Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №448/182/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 448/182/24 Головуючий у 1 інстанції: Білоус Ю. Б.

Провадження № 33/811/1340/26 Доповідач в 2-й інстанції: Головатий В. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Мостиського районного суду Львівської області від 23 лютого 2024 року,

встановив:

вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі.

Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки розгляд справи проводився у його відсутності, він тривалий час перебував за межами території України, а про наявність оскаржуваної постанови він дізнався лише 19.05.2026 року.

Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, приходжу до висновку, що скаржнику слід відмовити в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернути подану ним апеляційну скаргу.

Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 665041 відносно ОСОБА_1 був складений 23.01.2024 року.

Як вбачається із вказаного протоколу, ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відносно останнього відбудеться у Мостиському районному суді Львівської області, що підтверджується його підписом у протоколі.

Розгляд справи було призначено на 23.02.2024 року. ОСОБА_1 в судове засідання суду першої інстанції не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце такого, що підтверджується повернутим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Так, оскаржувана постанова Мостиського районного суду Львівської області винесена 23 лютого 2024 року.

Розгляд справи проводився у відсутності ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції ОСОБА_1 подав 16.07.2026 року, тобто із пропущенням встановленого законом строку на більш, ніж два роки та чотири місяці.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року, викладеної у рішенні по справі «Пономарьов проти України», сторони по справі в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи, що з дня складання протоколу про адміністративне правопорушення до дня винесення оскаржуваної постанови пройшов один місяць, вважаю, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості дізнатися в суді першої інстанції про подальший перебіг відомого йому адміністративного провадження відносно нього.

Крім того, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повернутим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доводи апелянта про те, що він на момент вчинення правопорушення перебував за кордоном не заслуговують на увагу, оскільки за межі території України він виїхав саме 23.01.2024 року, тобто в день вчинення правопорушення, що підтверджується відмітками в паспорті для виїзду за кордон.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що місцем вчинення правопорушення є АДРЕСА_2 , тобто поблизу державного кордону України.

Відтак, апелянт не навів достатніх доказів на підтвердження того, що йому не було відомо про судове засідання у адміністративному провадженні відносно нього.

Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_1 було відомо про наявне відносно нього адміністративне провадження, та, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, вважаю, що наведені у апеляційній скарзі причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є неповажними, а тому у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити.

З наведених підстав апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Мостиського районного суду Львівської області від 23 лютого 2024 року слід повернути апелянту.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

в поновленні строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Мостиського районного суду Львівської області від 23 лютого 2024 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, повернути апелянту.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Головатий В. Я.