Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №310/3898/16-ц — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 21.07.2026 Справа № 310/3898/16-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУН 310/3898/16-ц Головуючий у І інстанції: Світлицька В.М.

Провадження № 22-ц/807/1482/26 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Полякова О.З.,

суддів Кочеткової І.В.,

Мінгазова Р.В.,

секретар Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Деменкової Євгенії Сергіївни – на ухвалу Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про заміну стягувача правонаступником, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович,

У С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду з заявою про заміну стягувача правонаступником.

В обґрунтування заяви зазначено, що 11.07.2016 Бердянський міськрайонний суд Запорізької області ухвалив рішення у справі №310/3898/16-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованості за кредитним договором № 500970430.

Ухвалою від 18.02.2021 Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у цій справі замінив сторону виконавчого провадження (стягувача) АТ «Альфа Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал».

13.09.2024 Жовтневий районний суд міста Запоріжжя постановив ухвалу, якою відновив втрачене судового провадження у вказаній цивільній справі.

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500970430.

Відповідно до пунктів 5.6.2 та 7.2 Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 Сторони в підтвердження виконання п. 7.1 договору уклали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України.

Також товариство зазначало, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до – 29.03.2022, а отже він не був пропущений станом на дату запровадження в Україні воєнного стану.

Посилаючись на означені обставини, ТОВ «Коллект Центр» просило суд замінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Коллект Центр» у виконавчому листі №310/3898/16-ц за позовом АТ «Альфа Банк», правонаступником якого виступає ТОВ «Вердикт Капітал» до Боржника 1 – ОСОБА_3 .

Ухвалою від 25 листопада 2025 року Олександрівський районний суд м. Запоріжжя задовольнив заяву.

Постановою від 10 лютого 2026 року Запорізький апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Деменкової Є.С., скасував ухвалу Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2025 року та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 03 квітня 2026 року Олександрівський районний суд м. Запоріжжя залишив без розгляду заяву ТОВ «Коллект Центр» про заміну стягувача правонаступником.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Деменкової Є.С. – подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у провадженні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя перебуває справа № 310/3898/16-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500970430 від 27.01.2015. У порушення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, під час розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цій же справі суд першої інстанції отримує заяву ТОВ «Коллект Центр» про заміну стягувача правонаступником і реєструє її в окреме провадження іншим складом суду, а не передає у провадження того судді, який вже розглядає цю справу.

Отже, суд першої інстанції порушив порядок визначення судді для розгляду справи. Проігнорувавши вимоги ст. 33, 36, 39 ЦПК України, суд першої інстанції безпідставно позбавив ОСОБА_1 права бути почутою судом та надати свої докази з приводу складу суду та з приводу залишення без розгляду заяви ТОВ «Коллект Центр» про заміну стягувача правонаступником.

Крім того, суд першої інстанції порушив порядок розгляду заяви, передбачений ст. ст. 182,183 ЦПК України, а також приписами ст. 442 ЦПК України, оскільки вирішив питання поза судовим засіданням без повідомлення учасників, що свідчить про порушення судом першої інстанції принципу змагальності, права на участь у розгляді, процесуального порядку, встановленого ЦПК України. Тобто, в цій ситуації суд першої інстанції не тільки «технічно» поза засіданням припинив розгляд заяви, без розгляду клопотання Алієвої М.М. про об`єднання проваджень в одне у справі № 310/3898/16-ц, а і порушив процесуальний механізм.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 – адвокат Деменкова Є.С. – наполягала на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні оскаржуваної ухвали та направленні справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представника заявниці, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до положень частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції взяв до уваги заяву ТОВ «Коллект Центр» від 31.03.2026 про залишення без розгляду заяви про заміну стягувача його правонаступником, при цьому керувався п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, відповідно до якої суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок таким, що суперечить процесуальному закону.

Так, згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Заміна сторони виконавчого провадження є різновидом процесуального правонаступництва.

Процедура заміни сторони виконавчого провадження чітко визначена у статті 442 ЦПК України.

Так, за змістом статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зауважує, що суд не має підстав для залишення без розгляду заяви про заміну сторони правонаступником, оскільки положеннями ст.442 ЦПК України передбачений її розгляд тільки по суті.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Згідно з частиною другою статті 211 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про місце, дату і час судового засідання.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси, або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

За змістом частини третьої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно.

Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зроблено висновок, що: «обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. […] У ситуації, коли суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторони, яка не була належним чином повідомлена про час та місце її розгляду, а суд апеляційної інстанції, повідомивши відповідну сторону належним чином, залишив таке рішення суду першої інстанції без змін, якщо такий учасник справи обґрунтовував свою апеляційну скаргу такою підставою, суд касаційної інстанції не може застосувати правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» (частина друга статті 410 ЦПК України). Тлумачення частини другої статті 410 ЦПК України свідчить, що: правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення; оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції; правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства».

Апеляційний суд встановив, що ухвала Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року постановлена не в судовому засіданні за відсутності учасників справи (а.с. 176), а матеріали справи не містять жодних доказів про призначення судового засідання та повідомлення заінтересованих осіб про дату, час та місце судового засідання.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8-12, 128-130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Отже, ухвала Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року постановлена поза судовим засіданням за відсутності учасників справи без належного їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, а висновок суду про можливість залишення заяви про заміну сторони правонаступником в порядку п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якою врегульовано питання про залишення без розгляду позовної заяви, порушує процедуру заміни сторони виконавчого провадження, що чітко визначена у статті 442 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року не можна вважати законною та обґрунтованою, її постановлено з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Деменкової Євгенії Сергіївни – задовольнити.

Ухвалу Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року в цій справі – скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 31 липня 2026 року.

Головуючий

Судді