Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №700/797/26 — Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/797/26

Провадження № 2/700/710/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Бесараб Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/797/26, провадження №2/700/710/26 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Олійник Наталія Олександрівна до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажута визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажута визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 15 жовтня 2025 року між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості про купівлю-продаж будинковолодіння по АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, присадибна ділянкаплощею 0,1500 га. Вони досягли домовленості щодо всіх істотних умов договору, відповідач отримав від позивача грошові кошти в повному обсязі у якості оплати повної вартості вказаного будинку та земельної ділянки. Однією з умов вказаного договору було те, що вони нотаріально посвідчать його після оформлення продавцем всіх документів, необхідних нотаріусу для вчинення ним вищевказаної нотаріальної дії. Вказаний факт підтверджується договором купівлі-продажу від 15.10.2025 та розпискою про отримання коштів у повному обсязі. Проте, на даний час відповідач пакет документів так і не зібрав, на неодноразові звернення щодо посвідчення договору купівлі-продажу не реагує, відмовляється від нотаріального посвідчення договору, узяті на себе обов`язки відповідно до укладеного договору не виконує. За таких обставин позивач позбавлена можливості зареєструвати договір купівлі-продажу у нотаріуса та зареєструвати свої права на придбане майно, тому змушена звернутися до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажута визнання права власності.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 10.07.2026 було відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, просили про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, відзив до суду не подавав.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2025 рокуміж ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було досягнуто домовленості про купівлю-продаж будинковолодіння по АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спорудплощею 0,1500 га, кадастровий номер: 7122855100:01:002:0746. Вказаний факт підтверджується договором купівлі-продажу від 15.10.2025 та розпискою про отримання коштів у повному обсязі.

Однією з умов укладеного договору було те, що відповідач зобов`язувався у шестимісячний термін надати документи до нотаріальної контори для посвідчення договору купівлі-продажу. Однак, відповідач відмовився від нотаріального посвідчення даного договору, узяті на себе зобов`язання не виконав.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.218 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Правові наслідки недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору визначені в ст.220 ЦК України, згідно з вимогами якої такий договір є нікчемним. Згідно з ч.2 вказаної статті ЦК, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Частиною 3 статті 640 ЦК України, визначено, що договір який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, який засвідчує його право власності.

Оскільки сторони у справі домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне виконання договору, що підтверджено письмовими доказами, проте одна із сторін, а саме відповідач у справі ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд приходить до висновку про можливість визнання дійсним договору купівлі-продажу від 15 жовтня 2025 року, укладеного між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав

на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових

прав проводиться на підставі, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права

власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже письмовий договір купівлі-продажу та рішення суду про визнання такого

договору дійсним є достатньою підставою для державної реєстрації права власності на

відповідне нерухоме майно за позивачем.

У пункті 5 Постанови Пленуму Пленум Вищого спеціалізованого суду України з

розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 5 «Про судову практику в

справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що «право власності

на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з

моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про

визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме

майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої

реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону

в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК)». Таким чином, до державної реєстрації права власності за позивачем таке право у нього

не виникне, а відтак відсутні підстави для визнання за ним права власності на нерухоме майно на підставі ст. 392 ЦК одночасно з визнанням дійсним договору купівлі-продажу

нерухомості, укладеного без нотаріального посвідчення.

Таким чином, визнання за позивачем права власності на нерухоме майно одночасно з

визнанням дійсним договору, який підлягає нотаріальному посвідченню, не є належним

способом захисту у випадку ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору

про відчуження нерухомого майна, що є підставою для відмови у задоволенні позову у

частині визнання права власності на таке майно.

Вимоги про розподіл судових витрат позивачем не ставилось, тому витрати пов`язані з судовим розглядом цивільної справи покладаються на позивача відповідно до їх фактичного понесення.

Відповідно до статті 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208,218,220,526,638,640,655-657 ЦК України, ст.ст. 1-13,76-81, 258-259, 263-268, 353-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Олійник Наталія Олександрівна до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажута визнання права власності– задовольнити частково.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спорудплощею 0,1500 га, укладений 15 жовтня 2025 року між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 .

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Наталія БЕСАРАБ