Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №751/5086/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/5086/26

Провадження №1-кп/751/340/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 у режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12026270340000671 від 21 березня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, із неповною загальною середньою освітою, не працевлаштованого, неодруженого, без зареєстрованого місця проживання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 лютого

2022 року, з урахуванням ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 19 листопада 2024 року, за ч. 1 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 10 днів; вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04 листопада 2022 року, з урахуванням ухвали Богунського районного суду міста Житомира від

19 листопада 2024 року, за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого 06 січня 2026 року на підставі ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 29 грудня 2025 року умовно-достроково на строк 5 місяців 16 днів,

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2026 року о 17 годині 55 хвилин ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року

№ 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року

№ 2102-ІХ, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на теперішній час, знаходячись біля магазину «Аврора», розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 55-3, з метою протиправного збагачення, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу до місця розміщення велосипедів біля вказаного закладу торгівлі, таємно викрав велосипед марки «Sparto» моделі «Acute DD15», синьо-чорного кольору, із закритим типом рами, діаметром коліс 26 дюймів, вартістю 6 395 гривень 40 копійок, що належить ОСОБА_6 , чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 25 березня 2026 року, точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року

№ 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року

№ 2102-ІХ, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на теперішній час, знаходячись в під`їзді № 1 будинку за адресою: АДРЕСА_2 , з метою протиправного збагачення, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з-під міжповерхових сходів першого поверху вказаного будинку, таємно викрав велосипед марки «DISCOVERY», моделі «FLINT», блакитного кольору, зі звичайним типом рами, діаметром коліс 26 дюймів, вартістю 3 575 гривень, що належить ОСОБА_7 , чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Крім того, 26 березня 2026 року, точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на теперішній час, знаходячись біля під`їзду № 1 будинку за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд. 54, з метою протиправного збагачення, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед марки «Top Rider», моделі «611», чорного кольору з рожевими вставленнями, з жіночим типом рами, діаметром коліс 26 дюймів, вартістю 5 478 гривень, що належить ОСОБА_8 , чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 13 квітня 2026 року, точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року

№ 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року

№ 2102-ІХ, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на теперішній час, знаходячись біля відділення «Нова Пошта» № 10 за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд. 53, з метою протиправного збагачення, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно з-під металевого забору, який розташований поблизу вказаного поштового відділення, викрав електровелосипед марки «Формула», моделі «F1», чорного кольору, діаметром коліс 26 дюймів, вартістю 20 500 гривень, що належить ОСОБА_9 , чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.

Крім того, 18 квітня 2026 року, точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на теперішній час, знаходячись біля залізничного пішохідного мосту залізничної станції «Чернігів» зі сторони вул. Степана Бандери, буд. 63-А, з метою протиправного збагачення, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав самокат марки «Ninebot», моделі «Е2 Pro», чорного кольору, вартістю 11 627 гривень 04 копійки, що належить

ОСОБА_10 , чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілій на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та беззаперечно підтвердив обставини кримінального провадження, зокрема надав показання про те, що він у березні 2026 року проходив біля магазину «Аврора» по вул. Івана Мазепи в м. Чернігові та побачив не пристебнутий паском велосипед, чорно-синього кольору. Вирішив його викрасти, для чого сів на вказаний велосипед та поїхав. У подальшому вказаний велосипед здав до ломбарду на центральному базарі м. Чернігова за 1 700 гривень, які витратив на власні потреби.

Через кілька днів на просп. Перемоги в м. Чернігові гуляв з товаришами у знайомого. Коли уходили, то на першому поверсі будинку він під сходовим маршем помітив велосипед. Коли друзі пішли, він повернувся та викрав вказаний велосипед. У подальшому намагався здати викрадене до ломбарду, проте у нього не прийняли велосипед і він обміняв його на центральному базарі м. Чернігова на пляшку горілки.

Через день приблизно о 22 годині він повертався додому до знайомого, у якого інколи ночував, на вул. Івана Мазепи в м. Чернігові. По дорозі побачив велосипед, чорного кольору, який був пристебнутий паском до металевої труби. Він вирішив викрасти цей велосипед. Для цього він взяв у товариша дома ножиці по металу та, перерізавши пасок, викрав велосипед. Вказаний велосипед він заховав, а вранці попросив знайомого здати його до ломбарду. Отримані гроші витратив на власні потреби.

У квітні 2026 року він йшов з привокзального базару по вул. Івана Мазепи в м. Чернігові. Біля відділення «Нова пошта» помітив електровелосипед, чорного кольору, який вирішив викрасти. Для цього він ножицями по металу, які були при ньому, розрізав ланцюжок, яким був пристебнутий електровелосипед, сів на нього та поїхав. У подальшому продав вказаний електровелосипед на центральному базарі м. Чернігова, а отримані гроші витратив на власні потреби.

Через кілька днів, він йшов здавати металобрухт алюмінію на прийомний пункт. Коли повертався назад, то біля пішохідного мосту на залізничному вокзалі в м. Чернігові помітив самокат, який був погано пристебнутий до поручнів мосту, і вирішив викрасти його. Відірвавши від поручнів пасок, він сів на самокат та поїхав. Через кілька годин його зустріли працівник поліції та власник самокату. Вказаний самокат він повернув.

Обвинувачений ОСОБА_4 погодився з переліком викраденого майна і наведеною в обвинувальному акті вартістю цього майна за всіма епізодами вчинених кримінальних правопорушень.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що щиро розкаюється у вчиненому і просить його суворо не карати, має намір піти служити до Збройних Сил України і поступово компенсувати потерпілим заподіяну шкоду.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду кримінального провадження, у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви про проведення судового провадження без їх участі (а.с. 63-67). За таких обставин, суд прийняв рішення про проведення судового розгляду за відсутності потерпілих.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють обставини кримінального провадження і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції останнього, за згодою всіх учасників процесу, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням процесуальних документів щодо руху кримінального провадження, доказів на підтвердження процесуальних витрат і речових доказів, а також матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у кримінальному провадженні. Судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому розгляд кримінального провадження проводився щодо обвинуваченого ОСОБА_4 в межах пред`явленого йому обвинувачення. За встановлених обставин, оцінюючи зібрані докази, суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Європейський Суд з прав людини також неодноразово зазначав у своїх рішеннях про те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання – конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила кримінальне правопорушення, залежно від особливостей цього кримінального правопорушення і його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому

ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, конкретні обставини його вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, дані про особу ОСОБА_4 , який раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення аналогічного злочину проти власності, будучи звільненим умовно-достроково, знову вчинив крадіжки чужого майна, 23 лютого

2026 року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває,

07 листопада 2020 року та 10 лютого 2026 року звертався до лікаря-нарколога КНП «Чернігівська психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради з приводу діагнозу: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіноїдів, гостра інтоксикація неускладнена.

Встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного призначення покарання, тому суду необхідно всебічно досліджувати матеріали провадження щодо наявності таких обставин і у вироку наводити мотиви прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Так, щире каяття засвідчує критичну оцінку винним вчиненого ним злочину, співчуття до потерпілих, прагнення зменшити негативні наслідки його протиправної поведінки. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав свою провину і розкаявся і вчиненому, надавши критичну оцінку своїм вчинкам. Повідомив суду про те, що має намір служити в Збройних Сила України і поступово відшкодувати потерпілим заподіяну шкоду.

Під активним сприянням розкриттю злочину необхідно вважати надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення злочину, майна здобутого злочинним шляхом або ж допомога у розшуку цього майна.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав про те, що в ході досудового розслідування він детально розповів про обставини вчинення всіх кримінальних правопорушень, у тому числі в ході проведення слідчого експерименту.

Вказані обставини також підтвердила сторона обвинувачення.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено

За таких обставин, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахувавши ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вбачає підстави для призначення покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 81 КК України, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком (ч. 4 ст. 71 КК України).

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04 листопада 2022 року, з урахуванням ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 19 листопада

2024 року, за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 29 грудня 2025 року ОСОБА_4 звільнено від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі умовно-достроково на строк 5 місяців 16 днів.

За таких обставин, суд вважає, що остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 листопада 2022 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових товарознавчих експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 50, 65-67, 71, 81, 185 КК України, статтями 2, 94, 100, 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382, 392-395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 листопада 2022 року, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання ОСОБА_4 зарахувати попереднє ув`язнення з 29 квітня 2026 року (момент фактичного затримання) по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових товарознавчих експертиз в сумі 1 832 гривні 26 копійки (висновок експерта № 161/26-24 від 24 березня 2026 року), в сумі 1 832 гривні 26 копійки (висновок експерта № 228/26-24 від 24 квітня 2026 року), в сумі 2 748 гривень 06 копійок висновок експерта № 251/26-24 від 30 квітня 2026 року), в сумі 2 748 гривень 06 копійок висновок експерта № 252/26-24 від 30 квітня 2026 року), в сумі 2 748 гривень 06 копійок висновок експерта № 253/26-24 від 30 квітня 2026 року), а всього в сумі 11 908 гривень 26 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні: - велосипедний замок залишити потерпілому ОСОБА_9 за належністю;

- самокат марки «Ninebot», моделі «Е2 Pro», чорного кольору, залишити потерпілій ОСОБА_10 за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1