Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №212/7728/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7728/26

2/215/3908/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Камбул М.О.,

при секретарі судового засідання – Савельєвої Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

21.05.2026 представник позивача, адвокат Савченко О.О., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, якою просить розірвати шлюб, який було зареєстровано 05 жовтня 2022 року Органом Реєстрації Актів Цивільного Стану в місті Вроцлав Республіка Польща, маркування акту № 0264011/00АМ/2022/226857, оскільки подальше спільне життя позивача з відповідачем і збереження родини стали неможливими.

В обґрунтування позову представник вказує, що позивач з відповідачем по справі 05.10.2022 зареєстрували шлюб. Від даного шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини, цінності та сімейні обов`язки. На сьогодні фактично склалася ситуація, коли шлюб існує лише формально, а шлюбні відносини між подружжям припинено остаточно, спільне господарство не ведеться, втрачено всі фізичні та духовні зв`язки. Кожен з подружжя проживає окремо за власними інтересами й ані шлюбних, ані якихось інших стосунків не підтримує. Позивач вважає, що подальший факт перебування у шлюбі та збереження подружніх відносин є неможливим і суперечить його інтересам. Позивач заперечує проти надання строку для примирення, оскільки подружнє життя не склалося з об`єктивних причин, які унеможливлюють подальше спільне ведення господарства та виконання обов`язків подружжя, отже примирення між позивачем та відповідачем неможливе.

Заяви, клопотання учасників справи.

Відповідач ОСОБА_2 03.08.2026 через систему "Електронний суд" подала відзив на позов в якому вказала, що шлюбні відносини між сторонами припинено, спільне життя не склалося через відсутність спільних планів на майбутнє та взаєморозуміння з важливих сімейних питань щодо ведення спільного господарства. Вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства. Спору щодо майна у них немає, примирення між ними неможливе, фактично їх шлюб існує лише на папері, тому просить позов задовольнити та шлюб розірвати.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дехти Р.В., від 03.06.2026 справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за підсудністю до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було зареєстровано 05 жовтня 2022 року Органом Реєстрації Актів Цивільного Стану в місті Вроцлав Республіка Польща, маркування акту № 0264011/00АМ/2022/226857 (а.с. 14-16).

Сторони по справі мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується перекладеним з польської мови повним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06.09.2024 (а.с. 9-11).

Шлюбні відносини припинили, спільне господарство вони не ведуть, взаємних інтересів не мають.

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд вважає можливим, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, розглянути справу за відсутності учасників справи, які надали заяви про розгляд справи за їх відсутності та на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає необхідним позов задовольнити.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було зареєстровано 05 жовтня 2022 року Органом Реєстрації Актів Цивільного Стану в місті Вроцлав Республіка Польща, маркування акту № 0264011/00АМ/2022/226857 (а.с. 14-16).

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право України» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Згідно ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків. Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (ст. 13 цього Закону).

Питання правовідносин між Україною і Республікою Польща у справах цивільного та кримінального характеру врегульовані «Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 24 травня 1993 року, який був ратифікований 04 лютого 1994 року та набрав чинності 14 серпня 1994 року.

Враховуючи вищевикладене, підстави недійсності шлюбу зареєстрованого 05 жовтня 2022 року Органом Реєстрації Актів Цивільного Стану в місті Вроцлав Республіка Польща, маркування акту № 0264011/00АМ/2022/226857 - відсутні.

Відносини між Україною і Республікою Польща у спорах щодо розірвання шлюбу передбачені статтею 26 цього Договору, яка передбачає, що розірвання шлюбу проводиться згідно із законодавством тієї Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи (пункт 1 статті 26 цього Договору). У справах про розірвання шлюбу, в випадку, передбаченому в пункті 1, компетентним є орган тієї договірної сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи (пункт 3 статті 26 цього Договору).

Згідно пункту 4 статті 26 цього Договору в справах про розірвання шлюбу, у випадку, передбаченому в пункті 2, компетентним є орган тієї Договірної Сторони, на території якої подружжя має місце проживання. Якщо один з подружжя має місце проживання на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території іншої Договірної Сторони, компетентними є органи обох Договірних Сторін.

Із огляду на приписи відповідного міжнародного договору (Договір про правову допомогу між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» від 24.05.1993) компетенція судів з вирішення справ про розірвання шлюбу в даному випадку є альтернативною, як це обумовлено статтею 26 цього Договору.

У той же час, право вибору суду однієї з Договірних держав фактично належить тому із подружжя, хто першим (раніше за іншого з подружжя) ініціював судовий процес щодо розлучення, що прямо встановлено у статті 20 цього Договору, а відтак дана справа підсудна судам загальної юрисдикції України.

Статтею 51 Конституції України та 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Відповідно до вимог ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року) - кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Частиною 3 та 4 ст. 56 СК України, передбачено, що право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушення права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Статтею 112 СК України встановлено, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу сторін та порушує їх особисті інтереси, що мають істотне значення, що суперечить ч.1 ст.51 Конституції України про добровільну згоду жінки та чоловіка на перебування в шлюбі.

Також, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні. Таким чином, само по собі зрозумілим є те, що право особи на шлюб і право відкрито повідомляти про такій вибір охороняються Конвенцією, зокрема статтею 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя)».

Згідно ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження родини стали неможливими, сторони не бажають зберегти шлюбні відносини, причини, що спонукали сторони наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, з урахуванням думки відповідача, яка позов визнала, суд вважає необхідним позов задовольнити, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Як вбачається, в позовній заяві представник позивача просила судові витрати віднести на рахунок позивача, тому в даному випадку, суд приходить до висновку, що судові витрати слід залишити за позивачем.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

На підставі ст.ст. 105, 110-112, 114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 247, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 05 жовтня 2022 року Органом Реєстрації Актів Цивільного Стану в місті Вроцлав Республіка Польща, маркування акту № 0264011/00АМ/2022/226857 – розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 03 серпня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: