Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №211/6624/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/6624/26

Провадження № 2/211/5278/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

03 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Медведєвої А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання батька. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером та інвалідом 2 групи інвалідності, не працює, єдиний його дохід - пенсія в розмірі 2 950,23 грн. За станом здоров`я потребує постійної матеріальної допомоги, має захворювання та потребує постійного лікування. Відповідач є працездатним та отримує стабільний постійний дохід, має можливість надавати матеріальну допомогу батьку. Обставини для звільнення віл обов`язку утримувати свого батька відсутні. Крім того, відповідач проходить військову службу у Збройних Силах України. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання в розмірі 1/4 частини усіх його доходів довічно, починаючи стягнення з дати звернення до суду з позовною заявою.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримує з підстав, викладених в позовній заяві, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав.

Згідно із вимогами ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 приходиться батьком ОСОБА_2 (а.с. 6 - копія актового запису про народження).

З 19 травня 2021 року позивач є непрацездатною особою, має 2 групу інвалідності, перебуває на обліку в пенсійному фонді України, як пенсіонер, та отримує пенсію в розмірі 2 950,23 грн. (а.с. 6а - копія довідки про доходи, а.с. 13-22 - копії витягів рішення експертної команди, а.с. 23 - копі пенсійного посвідчення). Інших доходів крім пенсії позивач не має.

Позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 19.01.2025 по 31.01.2025 з діагнозом «основний: лівобічний коксартроз ІІІ ст., супутній: ІХС ГБІІ. Ускладнення: стійкий больовий синдром, значні порушення функції опори та ходи». 20.01.2025 позивачу проведена операція - ендопротезування лівого кульшового суглобу (а.с. 7-9 - копія виписки з медичної карти).

Також позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 07.12.2025 по 19.12.2025 з діагнозом «основний: правобічний коксартроз ІІІ ст., супутній: ІХС ГБІІ. Ускладнення: стійкий больовий синдром, значні порушення функції опори та ходи». 08.12.2025 позивачу проведена операція - ендопротезування правого кульшового суглобу (а.с. 10-12 - копія виписки з медичної карти).

Встановлені діагнози потребують значних матеріальних витрат для підтримання стану здоров`я та придбання необхідних ліків.

Відповідно ч. 2 ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів непрацездатних членів сім`ї (частина 8 статті 7 СК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 172 СК України, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов`язаних із наданням такого піклування.

Відповідно ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Відповідно ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Пленум Верховного Суду України у Постанові від 15.05.2006 №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у п. 21 роз`яснив, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них (ст. 204 СК). Згідно з ч. 2 ст. 205 СК при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 05.09.2019 у справі №212/1055/18-ц дійшов наступного висновку: «Тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги».

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.

Судом не встановлено обставин щодо звільнення відповідача від обов`язку утримувати свого батька з підстав, викладених у ст. 204 СК України.

Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.

За приписами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки він є пенсіонером, інвалідом 2 групи та отримує невеликий розмір пенсії, який є меншим за розмір мінімальної заробітної плати, потребує матеріальної допомоги у зв`язку з лікуванням. У свою чергу, відповідач ОСОБА_2 є сином позивача, працездатний, має можливість надавати батьку матеріальну допомогу, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на його утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову до суду, та проводити стягнення довічно.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з огляду на те, що позивач при пред`явленні позову був звільнений від сплати судового збору, то на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 76, 82, 89, 141, 206, 247, 263-265, 280-288, 430 ЦПК України, ст. ст. 202, 205 Сімейного Кодексу України, суд -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання батька у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 18.06.2026, та проводити стягнення довічно.

Відповідно до п. 1 ст. 430 ЦПК України рішення у частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повне рішення складене 03 серпня 2026 року.

Суддя Д.М.Ніколенко