Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №711/1054/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1054/26

Номер провадження2/711/1324/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

06 липня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.

представника позивача адвоката Джирма А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Джирма Алла Володимирівна, до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння та виділ частки в натурі зі спільного домоволодіння,

встановив:

До Придніпровського районного суду міста Черкаси з позовом звернулась адвокат Джирма А.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділ частки з спільного домоволодіння. У позові зазначає, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частки домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування частини житлового будинку, посвідченого в приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., N? 112708 від 29.08.2000 р., що підтверджує Витяг з Державного реєстру речових прав N? 445793657 від 01.10.2025 р. Інша 1/2 частки домоволодіння належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Захарченко А.І., N? 3106 від 27.07.2010 р.

Вказана інформація міститься в Інформації про зареєстроване право власності N? 68353 від 31.12.2025 р. та Інформації щодо показників технічної характеристики об`єкту нерухомого майна N? 68353 о від 31.12.2025 р.

Частина житлового будинку, якою користується Позивачка розташована на не приватизованій земельній ділянці з кадастровим N?7110136400:03:025:0052, що має площу 0,0207 га. Згідно відомостей Технічного паспорту на житловий будинок садибного типу N? АДРЕСА_1 згідно даних про реєстрацію прав землекористування вказано, що ділянка площею 600 м знаходиться в постійному користуванні (д.з.) відповідно Рішення N? 609 від 12.07.1956 р.

Відповідно до відомостей, що містяться в технічній документації на земельну ділянку, про встановлені межові знаки, земельна ділянка перебуває в користуванні ОСОБА_1 для господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Межі земельної ділянки, що перебуває в користуванні ОСОБА_1 , сформовані з урахуванням зовнішніх меж земельної ділянки з кадастровим N?7110136400:03:025:0035, що перебуває у власності гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 (відомості щодо неї внесені до ДЗК) та земельної ділянки з кадастровим N?7110136400:03:025:0025, що перебуває у власності гр. ОСОБА_2 , (відомості щодо неї внесені до ДЗК).

З даного вбачається, що співвласники домоволодіння фактично визначили межі поділу як земельної ділянки так і будівель і споруд, що на ній знаходяться.

Отже, Позивач та Відповідач по справі є співвласниками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

На даний час у спільному з Відповідачем користуванні житловий будинок не перебуває, співвласники фактично користуються відокремленими частинами нерухомого майна з окремими виходами та комунікаціями, що знаходяться на окремих сформованих земельних ділянках, які не є приватизованими, але зареєстровані в Державному земельному кадастрі.

Вирішення питання виділу частки позивачки шляхом укладення нотаріально посвідченого договору не є можливим в зв?язку з невідомим місцем знаходження іншої співвласниці - Відповідачки.

Саме ця обставина стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Згідно Висновку щодо технічної можливості виділу частки з об?єкта нерухомого майна, виконаним ФОП ОСОБА_6 від 23.01.2026 р., за технічними показниками 1/2 об?єкта нерухомого майна є відокремленою, має окремий вихід та комунікації, не містить у своєму складі самочинно збудованих будівель, а отже може бути виділена в натурі. Частка що виділяється Позивачці ОСОБА_1 в натурі, згідно розрахунку часток складається з: А-1 Житловий будинок: кімната N? 2-4 (8,6 м2), А1-1 -Житлова прибудова: коридор N?2-5 (20,0 м2), а - Житлова прибудова: кімната N?2-3 (9,1 м2), а1 - Прибудова: кухня N?2-6 (7,7 м2), а3 - Прибудова: котельня N?2-2 (6,6 м2), а5 – Прибудова: ванна N?2-7 (2,2 м2), а5, а6 - Прибудова: коридор N?2-1 (3,4 м), Е - Сарай 100%, Ж - Вбиральня 100%, № 1, 6 - Огорожа 100%, № 4 - Водоколонка 100%, І - Вимощення 100%, Загальна площа 57,6 кв. м.

Просить провести поділ домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 згідно Висновку щодо технічної можливості виділу частки з об?єкта нерухомого майна, виконаного ФОП « ОСОБА_6 » від 23.01.2026 р. наступним чином: Виділити у власність в натурі та визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на приміщення загальною площею 57,6 м' в житловому будинку літ «А-1», а саме кімната N?2-4 (8,6 м2); житлові прибудови «А'-1» - коридор N?2-5 (20,0 м2) та «а» - кімната N?2-3 (9,1 м2); прибудова «а'» - кухня N?2-6 (7,7 м2), прибудова «а'» котельня N?2-2 (6,6 м2), прибудова «а» - ванна N?2-7 (2,2 м2), прибудова «а5, а6» - коридор N?2-1 (3,4 м'); «Е» - Сарай; «Ж» - Вбиральня; N? 1, 6 - Огорожа; N? 4 - Водоколонка; «I» - Вимощення. Право спільної часткової власності відносно частини іншого співвласника домоволодіння припинити. Частку, що залишається, виділити у власність в натурі та визнати за ОСОБА_2 (рік народження та РНОКПП не відомі) право власності на приміщення загальною площею 76,6 м' в житловому будинку літ «А-I», а саме: кімната N?1-3 (8,1 м2), кімната N?1-4 (17,9 м2), кімната N?1-5 (9,1 м2), кімната N? 1-6 (3,1 м2); житлова прибудова «а» - вітальня N?1-2 (13,0 м2); прибудови: «а2» - коридор N?1-1 (8,4 м'), прибудова «а7 санвузол N?1-7 (7,3 м-) та кухня N?1-8 (9,7 м2), «В» - Вбиральня; «Д» - Погріб; «И» - Сарай; N? 5,7,8,9 - Огорожа; N? 10 - Яма зливна. Судові витрати залишає за собою.

Ухвалою суду від 13.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача 13.05.2026 подала до суду заяву про зміну предмету позову, у якій зазначила, що з метою надання суду додаткових доказів по справі, стосовно змісту висновку щодо технічної можливості виділу частки з об?єкта нерухомого майна, позивачка звернулась до ФОП « ОСОБА_6 » та на своє звернення отримала пояснення з яких вбачається, що до складу частки, що залишається у співвласниці домоволодіння ОСОБА_2 та перебуває в її користуванні, входять також самочинно збудовані внаслідок проведення реконструкції: частина житлового будинку літ.А-1, частина житлової прибудови літ. а, прибудова літ.а2 з добудовою прибудови літ.а7.

Виникла необхідність змінити предмет позову шляхом вилучення деяких із позовних вимог, а саме позовні вимоги викладаємо в наступній редакції: «Провести поділ домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 згідно Висновку щодо технічної можливості виділу частки з об?єкта нерухомого, виконаного ФОП « ОСОБА_6 » від 23.01.2026 р., наступним чином: Виділити у власність в натурі та визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на приміщення загальною площею 57,6 м2 в житловому будинку літ «А-1», а саме кімната N?2-4 (8,6 м2); житлові прибудови «А 1-1» - коридор N?2-5 (20,0 м2) та «а» - кімната N?2-3 (9,1 м2); прибудова «а1» - кухня N?2-6 (7,7 м2), прибудова «а3» котельня N?2-2 (6,6 м2), прибудова «а5» - ванна N?2-7 (2,2 м2), прибудова «а5, а6» - коридор N?2-1 (3,4 м2); «Е» - Сарай; «Ж» - Вбиральня; N? 1, 6 - Огорожа; N? 4 - Водоколонка; «І» - Вимощення. Право спільної часткової власності відносно частини іншого співвласника домоволодіння припинити.

Залишити у власності ОСОБА_2 приміщення в житловому будинку літ «А-1», саме: кімната N?1-3 (8,1 м2), кімната N?1-4 (17,9 м2), кімната N?1-5 (9,1 м2), кімната N?1-6 (3,1 м2); «В» - Вбиральня; «Д» - Погріб; «И» - Сарай; N? 5,7,8,9 - Огорожа; N? 10 - Яма зливна.

Судові витрати залишає за собою.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 09.06.2027 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду.

У судовому засідання представник позивача адвокат Джирма А.В. підтримала позовні вимоги (змінені) та просила їх задоволити із підстав, зазначених у позові.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про причини неявки нге повідомила, хоча повідомлялась належним чином. Правом подання відзиву не скористалась.

Суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

У відповідності з вимогами ст.ст. 223, 280 ЦПК України, на підставі ухвали суду, справу розглянуто в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, за місцем реєстрації місця проживання, та позивач проти такого вирішення справи заперечень не надав.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом досліджено копію договору дарування частини домоволодіння № НОМЕР_2 від 29.08.2000, з якого вбачається, що ОСОБА_1 отримала в дар частини житлового будинку, з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходяться в АДРЕСА_2 і розташовані на земельній ділянці 600 кв.м. Житловий будинок площею 72,5 кв., надвірні споруди «В,Ж» -вбиральня, «Д» - погріб, «Е,И» - сарай, №1,2 – огорожа, № 3,4 - водоколонка, І – замощення.

Право власності позивача зареєстровано в КПЧОБТІ у вересні 2000 року в установленому на той час законодавством порядку.

Згідно довідки від 31.12.2025 № 68352 КП Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2 володіє домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу від 27.07.2010 № 3106, посвідченого приватним нотаріусом Захарченко А.І.

Відповідно до відомостей, що містяться в технічній документації на земельну ділянку, про встановлені межові знаки, земельна ділянка перебуває в користуванні ОСОБА_1 для господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та додатку до нього, межі земельної ділянки, що перебуває в користуванні ОСОБА_1 , сформовані з урахуванням зовнішніх меж земельної ділянки з кадастровим N?7110136400:03:025:0035, що перебуває у власності гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 та земельної ділянки з кадастровим N?7110136400:03:025:0025, що перебуває у власності гр. ОСОБА_2 .

Частина житлового будинку, якою користується ОСОБА_1 , розташована на не приватизованій земельній ділянці з кадастровим N?7110136400:03:025:0052, що має площу 0,0207 га.

Згідно відомостей копії наданого Технічного паспорту на житловий будинок садибного типу N? АДРЕСА_1 згідно даних про реєстрацію прав землекористування вказано, що ділянка площею 600 м знаходиться в постійному користуванні (д.з.) відповідно Рішення N? 609 від 12.07.1956 р.

Судом досліджений висновок ФОП ОСОБА_6 від 23.01.2026, згідно якого за технічними показниками частка об`єкта нерухомого майна є відокремленою, має окремий вихід та комунікації, не містить у своєму складі самочинно збудованих будівель, а отже може бути виділена в натурі наступним чином: частка, що виділяється ОСОБА_1 : A-l Житловий будинок ( 86,6 кв.м.), а саме: кімната N?2-4 площею 8,6 кв.м; А1-1 Житлова прибудова, а саме: кімната N?2-5 площею 20,0 кв.м; а – житлова прибудова, а саме: кімната 2-3, площею 9,1 кв.м., прибудова «а1» - кухня N?2-6 (7,7 м2), прибудова «а3» котельня N?2-2 (6,6 м2), прибудова «а5» - ванна N?2-7 (2,2 м2), прибудова «а5, а6» - коридор N?2-1 (3,4 м2); «Е» - Сарай; «Ж» - Вбиральня; N? 1, 6 - Огорожа; N? 4 - Водоколонка; «І» - Вимощення, а всього 57,6 м2. Частка, що залишається у власності ОСОБА_2 : приміщення в житловому будинку літ «А-1», саме: кімната N?1-3 (8,1 м2), кімната N?1-4 (17,9 м2), кімната N?1-5 (9,1 м2), кімната N?1-6 (3,1 м2); а – житлова прибудова, а саме вітальня № 1-2 (13 м2 ), а2 – коридор 1-1 (8,4 м2), а7 – прибудова, а саме № 1-7 санвузол (7, 3 м2), кухня № 1-8 (9,7 м2), «В» - Вбиральня; «Д» - Погріб; «И» - Сарай; N? 5,7,8,9 - Огорожа; N? 10 - Яма зливна, а всього 76, 6 м2.

Згідно наданого письмового пояснення ФОП ОСОБА_6 від 07.05.2026 при виконанні висновку щодо технічної можливості виділу частки з об?єкта нерухомого майна врахована технічна характеристика об`єкта, куди входять будинок та всі будівлі та споруди, які належать домоволодінню по АДРЕСА_1 , визначені технічним паспортом КП ЧООБТІ від 08.12.2025 та Інформацією щодо показників технічної характеристики об`єкту нерухомого майна, наданого КП ЧООБТІ за N? 683520 від 31.12.2025 р. а саме: житловий будинок літ.А-1; житлова прибудова літ.А'-1; житлова прибудова літ. а; прибудова літа"; прибудова літа2; прибудова літ. а; прибудова літа; тамбур літа; прибудова літ. а; вбиральня літ. В; погріб літ. Д; вбиральня літ. Ж; сарай літ. Е; сарай літ. И; погріб літ. З; огорожа N? 1,5,6,7,8,9; водоколонка N? 4; яма вигрібна N? 10; вимощення І. Будівлі, споруди та ТЕП в них співпадають.

До складу частки, яка належить ОСОБА_1 , входять тільки ті будівлі та споруди, які належать та перебувають в користуванні ОСОБА_1 та зазначені у висновку щодо технічної можливості виділу частки з об?єкта нерухомого майна. Частка, що виділяється ОСОБА_1 , не містить самочинно збудованих будівель та споруд. До складу частки, що залишається у співвласниці домоволодіння ОСОБА_2 , належать будівлі та споруди, що перебувають у її власності та фактичному користуванні. До складу частки, що залишається у співвласниці домоволодіння ОСОБА_2 та перебуває в її користуванні входять також самочинно збудовані внаслідок проведення реконструкції: частина житлового будинку літ.А-1, частина житлової прибудови літ. а, прибудова літ. а2 з добудовою прибудови літ. а7. Внаслідок цього загальна площа житлового будинку з прибудовами змінилася з 123,5 кв.м. на 134,2 кв.м., житлова площа змінилася з 72,5 кв.м. на 85,8 кв.м., що підтверджується Інформацією щодо показників технічної характеристики об?єкту нерухомого майна наданою КП «ЧООБТІ» за N? 683520 від 31.12.2025 р.

Відповідно до «Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України N? 488 від 12.03.2023 р., при виконанні висновку щодо технічної можливості виділу частки з об?єкта нерухомого майна, будівлі і споруди, які існують в домоволодінні, повинні бути обов?язково віднесені в частки так, як ними користуються співвласники, саме в зв?язку з цим в висновку зазначені самочинно збудовані частина житлового будинку літ.А-1, частина житлової прибудови літ. а, прибудова літ.а2 з добудовою прибудови літ.а7 здійснені внаслідок проведення реконструкції ОСОБА_2 .

Щодо визначення часток співвласників також враховані дані технічного паспорту КП «ЧООБТІ» від 05.04.2000 р., відповідно якого вказане домоволодіння розподілене на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 65,9 кв.м. (з яких житлова площа становить 34,8 кв.м., підсобна 31,1 кв.м.), яка перебувала в користуванні ОСОБА_2 та квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 57,6 кв.м. (з яких житлова площа становить 37,7 кв.м., підсобна 19,9 кв.м.), яка перебувала в користуванні ОСОБА_1 , а всього 123,5 кв.м. загальної площі та житлової 72,5 кв.м., підсобної 51,0 кв.м.

Як зазначалось вище, в послідуючому загальна площа житлового будинку з прибудовами змінилася з 123,5 кв.м. на 134,2 кв.м., житлова площа змінилася з 72,5 кв.м. на 85,8 кв.м. в зв?язку з реконструкцією ОСОБА_2 частини домоволодіння, що знаходиться у її користуванні.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

При цьому володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до частини четвертої статті 355 та частини першої статті 356 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зі змісту вказаних статей випливає, що право кожного із співвласників пов`язується із часткою у праві спільної власності і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виснував, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно зі статтею 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Аналіз статті 361 ЦК України дозволяє зробити висновок, що об`єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка у майні. Тобто право самостійного розпорядження часткою у праві власності, не є тотожним розпорядженню частиною майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному зі співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Частиною третьою статті 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до статті 364ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Порядок поділу спільного майна встановлено у статтях 367 та 372 ЦК України.

Так, статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у Постанові № 357/3145/20 від 23.04.2025 року, у результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК, частини першої статті 50 Житлового кодексу України.

Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні тим, що у разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.

Із цього також можна зробити висновок, що за наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві.

Крім того, слід пам`ятати, що згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників. Отже, добудови, прибудови або будь-які поліпшення житлового будинку, які зробив один із його співвласників без згоди іншого (інших) не можуть впливати на розмір часток співвласників при поділі цього будинку, а відтак і їх вартість, проте, якщо це технічно можливо, залишаються у володінні того, хто їх збудував.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна слід враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним із співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.

Таким чином, для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість. Насамперед це означає, що частка яка виділяється повинна бути реально окремим об`єктом нерухомого майна. При цьому частка, яка залишається в іншого власника (власників) має також бути окремим об`єктом нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Якщо таку вимогу висунуть усі співвласники або якщо учасників спільної часткової власності тільки двоє, настає поділ майна, що знаходиться у спільній частковій власності. Поділ спільного майна можливий за спільною згодою між усіма співвласниками, а у випадку недосягнення спільної згоди між співвласниками про поділ спільного майна, поділ цього майна відбувається за рішенням суду. При неможливості виділу частини майна в натурі, суд вправі при пред`явленні про це позову встановити порядок користування таким майном.

Так як користування майном є однією із закріплених у статті 317 ЦК України складових права власності, то забезпечення вільної реалізації цього права є переважним для суду.

Дослідивши матеріали справи та висновок експерта, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджується технічна можливість поділу домоволодіння в натурі, при цьому у власність кожному зі співвласників виділяється частка домоволодіння і, яка є окремим об`єктом нерухомості.

При цьому суд також враховує, що добудови, прибудови або будь-які поліпшення житлового будинку, які зробив відповідач, не можуть впливати на розмір часток співвласників при поділі цього будинку, і залишаються у володінні того, хто їх збудував.

Такий варіант виділу є технічно можливий , не потребує будь-яких ремонтно-будівельних робіт по переобладнання, оскільки кожному співвласнику в користування виділяється окремий житловий будинок.

Також в зв`язку з виділом ОСОБА_1 у натурі частки із спільного майна , її право спільної часткової власності на це майно припиняється. це є підставою для набуття права власності на виділене майно, і таке право підлягає державній реєстрації.

За змістом частини третьої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі поділу об`єкта нерухомого майна або виділу з нього частки формується нова реєстраційна справа з відкриттям відповідного розділу в Державному реєстрі прав.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір сплачено при подачі позову.

При цьому суд зазначає, що оскільки позивачем не подавалися докази на підтвердження витрат на проведення судових експертизи, суд позбавлений можливості розподілити ці судові витрати.

Керуючись ст. ст.4,12-13, 18, 79-81, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Позов заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Джирма Алла Володимирівна, до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння та виділ частки в натурі зі спільного домоволодіння - задовольнити.

Провести поділ в натурі житлового будинку з відповідними надвірними господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 згідно Висновку щодо технічної можливості виділу частки з об?єкта нерухомого майна, виконаним ФОП ОСОБА_6 від 23.01.2026.

Виділити у приватну власність ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на приміщення загальною площею 57,6 м2 у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , а саме: літ «А-1»: кімната N?2-4 (8,6 м2); житлові прибудови «А 1-1» - коридор N?2-5 (20,0 м2) та «а» - кімната N?2-3 (9,1 м2); прибудова «а1» - кухня N?2-6 (7,7 м2), прибудова «а3» котельня N?2-2 (6,6 м2), прибудова «а5» - ванна N?2-7 (2,2 м2), прибудова «а5, а6» - коридор N?2-1 (3,4 м2); «Е» - Сарай; «Ж» - Вбиральня; N? 1, 6 - Огорожа; N? 4 - Водоколонка; «І» - Вимощення.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на частку житлового будинку з надвірними господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити у приватну власність ОСОБА_2 право власності на приміщення в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , а саме: літ «А-1»: кімната N?1-3 (8,1 м2), кімната N?1-4 (17,9 м2), кімната N?1-5 (9,1 м2), кімната N?1-6 (3,1 м2); «В» - Вбиральня; «Д» - Погріб; «И» - Сарай; N? 5,7,8,9 - Огорожа; N? 10 - Яма зливна.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на частку житлового будинку з надвірними господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення в разі його пропуску з поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 06.07.2026.

Головуючий: Н. М. Кондрацька