Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №296/6591/25 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6591/25

2/296/1129/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сетак Віктор Ярославович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом та відповідно до змісту позовних вимог просить визначити (встановити) ОСОБА_1 , як спадкоємиці за законом, додатковий строк терміном два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з відповідачів на користь позивача понесені витрати пов`язані з сплатою судового збору та оплатою послуг професійної правової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її бабуся – ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 .

Для оформлення спадщини позивач звернулася до приватного нотаріуса, з заявою про прийняття спадщини, однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та роз`яснено, що нею пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини і вона має право звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Також вказала, що встановлений законодавством шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач пропустила з поважних причин, оскільки з 12.03.2020 до 30.06.2023 на всій території України було запроваджено карантинні обмеження, а з 24.02.2022 року відбулося повномасштабне вторгнення рф на територію України та вимушений виїзд до Республіки Польща, тому була позбавлена можливості своєчасно оформити свої спадкові права.

В зв`язку з цим, просить суд визнати поважною причину пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном два місяці.

Ухвалою від 21.08.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання. Також суд постановив витребувати належним чином засвідчену копію спадкової справи заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

05.11.2025 року постановлено ухвалу про витребування доказів.

Позивач подала до суду заяву в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, а також не заперечує щодо ухвалення заочного рішення. Просила не стягувати судові витрати у справі (а.с.170).

В судовому засіданні під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 просила позов задовольнити та зазначила, що є єдиною внукою ОСОБА_4 . Вказала, що її батько ОСОБА_5 , який помер, був єдиною дитиною померлої бабусі ОСОБА_4 . Позивач посилаючись на перебування зі своїми малолітніми дітьми за кордоном після початку російської агресії, вказала що пропустила строк на прийняття спадщини після смерті бабусі з поважних причин.

Представник позивача адвокат Козлов А.І. судовому засіданні під час розгляду справи позовну заяву підтримав, вказав на поважність пропуску строку позивачем. Зазначив, що свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 спадкоємцям не видавалося. Також просив не стягувати судові витрати у справі.

Відповідач ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву вказала, що не є належним відповідачем у справі. Заперечила щодо стягнення з неї судових витрат (а.с. 116-118).

В судовому засіданні під час розгляду справи відповідач ОСОБА_3 повідомила, що зверталася із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки доводиться донькою ОСОБА_6 , який був одружений з ОСОБА_4 . Оскільки її батько помер на передодні смерті дружини. вона не може бути спадкоємнецею після смерті ОСОБА_4 , про що їй було повідомлено нотаріусом.

В дане судове засідання відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини визнає. В частині стягнення судових витрат просить відмовити (а.с.171).

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сетак Віктор Ярославович подав до суду заяву в якій просить справу розглядати без його участі (а.с.169).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася неодноразово, про що свідчать підписи у рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень. Отже підповідач була обізнана про розгляд справи, однак своїм правом на подання заяв по справі не скористалася.

Дослідивши матеріали справи, всебічно перевіривши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а.с.10,11,12).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6 (чоловік ОСОБА_4 ), що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.153).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 03.03.2004 року ОСОБА_4 за життя належала квартира АДРЕСА_1 .

Постановою від 21.05.2025 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с.17).

Згідно витребуваних судом матеріалів спадкової справи №85/2022, заведеної до майна померлої ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 (племінниця ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 (донька ОСОБА_6 ), інші спадкоємці у визначений строк з такими заявами не зверталися.

За останнім відомим зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , були зареєстровані ОСОБА_4 (з 06.08.2004 по 10.12.2021) та ОСОБА_6 (з 16.10.2004 по 13.12.2021), зняті з реєстрації у зв`язку зі смертю (а.с.133).

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статей 15 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1223, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частини перша, друга статті 1223 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1262 Цивільного кодексу України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст.1263 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1265 Цивільного кодексу України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення; ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа; у п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї; утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім`ї спадкодавця, але не менш як п`ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Згідно зі статтями 1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Частина перша статті 1269 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на наявність обставин, які перешкоджали їй своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та зазначила, що у встановлений законом шестимісячний строк вона не звернулася до нотаріуса з відповідною заявою, оскільки з 12.03.2020 до 30.06.2023 на всій території України було запроваджено карантинні обмеження, а з 24.02.2022 року відбулося повномасштабне вторгнення рф на територію України та вимушений виїзд до Республіки Польща.

Факт перебування позивача за кордоном до 06.08.2023 року підтверджується відповіддю Державної прикордонної служби України від 19.06.2025 року про перетин державного кордону України (а.с. 39).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі №381/4482/16-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20.

Суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачами та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов висновку про наявність у позивача об`єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлого.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_3 про те, що вона є неналежним відповідачем, то в даних правовідносинах суд виходить з факту звернення ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Суд зазначає, що вирішення питання спадкування та видачі свідоцтва про право на спадщину віднесено до дискреційних повноважень нотаріуса. Оскільки відповідач офіційно та у визначений строк звернулася із вказаною заявою, при цьому нотаріусом не було прийнято рішення за наслідками звернення ОСОБА_3 , тому до офіційної відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 при визначенні кола відповідачів слід виходити з наявних у спадковій справі спадкоємців.

Водночас, суд вирішуючи питання розподілу судових витрат виходить з того, що спір виник внаслідок дій (бездіяльності) позивача, які виразились у невчасному зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд відповідно до положень ч.9 ст. 141 ЦПК України покладає судові витрати на позивача .

Керуючись ст.ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалістю два місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_4 ,РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Сєтак Віктор Ярославович, адреса: м. Житомир, вул Басейна,3.

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 14.07.2026