Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №591/4537/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/4537/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.

Номер провадження 33/816/1424/26 Суддя-доповідач Басова В. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Басова В.І.,з участю секретаря судового засідання Кравченко Д.І., захисника Лопаткіна О.В. (в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми, апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лопаткіна Олега Вікторовича на постанову судді Зарічного районного суду м. Сумивід 14 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 14 липня 2026 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за те, що він 17.04.2026 о 22-11 год у м. Суми по просп. Свободи, 4, керував т/з Renault Trucks, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестера Drager 6810 та прослідувати до медичного закладу КНП СОР ОКМЦСНЗ категорично відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Motorola Solutions VB400 471141, 471505. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП

Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_1 – адвокат Лопаткін О.В. звернувся до Сумського апеляційного суду з апеляційною скаргою яку повторно подав після її повернення, долучивши ордер та витяг з договору на підтвердження повноважень.

Просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14.07.2026 та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтовування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а також право особи на захист. Зазначає, що під час оформлення матеріалів працівниками поліції були допущені істотні порушення вимог КУпАП та відомчих інструкцій: протокол складався з порушеннями, його копію особі не вручали, направлення на медичний огляд не було належним чином оформлене, а первинний протокол був знищений поліцейськими.

Вказує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а погоджувався пройти його у закладі охорони здоров`я. Крім того, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, щодо нього мав застосовуватися спеціальний порядок огляду, передбачений ст. 266-1 КУпАП, який поліцейськими не був дотриманий.

На думку захисту, отримані докази є недопустимими, а вина особи не доведена поза розумним сумнівом, що суперечить вимогам Конституції України, КУпАП та практиці ЄСПЛ.

В судовому засіданні захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Лопаткін О.В. апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній. Просив скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах поданих доводів, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на належних, допустимих та достатніх доказах, які були безпосередньо досліджені судом та отримали належну оцінку відповідно до вимог ст. 251 КУпАП.

Як правильно встановив суд першої інстанції, 17 квітня 2026 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Trucks, мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Після роз`яснення працівниками поліції порядку проходження огляду на стан сп`яніння та наслідків відмови від такого огляду він категорично відмовився як від проведення огляду на місці з використанням спеціального технічного засобу Drager 6810, так і від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Такі обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан сп`яніння, відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, а також показаннями поліцейського ОСОБА_2 , які він надав суду першої інстанції, які є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та не містять істотних суперечностей.

Досліджений апеляційним судом відеозапис також підтверджує правильність висновків суду першої інстанції. На ньому зафіксовано, що після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння працівники поліції повідомили йому про необхідність пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров`я, роз`яснили порядок його проведення та наслідки відмови. Незважаючи на це, ОСОБА_1 чітко та однозначно відмовився від проходження огляду як за допомогою спеціального технічного засобу, так і в медичному закладі. Будь-яких неоднозначних висловлювань чи дій, які могли б свідчити про його згоду пройти огляд у встановленому законом порядку, відеозапис не містить.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 нібито не відмовлявся від проходження огляду, а погоджувався пройти його в закладі охорони здоров`я, є такими, що спростовуються сукупністю досліджених доказів, насамперед безперервною відеофіксацією події.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про істотні порушення під час оформлення адміністративних матеріалів.

Як убачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 643500 складено уповноваженою службовою особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Сам по собі факт того, що поліцейський помилково оформив інший примірник протоколу через технічну описку у формулюванні ("керуючи" замість "керував"), який у подальшому не використовувався, не свідчить про фальсифікацію матеріалів справи чи істотне порушення процедури, оскільки остаточний протокол містить усі передбачені законом відомості, а викладені у ньому обставини повністю підтверджуються іншими доказами.

Посилання захисника на те, що копію протоколу ОСОБА_1 не було вручено, не спростовує встановленого факту вчинення адміністративного правопорушення. При цьому матеріали справи не містять об`єктивних даних про те, що такі обставини фактично позбавили особу можливості реалізувати право на захист чи вплинули на правильність вирішення справи. Навпаки, ОСОБА_1 скористався правом на професійну правничу допомогу, його інтереси у суді представляв захисник, який брав участь у розгляді справи, надавав пояснення, заявляв клопотання та реалізував право на апеляційне оскарження постанови суду.

Безпідставними є також доводи щодо неналежного оформлення направлення на медичний огляд.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов`язок водія пройти огляд на стан сп`яніння виникає безпосередньо з вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху після законної вимоги поліцейського, а не з моменту оформлення чи вручення письмового направлення. Не підписання працівником поліції направлення в умовах, коли особа категорично відмовилася від проходження огляду та від поїздки до закладу охорони здоров`я, не може розцінюватися як таке процесуальне порушення, яке виключає відповідальність за відмову від проходження огляду.

Посилання апеляційної скарги про необхідність застосування до ОСОБА_1 як військовослужбовця порядку проходження огляду, визначеного ст. 266-1 КУпАП, також не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до положень ст. 266-1 КУпАП особливий порядок проведення огляду поширюється на військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів у випадках вчинення ними військових адміністративних правопорушень або правопорушень, розгляд яких здійснюється з урахуванням спеціального правового статусу таких осіб.

Натомість із матеріалів цієї справи вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції під час керування транспортним засобом на автомобільній дорозі загального користування як водій транспортного засобу, а не під час виконання обов`язків військової служби. Об`єктивна сторона інкримінованого йому правопорушення пов`язана виключно з порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та відмовою водія від проходження огляду, а тому правовідносини у цій справі регулюються положеннями ст. 266 КУпАП, а не ст. 266-1 КУпАП.

Апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у частині відмови від проходження огляду має формальний склад. Для настання адміністративної відповідальності достатньо встановлення факту законної вимоги поліцейського пройти огляд та відмови водія від його проходження у встановленому законом порядку. При цьому доведення фактичного перебування особи у стані алкогольного сп`яніння законом не вимагається.

Отже, твердження сторони захисту про недоведеність перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не впливають на правильність висновків суду щодо наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тим більше, що відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, переглянутим і апеляційним судом, підтверджується ствердна відповідь: «Так точно!» на запитання поліцейського: «Чи вживали ви сьогодні спиртні напої?», що було достатньою законною підставою в силу п. 2.5 ПДР, ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 вимагати проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про недопустимість доказів та недоведеність вини поза розумним сумнівом фактично зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, однак не містять посилань на такі істотні порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли б поставити під сумнів законність та обґрунтованість постанови суду.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про порушення принципу законності, права особи на захист чи недотримання встановленої законом процедури, що могли б бути підставою для скасування постанови, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно встановив фактичні обставини, дав належну правову оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права та не допустив істотних порушень процесуального закону, які могли б вплинути на правильність вирішення справи.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення, а постанова Зарічного районного суду м. Суми від 14 липня 2026 року - без змін.

Керуючись статтями 294, 295 КпАП України,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Лопаткіна Олега Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Зарічного районного суду м. Сумивід 14 липня 2026 року, залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Басова В. І.