Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №361/11473/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/11473/25

Провадження № 2/361/4322/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.26

30 липня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

секретар Михальова М.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначила, що сторони є батьками повнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на утриманні в позивача. Син досяг повноліття та продовжує навчання на контрактній формі навчання у Національному університеті харчових технологій, є студентом 1 курсу денної форми навчання за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа та кейтеринг». Термін навчання по 30.06.2029 року. Відповідно до договору №Б25-ГСд020 від 11.08.2025 року, позивач сплачує за навчання сина 43600,00 грн. щорічно, що загалом за весь час навчання становить 174400,00грн. Станом на час подачу позову, ОСОБА_1 вже сплачено за навчання сина 20025,00 грн.

Поряд з цим, позивач оплатила 4000,00 грн. на розрахунковий рахунок Університету за проживання студента ОСОБА_4 в гуртожитку за 1 семестр 2025р.

Також зазначає, що син потребує грошових коштів для забезпечення його навчання та це є постійні витрати позивача у загальному розмірі 8000,00 грн., а саме: продукти харчування та засоби гігієни, одяг та взуття, канцелярське приладдя, книжки, посібники, зошити, поповнення мобільного рахунку.

Позивач 10.08.2013 року уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». Від шлюбу має двох малолітніх дітей – ОСОБА_8 , 2014 року народження та ОСОБА_9 , 2025 року народження, та перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною й не має можливості працювати, щоб допомагати старшому сину.

При цьому, відповідач інших утриманців не має, є військовослужбовцем та отримує постійний дохід, добровільної допомоги сину він не надає.

Враховуючи наведене, просить суд про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 , який продовжує навчання у розмірі частини його заробітку (доходу) починаючи з дня подачі позову і до закінчення навчання - до 30.06.2029 р.

Ухвалою суду від 13.10.2025р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Кравченко О.М. подано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги визнав частково, оскільки він добровільно сплачує на навчання сина у середньому по 5000,00 грн.

Стягнення з нього більшого розміру аліментів вважає неможливим, оскільки у нього на утриманні є мати пенсіонер, яка потребує допомоги, та він її надає, у розмірі 5 000,00 грн. щомісячно. Крім того, у відзиві зазначено, що позивачем не надано доказів несення нею витрат на повнолітню дитину у розмірі 8000,00 грн. щомісячно. Враховуючи надані позивачем розрахунки, звернули увагу суду, що загальні витрати на навчання та проживання дитини у гуртожитку становлять 51000,00 грн. на рік, отже частка кожного з батьків за умови рівної їх участі становить 25500,00 грн. на рік, або приблизно 2125,00 грн. на місяць. При цьому відповідач вже добровільно сплачує на користь сина 5000,00 грн. на місяць, та погоджується продовжити сплачувати саме таку суму.

Присутня у судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні. Зазначила про отримання відповідачем значного доходу, оскільки має матеріальну можливість утримувати свою мати та інших дітей при цьому не має. На питання суду щодо надання переліку витрат на сина у розмірі 8000,00 грн. щомісячно – зазначила витрати на їжу, навчальні приладдя, форму для практичних робіт і університеті, а також кишенькові гроші.

Присутній у судовому засіданні відповідач та його представник адвокат Кравченко О.М. позовні вимоги визнали частково, надали пояснення аналогічні змісту відзиву. Додали, що відповідач на теперішній час проходить лікування структурних дегенеративних змін хребта, долучили письмові докази про здійснений огляд, що просили врахувати суд при визначенні розміру аліментів.

Допитана у якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_10 зазначила, що є матір`ю відповідача. Підтвердила отримання від свого сина – ОСОБА_2 грошової щомісячної допомоги у розмірі 5000,00 грн., а також зазначила про наявні щотижневі відвідування її онуком ОСОБА_4 , для належної зустрічі якого її син ОСОБА_2 також надає грошову допомогу.

Заслухавши пояснення сторін, а також представника відповідача, свідка, зміст відзиву та долучених доказів, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, сторони є батьками повнолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з реєстру Великодимерської територіальної громади від 28.05.2024р., зареєстрованою адресою проживання позивача ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_4 є АДРЕСА_1 .

На момент розгляду справи, ОСОБА_4 продовжує навчання на контрактній формі навчання у Національному університеті харчових технологій, є студентом 1 курсу денної форми навчання за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа та кейтеринг». Термін навчання по 30.06.2029 року. Відповідно до договору №Б25-ГСд020 від 11.08.2025 року, вартість за навчання є 43600,00 грн. щорічно, що загалом за весь час навчання становить 174400,00грн.

Вирішуючи по суті позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України , якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує : 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

В постанові Верховного Суду від 13.05.2021 р. у справі № 308/4214/18 зазначено, що сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У даній справі, відповідач має постійний дохід, у добровільному порядку сплачує допомогу своїй матері ОСОБА_10 , несе витрати на підтримання власного здоров`я, визнав позовні вимоги частково, тому суд вважає завищеним розмір аліментів, що визначений позивачем – частина доходу, та вважає, що стягнення з відповідача на її користь на утримання повнолітнього сина на період його навчання у розмірі 5000,00 грн. буде виправданий дійсним потребам повнолітнього сина і не стане надмірним тягарем та не призведе до порушення прав відповідача.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

В порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі - 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 13, 81, 141, 211, 223, 258-259, 268, 272-273, 354-355, 430 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 199 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. щомісяця, починаючи з 30.09.2025 року та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі - 1211,20 грн.

Відповідно до п.1 ч.1ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Писанець Н.В.