Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №396/340/26 — Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/340/26

Провадження № 2/396/694/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

23.07.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Цесельської О.С.,

за участі секретаря судового засідання: Кравченко І.В.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №396/340/26 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Ведющенко Віктор Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, інфляційних витрат та трьох процентів річних від несвоєчасного виконання грошового зобов`язання, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 борг за договором позики, інфляційні витрати та три проценти річних від несвоєчасного виконання грошового зобов`язання.

В обгрунтування позову вказує, що 18.03.2021 р. ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 60 000,00 грн.. На підтвердження данного факту наявності договірних позикових відносин відповідач видала позивачу власноручно написану розписку. ОСОБА_3 , у свою чергу, передала позивачу банківську картку, на яку щомісяця повинні були надходити власні пенсійні виплати в сумі 6 000,00 грн., які ОСОБА_1 , за згоди відповідача, повинна була отримувати до повного погашення боргу, однак в подальшому відповідач її заблокувала. Взяті на себе зобов`язання відповідачем ОСОБА_2 було виконано частково та повернуто позивачу ОСОБА_1 10000,00 грн.. Остання часткова виплата боргу відповідачем фактично була здійснена 30.11.2021 р.. Позивач надіслала ОСОБА_2 04.11.2025 р. лист-претензію про повернення боргу, яку остання отримала 06.11.2025 р., однак взяті на себе зобов`язання так і не виконала. У зв`язку з чим позивач змушена звернутись до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 20.03.2026 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.04.2026 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Будь-які заяви та клопотання до суду не надходили.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце судового розгляду повідомлялась, шляхом надіслання судової повістки за її місцем реєстрації, однак на адресу суду повернулись конверти із вкладенням з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив до суду не надходив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано відповідно до ст. 280 ЦПК України заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно оригіналу письмової боргової розписки від 18.03.2021 р., ОСОБА_2 підтвердила отримання від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 60 000,00 грн. із строком повернення 1 р. і 2-х міс., з квітня 2021 року по травень 2022 року, включно. Згідно розписки ОСОБА_2 передала позивачу банківську картку, на яку щомісяця повинні були надходити пенсійні виплати в сумі 6 000,00 грн. (а.с. 24).

04.11.2025 р. ОСОБА_1 надіслала ОСОБА_2 лист-претензію про повернення у найкоротший термін, але не пізніше 7 днів з моменту його отримання, грошову позику в розмірі 50 000,00 грн.. У разі невиконання обов`язку щодо повернення грошової позики за позикодавцем залишається право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів. Відповідний лист був вручений ОСОБА_2 06.11.2025р., про що свідчить Трекінг укрпошти №2710003142722 (а.с. 10).

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Стаття 1049 визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд зазначає, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

На час розгляду справи відповідач не надала суду жодного належного та допустимого у відповідності до ст. ст. 77, 78 ЦПК України доказу, що підтверджує обставини виконання взятих на себе зобов`язань за укладеним з позивачем боргової розписки від 18.03.2021 р.. Не надано суду доказів того, що договір позики, укладений між сторонами є нечинним, його дійсність не спростована. За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики у розмірі 50 000,00 грн..

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення у їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Доказів виконання зобов`язання ОСОБА_2 перед позивачем матеріали справи не містять. З огляду на те, що відповідач порушила грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України. Враховуючи вищевикладене, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за зазначеним договором позики у розмірі 6 205,48 грн. та 30 900,46 грн. інфляційних витрат від несвоєчасного виконання грошового зобов`язання є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні із заявою до суду, а саме у розмірі 1 331 грн. 20 коп..

Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Ведющенко Віктор Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, інфвляційних витрат та трьох процентів річних від несвоєчасного виконання грошового зобов`язання - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість за Договором позики від 18.03.2021 року в розмірі 87 105,94 грн., з яких: 50 000 грн. - тіло позики, 30 900,46 грн. - інфляційні витрати від несвоєчасного виконання грошового зобов`язання, 6 205,48 грн. - 3% річних від простроченої суми грошового зобов`язання та судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 03.08.2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська