Постанова від 29 квітня 2025 р. у справі №369/21493/24 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/21493/24

Провадження № 3/369/1359/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30.04.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Перекупки Г. А.,

за участі секретаря Омельчук А. М.,

прокурора Борсук О. В.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ,

за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 3317 від 24.12.2024 року, ОСОБА_1 08 лютого 2024 року вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статтею 172-6 КУпАП, а саме: будучи головним державним інспектором Фастівського відділу ГУ ДПС у Київській області та суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), всупереч вимогам частини 1 статті 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію особи, уповноваженої на виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік.

Своїми діями ОСОБА_1 згідно з протоколом № 3317 від 24.12.2024 року порушила вимоги ч. 1 ст. 45 розділу VII та п. 2-7 розділу ХIII Закону, чим вчинила адміністративне правопорушення, за що частиною першою статтею 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що вину не визнає, оскільки умислу на неподання декларації не мала, пояснила, що пропустила строк подачі декларації лише через стан здоров`я малолітньої дитини (2021 року народження), з якою перебуває у декретній відпустці, при цьому пояснила, що дитина постійно перебувала під медичним наглядом (стаціонарне та амбулаторне лікування), втратила слух та через погіршення стану здоров`я перестала чути навіть сигнали повітряної тривоги. На підтвердження стану здоров`я дитини надала копії медичних документів. Крім того, пояснила, що виховує дитину самостійно та в судовому порядку звернулася до батька дитини про стягнення аліментів на її утримання. Зазначила, що раніше порушень, пов`язаних з корупцією, зокрема й в частині подачі декларацій з 2005 року не допускала. Просила провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Прокурор Борсук О. В. просила визнати ОСОБА_1 винуватою та притягнути її до адміністративної відповідальності, призначивши мінімальний розмір штрафу, що передбачений санкцією частини першої статті 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні досліджено докази, що є у матеріалах справи, зокрема: протокол № 3317 про адміністративне правопорушення, пов`язаний з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, відповідь ГУ ДПС у Київській області від 21.11.2024 року, витяг з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з загальними відомостями та інформацією щодо подання декларації, пояснення ОСОБА_1 з додатками, медичні документи ОСОБА_2 (консультативні заключення, медичні виписки), акт обстеження умов проживання, копія судового наказу, копія свідоцтва про народження, копія довідки № 65 про потребу дитини у домашньому догляді.

Проаналізувавши зібрані у справі докази, заслухавши учасників справи, суд не має достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Так, відповідно про протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 3317 від 24.12.2024 року, складеного уповноваженою особою Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, ОСОБА_1 інкримінується несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік. У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила суду, що не мала наміру приховувати відомості чи ухилятися від виконання вимог фінансового контролю, а прострочення на вісім днів подання декларації було обумовлено виключно станом здоров`я дитини та потребою у догляді за нею.

Судом встановлено, що на момент виникнення обов`язку щодо подання декларації ОСОБА_1 перебувала у вкрай тяжкому психологічному стані, пов`язаному із хворобою єдиної дитини. Крім того, вона перебуває в декретній відпустці, самостійно виховує та утримує дитину. Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами та не спростовані органом, який склав протокол.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, обов`язковою умовою відповідальності за адміністративне правопорушення є наявність повного складу правопорушення, який включає, зокрема й вину, яка є визначальною ознакою його складу.

Судом не встановлено доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 умислу або необережності у формі свідомого і безпідставного невиконання обов`язку щодо декларування, крім того, суд враховує незначний термін (вісім календарний днів), на який було пропущено строк подання відповідної декларації, а також те, що особа раніше не допускала порушень вимог Закону та до адміністративної відповідальності за аналогічні порушення не притягувалася.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, притягнення до відповідальності можливе лише за умови доведення особистої вини особи, а формальний підхід до встановлення порушення без оцінки суб`єктивної сторони, суперечить принципу справедливого суду та верховенства права.

Згідно зі статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, наявні у справі докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, не підтверджують факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з пунктом першим частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись частиною першою статті 172-6, пунктом 1 частини першої статті 247, статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення України

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення № 3317 від 24.12.2024 року) закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя Г. А. Перекупка