Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №205/7894/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/7894/26

Номер провадження1-кп/205/928/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 серпня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026042120000477 від 04.04.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, громадянина України, азербайджанця, з неповною середньою освітою, неодруженого, утриманців не маючого, військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, зарахованого до тимчасово прибулого особового складу НОМЕР_1 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», раніше судимого:

– вироком Новокодацького районного суду м. Дніпра від 20.03.2025 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Ухвалою Новокодацького районного суду м. Дніпра від 14.04.2026, яка набрала законної сили 19.05.2026, звільнений від призначеного покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України,

зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката – ОСОБА_5

обвинуваченого – ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, зарахованим до тимчасово прибулого особового складу НОМЕР_1 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 , будучи обізнаним про введення в Україні воєнного стану на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, раніше судимий за кримінальні правопорушення проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

20 березня 2026 року близько 12 год. 00 хв., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи на вул. Марка Озерного у Новокодацькому районі міста Дніпра, зустрів свого знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким у нього виник словесний конфлікт.

Під час суперечки ОСОБА_6 , активно жестикулюючи руками, необережно вронив із кишені одягненої на ньому куртки належний йому мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A06», Model SM-A065F/DS 4GB/128GB, чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , який перебував у чохлі типу «книжка». Усередині чохла знаходилися три банківські картки, емітовані АТ КБ «ПриватБанк» (банківський рахунок НОМЕР_5 ). При цьому ОСОБА_6 не помітив, що мобільний телефон випав із кишені його куртки, він повернувшись спиною до ОСОБА_3 , пішов далі по вул. Марка Озерного у місті Дніпрі, не усвідомлюючи, що залишив мобільний телефон лежати на землі біля місця, де відбувалася суперечка. ОСОБА_3 , помітивши вказаний мобільний телефон, який випав із куртки ОСОБА_6 та лежав на землі у зазначеному місці, розуміючи що за його діями ніхто не спостерігає, у нього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

20 березня 2026 близько 12:00 години, перебуваючи по вулиці Марка Озерного в місті Дніпро, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, та вони є таємними для оточуючих, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, підняв із землі мобільний телефон марки «Samsung Galaxу А06», Model SM-A065F\DS 4GB\128GB, чорного кольору, імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_4 , який перебував у чохлі типу книжка, належний ОСОБА_6 , після чого утримуючи його при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду згідно висновку експерта на суму 4453 гривні 32 копійки.

20 березня 2026 року у невстановлений час та місці, але не пізніше 15:42 години, ОСОБА_3 , продовжуючи свої дії, утримуючи у руках мобільний телефон марки «Samsung Galaxу А06», Model SM-A065F\DS 4GB\128GB, чорного кольору, імей1: НОМЕР_3 , імей2: НОМЕР_4 , належний ОСОБА_6 , виявив у чохлі типу книжка три банківські картки, емітовані в АТ КБ «Приватбанк», а саме: НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 , та фрагмент паперу на якому зазначено чотирьох значний пароль до карток, після чого у нього раптово виник злочинний умисел направлений на викрадення офіційних документів, а саме банківських карток, виданих на ім`я потерпілого ОСОБА_6 та грошей що на них знаходяться.

20 березня 2026 року у невстановлений час та місці, але не пізніше 15:42 години, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на викрадення офіційних документів, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, незаконно залишив у себе три банківські картки, емітовані в АТ КБ «Приватбанк», а саме: НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 , видані на ім`я потерпілого ОСОБА_6 , які згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію» №2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2, ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346 ІІІ від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» №2121-Ш від 7 грудня 2000 року, є офіційними документами. Продовжуючи утримувати зазначені банківські картки, у нього виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, а саме грошових коштів з банківських карток, належних ОСОБА_6 , для чого він, продовжуючи утримувати при собі зазначені банківські картки, прибув до банкомату, розташованому біля будинку №10 по вулиці Велика Діївська в місті Дніпро та зняв грошові кошти:

- з картки НОМЕР_6 у сумі 10 000 гривень з відсотками, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 10 399,55 грн.

- з картки НОМЕР_6 у сумі 4 000 гривень з відсотками, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 4 160,00 грн.

20 березня 2026 року в період часу з 15:47 годин по 15:49 годин о ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, з банківських карток, належних ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, утримуючи при собі вищевказані три картки АТ КБ «Приват Банк» а саме: НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 , видані на ім?я потерпілого ОСОБА_6 , переказав з банківської картки № НОМЕР_7 на банківську карту № НОМЕР_6 грошові кошти у сумі 5030 грн, та з банківської картки № НОМЕР_8 на банківську карту № НОМЕР_6 грошові кошти у сумі 2000 грн.

Продовжуючи свої дії, 20 березня 2026 року о 15:52 години ОСОБА_3 , знаходячись біля банкомату розташованого за адресою: вул. Велика Діївська, 40 в м. Дніпрі, зняв грошові кошти з картки НОМЕР_6 у сумі 7 000 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 7 000 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 завдав майнову шкоду потерпілому ОСОБА_6 на загальну суму 21 839, 55 гривень. З викраденим майном скрився розпорядившись ним на власний розсуд.

Таким чином умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані:

- за ст. 185 ч.4 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

- за ст. 357 ч.1 КК України, як викрадення офіційного документа, вчиненому з корисливих мотивів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 20 березня 2026 року, рухаючись по вулиці Марка Озерного у м. Дніпрі, зустрів свого знайомого ОСОБА_6 . Між ними виник словесний конфлікт. У ході конфлікту з кишені куртки потерпілого випав мобільний телефон, який він підняв. У чохлі телефону знаходилися три банківські картки. Після цього він поїхав до банкомата, де за допомогою зазначених банківських карток зняв грошові кошти в сумі 21 000 гривень з комісією за зняття коштів. Пояснив, що передав ці кошти своїй матері, оскільки, зі слів обвинуваченого, потерпілий раніше пошкодив вікна в її будинку, а тому він вважав зазначені кошти відшкодуванням завданої їй шкоди. Усвідомлює протиправність своїх дій, щиро шкодує про вчинене та просив суд суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання з`явився, заявив клопотання про надання йому можливості звернутися за юридичною допомого. Але в подальшому в судові засідання не з`являвся, в матеріалах справи міститься заява про розгляд кримінального провадження на всіх стадіях судового розгляду за його відсутності, посилаючись на те, що у зв`язку з постійною зайнятістю не має можливості брати участь у судових засіданнях. У заяві зазначив, що завданий йому матеріальний збиток відшкодовано у повному обсязі, а покарання просив призначити на розсуд суду.

Незважаючи на повне визнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України, його винуватість у повному обсязі підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, наданих стороною обвинувачення, та досліджених під час судового розгляду у порядку ст. 94 КПК України.

На підставі заяви ОСОБА_6 від 03 квітня 2026 року внесено відомості до ЄРДР 04.04.2026 року до ЄРДР за № 12026042120000477 за ст. 185 ч.4 КК України, внесено відомості до ЄРДР 30.06.2026 року за №12026042120000814 за ст. 185 ч.4 КК України , внесено відомості до ЄРДР 30.06.2026 року за № 12026042120000813 за ст. 357 ч.1 КК України, про те, що 26.03.2026 до відділу поліції № 1 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області звернувся із заявою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про те, що 20.03.2026 близько 12 год. 00 хв. невстановлена особа, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, здійснила таємне викрадення майна, а саме: мобільного телефону марки «Samsung Galaxy А06», трьох банківських карток, емітованих АТ «ПриватБанк», та в подальшому грошових коштів з банківських рахунків, що належать заявнику. Сума матеріального збитку встановлюється (ЄО № 10177).

Постановою прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 від 12 червня 2026 року, кримінальні провадження № 12026042120000477, №12026042120000814, № 12026042120000813 об`єднані в одне провадження № 12026042120000477 від 04.04.2026 року, за ст. 185 ч.4, ст. 357 ч.1 КК України.

Під час впізнання проведеним за фотознімками, потерпілий ОСОБА_6 , серед осіб, зображених на фотознімках, впізнав особу під № 2 як ОСОБА_8 , який 20.03.2026 підняв його мобільний телефон, що випав з кишені, що зафіксовано в протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.04.2026 року. Згідно з інформаційною довідкою до протоколу особою під № 2 є ОСОБА_3 .

12 травня 2025 року, під час тимчасового доступу до речей і документів, санкціонованого ухвалою слідчого судді Новокодацького районного суду м. Дніпра від 21.04.2026 року, отримано інформацію з АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою банківські картки, емітовані до рахунків потерпілого ОСОБА_6 , використовувалися для зняття грошових коштів. Також отримано фотозображення з банкомата за 20.03.2026 року , на яких зафіксовано чоловіка, причетного до використання зазначених банківських карток, та відомості про рух коштів, відповідно до яких протягом 20.03.2026 було здійснено зняття грошових коштів на загальну суму 21 000 грн, що зафіксовано в протоколі тимчасового доступу від 12.05.2026 року з фототаблицею.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 838 від 15.05.2026, ринкова вартість, з урахуванням зносу, мобільного телефону марки «Samsung Galaxy А06», що належав потерпілому, станом на момент вчинення кримінального правопорушення становила 4 453,32 грн.

25.05.2026 року під час тимчасового доступу, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_6 до інформації АТ КБ «ПриватБанк» щодо банківського рахунку IBAN НОМЕР_9 , відкритого на ім`я ОСОБА_6 , а також фотозображення з банкомата за 20.03.2026 року, на яких відображено обличчя чоловіка, який використовував банківську картку за вказаним рахунком, потерпілий під час огляду зазначених фотозображень впізнав зображеного чоловіка як свого знайомого ОСОБА_3 .

Таким чином, суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність досліджених доказів — з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України, доведена поза розумним сумнівом, а його дії правильно кваліфіковані:

- за ч. 4 ст. 185 КК України — як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану;

- за ч. 1 ст. 357 КК України — як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії кримінального проступку та тяжкого злочину, обставини їх вчинення, а також дані про особу обвинуваченого.

ОСОБА_3 раніше судимий покарання відбув повністю, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є військовослужбовцем, характеризується посередньо, не одружений, утриманців не має. У судовому засіданні повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому та дав послідовні пояснення щодо обставин кримінальних правопорушень.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 , суд визнає рецидив злочинів.

Разом із тим суд бере до уваги, що обвинувачений повністю визнав свою вину, відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду, а потерпілий не має до нього будь-яких претензій та просив призначити покарання на розсуд суду.

Ухвалою суду від 30 липня 2026 року, задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 407 КК України на підставі ст. 401 ч.5 КК України, та зобов`язано після набрання зазначеною ухвалою законної сили, прибути до військової частини № НОМЕР_10 Міністерства оборони для продовження проходження військової служби.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що, незважаючи на наявність обставини, яка обтяжує покарання, виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. При цьому суд виходить із того, що покарання має відповідати тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даним про особу винного та бути необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

За таких обставин суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі, а за ч. 4 ст. 185 КК України — у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією цієї статті.

При призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень суд на підставі ст. 70 ч.1 КК України, з урахуванням вимог ст. 72 ч.1 КК України, застосовує принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Водночас, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, повне визнання вини, щире каяття, відшкодування завданої шкоди, позицію потерпілого та зобов`язання продовжити проходження військової служби, суд дійшов висновку, що мета покарання, визначена ст. 50 КК України, може бути досягнута без реального відбування призначеного покарання. У зв`язку з цим суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання про запобіжний захід, суд виходить із такого.

В порядку ст. 208 КПК України,10 червня 2026 року, ОСОБА_3 було затримано.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 12 червня 2026 року, відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк дії ухвали до 08 серпня 2026 року.

Таким чином строк попереднього ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає зарахуванню до остаточно визначеного судом покарання з урахуванням вимог ст. 72 ч.5 КК України

Оскільки цим вироком ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, необхідність у подальшому застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала.

З огляду на викладене, задля виконання ухвали Новокодацього районного суду міста Дніпра від 30 липня 2026 року, якою ОСОБА_3 зобов`язано прибути до військової частини № НОМЕР_10 Міністерства оборони для продовження військової служби, суд дійшов висновку про необхідність скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та звільнення ОСОБА_3 із під варти негайно в залі суду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні проведено судову товарознавчу експертизу № 838 від 15.05.2026, вартість якої становить 458 (чотириста п`ятдесят вісім) гривень 01 копійку.

Відповідно до вимог ст.ст. 122, 124, 126 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, у сумі 458 (чотириста п`ятдесят вісім) гривень 01 копійка підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 357 КК України – у виді обмеження волі строком на 2 роки;

- за ч. 4 ст. 185 КК України – у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, з урахуванням вимог ст. 72 ч.1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 10 червня 2026 року по 03 серпня 2026 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 ( два) роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, служби, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 838 від 15.05.2026 у розмірі 458 (чотириста п`ятдесят вісім) гривень 01 копійка.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1