Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №296/4275/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4275/26

2/296/3282/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

представника позивача адвоката Поліщука О.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути з ОСОБА_1 аліменти на її користь у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з дня подання даного позову до суду, на період навчання, але не більше, ніж до досягнення двадцяти трьох років.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є донькою ОСОБА_1 та не має можливості здійснювати оплату за своє навчання, а у відповідача є можливість надавати допомогу на її утримання. У зв`язку з вищевказаним позивач звернулася до суду з позовом.

Ухвалою від 19.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

30.06.2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що дочка ОСОБА_2 разом з матір`ю ОСОБА_3 після початку війни виїхали за кордон і де вони знаходяться його не повідомили. Про навчання та обрання навчального закладу після виповнення 18 років з ним не обговорювали і його не ставили до відома. Крім того, за всі роки отримання від нього аліментів по самим скромним підрахункам отримали аліменти через виконавчу службу (враховуючи, що він в даний час на пенсії і ще являється працюючим пенсіонером) на суму більше півмільйонна гривень, які при розумних акумулюваннях та витратах могли покрити не тільки навчання, а й повноцінні щорічні санаторно-курортні відпочинки тощо. Звертає увагу, що після перенесеної операції його стан здоров`я значно погіршився і враховуючи сьогодення в даний час він багато коштів витрачає на: ліки собі, ліки для старенької матері, ліки для рідного брата, донати Збройним Силам України, щомісячне погашення споживчого кредиту (а.с.92-95).

09.07.2026 року від представника позивача – адвоката Поліщука О.С. до суду надійшла відповідь на відзив у якій просить позов задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що надані відповідачем медичні довідки про хворобу не доводять неможливість сплачувати аліменти. Посилання відповідача на наявність кредитного договору щодо придбання власного автомобіля не є належним доказом відсутності у нього можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчання. При цьому саме відповідач повинен довести не лише факт існування кредитних зобов`язань, а й те, що вони об`єктивно позбавляють його можливості виконувати свій аліментний обов`язок. Вказує, що відповідач є суддею у відставці зі стабільним довічним грошовим утриманням та продовжує працювати. Відповідно до поданої щорічної декларації за 2025 рік має значний дохід. Сам факт отримання щомісячного довічного грошового утримання свідчить про наявність у відповідача стабільного, гарантованого державою доходу, який не залежить від його працевлаштування чи здійснення трудової діяльності. У відповідача наявна беззаперечна фінансова можливість виконувати свій батьківській обов`язок щодо позивачки. Щодо обґрунтування потреби в матеріальному забезпеченні позивачки зазначає наступне. Позивачка проживає разом зі своєю матір`ю в Німеччині та навчається в школі. Крім навчання в школі, як було зазначено в позовній заяві, позивачка одночасно навчається в 2-х українських університетах на платній заочній формі навчання, що потребує додаткових витрат на оплату навчання, придбання навчальної літератури, користування електронними ресурсами та участь у навчальному процесі. Самостійного доходу позивачка немає. Мати – ОСОБА_4 є інвалідом 2-ї групи з дитинства. Вартість життя в Німеччині є істотно вищою, ніж в Україні. У зв`язку з цим позивачка несе необхідні та постійні витрати, без яких неможливе забезпечення її нормальних умов проживання та продовження навчання. Зокрема, щомісячні витрати становлять: орендна плата за житло – 1 112,00 євро (без струму) (556,00 євро на одну особу); витрати на громадський транспорт 60,00 євро щомісяця, щоденні витрати на харчування, засоби особистої гігієни, мобільний зв`язок, інтернет, навчальні матеріали, канцелярське приладдя, одяг, взуття та інші необхідні побутові потреби. Таким чином, сукупний обсяг щомісячних витрат є значним та об`єктивно свідчить про потребу дочки (позивачки) у матеріальній допомозі батька (відповідача). Позивачка є талановитою дитиною, володіє 6 іноземними мовами. Після закінчення навчання в школі, яке за загальним правилом триває 13 років, позивачка має намір вступити до університету в Німеччині та паралельно з українською освітою, здобути освіту європейську (а.с.121-126).

Позивачка подала до суду заяву в якій просить справу проводити без її участі, позов підтримує та просить задовольнити у повному обсязі (а.с.89-90,91,96).

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2026 року заявлені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Вказав, що саме навчання в школі перешкоджає позивачці працевлаштуватися, а тому факт заочного навчання не може бути підставою для відмови в позові. Позивач потребує матеріальної допомоги саме у зв`язку з навчанням. Посилання відповідача на судову практику у відзиві на позовну заяву не може братися до уваги, оскільки обставини справи явно відрізняються, зокрема спроможністю батька у даній справі надавати матеріальну допомогу повнолітній донці.

Відповідач в судовому засіданні 16.07.2026 року просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказав, що позивачка навчається на заочній формі. Крім того, витрати на доньку мають нести обоє батьків.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.04.2008 року ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . ЇЇ батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.13).

Відповідно до договору про навчання у закладі вищої освіти №10-640 від 13.08.2025, договору про надання платної освітньої послуги для підготовки здобувача вищої освіти №ДОГ-ЕКОН-002193 та довідки №33 від 17.03.2026 року встановлено, що ОСОБА_2 дійсно є студенткою 1 курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти економічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, спеціальність D2 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок, освітня програма Фінанси, банківська справа та страхування заочної форми здобуття освіти. Термін навчання: 01.09.2025-30.06.2029. Зараховано на навчання згідно наказу №904-ст від 15.08.2025. Умова навчання: контракт. Плата за весь строк навчання становить 168880,00 грн, за рік – 42200,00 грн (а.с.3-6, 7-11, 16).

Згідно договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців між Державним університетом «Житомирська політехніка» та фізичною (юридичною) особою №22.01-F2.00.1/В/З-19-2025 від 15.08.2025 та довідки №09/26 від 04.03.2026 року встановлено, що ОСОБА_2 дійсно є студенткою 1 курсу заочної форми навчання, спеціальності F2 «Інженерія програмного забезпечення», першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, договірної основи фінансування факультету інформаційно-комп`ютерних технологій Державного університету «Житомирська політехніка» IV рівня акредитації. Зарахована на навчання наказом №284/с від 11.08.2025 року. Термін навчання: початок 01.09.2025 р. закінчення 30.06.2029р. Плата за весь строк навчання становить 82800,00 грн, за рік – 20700,00 грн (а.с.9-11,12).

Крім того, ОСОБА_5 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в Metropolitan School Frankfurt з 28 березня 2022 року. У 2025-2026 навчальному році ОСОБА_5 навчається у 12 класі цієї середньої школи. Metropolitan School Frankfurt є загальноосвітньою приватною школою, офіційно визнаною федеральною землею Гессен, що підтверджується довідкою з місця навчання (а.с.61).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Ст.199 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ст.200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У частині 1 та 2 статті 182 СК України визначено, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судому разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно роз`яснень викладених в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд враховує, що на момент звернення з цим позовом позивач здобуває загальну середню освіту у школі, а також паралельно є студенткою двох вищих навчальних закладів, де навчається за контрактною формою.

Попри те, що заочна форма навчання у вищих навчальних закладах теоретично дозволяє поєднувати освіту з працевлаштуванням, поточне здобуття повної загальної середньої освіти у денній школі є об`єктивною перешкодою для самостійного працевлаштування позивача та забезпечення власного повного утримання.

Таким чином, зібрані у справі докази в сукупності підтверджують наявність передбачених статтею 199 Сімейного кодексу України правових підстав для стягнення з батька аліментів на утримання повнолітньої доньки у зв`язку з її продовженням навчання.

Суд бере до уваги лише суму витрати, які пов`язані з оплатою навчання. Інші витрати, в т.ч. їх розмір, позивачкою не доведені.

При визначенні розміру аліментів, суд виходить з доведеного розміру доходу відповідача.

Так, згідно щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, дохід відповідача становить 1805767,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що вартість навчання позивача у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича становить 42 200,00 грн на рік (а.с. 7), а в Державному університеті «Житомирська політехніка» — 20 700,00 грн на рік (а.с. 9), що в сукупності складає 62 900,00 грн обов`язкових щорічних витрат на оплату освітніх послуг.

Водночас оцінюючи інші витрати позивача, суд виходить з того, що процес тривалого паралельного навчання у кількох закладах неминуче пов`язаний із додатковими витратами, які згідно з частиною третьою статті 82 ЦПК України не потребують доказування, оскільки є загальновідомими (витрати на харчування, проїзд, одяг, взуття, засоби гігієни тощо).

При цьому суд бере до уваги, що обов`язок щодо утримання повнолітніх сина, доньки може бути покладено на обох батьків, незалежно від факту спільного проживання, а тому витрати не можуть бути перекладені виключно на того з батьків, який проживає окремо.

Оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з балансу інтересів та матеріального становища повнолітньої доньки і платника аліментів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/12 частини всіх видів його доходів (заробітку) щомісячно. Вказане стягнення слід присудити з дня пред`явлення позову, а саме з 07.04.2026 року, і здійснювати до припинення позивачкою навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Такий розмір є справедливим, відповідає фінансовим спроможностям відповідача та дозволить належним чином покрити частину необхідних витрат доньки у зв`язку з навчанням.

Щодо доводів позивача про необхідність оплати проживання та навчання в іншій країні, то в даному випадку матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б підтверджували конкретний розмір фактично понесених чи запланованих витрат на закордонне навчання та проживання. Окрім того, позивачем не надано підтвердження того, що питання щодо її переїзду, проживання та навчання за межами України попередньо узгоджувалося з відповідачем (батьком) як з особою, на яку позивач просить покласти обов`язок щодо фінансування таких витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про стягнення аліментів, допускає негайне його виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.3,15,182, 191, 199-201 СК України, ст.ст.2,12,13,18,76-81,141, 259,263-265,268,354,430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/12 частини всіх видів доходів (заробітку) платника аліментів щомісячно, з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 07.04.2026, та до припинення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-х років.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий суддя О. Й. Адамович