Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №713/1371/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №713/1371/26

Провадження №1-кп/718/94/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 року м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області, у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кіцмань, кримінальне провадження № 12026262060000146 від 21.04.2026 з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Кальнівці, Кіцманського району Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, із повною середньою освітою, не працевлаштованого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого, військовозобов`язаного,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_3 , обвинувачується в тому, що 20.04.2026 близького 23 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21013», номерний знак НОМЕР_1 рухався по вул. Буковинській в с. Кальнівці, Вижницького району, Чернівецької області, зі сторони с. Брусниця в напрямку центру с. Кальнівці, у межах своєї смуги руху зі швидкістю – 80 км/год.

Наближаючись до будинку № 2 вказаної вулиці, водій ОСОБА_3 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та самовпевненість у своїх діях, неправильно застосував прийоми керування транспортним засобом та не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого виїхав автомобілем у стані заносу за межі проїзної частини дороги вправо з подальшим наїздом на дерево.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до висновку судово-медичного експерта №35 від 20.05.2026 р. спричинено тілесні ушкодження у вигляді: саден на підборідді по центру, на лобній ділянці справа, на лобній ділянці по центру, на передній поверхні грудної клітки в проекції тіла грудини, на передній поверхні зліва по середньо-ключичній лінії на рівні 2-3 го міжребір`я, на передній поверхні лівого колінного згину, на зовнішній поверхні у верхній третині правої гомілки; синців на лобній ділянці справа, на зовнішній поверхні в середній третині правого стегна, на зовнішній поверхні в нижній третині правого стегна, на внутрішній поверхні у верхній третині правої гомілки; рани на задній поверхні у верхній третині лівого передпліччя; крововиливу в м`які тканини волосяної частини голови з боку внутрішньої їх поверхні, що розташовані: налобній ділянці по центру, на лобній ділянці справа; розриву стінки аорти на рівні 3-го хребця з масивними крововиливами довкола; розриву капсули та паренхіми правої долі печінки по передній поверхні в кількості 3-х; крововиливу в заднє середостіння; крововиливу в задні відділи лівої легені , правої легені, між дольових з`єднань легень; крововиливу в купол діафрагми справа; перелому тіла грудини на рівні 3-го міжребір`я з крововиливами в оточуючі м`які тканини; переломів 8-10-го ребр зліва по середньо-підпаховій лінії з крововиливами в оточуючі м`які тканини; розривів пристінкової плеври 8-10-го ребр зліва по середньо-підпаховій лінії, які виникли за відносно короткий проміжок часу, який передував моменту настання смерті від дії тупих предметів або ударів об такі, найбільш ймовірно при дорожньо-транспортній пригоді, і за ознакою «небезпека для життя», відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та перебувають в прямому причинному зв`язку з фактом настання смерті.

Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_3 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п. 12.1, 12.2 та 12.4 ПДР, які безпосередньо перебувають у причинному зв`язку з наслідками, а також п.п.1.5, 2.3 (б) та 2.9 (а), які лише сприяли порушенню встановлених «Правилами дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія:

- п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

- п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 - 1 КК України, а саме порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого.

Позиція учасників провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , після роз`яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 286-1 КК України, визнав повністю, адже всі обставини, викладені у пред`явленому йому обвинуваченні відповідають дійсності. Показав, що того дня проводив дозвілля з друзями в них вдома в с.Брусниця, з ним була його дівчина ОСОБА_8 . Він випив 2 пляшки алкогольного пива, почував себе стомленим після робочого дня. Біля 23 години вирішили їхати додому. Він сів за кермо автомобіля ВАЗ 21013 в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_9 з ним на передньому пасажирському сидінні. Під час руху не впорався з керуванням автомобіля, було темно та падав дощ, через неуважність він з`їхав з дороги та зіткнувся із деревом. Зіткнення відулось із правою частиною автомобіля, де сиділа ОСОБА_9 . Прибігли друзі, його витягнули, викликали поліцію та швидку.

Шкодує про вчинене, просить його суворо не карати, відчуває свою провину, готовий понести покарання, просить вибачення у потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_6 , яка являється матір`ю померлої ОСОБА_7 , надала покази про те, що жодних претензій до обвинуваченого не заявляє, приймає його вибачення, просить суворо ОСОБА_3 не карати.

Прокурор ОСОБА_10 у судовому засідання, вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, належними та допустимими доказами у справі, усі зібрані в спосіб передбачений КПК України. Просив призначити обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення, в межах санкції статті, у виді 5 років позбавлення волі, з побавленням права керування транспортними засобами на 6 років. Стягнути з обвинуваченого на користь держави судові витрати по кримінальному провадженню, вирішити долю речових доказів.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 , не заперечуючи вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, просив суд призначити обвинуваченому покарання, застосовуючи ст.69 КК України, у виді позбавлення волі із позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому обставинами, які слід врахувати при призначенні покарання, захисник зазначив щире каяття, визнання вини, повне сприяння розкриттю злочину із самого початку, позитивні характеристики за місцем проживання, відсутність судимостей, думку потерпілої щодо несуворої міри покарання.

Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

В судовому засіданні судом досліджено письмові докази сторони обвинувачення, які доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а саме:

-21.04.2026 до ЄРДР внесено відомості за № 12026262060000146 відносно ОСОБА_3 за правовою кваліфікацією ч.3 ст.286-1 КК України (м.к.п. 1-8 том1)

-Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблиця до протоколу огляду від 21.04.2026, яка мала місце в с.Кальнівці Вижницького району за участі водія ОСОБА_3 , схема місця ДТП (м.к.п.17-61 том1)

-Протокол огляду виявленого на місці ДТП трупа ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки с.Нижні Станівці, від 21.04.2026 . (м.к.п.62-66 том 1)

-Постанова про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 21.04.2026 року, згідно якої транспортний засіб марки «ВАЗ 21013», н.з. НОМЕР_1 , 1987 року випуску, бежевого кольору, VIN код – НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, поміщений на зберігання на території спеціального майданчика центра забезпечення ГУНП в Чернівецькій області, за адресою м.Чернівці, на розі вул..Заводська-Коломийська. (м.к.п.67-68,69 том 1)

-Реєстраційна картка ТЗ, НОМЕР_1 марки «ВАЗ21013»,1987 року випуску, бежевого кольору, VIN код – НОМЕР_2 , власником є ОСОБА_11 .(м.к.п. 73)

-Ухвала слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22.04.2026 р. про арешт тимчасово вилученого майна, якою накладено арешт на транспортний засіб марки «ВАЗ 21013», н.з. НОМЕР_1 , 1987 року випуску, бежевого кольору, VIN код – НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_11 , на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом керував ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (м.к.п.77-78 том1)

-Висновок експерта №СЕ19/126-26/5172-ІТ від 06.05.2026 щодо проведення інженерно-транспортної експертизи транспортного засобу марки «ВАЗ 21013», номерний знак НОМЕР_1 встановлено, що несправностей, які б могли спричинити ДТП , в робочій гальмовій системі, рульовому керуванні та ходовій частині автомобіля – не виявлено. (м.к.п. 82-91том1 )

-Висновок експерта №СЕ19/126-26/5170-ІТ від 11.05.2026 щодо проведення інженерно-транспортної експертизи транспортного засобу марки «ВАЗ 21013», номерний знак НОМЕР_1 встановлено, що 1) пошкодження та слідоутворення, які наявні по периметру кузова (в передній та правій частині) автомобіля ВАЗ 21013 н.з. НОМЕР_1 , з найбільшою локалізацією в передній правій частині, характер та місце розташування яких детально описано в дослідницькій частиині. 2) беручи до уваги конструктивні особливості (форму, розміри) елементів передньої частини кузова, локалізацію пошкоджень в передній частині форму та характер їх утворення, розташування їх по висоті відносно опорної поверхні та по ширині відносно габаритів кузова, які за характерними ознаками подібні до контактування із нерухомими обєктами, можна зазначити, що першочергове (первинне) місце контактування із обєктами (предметами) з обмеженою поверхнею мало би відбутися з передньою правою частиною бампера, що за своїм слідоутворенням (нашарування речовини рослинного походження) характерно може бути доя контактування з деревою. 3) беручи до уваги слідову інформацію зафіксовану в місці дорожньо-транспортної пригоди при огляді місця події від 21.04.2026, виїзд автомобіля ВАЗ 21013 (номерний знак НОМЕР_1 ) за межі проїзної частини мав би відбутися в місці початку слідів юзу (позначення №2 та 3 на схемі). 4) встановити наявність ознак, характерних для зіткнення та які б свідчили про контактування автомобіля ВАЗ 21013 (номерний знак НОМЕР_1 ) з іншими транспортними засобами експертним шляхом не надається можливим, із-за значних пошкоджень елементів автомобіля. 5) враховуючи пошкодження та слідоутворення, які наявні на автомобілі ВАЗ 21013 (номерний знак НОМЕР_1 ), а також беручи до уваги слідову інформацію зафіксовану в місці дорожньо-транспортної пригоди при огляді місця події від 21.04.2026, протокол огляду місця події з фототаблицею та найбільш вірогідною траєкторією руху автомобіля ВАЗ 21013 (номерний знак НОМЕР_1 ) до місця кінцевого розташування можна зазначити, що вони відповідають вказанамо у фабулі постанови механізму розвитку даної дорожньо-трангспортної пригоди, тобто виїзду за межі проїзної частини дороги. (м.к.п. 97-103 том1 )

-Висновок експерта №35 від 20.05.2026 щодо трупа ОСОБА_7 , з якого вбачається, що смерть ОСОБА_7 , 1998 р.н. настала від геморагічного шоку , масивної внутрішньої кровотечі, яка розвинулась як ускладнення наявної при житті закритої тупої травми грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів. При судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_7 , 1998 р.н., виявлено тілесні ушкодження, які виникли за відносно короткий проміжок часу, який передував моменту настання смерті від дії твердих тупих предметів або ударів об такі, найбільш ймовірно при дорожньо-трангспортній пригоді, і за ознакою «небезпека для життя», відноситься до Тяжких тілесних ушкоджень та перебувають в прямому причинному звязку з фактом настання смерті. При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа ОСОБА_7 , 1998 р.н. виявлено етиловий спирт в кількості 0,59%, що стосовно до живих осіб звичайно відповідає легкому сп`янінню.(м.к.п.107-110 том 1)

-Повідомлення про звернення на лінію «103» та виклик 20.04.2026 о 23 год.08 хв. Про ДТП, яка сталася за адресою: Чернівецька обл., с.Кальнівці, дорога біля санаторію «Брусниця» і двох потерпілих.(а.с.154-156том1)

-Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №13 від 21.04.2026, ОСОБА_3 станом на 21.04.2026, 01:35 перебуває у стані алкогольної інтоксикації (1,39% проміле). (м.к.п.157том1)

-Висновок експерта №670 від 24.04.2026 встановив, що при судово-токсикологічній експертизі крові гр. ОСОБА_3 ,1998 р.н. виявлено етиловий спирт в кількості 0,94%.(м.к.п.162 том1)

-Відповідно до інформації, яка міститься в облікових даних Єдиного державного реєстру МВС гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видавалось посвідчення водія серії НОМЕР_3 , категорії «А1,А,В,С1,С».(м.к.п.172 том1)

-Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.04.2026, 21 квітня 2026 року о 06 годині 00 хвилин затримано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 кк України.(м.к.п.173-175 том1)

-Протокол слідчого експерименту від 14.05.2026 проведений за участі ОСОБА_3 , який вказав на місце, де він втратив керування автомобілем та кінцеве місце розташування керованого ним автомобіля марки ВАЗ, та дерево із яким відбулось зіткнення.(м.к.п.209-211том1)

-Висновок експерта №СЕ-19/126-26/6060-ІТ від 19.05.2026, за підсумками якого у дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія автомобіля ВАЗ 21013 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 , вбачається невідповідність технічним вимогам пунктів 12.1, 12.2 та 12.4 ПДР, що з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.(м.к.п.228-233 том1)

Таким чином, розглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України доведена повністю.

У процесі дослідження матеріалів кримінального провадження не було виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення цих доказів, які б викликали сумніви у їх достовірності. Всі зазначені вище докази, на яких ґрунтується обвинувачення, відповідають вимогам закону щодо належності та допустимості.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом

З огляду на наведене, виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта від 21.04.2026, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч. 3 ст. 286-1 КК України, оскільки останній порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_7 .

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до ст. 65 КК України, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, який є тяжким злочином (ст.12 КК України), вчиненим з необережності, особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на спеціальних обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, що підтверджується матеріалами справи.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відносить - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, згідно ст.67 КК України, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , прокурором не заявлено та судом не встановлено.

Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Разом з тим, сторона захисту клопотала про призначення покарання ОСОБА_3 із застосуванням положень ст. 69 КК України, однак суд не знаходить доводи сторони захисту обгрунтованими з огляду на те, що жодна із наведених обвинуваченим та його захистом обставин, як щире каяття, визнання винуватості з самого початку кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю злочину, позиція потерпілої, не можуть нівелювати стан алкогольного сп`яніння особи, яка будучи обізнаною про відповідні заборони, допускаючи можливі наслідки все ж сіла за кермо транспортного засобу та керувала ним, піддаючи небезпеці як себе, так і потерпілу – дорогу йому людину.

Отже, призначаючи вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує конкретні обставини вчинення злочину, що спричинили смерть потерпілої ОСОБА_7 , суспільну небезпеку скоєного, правову позицію прокурора та захисту, позицію потерпілої, яка наполягала на несуворій мірі покарання, наявність щирого каяття в діях обвинуваченого, його поведінка після скоєного, дані про особу винного, відсутність обтяжуючих та наявність пом`якшуючих обставин (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину) та з огляду на всі обставини, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому реального покарання в мінімальних межах санкцій ч. 3 ст.286-1 України у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

Також санкція ч.3 ст. 286-1 КК України передбачає обов`язкове застосування до винного додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років.

Суд вважає за необхідне, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення та спричинених незворотніх наслідків, що настали у вигляді смерті потерпілої, перебування водія ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння середнього ступеня під час керування транспортним засобом в момент ДТП – 1,39%, застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, що буде достатнім у даному конкретному випадку та сприятиме запобіганню вчиненню ОСОБА_3 нових правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

При цьому суд враховує положення ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Мотиви інших рішень

Раніше застосований запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави – залишити без змін до набрання вироком законної сили. На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк перебування його під вартою з моменту його фактичного затримання 21.04.2026 о 06:00, із розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі. (м.к.п. 173 том 1) Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 21.04.2026 о 06:00.

Також суд враховує, що положеннями ч. 3 ст. 55 КК України встановлено, що при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

Цивільний позов у данному кримінальному провадженні не заявлено.

Щодо розподілу процесуальних витрат (заявлених витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні), суд керується положеннями ст.124 КПК України. У зв`язку із ухваленням обвинувального вироку у справі, витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, а саме на проведення проведення судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/126-26/5172-ІТ в сумі 3850,88 гривень (м.к.п.83 том 1); судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/126-26/5170-ІТ в сумі 4813,60 гривень (м.к.п.96 том1); судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/126-26/6060-ІТ в сумі 2406,80 гривень (м.к.п.227 том1) - всього на загальну суму 11 071,28 гривень, слід компенсувати державі за рахунок обвинуваченого.

Арешт майна, застосований в даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22.04.2026 року відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати.

Питання стосовно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п`ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Раніше застосований запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою – залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 21.04.2026 о 06:00.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк перебування його під вартою з моменту його фактичного затримання 21.04.2026, із розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.

Строк додаткового покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі.

Судові витрати на залучення експертів в загальній сумі 11 071 (одинадцять тисяч сімдесят одна ) гривня 28 копійок стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Арешт майна, застосований в даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22.04.2026 року, якою накладено арешт на транспортний засіб марки «ВАЗ 21013», державний номерний знак НОМЕР_1 - скасувати. (м.к.п.77-78 том 1)

Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме:

-транспортний засіб «ВАЗ 21013», державний номерний знак НОМЕР_1 , 1987 року випуску, бежевого кольору, VIN код – НОМЕР_2 , який поміщено на територію спеціального майданчика центру забезпечення ГУНП в Чернівецькій області за адресою: м.Чернівці на розі вул.Заводська-Коломийська, - повернути ОСОБА_3 . (м.к.п.77-78 том 1)

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням лише резолютивної частини вироку.

Суддя: ОСОБА_1