Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №453/1063/26 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №453/1063/26

Суддя: Партика І. В.

Справа № 453/1063/26 Головуючий у 1 інстанції: Микитин В.Я.

Провадження № 33/811/1247/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В, за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кручка Вадима Степановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Кручка Вадима Степановича на постанову Сколівського районного суду Львівської області від 9 липня 2026 року, щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 28 травня 2026 року близько 00:00 год. по автошляху Т-14-24 сполученням «Сколе-Славсько», що на ділянці у с. Гребенів Стрийського району Львівської області, керував належним ТзОВ «ЯВІР-2024» транспортним засобом марки «TOYOTA» моделі «HILUX», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9. ПДР України. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився у КНП «Сколівська центральна лікарня» Сколівської міської ради та стверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 28 травня 2026 року за № 41.

Не погоджуючись з даною постановою адвокат Кручок В.С., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує, що в медичному закладі належним чином не було проведено огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , лише проведено тестування на алкотестері.

Зазначає, що ОСОБА_1 заперечував вживання алкоголю, наголошував, що вживав лікарський препарат, який йому необхідний після перенесеного інфаркту.

Звертає увагу, що медичний огляд ОСОБА_1 було проведено до того як працівник поліції склав відповідне направлення.

Окрім того наголошує, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про виклик та допит лікаря, який проводив огляд ОСОБА_1 , чим порушено його право на захист.

Також, адвокат Кручок В.С. подав клопотання про виклик та допит свідка та дослідження відеозапису медичного огляду в судовому засіданні, а саме викликати та допитати лікаря –терапевта приймального відділення КНП «Сколівська центральна лікарня «Сколівської міської ради» ОСОБА_2 ..

В обґрунтування клопотання зазначав, що метою допиту лікаря є встановлення обставин, що мають істотне значення для справи, а саме перевірка достовірності відомостей, внесених до акту медичного огляду, усунення неточносте між його змістом та відеозаписом.

Розглянувши клопотання апелянта, про виклик лікаря ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу на підтримку доводів клопотання, апеляційний суд приходить до висновку, що подане клопотання не містить достатніх обґрунтувань щодо необхідності виклику зазначеного вище свідків, а саме лікаря –терапевта приймального відділення КНП «Сколівська центральна лікарня «Сколівської міської ради» ОСОБА_2 . Зважаючи, що матеріали справи містять достатні дані щодо обставин адміністративного правопорушення, яке мало місце 28 травня 2026 року, медичну документацію, окрім того до матеріалів справи долучено відеозапис, який є чіткими та зрозумілим, відтак суд не вбачає доцільності у виклику зазначеного свідка, а тому у задоволенні такого клопотання слід відмовити.

Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №677376 від 28 травня 2026 року (а.с. 3), відповідно до якого ОСОБА_1 , 28 травня 2026 року близько 00:00 год. по автошляху Т-14-24 сполученням «Сколе-Славсько», що на ділянці у с. Гребенів Стрийського району Львівської області, керував належним ТзОВ «ЯВІР-2024» транспортним засобом марки «TOYOTA» моделі «HILUX», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у КНП «Сколівська центральна лікарня» Сколівської міської ради та стверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 28 травня 2026 року за № 41.

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (різки запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, від якого він відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), з якого встановлено, що у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`янінням (різки запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя) у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, результат огляду позитивний 0,67 проміле;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 травня 2026 року (а.с. 6), з якого вбачається, що у водія ОСОБА_1 діагностовано стан алкогольного сп`яніння (0,67 проміле);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28 травня 2026 року (а.с. 7), в яких він зазначав, що не погоджується з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки вживав лікарський препарат «Ксарелто-20», що на його думку могло вплинути на показник;

- відеозаписом, долученим до матеріалів судової справи та дослідженим судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу «TOYOTA» моделі «HILUX», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , під час якого йому повідомлено про відеофіксацію, виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю) у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, надано герметично запаковану трубочку для проходження огляду, також роз`яснено про можливість проходження огляду в медичному закладі, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, після чого він виявив бажання пройти огляд в медичному закладі. У медичному закладі, ОСОБА_1 пройшов клінічне обстеження та тестування за допомогою газоаналізатора (результат 0,67 проміле), у зв`язку із чим лікарем було діагностовано стан алкогольного сп`яніння, після чого водій зазначив, що вживав лікарські препарати. Працівниками поліції, відсторонено водія від керування транспортним засобом, ознайомлено його з протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Згідно із ч. 1,2,3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до п. 1 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Пунктом 3 розділу I Інструкції, встановлено, що ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно із п. 5 розділу II Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Як встановлено з відеозапису, долученого до матеріалів справи, патрульні виявили у водія ознаки сп`яніння, у зв`язку із чим запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, роз`яснили порядок проходження такого огляду, повідомили за допомогою якого приладу буде проведено огляд на стан сп`яніння, після чого ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд в медичному закладі, у зв`язку із чим його було доставлено в медичний заклад, де було діагностовано лікарем стан алкогольного сп`яніння.

Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису події, всі дії працівників поліції та працівників медичного закладу відповідали вимогам ст. 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 та ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію».

Окрім того, апеляційний суд зазначає, що діагноз лікаря, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, встановлюється не тільки на підставі результатів тестування, а лікар звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак сп`яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, запах алкоголю з порожнини рота, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп`яніння.

Клінічні дані в поєднанні із результатом газоаналізатора дають можливість визначити, чи знаходиться людина в стані алкогольного сп`яніння.

Як вбачається з матеріалів справи лікарем було проведено клінічне обстеження водія ОСОБА_1 та проведено тестування за допомогою газоаналізатора, який показав позитивний результат 0.67 проміле.

У зв`язку із чим не заслуговують на увагу аргументи апелянта, що в медичному закладі не було проведено огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Твердження апелянта, що ОСОБА_1 заперечував вживання алкоголю, наголошував, що вживав лікарський препарат, який йому необхідний після перенесеного інфаркту, апеляційний суд розцінює критично, оскільки ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність також за керування транспортними засобами під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

З письмових пояснень водія ОСОБА_1 від 28 травня 2026 року (а.с. 7) вбачається, що він вживав лікарський препарат «Ксарелто-20». Даний препарат має незначний вплив на швидкість реакції, за наявності побічних ефектів керувати автомобілем заборонено, відповідно до інструкції для медичного застосування лікарського засобу «КСАРЕЛТО».

Доводи апелянта, що медичний огляд ОСОБА_1 було проведено до складання працівником поліції відповідного направлення, не спростовують встановлених обставин справи та не впливають на правову кваліфікацію його дій, оскільки направлення є процесуальним документом, який оформлються для проведення огляду, а не визначає його законність чи достовірність результатів. Якщо медичний огляд проведено уповноваженим медичним працівником у встановленому порядку, а його результати належним чином зафіксовані, дана обставина свідчить лише про можливий процедурний недолік в оформленні матеріалів працівниками поліції і не спростовує результатів медичного огляду, не ставить під сумнів факт встановленого стану алкогольного сп`яніння особи та не є підставою для зміни правової кваліфікації, чи звільнення від відповідальності водія.

Доводи апелянта, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про виклик та допит лікаря, який проводив медичний огляд ОСОБА_1 , чим нібито порушив право на захист, є безпідставними, оскільки сам по собі факт відмови у задоволенні клопотання не свідчить про порушення права на захист, оскільки суд не позбавив сторону захисту можливості подавати докази, заявляти клопотання та надавати свої пояснення, а прийняте процесуальне рішення було ухвалене в межах повноважень суду та належним чином мотивоване.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Кручка В.С. є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

у задоволенні клопотання адвоката Кручка Вадима Степановича про допит свідка ОСОБА_2 –відмовити.

Постанову Сколівського районного суду Львівської області від 9 липня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Кручка Вадима Степановича - без задоволення.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua