Вирок від 26 липня 2026 р. у справі №607/18047/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2026 Справа №607/18047/25 Провадження №1-кп/607/631/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження №12025211040001377 від 02.08.2025 щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Тернопіль, громадянин України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, неодружений, має на утриманні неповнолітнього сина, 2009 року народження, солдат, радіотелефоніст відділення управління командира батальйону взводу зв`язку батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

установив:

відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) щодо своєї матері - ОСОБА_6 , з якою спільно проживає, пов?язаний спільним побутом і має взаємні права та обов?язки, що підтверджується постановами суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справах: № 607/17520/24 від 27.08.2024, № 607/18361/24 від 02.09.2024, № 607/1805/25 від 04.02.2025, № 607/27826/24 від 06.02.2025, № 607/6730/25 від 07.04.2025 та № 607/10568/25 від 24.06.2025, вчинив умисний злочин про життя та здоров`я особи за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , у порушення Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11.05.2011 р., вимог ст. 28 Конституції України, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно 26.07.2025 приблизно о 11:00, перебуваючи по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічних страждань, вчинив щодо своєї матері ОСОБА_6 психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні останньої, що призвело до психологічних страждань потерпілої, а також погіршило якість життя потерпілої, а саме: викликало в неї побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну напруженість, втому та негативні переживання. Ситуації психологічного насильства ОСОБА_5 щодо ОСОБА_6 стали для останньої психотравмувальними, погіршили її соціальне функціонування та якість життя та обумовили формування негативних психоемоційних переживань (моральних страждань).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю згідно обвинувачення. Підтвердив, що притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо матері. Також 26.07.2025 виражався щодо неї нецензурно під час конфлікту через те, що він просив останню частку майна після смерті батька записати на його сина. Пояснив, що на даний час з мамою вже не конфліктує. Кається у вчиненому.

У судових дебатах та в останньому слові просив суворо не карати.

Захисник у судових дебатах в цілому підтримала позицію прокурора щодо покарання. Просила суд врахувати те, що обвинувачений визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, є військовослужбовцем.

Прокурор, надавши під час судового розгляду докази, зібранні під час досудового розслідування, підтримав обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 126-1 КК України. У судових дебатах просив визнати його винуватим за вказаною статтею та призначити покарання у виді одного року пробаційного нагляду із призначенням обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України. Також, просив застосувати згідно ст. 91-1 КК України до обвинуваченого обмежувальний захід у виді направлення на проходження програми для кривдників на строк три місяці.

Потерпіла, будучи належним чином повідомленою про судове засідання, до суду не прибула та не подала жодних клопотань. Керуючись положеннями ст. 325 КПК України та відсутністю заперечень від сторін провадження, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності потерпілої.

Суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, доведена дослідженими в судових засіданнях доказами, із обсягом яких сторона захисту погодилася та які жодним чином не оспорювала, а саме:

- даними, що містяться у постанові судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.08.2024 №607/17520/24, згідно з якими ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме в тому, що 23.06.2024 приблизно о 20:30 він за адресою спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї матері ОСОБА_6 , а саме: висловлював словесні образи, що викликало в ОСОБА_6 побоювання за свою безпеку, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю;

- відомостями, що у постанові судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.09.2024 №607/18361/24, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП: 19.08.2024 о 18:00 в АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 вчинив щодо своєї матері ОСОБА_6 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного та економічного характеру, а саме: висловлював словесні образи, погрози та вимагав грошові кошти у розмірі 50 грн, чим порушив вимоги п. 3, 14, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;

- даними постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.02.2025 №607/1805/25, згідно з якими ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме у тому, що він 20.01.2025 приблизно о 12:00 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_6 , а саме висловлював словесні образи, погрожував фізичною розправою, чинив психологічний тиск, чим своїми діями порушив п.п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;

- відомостями, що у постанові судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.02.2025 №607/27826/24, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП: 11.12.2024, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , він вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 насильство в сім`ї, а саме, умисні дії психологічного характеру, які виразились в словесних образах, погрозах, приниженні, що викликало у ОСОБА_6 побоювання за свою власну безпеку, спричинили емоційну невпевненість, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю, чим порушив вимоги п.п. 3, 14 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;

- даними постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.04.2025 №607/6730/25, згідно з якими ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме у тому, що він 22.03.2025 приблизно о 21:33, перебуваючи за місцем спільного проживання у АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп`яніння вчиняв домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_6 , а саме ображав нецензурною лексикою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдав шкоди її психічному здоров`ю;

- відомостями, що у постанові судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.06.2025 №607/10568/25, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП: 10.05.2025 о 15:20 він, перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив стосовно своєї матері ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного та економічного характеру, зокрема виражався в її сторону нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, грубив, принижував, вимагав грошові кошти, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_6 ;

- даними висновку судово-психіатричного експерта № 663 від 21.08.2025, відповідно до яких ситуації психологічного домашнього насилля сином щодо ОСОБА_6 були для неї психотравмуючими, погіршували її соціальне функціонування та якість життя, обумовили формування негативних психоемоційних переживань (страждань).

Наведені докази оцінені судом як належні, допустимі, достовірні, а їх сукупність – достатньою, для визнання обвинуваченого винуватим поза розумним сумнівом у межах висунутого обвинувачення.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження, а саме повне визнання вини обвинуваченим; позиції сторін щодо покарання; відсутність обставин, які б обтяжували покарання; обставину, яка пом`якшує покарання – щире каяття; дані про особу обвинуваченого – раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, 2009 року народження, дільничним офіцером поліції характеризується з негативної сторони, на динамічному диспансерному спостереженні у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР не перебуває та за медичною допомогою до лікаря психіатра не звертався, згідно з висновком експерта № 664 від 21.08.2025 виявляє ознаки розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягають рівня хронічного психозу чи вираженого недоумства, є учасником бойових дій, проходить військову службу за мобілізацією на особливий період, та вважає за доцільне призначити обвинуваченому із альтернативних видів покарань покарання у виді пробаційного нагляду на мінімальний строк.

Таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_5 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.

Також, зважаючи на інтереси потерпілої, обставини цієї справи та особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне, відповідно до положень ст. 91-1 КК України, застосувати до ОСОБА_5 , як особи, яка вчинила домашнє насильство, обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок, передбачений п. 5 ч. 1 цієї статті.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Згідно з ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча суддяОСОБА_1