Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №295/6641/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6641/26

Категорія 67

2/295/3897/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Перекупка І.Г.,

за участю секретаря судових засідань Городнюк Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Богунського районного суду м. Житомир, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомира звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини. В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона, ОСОБА_1 з ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому з 04.06.2016 по 07.01.2023. Від даного шлюбу у них народилася донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 08.04.2017, актовий запис № 973.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 7 грудня 2022 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Дитина залишилася проживати разом з ОСОБА_1 .

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24 грудня 2021 року вирішено стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій формі в розмірі 2 000 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 03.04.2023 змінено спосіб стягнення та розмір аліментів з зобов`язанням стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 частину від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно.

Станом на день звернення до суду з даним позовом у відповідача утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 104 041 грн.

ОСОБА_2 є військовослужбовцем, служить у військовій частині НОМЕР_2 та отримує грошове забезпечення.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з медичним висновком КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради від 05.06.2024 є інвалідом і має медичні покази для призначення статусу категорії «Дитина з інвалідністю підгрупи А».

За станом здоров`я донька ОСОБА_3 потребує періодичного обстеження в медичних закладах та лікування.

Так, згідно консультативного висновку завідувачки медико-генетичного центру КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради доньці був встановлений діагноз: нейрофіброматоз, периферична форма. Аутосомний-домінантиий тип успадкування. Вроджене порушення психологічного розвитку за органічним типом з розладом поведінки. Обтяжений спадковий анамнез.Вказане захворювання має досить серйозний характер з тяжкими наслідками для здоров`я. Лікування при такому діагнозі потребує значних коштів

Вартість дослідження коштувала 97 400,88 грн та 10 000 грн за процедуру забору зразків біологічного матеріалу дитини та направлення їх на дослідження в Дослідний центр в США.

Згідно діагнозу стоматолога в квітні 2024 року дитині здійснено лікування від пульпіту зубів та видалення зубів, яке коштувало 24 140 грн.

За рекомендацією лікаря невролога в травні 2024 року для дитини придбувалися ліки: «Спектрум нінс» вартістю 4 100 грн, проведено нічний відео ЕЕГ моніторинг вартістю 8 500 грн.

Згідно консультаційного висновку хірурга проведено операційне втручання щобо видаленії у дитини пахової грижі:вартість консультації педіатра - 500 грн, доопераційне обстеження дитини 1 860 грн; операція з видалення пухлини разом з медичним супроводом - 19 144 грн.

Внаслідок лікування доньки позивачкою сплачено коштів на лікування в розмірі 177 472,78 грн.

Враховуючи, що вона не має можливості працювати, так як здійснює соціальний догляд за дитиною, просить суд відступити від рівності часток при визначенні розміру додаткових витрат і стягнути з ОСОБА_2 на її ОСОБА_1 користь 70% витрат на лікування дитини.

Від представника позивача надійшла заява про слухання справи без участі, наполягали на задоволені позовних вимог а саме стягнення 70% витрат на лікування дитини та компенсація витрат на правову допомогу.

Відповідач до суду не з`явився, направив до суду документи з яких свідчить, що він перебуває на службі у Збройних Силах України (військова частина НОМЕР_3 ) у зв`язку з чим не може з`явитися в судове засідання але просить при винесені рішення врахувати надіслані суду документи. (а. с. 74-75).

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

ОСОБА_1 з ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому з 04.06.2016 по 07.01.2023 Від даного шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька, ОСОБА_3 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Житомирським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 08.04.2017, актовий запис № 973. (а. с. 6)

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 7 грудня 2022 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Дитина залишилася проживати разом з ОСОБА_1 (а. с. 10-11).

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24 грудня 2021 року вирішено стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій формі в розмірі 2 000 грн.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 03.04.2023 змінено спосіб стягнення та розмір аліментів з зобов`язанням стягнення з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 частину від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно. (а. с. 12-16).

Станом на день звернення до суду з даним позовом у відповідача утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 104 041 грн. (а. с. 58-59).

ОСОБА_2 є військовослужбовцем, служить у військовій частині НОМЕР_2 та отримує грошове забезпечення.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно медичного висновку КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради від 05.06.2024 є інвалідом і має медичні покази для призначення статусу категорії «Дитина з інвалідністю підгрупи А».

За станом здоров ’я донька ОСОБА_3 потребує періодичного обстеження в медичних закладах та лікування.

Так, згідно консультативного висновку завідувачки медико-генетичного центру КНП «Обласний перинатальний центр» Житомирської обласної ради доньці був встановлений діагноз: нейрофіброматоз, периферична форма. Аутосомний-домінантиий тип успадкування. Вроджене порушення психологічного розвитку за органічним типом з розладом поведінки. Обтяжений спадковий анамнез.Вказане захворювання має досить серйозний характер з тяжкими наслідками для здоров`я. Лікування при такому діагнозі потребує значних коштів

Вартість дослідження коштувала 97 400,88 грн. та 10 000 грн. за процедуру забору зразків біологічного матеріалу дитини та направлення їх на дослідження в Дослідний центр в США.

Згідно діагнозу стоматолога в квітні 2024 р. дитині здійснено лікування від пульпіту зубів та видалення зубів, яке коштувало 24 140 грн.

За рекомендацією лікаря невролога в травні 2024 р. для дитини придбувалися ліки: «Спектрум нінс» вартістю 4 100 грн. , проведено нічний відео ЕЕГ моніторинг вартістю 8 500 грн.

Згідно консультаційного висновку хірурга проведено операційне втручання щобо видаленії у дитини пахової грижі:вартість консультації педіатра - 500 грн., доопераційне обстеження дитини 1 860 грн.; операція з видалення пухлини разом з медичним супроводом - 19 144 грн.

Внаслідок лікування доньки позивачкою сплачено коштів на лікування в розмірі 177 472,78 грн.

Згідно Довідки В/Ч НОМЕР_3 від 02.06.2026 за період з вересня 2025 року по травень 2026 року старшому лейтенанту ОСОБА_2 нараховано грошове забезпечення в розмірі 267 080,51 грн. з них утримано аліментів 117 217,82 грн. (а. с. 76-78).

На підставі Постанови Старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі від 27.03.2023 за виконавчим провадженням № 56410211 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , частину від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно. (а. с. 82-83).

Зі змісту Постанови Старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі від 17.05.2023 за виконавчим провадженням № 71805177 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , частину від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно. (а. с. 84-85).

Згідно Свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_4 від 13 червня 2023 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_7 . Прізвище після державної реєстрації чоловіка та дружини ОСОБА_8 . (а. с. 86).

Зі змісту Довідки про доходи ОСОБА_9 від ТОВ «П.РІТЕЙЛ» за період з грудня 2025 року по травень 2026 року складають 53 855,39 грн. (а. с. 87).

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України (далі СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями статей 180, 183, 185 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов`язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо. (стаття 185).

СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку хворобою та каліцтвом. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриваються після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно дост. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

У п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 р. роз`яснено, що відповідно до ст. 185 СК України, до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ним аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Верховний Суд України роз`яснив, що вказане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких основних обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Верховний Суд України звернув увагу, що вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні врахувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазначені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначити у твердій грошовій сумі (Постанова Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі № 6-1489цс17).

Відповідно до викладеного ОСОБА_2 зобов`язаний платити на користь позивача частину зазначених витрат.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , через хворобу дитини не має можливості працювати, оскільки здійснює соціальний догляд за дитиною і отримує лише соціальну допомогу на дитину від держави у розмірі 8 800 грн, з яких лише 2 000 грн - це оплата її послуг по догляду за дитиною. (а. с. 7-8).

Відповідач ОСОБА_2 служить в лавах Збройних Сил України і отримує грошове забезпечення, розмір якого зазначено у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. (а. с. 76, 79)

Лікування дитини відбувалося за рахунок коштів батьків позивачки, оскільки ОСОБА_1 не має власного заробітку.

Враховуючи матеріальний стан як позивачки так і відповідача, суд вважає за можливе відступити від рівності часток при визначенні розміру додаткових витрат, передбачених ст. 185 СК України і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 одноразово 70% витрат на лікування дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складає 124 230, 95 (сто двадцять чотири тисячі двісті тридцять грн.) 95 коп.

Щодо позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу, судом встановлено.

Однією із основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Згідно частин 1, 3 ст. 131 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 ЦПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як передбачено частинами 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). .

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд, дослідивши надані заявником докази встановив.

ОСОБА_1 звернулася до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини 17.04.2026. (а. с. 1-5).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи від 17.04.2026 головуючим по справі призначено суддю Перекупка І.Г. (а. с. 61).

Ухвалою суду від 08.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 11.00 год. 15 червня 2026 року (а. с. 63-65).

15.06.2026 сторони в судове засідання не з`явилися. Судове засідання відкладено на 10.15 год. 28.07.2026. (а. с. 70).

28.07.2026 сторони, представники сторін в судове засідання не з`явилися, направили до суду ряд документів та заяви про слухання справи без їх участі. (а. с. 90).

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Законодавець звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 р. у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 р. (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін суд вважає, що позовні вимоги позивачки в частині відшкодування витрат на правничу допомогу не підлягають задоволенню так як документально не підтверджені.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за позовом у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, у зв`язку з чим з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 180, 181, 183, 185 СК України, Постанова Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 р. ст. ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 82, 137, 141, 142, 258, 259, 263, 265, 270, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП № НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , одноразово 70% витрат на лікування дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складає 124 230, 95 (сто двадцять чотири тисячі двісті тридцять грн.) 95 (дев`яносто п`ять) коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 31 липня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Богунського районного

суду м. Житомир І.Г. Перекупка