Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №591/5701/25 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 20 липня 2026 р.

Справа: №591/5701/25

Суддя: Рунов В. Ю.

Справа №591/5701/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клімашевська І. В.

Номер провадження 33/816/329/26 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.

Категорія 172-20 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 591/5701/25 за апеляційною скаргою захисника ЗАЧЕПІЛО З. Я. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 30.05.2025, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

установив:

У поданій апеляційній скарзі захисник ЗАЧЕПІЛО З. Я. просить скасувати постанову судді, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки на час складання протоколу ОСОБА_2 перебував на лікарняному та службових обов`язків не виконував.

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 30.05.2025 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Згідно постанови судді, 19.05.2025 о 20:00 солдат ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби на території тимчасового базування підрозділу в/ч по пр. Свободи в м. Суми був виявлений з підозрою на перебування в стані алкогольного сп`яніння та доставлений до медичного закладу, згідно висновку КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» від 19.05.2025 № 1757 ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду в установлений законом спосіб, ОСОБА_2 та його захисник Зачепіло З. Я. в судове засідання не з`явились, від захисника Зачепіло З. Я. надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у її відсутність та у відсутність ОСОБА_2 , тому апеляційний суд вважає за необхідне здійснити розгляд апеляційної скарги у їх відсутність, оскільки це не суперечить вимогам ст. 268, 271 і 294 КУпАП і судовій практиці ЄСПЛ.

Перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.

Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії КИС № 1139 від 20.05.2025, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що військовослужбовець ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби на території в/ч перебував у стані алкогольного сп`яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та, крім протоколу, об`єктивно підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно яких при виконанні службових обов`язків на території тимчасового базування підрозділу в/ч військовослужбовець ОСОБА_2 знаходився з явними ознаками алкогольного сп`яніння, після чого був доставлений до медичного закладу, де у їх присутності було підтверджено перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння;

- висновком КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» № 1757 від 19.05.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння, згідно якого військовослужбовець ОСОБА_2 перебував на час обстеження у стані алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Процедура огляду військовослужбовців/військовозобов`язаних на стан алкогольного сп`яніння закріплена у ст. 266-1 КУпАП, «Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ від 12.01.2024 № 32.

Згідно визначеної процедури огляд військовозобов`язаних на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління ВСП у ЗСУ або командиром (начальником) в/ч (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Огляд проводиться: 1) уповноваженою посадовою особою – на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення – безпосередньо в органі управління, у в/ч (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов спеціальну підготовку (у разі незгоди військовозобов`язаного, резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця ЗСУ на проведення огляду на стан сп`яніння уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами) огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Підтвердження стану сп`яніння за результатами огляду та згода військовослужбовця з такими результатами є підставою для його притягнення до відповідальності згідно із законом. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд військовослужбовця/військовозобов`язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок. Висновок може бути оскаржений військовослужбовцем в установленому законодавством порядку. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно приписів п. 14 «Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду» лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд військовослужбовця складає за його результатами акт медичного огляду та висновок.

Доводи захисника у своїй апеляційній скарзі про перебування ОСОБА_2 на час складення протоколу на лікарняному, що унеможливлює виконання ним своїх службових обов`язків в цей час, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, а про те, що ОСОБА_2 на час вчинення правопорушення знаходився при виконання своїх службових обов`язків військовослужбовця свідчить той факт, що він виконував безпосередньо обов`язки військової служби, передбачені ч. 4 ст. 24 ЗУ від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», що знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду належними, достовірними, допустимими і достатніми доказами.

Крім того, при складанні протоколу ОСОБА_2 в своїх письмових поясненнях вказав, що зі змістом протоколу згоден, визнає свою вину в повному обсязі, а будь-яких заперечень щодо виконання ним військових обов`язків чи перебування його на стаціонарному лікуванні не зазначив.

Що стосується наданої захисником копії виписки із медичної картки хворого, то апеляційний суд не може прийняти її до уваги, оскільки ця інформація є вкрай неповною і не відповідає вимогам «Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого», а саме: не містить пунктів 7, 8, дати заповнення та підпису лікаря, який заповнив виписку на хворого, тому є недопустимим і недостовірним доказом. При цьому ОСОБА_2 не вказав, яким чином, він, будучи на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров`я, одночасно перебував 19.05.2025 близько 20:00 на території тимчасового базування підрозділу в/ч, а також що він робив на території розташування підрозділу.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП), тому послідовність викладення в диспозиціях наведених вище правових норм завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків.

Належна правова процедура – це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тобто імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини.

Відтак, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України, тому вирішуючи питання про вплив будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння на доказове значення отриманих у його результаті відомостей чи допущення недоліків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення (інших процесуальних документів) тощо, суддя повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень і недоліків на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні порушення/недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин саме ОСОБА_2 перебував на території підрозділу у тимчасовому місці його дислокації в умовах особливого періоду (воєнного стану) в стані алкогольного сп`яніння, так як будь-який наявний у справі обґрунтований сумнів був спростований фактами, встановленими в судовому засіданні на підставі належних, достовірних, допустимих і достатніх доказів.

Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 30.05.2025 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ЗАЧЕПІЛО З. Я. на цю постанову – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ю. Рунов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua