Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №361/5858/24 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5858/24

Провадження № 2/361/4184/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.26

03 серпня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

при секретарі – Михальова М.В.,

представника відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у загальному позовному провадженні питання щодо ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. Питання щодо розподілу судових витрат вирішено по суті не було, у зв`язку з чим, суд, із власної ініціативи, призначив судове засідання для його розв`язання.

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися. Від представника позивача надійшла письмова заява про можливість розгляду справи у відсутності позивача та його представника, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав, просив задовольнити та стягнути на користь позивача з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Присутня у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 просила суд відмовити у стягненні судового збору на користь позивача, оскільки ним не було зроблено відповідної заяви у судовому засіданні. Просила суд стягнути на користь відповідача понесені витрати по оплаті послуг спеціаліста при визначенні вартості спірного майна.

Дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення у справі, суд приходе такого висновку.

Як вбачається із матеріалів справи рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2026р. первісні позовні вимоги були задоволені частково, у задоволенні зустрічних позовних вимог було відмовлено. Рішення не набрало законної сили.

Порядок та підстави ухвалення додаткового рішення визначені ст.270 ЦПК України.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Тобто для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України.

У постанові від 31 липня 2024 року у справі №916/2929/22 Верховний Суд наголосив на різниці між заявою про стягнення судових витрат та заявою про намір подати докази понесення судових витрат, про яку йдеться у ч.8 ст.129 ГПК України (аналогічна норма міститься у ч.8 ст.141 ЦПК України). У вказаній нормі йдеться не про заяву про стягнення витрат, а саме про те, що розмір цих витрат встановлюється на підставі доказів, поданих або до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Тому, ключовим є те, коли саме особа, яка має намір стягнути судові витрати, подала до суду докази та які дії для цього вчинила.

З урахуванням принципу правової визначеності заявою про розподіл витрат на правову допомогу в розумінні ч.8 ст.141 та ч.1 ст.246 ЦПК України є усне чи письмове клопотання сторони до закінчення судових дебатів у справі про розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу з доказами на їх підтвердження або із заявою про намір подати докази на підтвердження цих витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Протилежне тлумачення розуміння ч.8 ст.141 та ч.1 ст.246 ЦПК України суперечить принципу правової визначеності та посягає на гарантоване державою верховенство права.

Відповідне тлумачення надано у постанові Верховного Суду від 19 червня 2024 року у справі №401/1086/23, провадження №61-4103св24.

Суд констатує, що при зверненні до суду з позовною заявою позивач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Сімутін Р.В., на виконання вимог ст.175 ЦПК України зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складають із витрат на оплату судового збору, в сумі 9084,00 грн., а також здійснена доплата до судового збору у розмірі 601,80 грн. Щодо стягнення інших витрат до суду не звертався. Відтак, заява подана у визначений законом строк та не порушено порядок, передбачений ст.141 ЦПК України.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково, суд вважає належним стягнути пропорційно - 6457,20 грн. на його користь з відповідача.

У стягненні на користь відповідача з позивача понесених судових витрат слід відмовити, оскільки у задоволенні зустрічних позовних вимог було відмовлено.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 270 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 6457,20 (шість тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн.. 20 коп.

У відшкодуванні інших судових витрат відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Писанець Н.В.