану втрату заставленого майна втратили можливість вести відповідну господарську діяльність, внаслідок чого не можуть вчасно виконувати свої зобов`язання перед банками-кредиторами за раніше залученими кредитами та перед лізингодавцями за договорами фінансового лізингу.

Враховуючи, що, на переконання позивача, зобов`язання за кредитним договором №26-15-03/14 від 24.01.2014 підпадають під ознаки, визначені Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану", 28.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" звернулось до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з заявою №28/01 про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту №26-15-03/14 від 24.01.2014 (т.1 а.с.44-46). Про наявність додатків до цієї заяви не зазначалось.

17.09.2025 у відповідь на вказану заяву банк листом №55/5.3-02/120102/2025 (т.1 а.с.47) повідомив про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату грошових зобов`язань за договором, у зв`язку з ненаданням позивачем всієї необхідної інформації та документів на підтвердження відповідності позичальника передбаченим законом умовам.

20.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" повторно звернулось до банку з заявою №20/02 про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту №26-15-03/14 від 24.01.2014 (т.1 а.с.48-52). До заяви позивачем було додано наступні документи:

- фінансову звітність малого підприємства - ТОВ "Дирекція адміністративних будівель" за 2019-2024 роки з квитанціями до них (т.1 а.с.53-66);

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на 2024 рік (т.1 а.с.67);

- структуру власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" станом на 27.02.2024 (т.1 а.с.68);

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на 16.10.2025 (т.1 а.с.74-78) згідно якого засновниками товариства є ОСОБА_1 та ТОВ "Адамс Девелопмент Груп";

-витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамс Девелопмент Груп" згідно якого кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є ОСОБА_2 (т.1 а.с.74-78);

-структуру власності ТОВ "Адамс Девелопмент Груп" станом на 10.01.2025 (т.1 а.с.79);

- фінансову звітність малого підприємства - ТОВ "Адамс Девелопмент Груп" за 2019-2024 роки з квитанціями до них (т.1 а.с.80-91).

Листом №55/5.3-05/146099/2025 від 13.11.2025 банк надав відповідь на заяву №20/02 від 20.10.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель", згідно з якою повідомив про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату грошових зобов`язань за договором (т.1 а.с.92-93).

Обґрунтовуючи підстави для відмову у застосуванні мораторію банк посилався на те, що інформація, зазначена у заяві щодо дотримання критерію, визначеного підпунктом 1 п.23 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (щодо сукупного річного доходу за 2021 рік) стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамс Девелопмент Груп" (майнового поручителя) без врахування групи пов`язаних контрагентів. Документи, що підтверджували б інформацію щодо сукупного річного доходу за 2021 рік стосовно групи пов`язаних контрагентів, до заяви не додано.

Документів, що підтверджували б інформацію, зазначену в заяві щодо дотримання критеріїв, визначених підпунктами 2-4, 6 п.23 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до заяви не додано.

Документів, що підтверджували б інформацію, зазначену в заяві щодо дотримання критерію, визначеного підпунктами 5 п.23 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (щодо сукупного річного доходу за попередній звітний рік) стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" (позичальника) без врахування групи пов`язаних контрагентів. Документи, що підтверджували б інформацію щодо сукупного річного доходу за попередній звітний рік стосовно групи пов`язаних контрагентів, до заяви не додано.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначав, що не погоджується з прийнятим банком рішенням, викладеним у листі №55/5.3-05/146099/2025 від 13.11.2025 про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту №26-15-03/14 від 24.01.2014, вважає його необґрунтованим, невмотивованим, протиправним та таким, що перешкоджає реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" свого права на застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням.

Позивач наголошував, що ним було подано банку всі відомі відомості щодо доходів Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамс Девелопмент Груп", тоді як про необхідність надання інформації щодо пов`язаних контрагентів ОСОБА_1 і Кленіної Д.І. у відмові банку не зазначалось, внаслідок чого позичальник був позбавлений можливості зрозуміти зміст зауважень кредитора та надати пояснення або документи для їх усунення.

Вказані обставини і стали підставою для звернення 11.02.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” до господарського суду Донецької області з позовом Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, в якому просив суд:

- визнати безпідставною та скасувати відмову Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” у застосуванні мораторію за кредитним договором №26-15-03/14 від 24.01.2014, викладену в листі №55/5.3-05/146099/2025 від 13.11.2025;

- визнати застосованим щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” мораторій (звільнення від зобов`язань за кредитним договором №26-15-03/14 від 24.01.2014) у період з 20.10.2025 та протягом одного року з дня припинення або скасування воєнного стану на застосування мораторію (т.1 а.с.1-124).

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у даній справі відмовлено в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених вище (т.2 а.с.127-132).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 вказаного кодексу передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами частини 1 та 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану", який набрав чинності 10.08.2025, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 23-36.

За змістом пункту 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб`єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) з заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява), за сукупності таких умов:

1) сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

2) договір кредиту (позики) з позичальником було укладено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану";

3) виконання зобов`язання за договором кредиту (позики) забезпечено заставою, іпотекою:

а) нерухомого майна, обладнання та/або устаткування, яке визначено індивідуальними ознаками, відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства та станом на день подання заяви знаходиться на територіях активних бойових дій, у тому числі територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією; та/або

б) транспортних засобів, які знищено, загублено, викрадено, втрачено та/або які вибули з володіння позичальника не з його волі іншим шляхом на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Факт знищення, загублення, викрадення, втрати та/або вибуття з володіння позичальника (його правонаступника) не з його волі іншим шляхом транспортного засобу може підтверджуватися заявою про вчинення кримінального правопорушення та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень, відкритих не пізніше 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану", а якщо такі обставини виникли після набрання ним чинності - відкритих не пізніше 180 днів з дня початку бойових дій на відповідній території або з дня початку її тимчасової окупації Російською Федерацією, визначеного відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) на день укладення договору кредиту (позики) оціночна вартість майна, передбаченого підпунктом 3 цього пункту, становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язання за таким договором кредиту (позики);

5) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік; або

загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році. При визначенні загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника, не враховуються угіддя, які розташовані на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією;

6) загальна сума дивідендів, виплачених позичальником з дня, коли застава, іпотека отримали статус, передбачений підпунктом 3 цього пункту, до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків від суми основного боргу за договором кредиту (позики). Ця умова не поширюється на виплату дивідендів загальною сумою менше 150 тисяч гривень.

Пунктом 24 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України визначено, що позичальник надсилає заяву про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - мораторій), у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу кредитора, зазначену в договорі кредиту (позики).

Заява підписується позичальником або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій). Заява в електронній формі підписується відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

В заяві зазначаються:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб - підприємців) позичальника (його правонаступника), його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб - підприємців), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності);

2) повне найменування кредитора, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

3) реквізити та дата укладення договору кредиту (позики);

4) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік та за 2021 рік; або загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, та сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році;

5) загальна сума дивідендів, передбачених підпунктом 6 пункту 23 цього розділу;

6) реквізити та дата укладення договору застави, іпотеки, поруки (за наявності), яким забезпечено виконання зобов`язань за договором кредиту (позики);

7) відомості щодо застави, іпотеки, яка забезпечує виконання зобов`язання за договором кредиту (позики);

8) відомості щодо майна, передбаченого підпунктом 3 пункту 23 цього розділу, та день набуття цим майном відповідного статусу; оціночна вартість такого майна станом на дату укладення договору застави, іпотеки; частка такого майна в оціночній вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язань за договором кредиту (позики).

До заяви додаються документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ній.

Позичальник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Відповідно до пункту 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України кредитор на підставі отриманої заяви та доданих до неї документів протягом 20 робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію.

Кредитор надсилає рішення, передбачене абзацом першим цього пункту, у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу позичальника, зазначену в договорі кредиту (позики), негайно у день прийняття такого рішення.

У разі неподання позичальником документів, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві, або надання недостовірної інформації кредитор має право відмовити позичальнику у застосуванні мораторію.

Рішення про відмову у застосуванні мораторію повинно бути вмотивованим.

У разі прийняття кредитором рішення про відмову у застосуванні мораторію через невідповідність позичальника критеріям, передбаченим підпунктами 1, 5 пункту 23 цього розділу, кредитор у рішенні про відмову зазначає:

склад групи контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів;

критерії, встановлені Національним банком України, на підставі яких кожен контрагент включений у групу пов`язаних контрагентів, та відповідне значення таких критеріїв;

розрахунок сукупного річного доходу позичальника та контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів, за останній звітний рік та за 2021 рік.

Рішення кредитора про відмову у застосуванні мораторію може бути оскаржено до господарського суду.

Пунктом 29 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо кредитор безпідставно прийняв рішення про відмову у застосуванні мораторію та встановлення цих обставин судом, мораторій вважається таким, що застосований з дня отримання кредитором заяви позичальника, передбаченої пунктом 24 цього розділу.

Як було зазначено вище, 28.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” звернулось до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з заявою №28/01 про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту №26-15-03/14 від 24.01.2014 (т.1 а.с.44-46). Про наявність додатків до цієї заяви не зазначалось.

17.09.2025 у відповідь на вказану заяву банк листом №55/5.3-02/120102/2025 (т.1 а.с.47) повідомив про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату грошових зобов`язань за договором, у зв`язку з ненаданням позивачем всієї необхідної інформації та документів на підтвердження відповідності позичальника передбаченим законом умовам.

20.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” повторно звернулось до банку з заявою №20/02 про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту №26-15-03/14 від 24.01.2014 (т.1 а.с.48-52). До заяви позивачем було додано наступні документи:

- фінансову звітність малого підприємства - ТОВ “Дирекція адміністративних будівель” за 2019-2024 роки з квитанціями до них (т.1 а.с.53-66);

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на 2024 рік (т.1 а.с.67);

- структуру власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” станом на 27.02.2024 (т.1 а.с.68);

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на 16.10.2025 (т.1 а.с.74-78) згідно якого засновниками товариства є ОСОБА_1 та ТОВ "Адамс Девелопмент Груп";

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамс Девелопмент Груп" згідно якого кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є ОСОБА_2 (т.1 а.с.74-78);

- структуру власності ТОВ "Адамс Девелопмент Груп" станом на 10.01.2025 (т.1 а.с.79);

- фінансову звітність малого підприємства - ТОВ "Адамс Девелопмент Груп" за 2019-2024 роки з квитанціями до них (т.1 а.с.80-91).

Листом №55/5.3-05/146099/2025 від 13.11.2025 банк надав відповідь на заяву №20/02 від 20.10.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дирекція адміністративних будівель", згідно з якою повідомив про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату грошових зобов`язань за договором (т.1 а.с.92-93).

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, в тому числі заяву ТОВ “Дирекція адміністративних будівель” від 20.10.2025 №20/02 про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту №26-15-03/14 від 24.01.2014 з доданими до неї документами, а також лист банку №55/5.3-05/146099/2025 від 13.11.2025 про відмову в застосуванні мораторію, на предмет її відповідності положенням пунктів 23-24 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, судова колегія встановила наступне:

- інформація зазначена в заяві щодо дотримання критерію, визначеного пп. 1 п. 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (щодо сукупного річного доходу за 2021 рік), стосується виключно ТОВ “Дирекція адміністративних будівель” (позичальника) та ТОВ "Адамс Девелопмент Груп" (майновий поручитель) без врахування групи пов`язаних контрагентів (а саме: ОСОБА_1 , який є власником та майновим/фінансовим поручителем ТОВ “Дирекція адміністративних будівель” та ОСОБА_2 , яка є власником ТОВ "Адамс Девелопмент Груп").

Щодо групи пов`язаних контрагентів надані документи щодо фінансової звітності ТОВ “Дирекція адміністративних будівель” за період з 2021-2024 та ТОВ "Адамс Девелопмент Груп" за період 2021- 2023. При цьому документи, які б підтверджували інформацію, зазначену в заяві (в тому числі щодо групи пов`язаних контрагентів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) щодо сукупного річного доходу за 2021 рік, до заяви не додано;

- інформація зазначена в заяві щодо дотримання критерію, визначеного пп. 2 п. 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України: кредитний договір укладено 24.01.2014, тобто до 10.08.2025 (дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану"). Разом з тим, документи, які б підтверджували інформацію, зазначену в заяві щодо дотримання критерію, визначеного пп. 2 п. 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до заяви не додано;

- інформація зазначена в заяві щодо дотримання критерію, визначеного пп. 3 п. 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України: (інформація щодо нерухомого майна), відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства та станом на день подання заяви знаходиться на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Разом з тим, документів, що підтверджували б інформацію зазначену в заяві щодо дотримання критерію, визначеного пп. 3 п. 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до заяви не додано;

- інформація щодо дотримання критерію визначеного пп. 4 п. 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зазначена. Проте, документи, які б підтверджували інформацію щодо оціночної вартості майна, до заяви не додано;

- інформація зазначена в заяві щодо дотримання критерію, визначеного пп. 5 п. 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (щодо сукупного річного доходу за 2024 рік), стосується виключно ТОВ “Дирекція адміністративних будівель” (позичальника) та ТОВ "Адамс Девелопмент Груп" (майновий поручитель) без врахування групи пов`язаних контрагентів ( ОСОБА_1 , який є власником та майновим/фінансовим поручителем ТОВ “Дирекція адміністративних будівель” та ОСОБА_2 , яка є власником ТОВ "Адамс Девелопмент Груп").

Крім того, відсутня фінансова звітність ТОВ "Адамс Девелопмент Груп" за 2024 (наявна лише квитанція за 2024). Документи, які б підтверджували інформацію, зазначену в заяві (в тому числі щодо групи пов`язаних контрагентів, а саме щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) щодо сукупного річного доходу за 2024 рік, до заяви не додано;

- інформація щодо дотримання критерію, визначеного пп. 6 п. 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (щодо загальної суми дивідендів, виплачених позичальником) в заяві зазначена. Проте, документи, які б підтверджували інформацію щодо загальної суми дивідендів, виплачених позичальником, до заяви не додано.

Таким чином, судовою колегією встановлено, що рішення Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Донецького обласного управління Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” у застосуванні мораторію за кредитним договором №26-15-03/14 від 24.01.2014, викладене в листі №55/5.3-05/146099/2025 від 13.11.2025 прийнято у відповідності до приписів пункту 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, яким банку надано право відмовити позичальнику у застосуванні мораторію у разі неподання останнім документів, що підтверджують інформацію викладену в заяві.

Колегія суддів наголошує, що саме на позичальника (позивача) покладається обов`язок з надання відповідних даних та документів, які підтверджують сукупність умов, визначених пунктом 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, тоді як кредитор (відповідач) лише оцінює відповідність позичальника критеріям, встановленим законом, виключно на підставі поданих йому документів та відомостей.

Оформлення заяви у зрозумілій для кредитора формі і надання всіх необхідних і достатніх документів на її підтвердження в інтересах позичальника, що звертається із заявою про застосування мораторію.

З огляду на ненаданням позивачем всієї необхідної інформації та документів на підтвердження відповідності останнього, як позичальника передбаченим законом умовам, що є істотним для оцінки підстав застосування мораторію, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що рішення відповідача про відмову в задоволенні заяви позивача про застосування мораторію, оформлене листом №55/5.3-05/146099/2025 від 13.11.2025, є таким, що прийняте в межах наданих повноважень та з дотриманням вимог законодавства, у зв`язку із чим, підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні.

Зважаючи на похідний характер другої вимоги позову, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання застосованим щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” мораторію (звільнення від зобов`язань за кредитним договором №26-15-03/14 від 24.01.2014) в період з 20.10.2025 та протягом одного року з дня припинення або скасування воєнного стану на застосування мораторію також є обґрунтованим та законним.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтями 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/85/26 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правильним вирішенням справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дирекція адміністративних будівель” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі №905/85/26 залишити без змін.

Повна постанова складена 03.08.2026.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя С.Ч. Жельне

Суддя П.В. Тихий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua