Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №686/6943/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/6943/26

Провадження № 33/820/628/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Грумінської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Грумінської Д.О. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665 грн 60 коп.

За постановою судді, 25 лютого 2026 року близько 10 год 58 хв ОСОБА_1 повторно протягом року, в порушення п. 2.1(а) Правил дорожнього руху України, на а/д М-30 Стрий-Ізварине 281 км, керував транспортним засобом «NISSAN X-TRAIL», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Грумінська Д.О. просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду від 12 березня 2026 року, вказану постанову скасувати та закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Уважала, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права.

Указувала, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для об`єктивного розгляду справи.

Звертала увагу на те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи судом першої інстанції. Жодних судових повісток чи повідомлень на його адресу не надходило, через що він взагалі не знав про наявність адміністративного провадження щодо нього, чим було грубо порушено його право на захист.

Окрім того, на думку захисника, сам протокол про адміністративне правопорушення без належного підтвердження іншими беззаперечними доказами та за умови порушення процедури його складання і неотримання особою його копії на місці зупинки, не може бути достатньою підставою для притягнення особи до відповідальності.

На переконання захисника, оскільки матеріали провадження сформовані з істотним порушенням гарантованих Конституцією України прав військовослужбовця на захист прямо під час їх оформлення, а копія протоколу йому не видавалася, наявні матеріали справи не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення правопорушення.

Таким чином, суд першої інстанції не надав жодної оцінки наведеним процесуальним порушенням, не перевірив дотримання працівниками поліції вимог ст.ст.254, 256 та 268 КУпАП під час складання протоколу, не встановив, чи було вручено його копію особі, яка притягається до адміністративної відповідальності та поклав зазначений протокол в основу висновку про винуватість.

Такий підхід суперечить вимогам ст.280 КУпАП щодо всебічного, повного й об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Ураховуючи наведене, на переконання сторони захисту, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Грумінську Д.О. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.

Оскільки участі в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 не брав та оскаржувана постанова не була отримана апелянтом вчасно, уважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду був пропущений з поважних причин за зазначених у апеляційній скарзі обставин та підлягає поновленню.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Доказами відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Указаних вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався повною мірою.

За змістом ч.5 ст.126 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч.ч.2 – 4 цієї статті.

Приписами ч.2 ст.126 КУпАП відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, ґрунтується на зібраних та досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.

Обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджені:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №600352 від 25 лютого 2026 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а саме керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом;

- відомостями з постанови серії ЕНА №5731953 від 16 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, відповідно до якої водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії;

- відеозаписом.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Апеляційний суд уважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

З огляду на наведене, суд уважає, що доводи апеляційної скарги захисника про те, що в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які би дозволили дійти висновку про настання події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, є безпідставними та спростованими.

Крім того, відомостями з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 16 вересня 2025 року за ч.2 ст.126 КУпАП підтверджено факт повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 відповідного порушення.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення права на захист слід зазначити таке.

Згідно з ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ, передбачених ст.126 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

За наявності відомостей про своєчасне сповіщення ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи (підписи у відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення), нез`явлення його без поважних причин до суду першої інстанції не перешкоджало розгляду справи в його відсутності.

Водночас, у процесі апеляційного розгляду ОСОБА_1 повністю забезпечено та відновлено його права, передбачені ст.268 КУпАП, серед іншого: давати пояснення, подавати докази, користуватися юридичною допомогою адвоката тощо.

Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення і в повному обсязі виконав вимоги ст.245 КУпАП.

Переконливих доводів у апеляційній скарзі чи в судовому засіданні апеляційного суду, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, не надано та не встановлено.

Обставини, які би виключали провадження в справі, відповідно до ст.247 КУпАП відсутні.

Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, немає.

Указані доводи спростовані зібраними та ретельно дослідженими доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах.

Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Підстави скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Грумінської Д.О. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Матущак М.С.