Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №546/175/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/175/26

номер провадження 2/546/372/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представниці позивачки адвоката Анопольської Р.В.,

представниці відповідача адвоката Плющової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 546/175/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання,-

в с т а н о в и в:

25.02.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області через електронний кабінет Електронного суду від представника позивача - адвоката Анопольської Р.В., надійшла вищевказана позовна, у якій позивач просить суд:

- Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити.

- Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання двох повнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які продовжують навчання, в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до закінчення (припинення) навчання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , але не довше ніж до досягнення ними 23-х років.

- Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 06.08.2005 року уклали шлюб. У період перебування у зареєстрованому шлюбі у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_4 , народилися сини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Проте, з часом, стосунки з чоловіком розладились, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, з`явились постійні сварки. З огляду на що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розірвання шлюбу. Так, рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 26.02.2024 по справі №546/124/24, шлюб між позивачем та відповідачем розірвано.

26.03.2024 Решетилівським районним судом Полтавської області, видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів, щомісячно, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 19.03.2024 року і до досягнення дітьми повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_11 спільним дітям позивача та відповідача виповнилося 18 років.

Тобто на момент звернення до суду з даним позовом діти є повнолітніми. Однак, останні продовжують проживати разом із позивачем та перебувати на її утриманні.

Довідкою №25 від 10.02.2026, підтверджується, що ОСОБА_3 дійсно є здобувачем освіти 28 групи ІІ курсу денного відділення Відокремленого структурного підрозділу «Полтавський політехнічний фаховий коледж Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Термін навчання з 01.09.2025 року по 30.06.2028 рік. Навчальних місяців на рік - 10 (десять). Оплата за навчання згідно договору становить 12 500 грн на рік (сплачено за І семестр 2025/2026 - 6 250 грн. та за ІІ семестр - 6 250 грн.). З довідки від 03.02.2026 року №47/1, вбачається, що ОСОБА_3 дійсно є студентом 28 групи спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» та проживає у гуртожитку коледжу з 01.09.2025 року по 31.08.2026 року року за адресою: АДРЕСА_1 , оплата за який складає по 3 600 грн. за семестр (всього 7 200 грн. за навчальний рік) або 600 грн. на місяць.

Довідкою від 09.02.2026 року №52 підтверджується, що ОСОБА_4 є студентом денної форми навчання Відокремленого структурного підрозділу «Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка». Термін навчання з 01.09.2025 року (наказ від 08.08.2025 року №342) до 30.06.2028 року. Навчається за державним замовленням на безкоштовній формі. Довідкою від 27.01.2026 року №31, підтверджується, що 22.08.20225 року ОСОБА_4 здійснив оплату за проживання у гуртожитку коледжу ( АДРЕСА_2 ) за період вересень 2025 - червень 2026 рік у сумі 9000,00 грн.

Окремої уваги заслуговує той факт, що навчання повнолітніх дітей у закладах фахової передвищої освіти, які розташовані в іншому місті, а саме (м. Полтава) вимагає суттєвих та регулярних витрат, які на сьогоднішній день позивач несе одноосібно, без будь-якої фінансової підтримки з боку відповідача. Матеріальне забезпечення дітей у цей період складається з низки життєво необхідних потреб, першочерговою з яких є створення належних умов для навчання. Враховуючи технічну спрямованість обраних синами спеціальностей, позивачем було забезпечено їх сучасною комп`ютерною технікою для здобуття освіти. Зокрема, для ОСОБА_3 , який опановує складні інженерні дисципліни, було придбано персональний комп`ютер вартістю 30 500,00 грн., що є незамінним інструментом для виконання технічних креслень та роботи зі спеціалізованим програмним забезпеченням. Водночас для ОСОБА_4 придбано ноутбук «Lenovo IdeaPad» вартістю 10 000,00 грн., що дозволяє йому мати безперервний доступ до навчальних платформ та електронних бібліотек коледжу.

Не менш важливим аспектом є облаштування побуту та соціальне забезпечення дітей у зв`язку з їх переїздом до м. Полтава та проживанням у гуртожитках. Позивачем було повністю взято на себе витрати на придбання текстильного інвентарю. Окрім того, позивач самостійно забезпечує синів необхідним сезонним одягом та взуттям. Особливого фінансового навантаження додають витрати на повноцінне харчування та медичний догляд. Позивачем регулярно закуповуються продукти харчування, оскільки наявна у одного з дітей стипендія не здатна покрити навіть мінімальних потреб у їжі на один місяць. Більше того, у зв`язку із захворюванням дітей на гострий тонзиліт та інші сезонні хвороби, що підтверджується консультативними висновками лікарів, Позивачем було сплачено вартість лікування та медикаментів. Вказані факти беззаперечно свідчать про те, що навчання дітей, їх проживання далеко від дому, купівля одягу, ліків, оплата проїзду та придбання спеціалізованої техніки потребують суттєвих матеріальних вкладень, які наразі забезпечуються виключно за рахунок позивача.

Окремої уваги заслуговує той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 навчаються на денній формі навчання. Специфіка навчального процесу у фахових коледжах передбачає повну зайнятість студентів, що об`єктивно позбавляє їх будь-якої реальної можливості працевлаштуватися та отримувати власний дохід без шкоди для здобуття освіти. Таким чином, сини позивача наразі є повністю непрацездатними в силу обставин навчання, не мають змоги забезпечувати себе самостійно та перебувають у стані цілковитої матеріальної залежності від батьків, обов`язок яких щодо утримання повнолітніх дочки/сина до завершення навчання прямо передбачений статтею 199 Сімейного кодексу України (надалі - СК України).

На підтвердження неспівмірності витрат на утримання двох студентів із фактичними доходами позивача, слід звернути увагу на довідку про доходи №8 від 05.02.2026 року. Відповідно до вказаного документа, ОСОБА_1 обіймає посаду директора (завідувача) Покровської ЗДО я/с «Барвінок», і її сукупний дохід за період з серпня 2025 року по січень 2026 року склав 134 908,08 грн. В середньому це становить близько 22 484 грн на місяць. Тож, вказаним підтверджується, що заробітна плата позивача в середньому розмірі 22 000, 00 грн. на місяць не може покрити усі витрати пов`язані з навчанням дітей у фахових коледжах, оплатою за навчання, оплатою за проживання у гуртожитках, проїзду, купівлі продуктів харчування, одягу, оплатою комунальних платежів за основним місцем проживання родини та у цілому покрити базові потреби сім`ї, яка складається із позивача та двох повнолітніх дітей.

Крім того, слід, звернути увагу на той факт, що пунктом 2 розділу ІІІ «Оплата надання платної освітньої послуги та порядок розрахунків» договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 08.08.2025 року №5/25-к-G3 підтверджується, що вартість платної освітньої послуги за роки навчання ОСОБА_3 становить: з 2025 - 2026 навчальний рік - 12 500 грн.; з 2026 - 2027 навчальний рік - 12 500грн.; з 2027 -2028 навчальний рік - 12 500 грн.

Водночас відповідач, будучи цілком обізнаним про вступ синів до вищих навчальних закладів та усвідомлюючи рівень фінансових потреб студентів, не виявив жодного добровільного бажання надати матеріальну допомогу. Зі слів позивача, попри те, що ОСОБА_2 продовжує підтримувати епізодичний зв`язок із дітьми засобами мобільного зв`язку, його участь у житті дітей обмежується лише розмовами. З моменту припинення примусового стягнення аліментів за судовим наказом від 26.03.2024 року виданим Решетилівським районним судом Полтавської області, будь-яка фінансова підтримка з боку батька припинилася. Слід зауважити, що відповідач є працездатною особою, не має інвалідності чи інших обставин, що перешкоджали б йому виконувати свій батьківський обов`язок. Його бездіяльність у фінансовій допомозі після досягнення синами повноліття є нічим іншим, як перекладанням відповідальності виключно на матір. Враховуючи, що навчання дітей триватиме до 2028 року, стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки від доходу відповідача на двох дітей є найбільш справедливим та обґрунтованим розміром задля забезпечення прав дітей на освіту. Наведеним підтверджується, що, розмір витрат, пов`язаних із утриманням та навчанням ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , є об`єктивно значним та непомірним для однієї особи, з огляду на що виникла нагальна необхідність у зверненні до Суду з даним позовом.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 25.02.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 26.02.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 03.03.2026.

Ухвалою судді від 03.03.2026 позовну заяву залишено без руху.

09.03.2026 представником позивача - адвокатом Анопольською Р.В., було виконано вимоги ухвали суду від 03.03.2026 про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 166.03.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено проведення першого судового засідання на 09:00 год 15.04.2026.

14.04.2026 від представника відповідача - адвоката Плющової Н.О., через електронний кабінет Електронного суду до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому сторона відповідача просить суд:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох повнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які продовжують навчання, в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до закінчення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , але не довше ніж до досягнення ними 23-х років.

Відзив обґрунтовано тим, що Відповідачу відомо, що його сини продовжують навчання у навчальних закладах, а саме, що ОСОБА_3 є здобувачем освіти у Відокремленому структурному підрозділі «Полтавський політехнічний фаховий коледж Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», а ОСОБА_4 є студентом Відокремленого структурного підрозділу «Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка».

Також, Відповідач погоджується з тим, що його повнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають отримувати необхідну матеріальну підтримку від обох батьків, до завершенням ними навчання у вищих навчальних закладах. Разом з тим, на переконання Відповідача, грошові кошти мають бути направлені у тому обсязі, які необхідні для саме покриття необхідних витрат на навчання дітей, проживання у гуртожитку та покриття інших базових потреб, проте, не на матеріальне утримання Позивача.

Відповідач звертає увагу суду, що твердження Позивача про те, що його фінансова участь під час вступу дітей до навчальних закладів була відсутня, а підтримка дітей полягала тільки у телефонних розмовах - не відповідає дійсності, виходячи з наступного.

21.07.2023 ОСОБА_2 був мобілізований до лав Збройних сил України на посаду водія-заправника взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_3 , що підтверджується відомостями з військового квитка Відповідача серія НОМЕР_4 , де і проходить військову службу станом на теперішній час. Відповідач отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 . Позивачу достовірно відомо, про те що Відповідач проходить військову службу у Збройних силах України, однак, Позивач у своєму позові свідомо уникає згадування цих обставин.

Відповідач постійно фінансово утримував своїх дітей, як під час перебування у шлюбі, так і після його розірвання та стягнення з Відповідача аліментів на підставі судового наказу Решетилівського районного суду Полтавської області від 26.03.2024 у справі № 546/207/24. Для підтвердження належної сплати аліментів Відповідач надає суду Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на 01.02.2026 наданий Решетилівським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області, з якого вбачається, що за період з березня 2024 по січень 2026 у Відповідача не тільки відсутня заборгованість зі сплати аліментів, а й наявна переплата у розмірі 137 274,85 грн. Сукупний дохід Відповідача за 2025 рік становив 1 077 945,91 грн, що в середньому становить 89 828,86 грн на місяць. Проте, також варто прийняти до уваги, що вказана сума отримується Відповідачем не в повному розмірі, а за вирахуванням 18% податку на доходи фізичних осіб. З наведеної суми доходу Відповідачем було сплачено у 2025 році аліментів у розмірі 463 672,72 грн або 38 639,39 грн в середньому щомісячно. Таким чином, твердження про те, що Позивач взяла виключно на себе фінансовий тягар з утримання дітей - не відповідає дійсності, з огляду на перерахування значних грошових коштів Відповідачем у вигляді аліментів. Відповідач бажав би укласти з Позивачем договір про добровільну сплату аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, проте, через особисті неприязні стосунки це не вбачається за можливе. Також, Відповідач погоджується з необхідністю сплату аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, однак вважає, що сума аліментів має стягуватися з нього в іншому розмірі, а в утриманні повнолітніх дітей мають приймати участь обоє мати і батько.

Проаналізувавши позовну заяву з додатками, за підрахунками Відповідача розмір витрат повнолітніх дітей безпосередньо на навчання складається з наступних сум:

- на ОСОБА_3 : 12 500,00 грн на рік - вартість навчання Відокремленому структурному підрозділі «Полтавський політехнічний фаховий коледж Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»; 7200,00 грн на рік - вартість проживання у гуртожитку; Разом:19 700,00 грн на рік або 1641,67 грн на місяць.

- на ОСОБА_4 : 9 000,00 на рік - вартість проживання у гуртожитку. Разом: 9 000,00 грн на рік або 750,00 грн на місяць.

Також, Відповідач погоджується з тим, що мають бути враховані розумні витрати на харчування, одяг та медичний догляд повнолітніх дітей. Позивачем надані докази наступних витрат, пов`язаних із харчуванням, придбанням одягу та медикаментів для дітей: Облаштування побуту та соціальне забезпечення: 1 800,00 грн (постільна білизна), 1 700,00 грн (канцелярське приладдя); Придбання сезонного одягу: 4210,00 (дві зимові куртки), предмети гардеробу (3 091,00); Придбання харчування: 3 228,47 грн, Вартість лікування і медикаменти: 3 477,48 грн. Разом сума витрат становила: 17 506,95 грн. на двох дітей протягом серпня 2025 - грудня 2025. Сума інших понесених Позивачем витрат - оплата комунальних витрат, такі як оплата за газопостачання та розподіл газу, оплата за водопостачання та електропостачання, вивезення твердих побутових відходів оплата послуг доступу до мережі Інтернет, здійснення витрат по кредитному договору № 2878-20 від 20.05.2020 року, докази чого долучено до позову - не стосуються предмету даного спору.

Позивач просить стягувати з Відповідача аліменти у розмірі 1/3 від усіх доходів Відповідача, що буде становити приблизно 29 942,95 грн. Водночас, Відповідач не погоджується із заявленим до стягнення розміром аліментів у сумі, що становить майже 30 000 грн, оскільки така сума не є обґрунтованою, а матеріали справи не містять доказів необхідності надання утримання дітям одним з батьків саме у такому розмірі. На думку Відповідача, адекватним, справедливим та співмірним розміром аліментів на спільних повнолітніх дітей є стягнення з нього 1/6 від усіх його доходів, що становило би в розрізі доходів за 2025 рік 14 971,47 грн або 7 485,73 грн на одну дитину щомісячно. Так, запропонована Відповідачем сума аліментів на кожну дитину є вдвічі більшою від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2026 рік (3328,00 грн). На переконання Відповідача запропонований ним розмір аліментів є достатнім для задоволення потреб повнолітніх дітей у навчанні та забезпечення їх гармонійного розвитку.

Відповідач заявляє, що ним не понесено судових витрат у зв`язку із розглядом справи.

20.04.2026 представником позивача- адвокатом Анопольською Р.В., через електронний кабінет Електронного суду до суду подано відповідь на відзив, у якій сторона позивача просить суд:

1. Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні зустрічної пропозиції, викладеної у відзиві на позовну заяву, щодо стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу).

2. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання двох повнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які продовжують навчання, в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до закінчення (припинення) навчання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , але не довше ніж до досягнення ними 23-х років.

Відповідь на відзив обґрунтована тим, що ознайомившись із текстом відзиву на позовну заяву від 14.04.2026 року, позивач категорично не погоджується з наведеними у відзиві доводами, вважає їх спотвореними на штучне заниження розміру аліментів, з огляду на наступне.

Щодо безпідставності посилань відповідача на виконання аліментних зобов`язань у минулому, звертає увагу, що наведені у позовній заяві твердження позивача невірно були розтлумачені стороною відповідача, з огляду на таке. Позовна заява не містила звинувачень у тому, що відповідач не брав участі у житті дітей до їх повноліття. Згадані відповідачем суми сплачувалися ним у межах виконання Судового наказу виданого Решетилівським районним судом від 26.03.2024 року у справі № 546/207/24, дія якого припинилася 14.02.2026. Вказані кошти мали цільове призначення, а саме на утримання неповнолітніх дітей. Виконання відповідачем обов`язку з утримання неповнолітніх дітей у минулому, ніким не оскаржується але не звільняє його від обов`язку надавати допомогу повнолітнім дітям, які продовжують навчання. Окрім того, варто звернути увагу на те, що саме після 14.02.2026 (моменту повноліття дітей) фінансова участь відповідача у житті синів припинилася повністю. Те, що позивач купувала техніку чи одяг у 2025 році за рахунок раніше отриманих аліментів (судовий наказ Решетилівського районного суду від 26.03.2024 року у справі № 546/207/24), не знімає з відповідача обов`язку фінансувати потреби власних дітей, які є студентами вже у 2026 році. Наразі діти є повнолітніми, продовжують навчання та потребують реального фінансового утримання сьогодні, а не спогадів про стягнення аліментів в минулому.

Щодо фактичного визнання позову та фінансової спроможності відповідача утримувати власних дітей, зазначає, що позивач повністю погоджується з принципом рівності обов`язків батьків, проте наголошує на критичній не співмірності доходів сторін, що прямо впливає на можливість утримання. Так, у відзиві на позовну заяву представник відповідача, зазначив, що: «Сукупний дохід Відповідача за 2025 рік становив 1 077 945, 91 грн, що в середньому становить 89 828, 86 грн на місяць». Враховуючи викладене, на думку позивача, вказаний рівень доходу дозволяє відповідачу безперешкодно виділяти 1/3 частину доходів на утримання обох синів, забезпечуючи їм належні умови для навчання та розвитку. Наведений у відзиві на позовну заяву рівень доходів відповідача свідчить про те, що стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини його заробітку, є цілком справедливим та не призведе до порушення балансу його власних інтересів. Вказаний розмір виплат дозволить забезпечити дітям належний рівень життя, при цьому у самого відповідача залишатиметься обсяг коштів, який повністю може задовольнити його особисті потреби, оскільки останній значно перевищує встановлені законодавством соціальні стандарти (прожитковий мінімум).

Окрім того, заслуговує на увагу твердження позивача викладене у позовній заяві: «На підтвердження не співмірності витрат на утримання двох студентів із фактичними доходами позивача, слід звернути увагу на довідку про доходи №8 від 05.02.2026 року. Відповідно до вказаного документа, ОСОБА_1 обіймає посаду директора (завідувача) Покровської ЗДО я/с «Барвінок», і її сукупний дохід за період з серпня 2025 року по січень 2026 року склав 134 908, 08 грн. В середньому це становить близько 22 484 грн на місяць. Тож, вказаним підтверджується, що заробітна плата позивача в середньому розмірі 22 000, 00 грн. на місяць не може покрити усі витрати пов`язані з навчанням дітей у фахових коледжах, оплатою за навчання, оплатою за проживання у гуртожитках, проїзду, купівлі продуктів харчування, одягу, оплатою комунальних платежів за основним місцем проживання родини та у цілому покрити базові потреби сім`ї, яка складається із позивача та двох повнолітніх дітей». Сукупний дохід позивача у розмірі 22 000, 00 грн. фізично не спроможний покрити базові потреби сім`ї, яка складається із позивача та двох повнолітніх дітей. Після оплати комунальних послуг за спільне житло, витрат на інтернет (необхідний для навчання), оплати гуртожитків, транспортних витрат, купівлі продуктів харчування, оплати послуг операторів мобільного зв`язку, придбання одягу та взуття, засобів особистої гігієни, медикаментів, а також виділення кишенькових грошей дітям тощо, у позивача залишається сума, яка є нижчою за фактичний прожитковий мінімум на одну особу.

Запропонований відповідачем розмір у 1/6 частину (по 7 485, 00 грн. на дитину) вважає проявом формального підходу, який ігнорує реальну фінансову спроможність батька. Відповідач, маючи мільйонний річний дохід, намагається перекласти основний тягар утримання на матір, чиї доходи у чотири рази менші. При наявності у відповідача стабільно високого доходу, стягнення аліментів у розмірі лише одного прожиткового мінімуму (як зазначено у відзиві на позовну заяву), є не співмірним, оскільки це штучно обмежує потреби дітей, тоді як батько має змогу забезпечити їм значно кращі умови для навчання та життя у цілому. З огляду на викладене, саме через значний розрив у доходах (90 000, 00 грн. проти 22 000, 00 грн.), стягнення з відповідача саме 1/3 частини всіх видів заробітку є єдиним способом забезпечити реальну рівність батьків у питанні утримання дітей.

Також, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що: «...Придбання харчування: 3 228,47 грн. ... Разом сума витрат становила: 17 506,95 грн. на двох дітей протягом серпня 2025 - грудня 2025». На думку позивача, вказаний підрахунок є не просто помилковим, а свідчить про повне ігнорування відповідачем реальних потреб власних дітей та є прямою образою для людської гідності синів. Відповідач, свідомо бере за основу лише ті окремі фіскальні чеки, які позивач змогла фізично зберегти та долучити до матеріалів справи, як приклад здійсненних витрат, та намагається видати їх за повний та достатній бюджет на утримання двох дорослих людей за п`ятимісячний період. Твердження, представника відповідача, що двом дорослим 18-річним хлопцям-студентам достатньо 3 228, 00 грн. на харчування на такий тривалий період, вважає абсурдним. Вказане означає, що на думку батька, його сини мають харчуватися на суму менше 50, 00 грн., в день на особу. Позивач вважає за необхідне наголосити на повній відірваності такої позиції від реального життя. Такий «розрахунок» не покриває навіть фізіологічного мінімуму, необхідного для функціонування організму студента, який потребує калорійного та збалансованого харчування для успішного навчання.

Щодо заперечень відповідача проти урахування витрат на комунальні послуги зазначено, що позивач наголошує на тому, що будинок, за який здійснюються вказані у позовній заяві кредитні платежі, є єдиним місцем проживання та реєстрації дітей. Забезпечення синів гідними побутовими умовами, водою, світлом та опаленням у зимовий період є прямим і щомісячним обов`язком обох батьків, а не лише «особистою справою» матері.

Так, у відзиві на позовну заяву відповідач пропонує стягувати з нього аліменти у розмірі 1/6 частини від усіх його доходів, що на його думку становить 7 485, 73 грн. на одну дитину щомісячно. Однак, на думку позивача, сума у 7 500, 00 грн., яку відповідач вважає «справедливою», у реаліях 2026 року не покриває навіть половини фактичних витрат на утримання повнолітньої людини, яка здобуває вищу освіту. При доході відповідача у розмірі 89 828, 86 грн. на місяць, стягнення 1/3 частини (що становить приблизно 15 000, 00 грн. на кожну дитину) є не лише можливим, а й єдино справедливим рішенням. Стягнення аліментів у такому розмірі дозволить синам не просто «виживати» на міфічні 50,00 грн. в день на харчування, як того бажає батько, а повноцінно розвиватися, купувати необхідну літературу, харчуватися відповідно до фізіологічних норм та відчувати підтримку батьків, на яку вони мають право за законом. Навіть за умови виплати аліментів у повному обсязі, рівень доходу відповідача дозволить повністю забезпечує його власні потреби.

28.04.2026 представником відповідача - адвокатом Плющовою Н.О., через електронний кабінет Електронного суду до суду подано заперечення на відповідь на відзив, що обґрунтовані наступним.

Твердження представника Позивача, про те, що повнолітні діти проживають разом із позивачем та перебувають на її утриманні вважає маніпулятивним та спростовується матеріалами справи. Позивачем особисто було долучено до позовної заяви докази того, що повнолітні діти протягом учбового року (10 місяців на рік) проживають у гуртожитку, а не разом з Позивачем у неї вдома. Також, всі докази понесених Позивачем витрат на утримання повнолітніх дітей доданих до позову, здійснені в період, коли таке утримання здебільшого здійснювалось за рахунок аліментів, які сплачувались Відповідачем на утримання тоді ще неповнолітніх дітей, а не лише за рахунок Позивача, як про це стверджується у Відповіді на відзив.

Також, на думку Відповідача, задля того, щоб порівняння з доходами Відповідача за 2025 рік було релевантним, Позивач мав би надати до суду інформацію щодо свого середнього доходу не тільки за період з серпня 2025 по січень 2026, а про весь її сукупний дохід за 2025 рік.

На думку сторони відповідача, позивач, спотворює позицію Відповідача викладену у відзиві, яка полягала у тому, що на його думку, адекватним, справедливим та співмірним розміром аліментів на спільних повнолітніх дітей є утримання з нього 1/6 від усіх його доходів, що становило би в розрізі доходів за 2025 рік 14 971,47 грн або 7 485,73 грн на одну дитину щомісячно. У разі якщо б Позивач приймала би участь у забезпеченні хоча б 50% від тієї суми, яку пропонує Відповідач для утримання кожної дитини (7 485,73 / 2 = 3 742, 87 грн), то загальна сума утримання кожної повнолітньої дитини буде становити в середньому щонайменше 11 228,56 грн, що на думку Відповідача є достатнім для продовження навчання дітьми та їх утримання і є майже в 1,5 рази більшим ніж мінімальна заробітна плата в Україні станом на 01.01.2026.

Відповідач просить суд, під час вирішення питання щодо встановлення розміру аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, врахувати наступні обставини.

По-перше, як вже було зазначено, Відповідач є військовослужбовцем, учасником бойових дій, військова служба якого проходить безпосередньо в зоні бойових дій. За займаною посадою є водієм взводу матеріального забезпечення, відтак транспортні засоби, які використовуються під час виконання бойових завдань потребують повсякчасного утримання, діагностики та ремонту, що здійснюється здебільшого за власний рахунок Відповідача та його побратимів по військовій службі. Також, утримання свого спорядження та амуніції необхідної для участі в бойових діях здійснюється Відповідачем також, за власний рахунок.

По-друге, з 20.10.2025 на утриманні Відповідача знаходяться дружина ОСОБА_5 та її неповнолітній син ОСОБА_6 , щодо якого Відповідачем розпочато заходи з усиновлення. Дружина Відповідача ОСОБА_5 наразі не має постійного місця роботи та доходу. Син дружини Відповідача, ОСОБА_6 є неповнолітнім (15 років) та наразі проживає разом зі своєю матір`ю. Батько ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

По-третє, Відповідач зазначає, що має бажання та змогу надавати матеріальну допомогу своїм повнолітнім дітям, які продовжують навчання, з урахуванням обставин, викладених у відзиві на позовну заяву та цих запереченнях, у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця.

04.05.2026 представником позивача- адвокатом Анопольською Р.В., через електронний кабінет Електронного суду до суду подано додаткові письмові пояснення, у яких зазначено, що виконання відповідачем батьківського обов`язку у минулому, жодним чином не може бути підставою для звільнення останнього від виконання цього обов`язку «сьогодні», обов`язку, який передбачено статтею 199 СК України, який є окремим правовим зобов`язанням і виникає саме в момент настання повноліття дітей, які продовжують навчання. Потреби дорослих синів у щоденному харчуванні, медичному догляді, сезонному одязі, оплаті освітніх послуг та ін., мають постійний та актуальний характер, тому минулі виплати за жодних обставин не можуть вважатися якимось «авансом» для покриття поточних життєвих витрат. Спроба відповідача аргументувати свою позицію тим, що витрати здійснювалися «за рахунок аліментів у минулому», позбавлена правового сенсу, оскільки неможливо задовольнити фізіологічні та соціальні потреби студента у 2026 році коштами, що призначалися для дитини роком раніше та які в свою чергу вже були використані за призначенням.

Твердження представника відповідача про те, яку суму на утримання діти мали б «теоретично», якби матір додавала свої 50%, є цинічними, оскільки на практиці позивач вже майже три місяці забезпечує 100% потреб дітей, витрачаючи весь свій заробіток. Натомість відповідач, володіючи значними фінансовими ресурсами, обмежується математичними моделями у судових документах, повністю самоусунувшись від фактичних витрат. На думку позивача, посилання на те, що запропонована відповідачем сума у 1,5 рази перевищує мінімальну заробітну плату, не може бути підставою для заниження розміру аліментів. Мінімальна заробітна плата є державним соціальним стандартом для найнижчого рівня кваліфікації працівника, а не мірилом для визначення витрат на розвиток та навчання двох повнолітніх студентів.

З метою дотримання принципу змагальності та рівності прав усіх учасників процесу, долучено до даних пояснень довідку від 04.05.2026 року №28 про доходи позивача, з якої вбачається, що за 2025 рік у сукупності позивач отримала дохід у сумі 268 598, 94 грн., що в середньому становить 22 383, 24 на місяць.

Щодо здійснення витрат відповідача пов`язаних із проходженням останнім військової служби, аналізуючи додатки до відзиву та заперечень, слід констатувати, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаних витрат. Так, у матеріалах справи відсутні чеки, квитанції, акти виконаних робіт чи будь-які інші фінансові документи, що підтверджували б систематичне витрачання коштів саме на ремонт військової техніки чи закупівлю спорядження.

Щодо перебування інших осіб на утриманні відповідача, звертає увагу на те, що сам по собі факт перебування відповідача у офіційно зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 не є автоматичним підтвердженням того, що її неповнолітній син, ОСОБА_6 , перебуває на повному утриманні Відповідача. Відповідно до усталеної судової практики, зокрема висновків Верховного Суду, факт утримання є юридичною категорією, яка потребує доведення належними та допустимими доказами, а не лише посиланням на спільне проживання чи родинні зв`язки. Варто звернути увагу на те, що відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.12.2023 року №160/11228/23 вітчима чи мачухи щодо утримання пасинка або падчерки є субсидіарним (додатковим). Відповідно до статей 268 та 270 Сімейного кодексу України, такий обов`язок виникає лише тоді, коли у дитини немає матері та батька або вони з поважних причин не можуть надавати належного утримання. Однак, в розумінні статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Отже, враховуючи, що мати дитини, що є дружиною відповідача не позбавлена цивільної дієздатності, на останню покладається першочерговий обов`язок з утримання власного сина. Тимчасова відсутність у неї офіційного доходу є її особистим життєвим вибором і не може бути перекладена на відповідача як законна підстава для зменшення розміру аліментів його рідним дітям. Окрім того, жодних доказів на підтвердження реальності факту перебування на утриманні відповідача, неповнолітньої дитини ОСОБА_6 до заперечень, стороною відповідача надано не було.

16.06.2026 представником відповідача - адвокатом Плющовою Н.О., через електронний кабінет Електронного суду до суду подано клопотання про долучення доказів та відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів.

21.07.2026 представником відповідача - адвокатом Плющовою Н.О., через електронний кабінет Електронного суду до суду подано клопотання про долучення доказів.

У судове засідання призначене на 23.07.2026 з`явилися позивачка ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Анопольська Р.В., та в режимі відеоконференції представник відповідача - адвокат Плющова Н.О.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, 20.03.2026 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі у якому повністю підтримав позовні вимоги позивачки та не заперечував проти їх задоволення (а.с.83-84).

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, 20.03.2026 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі у якому повністю підтримав позовні вимоги позивачки та не заперечував проти їх задоволення (а.с.87-88).

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги. Зазначила, що з колишнім чоловіком налагодити стосунки не змогла, тому вирішення питання стягнення аліментів здійснюється через суд. Самостійно не має можливості утримувати дітей, за час розгляду справи в суді мала необхідність користуватися кредитними коштами. Окрім зазначених у позові витрат, додала, що часто несе витрати на ремонт гуртожитку, оскільки не має автомобіля на оплату транспортних засобів, на медикаменти та харчування для дітей. Звернула увагу, що хоча діти і проживають 10 місяців в гуртожитку, однак, на вихідні вони приїжджають додому, окрім того проживають разом з позивачем під час дистанційного навчання. Саме тому, позивачка долучила до матеріалів справи квитанції на оплату комунальних рахунків, оскільки діти мають проживати в будинку, який належно утримується. Зазначила, що її колишній чоловік не сплачує їх спільних кредит, хоча є відповідне рішення про поділ обов`язків.

Представник позивача - адвокат Анопольська Р.В., у судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Додатково зазначила, що зазначені в даних заявах відомості про наявність кредитних зобов`язань позивачки вказані там для того, щоб роз`яснити на що витрачає свої доходи позивачка, а не як витрати, які вона бажає покривати за рахунок аліментів відповідача. Додатково зазначила, що між сторонами був вирішений спір про поділ майна. Зазначила, що повнолітні сини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сторін навчаються, уточнила, що на даний момент обидва на бюджетній формі, хоча станом на день подання позову до суду на бюджетній формі навчання був лише один ОСОБА_4. ОСОБА_3 був переведений на бюджетну форму навчання після подачі позову до суду. вважає, що зазначена обставина не впливає на розмір аліментів. Звертала увагу суду, що позивачем було долучено не всі фіскальні чеки на підтвердження понесених нею витрат на утримання дітей.

Представник відповідача - адвокат Плющова Н.О., у судовому засіданні зазначила, що відповідач хотів би вирішити спір у добровільному порядку та укласти мирову угоди, однак не має такої можливості через неприязні стосунки з позивачкою. Відповідач не ухиляється від сплати аліментів та утримання дітей. Позовні вимоги просила задовольнити частково з підстав викладених у відзиву на позовну заяві, запереченнях та інших письмових заявах. Звернула увагу, що з моменту закінчення стягнення аліментів як на неповнолітніх дітей до моменту подачі позову до суду минуло лише 11 днів, протягом яких відповідач не сплачував аліменти на утримання дітей. Зазначила, що аліменти мають витрачатися саме на утримання дітей, а не позивача, та що вона також зобов`язана утримувати своїх синів. Звернула уваги, що такі витрати мали йти на їх проживання в гуртожитку, який тепер є безоплатним для обох, та що той факт, що вони приїжджають до матері не є частиною таких витрат. Частина наданих стороною позивача доказів, на її думку, стосуються забезпечення життя позивача. Зазначила, що у разі задоволенні позовних вимог у тій частці на якій наполягає відповідач, розмір аліментів буде більшим ніж рекомендований та гарантований державою. Звертала увагу, що відповідач є військовослужбовцем, несе витрати на своє утримання. вважає, що зазначені позивачем обставини щодо розподілу майна та кредитних зобов`язань не стосуються даного спору.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 26.02.2024 по справі № 546/124/24, шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 06.08.2005 Відділом РАЦС Решетилівського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 56 - розірвано (а.с.9-10).

Батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 26.02.2008 (а.с.11, 67 оборот,72).

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 26.02.2008 (а.с.13, 67, 71).

26.03.2024 Решетилівським районним судом Полтавської області видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів, щомісячно, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 19.03.2024 року і до досягнення дітьми повноліття, що підтверджується копією даного судового наказу (а.с.15-16).

Відповідно до копії довідки від 10.02.2026 року №25 виданої Відокремленим структурним підрозділом «Полтавського політехнічного фахового коледжу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», вбачається, що ОСОБА_3 дійсно є здобувачем освіти 28 групи ІІ курсу денного відділення Відокремленого структурного підрозділу «Полтавський політехнічний фаховий коледж Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Термін навчання з 01.09.2025 року по 30.06.2028 рік. Навчальних місяців на рік - 10 (десять). Оплата за навчання згідно договору (а.с.16 оборот).

Згідно з копією договору №5/25-к-G3 про надання освітньої послуги для підготовки фахівців від 08.08.2025, ОСОБА_3 є здобувачем фахової передвищої освіти у Відокремленому структурному підрозділі «Полтавський політехнічний фаховий коледж Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», оплата за навчання згідно договору становить 12 500 грн на рік (пункт 2 розділу 3 договору) (а.с.19, 66, 73-74).

Згідно копій квитанцій про оплату № 331352648 від 13.08.2025 та №2841319360 від 02.01.2026 ОСОБА_1 за навчання студента ОСОБА_3 сплачено на рахунок ВСП «ППФК НТУ «ХПІ» за І семестр 2025/2026 - 6 250 грн, та за ІІ семестр - 6 250 грн. (а.с.18, 18 оборот).

Відповідно до копії довідки від 03.02.2026 року №47/1, виданої Відокремленим структурним підрозділом «Полтавського політехнічного фахового коледжу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», вбачається, що ОСОБА_3 є студентом 28 групи спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» та проживає у гуртожитку коледжу з 01.09.2025 року по 31.08.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , оплата за який становить 600,00 грн на місяць. (а.с.20).

Згідно копій квитанцій про оплату № 332104703 від 26.08.2025 та № 2834894146 від 28.12.2025 ОСОБА_1 сплачено на рахунок ВСП «ППФК НТУ «ХПІ» здійснено оплати за гуртожиток студента ОСОБА_3 3600,00 грн та 3600,00 грн (а.с.20 оборот, 21).

ОСОБА_3 за період з 01 вересня 2025 року по 31 січня 2026 року не отримав доходів (без урахування аліментів), що підтверджується копією довідки про доходи № 07 від 10.02.2026 виданої Відокремленим структурним підрозділом «Полтавського політехнічного фахового коледжу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (а.с. 21 оборот).

Копією довідки від 09.02.2026 року №52 виданою Відокремленим структурним підрозділом «Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка» підтверджується, що ОСОБА_4 є студентом денної форми навчання Відокремленого структурного підрозділу «Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Термін навчання з 01.09.2025 року (наказ від 08.08.2025 року №342) до 30.06.2028. Навчається за державним замовленням на безкоштовній формі (а.с.22).

Згідно з копією договору про надання послуги тимчасового проживання у студентському гуртожитку «Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» від 21.08.2025, ОСОБА_4 є студентом та проживає в гуртожитку, термін дії договору з 01.09.2025 по 30.06.2026 (а.с.22 оборот - 24).

Копією довідки від 27.01.2026 року №31, виданої Відокремленим структурним підрозділом «Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» підтверджується, що 22.08.20225 року ОСОБА_4 здійснив оплату за проживання у гуртожитку коледжу ( АДРЕСА_2 ) за період вересень 2025 - червень 2026 рік у сумі 9000,00 грн (а.с.24 оборот).

Зазначене також підтверджується копією квитанції № 2577390761 від 22.06.2025, згідно з якою ОСОБА_1 здійснила оплату за гуртожиток студента ОСОБА_4 у розмірі 9000,00 грн на рахунок ПКНГ Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (а.с.25).

ОСОБА_4 за період з 01 вересня 2025 року по 31 січня 2026 року отримав доходи, а саме стипендія, у розмірі 9650,00 грн (без урахування аліментів), що підтверджується копією довідки виданою Відокремленим структурним підрозділом «Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» (а.с. 25 оборот).

Також, позивачем надано копії квитанцій та чеків зі змісту яких встановити хто саме здійснив покупки та на чию користь не є можливим, а тому вони судом не досліджуються та їм не надається оцінка (а.с.26-29).

Згідно наданих позивачем копій консультативних висновків амбулаторних карт пацієнтів № 9030 від 21.04.2025, № 9030 від 09.01.2025 ОСОБА_4 та № 9031 від 09.01.2025 ОСОБА_3 , вбачається, що останні хворіли на гострий риніт та тонзиліт (а.с.29 оборот, 30, 30 оборот).

Надані стороною позивача копії квитанцій та чеків з аптек за період з 24.12.2025 до 03.02.2026 неможливо однозначно ідентифікувати щодо обставин даної справи, а тому вони судом не досліджуються та їм не надається оцінка (а.с.31-32).

Окрім цього, позивачем надано копії квитанцій на оплату комунальних послуг здійснених ОСОБА_1 щодо об`єкта споживання, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , за період з вересня 2025 року по січень 2026 року (а.с.33-46).

Відповідно до копії кредитного договору № 2878-20 від 28.05.2020 з додатками, укладеного між позичальником ОСОБА_1 та Обласним фондом підтримки індивідуального будівництва на селі, позивачка отримала кредитні кошти в розмірі 239000,00 грн, зі сплатою 3% річних, дата повернення кредиту - 15.10.2029 (а.с.46 оборот 49), та згідно копій квитанцій за період з 01.09.2024 по 24.11.2025 здійснює оплати заборгованості за даним договором (а.с.49 оборот- 51).

Як вбачається з довідки про доходи № 8 від 05.02.2026, ОСОБА_1 обіймає посаду директора (завідувача) Покровської ЗДО я/с «Барвінок», і її сукупний дохід за період з серпня 2025 року по січень 2026 року склав 134 908,08 грн. В середньому це становить близько 22 484 грн на місяць (а.с.51 оборот).

Також стороною позивача надано фототаблицю на підтвердження проведення спільного дозвілля позивачки з синами (а.с.52-57).

21.07.2023 ОСОБА_2 був мобілізований до лав Збройних сил України на посаду водія-заправника взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_3 , що підтверджується відомостями з копії військового квитка Відповідача серія НОМЕР_4 (а.с.112-113).

Згідно з копією Службової характеристики від 05.03.2026 ОСОБА_2 сумлінно та відповідальна виконує свої службові обов`язки, має високий авторитет серед особового складу (а.с.114).

21.01.2026 ОСОБА_2 отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 , зо підтверджується його копією (ас.115).

З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів на 01.02.2026 наданого Решетилівським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області, вбачається, що за період з березня 2024 по січень 2026 у ОСОБА_2 відсутня заборгованість зі сплати аліментів, та наявна переплата у розмірі 137 274,85 грн (а.с.116-117).

ОСОБА_2 та ОСОБА_5 25.10.2025 уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_8 виданого 25.10.2025 ВДРАЦС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.146).

Батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_9 виданого 03.08.2010 ВДРАЦС Суворовського РУЮ у м. Херсоні (а.с.144).

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_10 виданого 17.09.2024 ВДРАЦС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.145).

З копії довідки про доходи від 04.05.2026 року №28 вбачається, що за 2025 рік у сукупності ОСОБА_1 отримала дохід у сумі 268598,94 грн, що в середньому становить 22383,24 на місяць (а.с.155).

ОСОБА_3 , студента 2-го курсу, який навчається за спеціальністю 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, освітньо-професійна програма «Електроенергетика та комп`ютерний дизайн освітлення» за кошти фізичних та юридичних осіб, переведено на навчання за кошти державного бюджету з 01 травня 2026 року, що підтверджується копією Витягу з Наказу т.в.о. директора Відокремленого структурного підрозділу «Полтавський політехнічний фаховий коледж Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 28.04.2026 № 60 СТ «Про зміну джерела фінансування» (а.с.165).

ОСОБА_3 призначено соціальну стипендію з 01 травня 2026 на ІІ семестр 2025-2026 навчального року у розмірі 890,00 грн, що підтверджується копією Витягу з протоколу засідання стипендіальної комісії Відокремленого структурного підрозділу «Полтавський політехнічний фаховий коледж Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 01.05.2026 № 14 (а.с.166).

Відповідно до копії витягу з Наказу від 16.06.2026 № 122 «Про безоплатне проживання студента ОСОБА_4 » виданого Відокремленим структурним підрозділом «Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», з 01.07.2026 року переведено на безоплатне проживання у гуртожитку згідно постанову КМУ від 17.07.20199 № 686 «Про внесення змін до постанови КМУ» від 23.11.2016 № 975 і від 29.08.2018 № 673, як ветерана війни - учасника бойових дій наступних студентів: ОСОБА_4 »(а.с.184).

Спір у справі виник із сімейних правовідносин та його вирішення регулюється нормами сімейного законодавства.

Відповідно до положень ст. ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч. 8 ст. 7 СК України).

Згідно із п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів (надалі Постанова) у відповідності до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати свою дитини до досягнення нею повноліття, а у випадках передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.

Згідно з ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Положеннями статті 199 СК України визначено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до вимог частини 1 статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч. 2 ст. 200 СК України).

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналогічні правові висновки викладені у рішеннях Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20), від 16.02.2022 у справі № 381/2423/20, від 13.04.2021 у справі № 308/4214/18.

Судом встановлено, що повнолітні сини позивачки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 навчаються на денній формі навчання, у зв`язку з чим не мають можливості влаштуватись на роботу та мати самостійний заробіток, потребують коштів на придбання одягу, харчування, проїзд до місця навчання. Дані обставини не оспорюються відповідачем, оскільки відповідач не визнає позов в частині заявленого розміру аліментів на утримання дітей, які підлягають стягненню.

Також судом встановлено, що термін навчання ОСОБА_4 у коледжі 30.06.2028, при цьому він ІНФОРМАЦІЯ_3 , а, отже, досягне 23-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_7 . Термін навчання ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_8 , він ІНФОРМАЦІЯ_3 , а, отже, досягне 23-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_7 .

При цьому суд враховує, що, особи, які досягли 18 років є повнолітніми, мають повну цивільну дієздатність і можуть самостійно піклуватися про себе, якщо це потрібно. Тому законодавець і передбачив, з одного боку, обов`язок батьків утримувати повнолітніх сина або доньку, які продовжують навчання, оскільки це дозволить їм отримати освіту, але передбачив, що такий обов`язок виникає лише тоді, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу, оскільки неможна ставити в скрутне матеріальне становище одну повнолітню людину в цілях утримання іншої повнолітньої працездатної людини.

Дослідивши докази, суд вважає, що відповідач має можливість надавати допомогу своїм повнолітнім синам у заявленому позивачкою розмірі, оскільки має офіційний дохід.

Щодо доводів відповідача, щодо підстав для зменшення частки доходу, яка підлягає стягненню як аліменти на утримання його повнолітніх синів, що навчаються, з 1/3 на 1/6, суд зазначає наступне.

Відповідачем не доведено дійсного перебування на його утриманні дружини - ОСОБА_5 та сина дружини, біологічним батьком якого не є відповідач. Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що надана ним матеріальна підтримка дружині та її дитині суттєво впливає на його фінансові можливості.

Також, відповідачем зазначено, що він здійснює витрати на транспортні засоби, які використовуються під час виконання бойових завдань та потребують повсякчасного утримання, діагностики та ремонту, що здійснюється здебільшого за власний рахунок Відповідача та його побратимів по військовій службі. Також, утримання свого спорядження та амуніції необхідної для участі в бойових діях здійснюється Відповідачем також, за власний рахунок. Разом з цим, зазначені витрати не можуть впливати на розмір аліментів, що підлягають стягненню. Окрім цього, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного .

Заперечення відповідача обґрунтовуються також можливим розміром аліментів, які він розраховує як 1/3 частку від його доходу як військовослужбовця, що становить близько 30000,00 грн в місяць на двох синів.

Однак, суд звертає увагу, що розмір даної частки залежить від розміру доходів відповідача та вона може бути мінливою, тому отримання відповідачем на час розгляду справи в суді доходу, одна третя частка з якого становить близько 30 000,00 грн на місяць, не є підставою для зменшення розміру аліментів.

Суд приходить до висновку, що в даному випадку зменшення розміру аліментів з передбаченої законом частки у розмірі 1/3 на 1/6 суперечить інтересам дітей позивача.

Оскільки обставин неможливості відповідачем надавати матеріальну допомогу повнолітнім синам у період їх навчання судом не встановлено, то суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред`явлення даного позову до суду та до закінчення навчання повнолітніми синами відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Позов подано до суду 25.02.2026.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача, не зважаючи на те, що він має статус учасника бойових дій та є військовослужбовцем, оскільки цей спір стосується сімейних правовідносин, що виникли з невиконання обов`язку утримання повнолітніх дітей, що продовжують навчання, та не пов`язаний з виконанням відповідачем військових обов`язків та не стосуються його службових обов`язків чи з порушенням його прав як учасника бойових дій.

Оскільки справа не пов`язана з порушенням прав відповідача як військовослужбовця, він не звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, позивачку звільнено від сплати судового збору за пред`явлення позову про стягнення аліментів, судові витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів за ставкою станом на день пред`явлення позову - 25.02.2026, що становить 1331,20 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 180, 181, 182, 183, 198, 199, 200 СК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 142, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які продовжують навчання у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову до суду 25.02.2026 і до закінчення ОСОБА_4 навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та ОСОБА_3 навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Полтавський політехнічний фаховий коледж Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», тобто до 30.06.2028, або до припинення навчання у вищезазначених навчальних закладах.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 03.08.2026.

Вступна та резолютивна частини повного рішення суду проголошені судом на підставі ч. 1 ст. 268 ЦПК України.

Копію повного тексту рішення суду негайно вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , телефон: НОМЕР_11 , електрона пошта та електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС відсутні;

представник позивача - адвокат Анапольська Руслана Володимирівна, РНОКПП НОМЕР_12 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_5 , фактична адреса місцезнаходження: пров. Першотравневий, буд. 19/2, каб. 311, м. Полтава Полтавського району Полтавської області, поштовий індекс: 36000, ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_9 , тел.: НОМЕР_13 , має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;.

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , телефон: НОМЕР_14 , електрона пошта та електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС відсутні;

представник відповідача - адвокат Плющова Наталія Олексіївна, РНОКПП НОМЕР_15 , адреса місцезнаходження: вулиця Шевченка, буд. 37, кімн. 613, м. Дніпро Дніпровського району Дніпропетровської області, поштовий індекс: 49044, телефон: НОМЕР_16 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_10 , має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_17 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , телефон: НОМЕР_18 , електрона пошта та електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС відсутні;

третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_19 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , телефон: НОМЕР_20 , електрона пошта та електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС відсутні.

Суддя О.О. Романенко