Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №345/6913/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 345/6913/25

Провадження № 33/4808/438/26

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Гапоненко Р. В.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В. за участю адвоката Федоришин Ірини Василівни,

розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 червня 2026 року якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою по АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП закрито на підставі ст. 38 і п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Стягнуто судовий збір.

ВСТАНОВИВ:

Суддя суду першої інстанції встановив, що 27 листопада 2025 року о 18 год. 20 хв. в м. Калуш, по вул. Височана, 72, ОСОБА_1 керував автомобілем Рено Меган, д.н.з. НОМЕР_1 не обрав безпечної швидкості руху щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, під час зустрічного роз`їзду не дотримався безпечного інтервалу здійснив зіткнення з автомобілем Мітсубісі Оутлендер д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався йому на зустріч, після чого з`їхав у кювет. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 12.1, п. 13.3 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

Також 27 листопада 2025 року о 18 год. 20 хв. в м. Калуш, по вул. Височана, 72, ОСОБА_1 керував автомобілем Рено Меган, д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. На вимогу пройти огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння, водій відмовився чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказує, що з рішенням суду першої інстанції не погоджується, вважає його незаконним, необґрунтованим, винесеним з невідповідністю фактичним обставинам справи.

Зазначає, що матеріали справи не місять доказу керування транспортним засобом у момент події, працівники поліції прибули вже після ДТП і у них відсутні докази що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 .

Вказує, що у справі відсутня належна і чітка його відмова від огляду, оскільки він неодноразово висловлював готовність пройти огляд у медичному закладі, але його не було туди доставлено і фактичної відмови від проходження огляду не було.

Звертає увагу, що відеозаписи які покладені в основу рішення не є безперервними, а також відсутнє підтвердження втручання у файли.

Наголошує, що суд не взяв до уваги пояснення працівника поліції, який вказав, що не бачив факту керування транспортним засобом та підтвердив згоду пройти огляд у медичному закладі.

Адвокат Федоришин І.В. з`явилася в судове засідання апеляційного суду. Їй роз`яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Просила задовольнити апеляційну скаргу та розглядати її без участі ОСОБА_1 .

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.

Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 294 КУпАП, підлягає до поновлення, оскільки оскаржена постанова винесена 04 червня 2026 року, апеляційна скарга подана 17 червня 2026 року з пропуском строку на апеляційне оскарження через те, що ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні, оскільки проходить військову служби в ЗСУ, що в даній ситуації вказує на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді.

Дослідивши матеріали справи, мотиви апеляційної скарги, вважаю, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Провадження щодо ОСОБА_1 складається з двох обвинувачень, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення - від 27 листопада 2025 року серії ЕПР1 № 525521 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та серії ЕПР1 № 525514 від 27 листопада 2025 року за ст. 124 КУпАП об`єднаних суддею суду першої інстанції в одне провадження з присвоєнням номеру справи 345/6913/25 та винесенням одного процесуального рішення суду - постанови Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 червня 2026 року.

Разом з тим ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суд перевіряє рішення лише в цій частині.

При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27 листопада 2025 року серії ЕПР1 № 525521 (а.с. 1) 27 листопада 2025 року о 18 год. 20 хв. в м. Калуш, по вул. Височана, 72, ОСОБА_1 керував автомобілем Рено Меган, д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. На вимогу пройти огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння, водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою – інспектором Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенантом поліції Бабієм В.М., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.

ОСОБА_1 від підпису та дачі пояснень відмовився.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 9) вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів не пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою вимірювального приладу у зв`язку з відмовою. ОСОБА_1 акт не підписав.

Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Калуської ЦРЛ (а.с. 10) на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів не пройшов огляд в медичному закладі у зв`язку з відмовою.

На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 19), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: відеозаписами 0000000_00000020251127184305_0037 та 0000000_00000020251127184633_0009 зафіксовано як працівники поліції приїхавши на місце події дізнались обставини ДТП. на вимогу пред`явити документи водій вказав, що немає при собі документів. Далі водій вказав своє ім`я - ОСОБА_1 не заперечував факту керування, пояснив обставини події та вказав, що свою вину визнає. Далі працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці, у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння у останнього, ОСОБА_1 погодився пройти огляд 04:59.

Далі відеозаписом 0000000_00000020251127184806_0038 зафіксовано, як ОСОБА_1 вказав, що готовий пройти огляд, але 00:05 у медичному закладі. Далі працівники поліції запропонували сідати ОСОБА_1 у службовий автомобіль для проїзду у медичний заклад, ОСОБА_1 сів в службовий автомобіль де працівники поліції повторно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд 02:24, але останній вказав, що підстав для такого немає, оскільки він не керував автомобілем 03:20. На повторну пропозицію пройти огляд на місці або у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився 04:09, 04:30, а тоді погодився.

На відеозаписі 0000000_00000020251127185306_0039 зафіксовано, як працівники поліції в черговий раз запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, але останній остаточно відмовився від такого 00:45. Після цього працівники поліції почали складати процесуальні документи щодо ОСОБА_1 , що зафіксовано на відеозаписах 0000000_00000020251127185807_0040, 0000000_00000020251127190306_0041, 0000000_00000020251127190806_0042, 0000000_00000020251127191306_0043, 0000000_00000020251127191806_0044, 0000000_00000020251127192306_0045,

Далі відеозаписом 0000000_00000020251127192806_0046 зафіксовано, як працівники поліції вийшли на вулицю для складання схеми ДТП і під час цього працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про низький заряд на боді камері і про те, що в разі його виключення відеозапис буде продовжуватись на іншому пристрої 01:53, ОСОБА_1 не заперечував проти такого 01:58, після цього працівники поліції продовжили складати процесуальні документи.

Далі відеозаписом 0000000_00000020251127193306_0047 зафіксовано продовження складання процесуальних документів під час якого камера розрядилася і було продовжено зйомку на іншому приладі 0000000_00000020251127201717_0039, про що повідомили ОСОБА_1 00:02. Після цього працівники поліції оголосили складені процесуальні документи, які ОСОБА_1 відмовився підписувати та вказав, що не був учасником ДТП та не керував транспортним засобом.

За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.

Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Твердження апелянта про те, що відеозаписи які покладені в основу рішення не є безперервними, а також відсутнє підтвердження втручання у файли не є слушним, оскільки досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Твердження апелянта про те, що матеріали справи не місять доказу керування транспортним засобом у момент події, працівники поліції прибули вже після ДТП і у них відсутні докази що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 не є слушним, оскільки працівники поліції приїхали, за викликом, на місце події, дізнались обставини ДТП в учасників, ОСОБА_1 не заперечував факту керування, пояснив обставини події та вказав, що свою вину визнає.

Крім того причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння і саме це, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху ставиться у вину ОСОБА_1 .

Також не є слушним твердження апелянта про те, що у справі відсутня належна і чітка його відмова від огляду, оскільки він неодноразово висловлював готовність пройти огляд у медичному закладі, але його не було туди доставлено. Так відеозаписами зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд, але у медичному закладі. Працівники поліції запропонували сідати ОСОБА_1 у службовий автомобіль для проїзду у медичний заклад, ОСОБА_1 сів в службовий автомобіль де працівники поліції повторно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд, але останній вказав, що підстав для такого немає, оскільки він не керував автомобілем. На неодноразову повторну пропозицію пройти огляд на місці або у медичному закладі ОСОБА_1 то відмовлявся, то погоджувався. Проте відеозаписом 0000000_00000020251127185306_0039 зафіксовано, як працівники поліції в черговий раз запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, але останній остаточно відмовився від такого 00:45.

Дії працівників поліції, які зафіксовані на відео, неможливо визнати такими, що спонукали водія відмовитись від проходження огляду. Таке рішення водій прийняв самостійно.

Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція.

Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і йому, як водію транспортного засобу запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, або в медичному закладі. Водій ОСОБА_1 відмовився від такого.

Такі дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та стали підставою для оформлення протоколу.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу у якого працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у відповідності до закону, відмовився від проведення огляду на стан сп`яніння у відповідності до закону, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставин, які б підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло