Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №183/13307/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/13307/25

№ 3/183/1379/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Самар

Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Краснокутський С.О., за участю захисника Каракая В.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, пенсіонера, маючого інвалідність 1 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

07 грудня 2025 року , о 16 год. 46 хв., у м. Самар, вул. Олександра Мітягіна, буд. 125-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Scorpio, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під відеозапис на службову бодікамеру Моторола 798137, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 07 грудня 2025 року, о 16 год. 46 хв., у м. Самар, вул. Олександра Мітягіна, буд. 125-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Scorpio, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів та гучномовця, чим порушив вимоги п. 2.4, 8.9 б) Правил дорожнього руху.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП не визнав та пояснив, що він 07 грудня 2025 року, близько 17.00 години, повертався додому на автомобілі, їхав по своїй вулиці та не увімкнув покажчик повороту, коли побачив проблискові маячки, то знизив швидкість та притиснувся праворуч, побачивши автомобіль з якого вийшли якісь особи і поїхав далі додому. Після чого, біля його будинку до нього підійшли поліцейські, він їх попросив представитись. Далі вийшла його дружина та почала за нього заступатись, він повідомив поліцейським, що є інвалідом І групи, показав документи, але вони так і не представилися. Далі поліцейські повідомили йому про ознаки сп`яніння та запропонували пройти огляд на місці за допомогою Драгера, він попросив надати йому сертифікат на даний пристрій, та повідомив, що згоден лише на огляд у медичному закладі.

Захисник Каракай В.М. просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Свою позицію захисник обґрунтовував тим, що провина його підзахисного у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена матеріалами справи, оскільки працівники поліції повинні були діяти у відповідності до поліцейської Інструкції з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Також, захисник зауважив, що відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення є неповними, а тому не може бути належним доказом. Крім того, в судовому засіданні захисник відмовився від клопотання про допит свідка ОСОБА_2 .

Враховуючи, що зазначені справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП розглядаються одночасно, суд, вислухавши думку учасників провадження, які вважали доцільним об`єднати вказані справи в одне провадження, дійшов висновку, що справи стосовно ОСОБА_1 підлягають об`єднанню в одне провадження.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Каракая В.М., дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5. Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.

Згідно з п. 2.4. Правил дорожнього руху України: на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до п. 8.9.б. Правил дорожнього руху України: вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.

Судом досліджено матеріали справи, а саме:

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 534227 від 07.12.2025 року; рапорт інспектора поліції від 07.12.2025 року; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 07.12.2025 року; копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 534234 від 07.12.2025 року; диск з відеозаписом з портативних реєстраторів поліцейських;

- за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 534234 від 07.12.2025 року; копія рапорту інспектора поліції від 07.12.2025 року; копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 534227 від 07.12.2025 року; диск з відеозаписом з камери відеореєстратора автомобіля поліцейських.

З дослідженого судом відеозапису з портативного реєстратору поліцейського № 798137 вбачається, що ОСОБА_1 07 грудня 2025 року, о 16 год. 46 хв., у м. Самар, вул. Олександра Мітягіна, керував транспортним засобом Ford Scorpio, номерний знак НОМЕР_1 . Після зупинки транспортного засобу поліцейським було повідомлено про наявність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння та неодноразово запропоновано пройти огляд, як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я, проте ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився. Крім того, поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження огляду стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та в черговий раз запропоновано пройти огляд, на що останній зазначив: «Не буду я нічого проходити» (16:53:44).

Згідно з Розділом I пунктом 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (затвердженої Наказом МВС/МОЗ України № 1452/735), огляду підлягають водії, щодо яких у поліцейського «є підстави вважати», що вони перебувають у стані сп`яніння.

Порядок проведення огляду визначено положеннями ст. 266 КУАП а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 3 цієї статті у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Фактично аналогічний за змістом порядок визначено в Інструкції.

Згідно з п. 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Отже, поліцейським, у відповідності з встановленим порядком проведення огляду, пропонувалось пройти огляд ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager», однак останній відмовився, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції. Також, працівниками поліції було неодноразово запропоновано пройти огляд у закладі МОЗ, на що ОСОБА_1 неодноразово відмовився, що також підтверджується долученим відеозаписом.

Таким чином пояснення ОСОБА_1 , надані в судовому засіданні суперечать матеріалам справи та спростовуються дослідженим судом відеозаписом.

Суд також критично оцінює доводи захисника щодо неповноти відеозапису та визнання його з цих підстав недопустимим доказом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, ст. 251 КУпАП встановлені джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення, при цьому вказаною нормою закону не встановлено вичерпний перелік документів чи інших джерел інформації, які можуть бути доказами.

Таким чином, відеозапис, здійснений із застосуванням відеореєстратору та портативних відеореєстраторів поліцейських, які містять фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст. 251 КУпАП, крім того вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду не викликає.

Крім того, судом встановлено, що 07 грудня 2025 року , о 16 год. 46 хв., у м. Самар, вул. Олександра Мітягіна, буд. 125-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Scorpio, номерний знак НОМЕР_1 та не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів та гучномовця, що підтверджується відеозаписом з відеореєстратора автомобіля поліцейських.

Так, з дослідженого судом відеозапису з камери відеореєстратора автомобіля поліцейських вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Scorpio, помітивши проблискові маячки червоного та синього кольорів, зменшив швидкість і зупинився праворуч, проте, як тільки автомобіль поліцейських зупинився, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 стрімко відновив рух, тим самим ОСОБА_1 не виконав вимогу про зупинку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП повністю доведена, а його дії правильно кваліфіковані.

Разом з тим, відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій – восьмій цієї статті.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Судом встановлено, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП вчинено ОСОБА_1 07.12.2025 року, отже на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП, тому провадження по справі в цій частині підлягає закриттю.

При визначенні виду і розміру стягнення, суд керуючись ст. 33 КУпАП враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність. Суд вважає, при таких обставинах до ОСОБА_1 повинно бути застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами і відповідно до ст. 23 КУпАП, це буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Крім того, відповідно до п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Враховуючи, що ОСОБА_1 має інвалідність 1 групи він на підставі п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 38, 130, 279, 280, 40-1, 247 КУпАП,

постановив:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення №183/13307/25 (провадження № 3/183/1379/26) стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та справа №183/13317/25 (провадження №3/183/1390/26) стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Присвоїти об`єднаній справі єдиний унікальний номер 183/13307/25 (провадження № 3/183/1379/26).

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП закрити у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 місяців.

Суддя С.О. Краснокутський