Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №346/2724/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/2724/26

Провадження № 33/4808/490/26

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю адвоката Бежука С.М.,

розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,

ВСТАНОВИВ:

Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , 17 травня 2026 року о 17 год. 20 хв, в м. Коломия, вул. Василя Атаманюка, керувала транспортним засобом «AUDI Q5», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась, що зафіксовано на технічний запис відеозапису, а саме на нагрудний персональний відео реєстратор бодікамера. Від керування транспортним засобом відсторонена, чим порушила п. 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, своїми діями, ОСОБА_1 , вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі у зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в її діях.

Вважає рішення суду першої інстанції незаконним.

Зазначає, що суд не взяв до уваги, що поліцейські при складанні протоколу допустив істотні порушення законодавства.

Вказує, що працівники поліції безпідставно зупинили її транспортний засіб. Не повідомили причини зупинки. Також вказує, що ПДР не порушувала і матеріали справи не містять доказів такого, а тому всі наступні вимоги працівників поліції є незаконними і складені документи не є належними і допустимими доказами.

Звертає увагу, що долучені відеозаписи не містять даних про керування нею транспортним засобом і місять розбіжності в даті та часі події у співвідношенні з протоколом.

Наголошує, що працівниками поліції було сфальсифіковано документи, а саме направлення на огляд у медичний заклад, з якого вбачається що її було доставлено в медичний заклад, але таке не відповідає дійсності.

Також наголошує, що їй не було роз`яснено права передбачені ст. 55, 56, 59 Конституції України.

Адвокат Бежук С.М. з`явився в судове засідання апеляційного суду. Йому роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Просив задовольнити апеляційну скаргу та розглядати її без участі ОСОБА_1 .

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавала, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.

Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.

Твердження апелянта, що їй не було роз`яснено права передбачені ст. 55, 56, 59 Конституції України і порушено право на захист не є слушним, оскільки право на захист виникає не в момент зупинення водія, а з моменту складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та роз`яснення прав, оскільки в справі про притягнення до адміністративної відповідальності рішення приймає суд, а не працівники поліції. Працівниками поліції було роз`яснено права передбачені ст. 268 КУпАП, як того вимагає Інструкція, зокрема право особи користуватися юридичною допомогою адвоката. Дане право було реалізоване ОСОБА_1 , про що свідчить залучення адвоката, який представляє її інтереси в суді. Тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17 травня 2026 року серії ЕПР1 №668433 (а.с. 1) ОСОБА_1 , 17 травня 2026 року о 17 год. 20 хв, в м. Коломия, вул. Василя Атаманюка, керувала транспортним засобом «AUDI Q5», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась, що зафіксовано на технічний запис відеозапису, а саме на нагрудний персональний відео реєстратор бодікамера. Від керування транспортним засобом відсторонена, чим порушила п. 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – поліцейським Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капралом поліції Зелінським Н.М., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.

ОСОБА_1 від підпису та дач пояснень відмовилась.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів не пройшла огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою вимірювального приладу у зв`язку з відмовою. ОСОБА_1 акт не підписала.

Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «Коломийська ЦРЛ» (а.с. 4) на такий огляд направлялась ОСОБА_1 , яка мала ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів не пройшла огляд в медичному закладі у зв`язку з відмовою.

Твердження апелянта про те, що працівниками поліції було сфальсифіковано документи, а саме направлення на огляд у медичний заклад, з якого вбачається що її було доставлено в медичний заклад, але таке не відповідає дійсності не є слушним, оскільки водій не доставлявся у медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, бо відмовився від проходження такого огляду у медичному закладі, а направлення лише фіксує факт такої відмови.

На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 7), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух працівників поліції на службовому автомобілі та подальшу зупинку транспортного засобу марки «AUDI Q5», н.з. НОМЕР_1 , який не виконував вимогу про зупинку. Після зупинки працівники поліції підійшли до автомобіля з водійського місця якого вибігла дівчина, якій працівники поліції оголосили причини зупинки та попросили пред`явити документи. Вказану вимогу водій не виконувала, нецензурно виражалась в сторону працівників поліції та знімала їх на телефон. Працівник поліції оголосив ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння та запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, але від такого остання відмовилась. Після відмови працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти такий огляд у медичному закладі, але ОСОБА_1 від такого також відмовилась. Далі працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення. Після цього ОСОБА_1 продовжила нецензурно висловлюватись в сторону працівників поліції, сіла в транспортний засіб та здійснила рух ним. Працівники поліції зупинили ОСОБА_1 та попередили що в разі непокори буде застосовано до неї спец засіб – кайданки. Далі працівник поліції попросив ОСОБА_1 знайти тверезого водія, в противному випадку він буде змушений евакуювати транспортний засіб на штраф майданчик, ОСОБА_1 продовжувала себе агресивно поводити та не виконувала вимоги працівника поліції. Далі працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 її права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.

Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Твердження апелянта про те, що працівники поліції безпідставно зупинили її транспортний засіб, не повідомили причини зупинки не є слушним, оскільки після зупинки транспортного засобу працівники поліції підійшли до автомобіля з водійського місця якого вибігла дівчина, якій працівники поліції оголосили причини зупинки та попросили пред`явити документи.

Крім того причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та у медичному закладі, саме це, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху ставиться у вину ОСОБА_1 .

Також не є слушним твердження апелянта про те, що долучені відеозаписи не містять даних про керування нею транспортним засобом, оскільки відеозаписи місять зафіксований рух працівників поліції на службовому автомобілі та подальшу зупинку транспортного засобу марки «AUDI Q5», н.з. НОМЕР_1 саме під керуванням ОСОБА_1 .

Твердження апелянта про те, що відеозаписи місять розбіжності в даті та часі події у співвідношенні з протоколом є слушним, але вказане не впливає на висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція.

Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і їй, як водію транспортного засобу запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, ОСОБА_1 від такої пропозиції відмовилась, працівник поліції повідомила наслідки відмови від огляду, а також запропонувала ОСОБА_1 пройти такий огляд у медичному закладі. Після відмови працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти такий огляд у медичному закладі, але ОСОБА_1 від такого також відмовилась.

Такі дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та стали підставою для оформлення протоколу.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу у якого працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння у відповідності до закону, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, які б підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло