Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №521/4344/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/4344/26

Номер провадження № 2-а/521/104/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд, у складі:

Головуючого судді м Ганошенка С.А.

за участі секретаря судового засідання Папінян В.В., І

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду у м. Одесі справі за матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0860/UA500000/2025 від 12.03.2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Одеської митниці про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил № 0860/UA500000/2025.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що 24.12.2025 року приблизно о 14 годині позивач прибув до зони діяльності відділу митного оформлення № 5 пункту пропуску «Орлівка» митного посту «Придунайський» Одеської митниці в напрямку «виїзд з митної території України» на автомобілі «RENAULT TRAFIC» д.н. НОМЕР_1 та прямував з України до Республіки Болгарія. Формою проходження митного контролю позивач зазначає, що одразу обрав проїзд через смугу руху «червоний коридор», оскільки мав грошові кошти, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення без письмового декларування, а саме 60 100,00 Євро, 25 100, 00 доларів США, на загальну вартість 3 543 496, 16 грн. ОСОБА_1 зазначає, що при заїзді на смугу руху «червоний коридор» відділу митного оформлення № 5 пункту пропуску «Орлівка» митного посту «Придунайський» Одеської митниці, позивач навіть не встиг вийти з автомобілю та почати заповнювати декларацію, як до нього одразу підійшли співробітники митниці та вирішили, що останнім порушено вимоги Митного кодексу України, про що складено протокол про порушення митних правил № 0860/UA500000/2025. 12.03.2026 року заступником начальника Одеської митниці була розглянута адміністративна справа, та призначено стягнення в вигляді штрафу у розмірі 20% суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення без письмового декларування на суму 708 699,23 грн. Разом з тим, позивач зазначає, що останній не був повідомлений та через це присутнім при розгляд митної справи, не знав про наявність такої справи, був позбавлений права надати свої пояснення та заперечення представникам митниці, а про винесену постанову дізнався лише після її отримання. Вважаючи постанову незаконною та необґрунтованою, позивач просить суд її скасувати.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 24.03.2026 року позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 02.04.2026 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0860/UA500000/2025 від 12.03.2026 року в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали від 02.04.2026, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

08.04.2026 року представником відповідача – Ревенко Т.А. через підсистему «Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позову, а постанову Одеської митниці від 12.03.2026 №0860/UA500000/2025 залишити без змін. Щодо обставин справи, представник зазначає, що 24.12.2025 року о 14 годині 18 хвилин в зону діяльності відділу митного оформлення №5 пункту пропуску «Орлівка» митного поста «Придунайський» Одеської митниці в напрямку руху «виїзд з митної території України» прибув автомобіль марки «RENAULT TRAFIC», державний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна, який прямував з України (м. Одеса) до Болгарії, під керуванням водія громадянина України ОСОБА_1 , який прямував сам. Формою проходження митного контролю водій вказаного автомобіля, громадянин України ОСОБА_1 обрав проїзд через смугу руху «червоний коридор» та надав контрольний талон для проходження митного контролю по смузі руху «червоний коридор». Під час здійснення митного контролю та усного опитування водія вказаного автомобіля, громадянина України ОСОБА_1 , він заявив про наявність у нього особистих речей та фінансових коштів в межах, дозволених для переміщення, а також повідомив про відсутність товарів та предметів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, тобто своїми діями засвідчив факт, що мають юридичне значення. На підставі оцінки та аналізу ризиків, у зв`язку з підозрою щодо можливості переміщення громадянином України ОСОБА_1 товарів та предметів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню митними платежами, підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також фінансових коштів в межах, які перевищують дозволених для переміщення без письмового декларування, було здійснено поглиблений митний огляд вказаного транспортного засобу – автомобіля марки «RENAULT TRAFIC», державний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_4 , країна реєстрації Україна, багажу та особистих речей водія. В ході проведення митного огляду особистих речей водія, громадянина України ОСОБА_1 , в його особистій сумці серед інших переміщуваних ним предметів, без ознак приховування від митного контролю та без застосування технічних засобів митного контролю було виявлено іноземну валюту в розмірі 60 100,00 (шістдесят тисяч сто) Євро та 25 100,00 (двадцять п`ять тисяч сто) доларів США. За результатами митного огляду було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500420/2025/002366 від 24.12.2025. Відповідно до отриманих пояснень від громадянина України ОСОБА_1 встановлено, що кошти належать третій особі. Підтвердження зняття готівкових коштів з банківського рахунку відсутні. Смугу руху «Червоний коридор» обрано виключно через те, що прямував на вантажному транспортному засобів, наміру декларувати коштів не було. Митну декларацію на вивезення валюти в еквіваленті понад 10 000 Євро громадянин України ОСОБА_1 не надав. Таким чином, гр. України ОСОБА_1 вчинив недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення без письмового декларування, а саме 50 100,00 (п`ятдесят тисяч сто) Євро, що згідно курсу НБУ станом на дату переміщення (1 Євро – 49,6363 грн) становить 2 486 778,63 грн (два мільйони чотириста вісімдесят шість тисяч сімсот сімдесят вісім гривень шістдесят три копійки) та 25 100 (двадцять п`ять тисяч сто) доларів США, що згідно курсу НБУ станом на дату переміщення (1 долар США – 42,1003 грн) становить 1 056 717,53 грн. (один мільйон п`ятдесят шість тисяч сімсот сімнадцять гривень п`ятдесят три копійки). Загальна вартість безпосередніх предметів порушення митних правил в еквіваленті становить 3 543 496,16 грн (три мільйони п`ятсот сорок три тисячі чотириста дев`яносто шість гривень, 16 коп). За вказаних обставин, на підставі ст. ст. 459, 494 МК України посадовою особою митниці у відношенні громадянина України ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0860/UA500000/2025 від 24.12.2025 за ознаками ч. 1 ст. 471 МК України.

Окремо представник відповідача зазначає, що протокол про порушення митних правил складено за присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, гр. ОСОБА_2 , а про дату та час розгляду справи гр. ОСОБА_1 повідомлено листом Одеської митниці від 11.02.2026 № 7.10-5/20-01/10/1860, що був направлений за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, матеріалами справи про порушення митних правил № 0860/UA500000/2025 доведена вина ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 471 МК України.

В судові засідання позивач та його захисник, не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні з адміністративним позовом не погодилась, просила відмовити у його задоволенні.

Вивчивши та дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд виснує наступне.

Як встановлено дослідженими по справі доказами, 24.12.2025 року старшим державним інспектором оперативного відділу № 4 управління боротьби з порушеннями митних правил Одеської митниці складено протокол про порушення митних правил №0860/ UA500000/2025 відносно ОСОБА_1

12.03.2026 року заступником начальника Одеської митниці стосовно позивача винесено постанову у справі про порушення митних правил №0860/UA500000/2025, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 471 МК України.

Відповідно до вказаної постанови, в ході проведення митного огляду особистих речей водія, громадянина України ОСОБА_1 , в його особистій сумці серед інших переміщуваних ним предметів, без ознак приховування від митного контролю та без застосування технічних засобів митного контролю було виявлено іноземну валюту в розмірі 60 100,00 (шістдесят тисяч сто) Євро, що згідно курсу НБУ, станом на дату перетину кордону (1 Євро – 49,6363 грн), становить 2 983 141,63 грн (два мільйони дев`ятсот вісімдесят три тисячі сто сорок одна гривня шістдесят три копійки ) (1 Євро – 49,6363 грн) та 25 100,00 (двадцять п`ять тисяч сто) доларів США, що згідно курсу НБУ станом на дату перетину кордону (1 долар США – 42,1003 грн) становить 1 056 717,53 грн (один мільйон п`ятдесят шість тисяч сімсот сімнадцять гривень п`ятдесят три копійки). За результатами митного огляду було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500420/2025/002366 від 24.12.2025. Виявлена іноземна валюта переміщувалась громадянином України ОСОБА_1 без ознак приховування від митного контролю та її виявлення не було ускладнене у будь-який спосіб. Доступ до неї нічим не утруднювався та став можливим після огляду салону автомобіля, багажу та особистих речей водія та пасажирів без застосування технічних засобів митного контролю. Відповідно до отриманих пояснень від громадянина України ОСОБА_1 встановлено, що кошти належать третій особі. Підтвердження зняття готівкових коштів з банківського рахунку відсутні. Смугу руху «Червоний коридор» обрано виключно через те, що прямував на вантажному транспортному засобів, наміру декларувати коштів не було. Митну декларацію на вивезення валюти в еквіваленті понад 10 000 Євро громадянин України ОСОБА_1 не надав.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частиною першою статті 486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За змістом ч.1 ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 статті 471 МК України встановлює відповідальність за недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування.

За вчинення такого правопорушення передбачене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.

Відповідно до примітки до статті 471 МК України недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).

Згідно із ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.

Статтею 365 МК України передбачено, що громадяни за умови дотримання вимог МК України та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України.

Відповідно до ч. 4 ст. 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Декларування здійснюється шляхом подання заяви за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ч. 1 ст. 257 МК України).

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 4 МК України встановлено, що до валютних цінностей відноситься, в тому числі, іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу.

Також, пунктом 57 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що до товарів також відносяться валютні цінності.

Згідно з частиною 3 статті 197 МК України переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про валюту і валютні операції».

Частиною 1 статті 8 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» визначено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 000 Євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 8 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» визначено, що порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.

Відповідно до пункту 5 «Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 3, фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10 000 Євро, без письмового декларування митному органу.

Пунктом 6 постанови Національного банку України від 02.01.2019 № 3 «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей» визначено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Згідно з п. 18 постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», фізичні особи-резиденти здійснюють валютні операції з транскордонного переміщення валютних цінностей шляхом їх вивезення/пересилання за межі України в загальній сумі, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 Євро, на підставі документів, що підтверджують:

1) зняття цією фізичною особою готівки з власних рахунків у банках і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро;

2) придбання цією особою банківських металів у банках та/або Національному банку виключно на ту суму, що перевищує на день вивезення/пересилання в еквіваленті 10 000 євро.

Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.

Отже, за змістом вищенаведених норм МК України вважається, що якщо переміщувана сума валюти дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют НБУ на дату переміщення, то вона підлягає обов`язковому письмовому декларуванню.

Факт переміщення ОСОБА_1 24.12.2025 року через митний кордон України в напрямку «виїзд» 60 100,00 Євро та 25 100,00 дол. США, що перевищує еквівалент 10 000,00 євро, підтверджується матеріалами справи про порушення митних правил та стороною позивача не заперечується.

Дії та поведінка позивача з огляду на неповідомлення посадовій особі митниці суми переміщуваної нею валюти виключає усне декларування ним цієї валюти та взагалі його наміри на декларування валюти у встановленому порядку.

Разом з тим, суд критично оцінює доводи позивача про бажання задекларувати валютні цінності, у зв`язку з наявними письмовими поясненнями позивача від 24.12.2025 року в матеріалах справи про порушення митних правил, в яких він зазначає, що про наявні грошові кошти ним було повідомлено представників митного органу вже при здійсненні огляду транспортного засобу; про обов`язок декларування валютних цінностей, що перевищують еквівалент в 10 000Євро не знав та документів про підтвердження зняття валютних коштів з банківських рахунків не мав. Також повідомлено, що наміру декларувати будь-що в нього не було.

Стосовно доводів позивача щодо неналежного, на його думку, повідомлення про справу про порушення митних правил, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.494 МК України протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про порушення митних правил складено за присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, гр. ОСОБА_2 , що підтверджується проставленим особистим підписом громадянина безпосередньо у протоколі про порушення митних правил № 0860/UA500000/2025 від 24.12.2025, в тому числі в графі «примірник протоколу отримано».

Тобто, відповідно до положень статті 494 МК України протокол про порушення митних правил №0860/UA500000/2025 вручено та особа поінформована про наявність справи про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Суд відхиляє доводи позовної заяви про неналежне сповіщення останнього про дату та час розгляду справи, у зв`язку з наступним:

листом Одеської митниці від 11.02.2026 № 7.10-5/20-01/10/1860 гр. ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи повідомлено, що був направлений за адресою: АДРЕСА_1 .

03.03.2026 вказаний лист повернуто на адресу Одеської митниці у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією поштового відправлення наявного в матеріалах адміністративної справи.

Тобто, митним органом правомірно розглянуто справу за відсутності особи, що притягається до відповідальності, та прийнято оскаржувану постанову, примірник якої направлено позивачу 12.03.20236 року.

Положеннями частин 1-2, 4 статті 526 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.

Митним органом вищевказані документи направлялись рекомендованою кореспонденцією на адресу, заявлену самостійно позивачем.

Суд зазначає, що направлення позивачу листа щодо розгляду справи на заявлену ним адресою є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку митного органу.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 19.03.2023 у справі №911/3142/19.

Суд також враховує, що у справі ЄСПЛ Mykhaylo Mykhaylovych VASYLKIV against Ukraine (30.04.2025) Суд констатував, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує національні органи влади забезпечувати бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути відповідальними за ненадіслання заявнику відповідних документів.

Резюмуючи усе вищевикладене, суд вважає, що постанова Одеської митниці від 12.03.2026 року №0860/UA500000/2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.471 МК України є законною, обґрунтованою та прийнятою в порядок і спосіб, передбачені законом, а тому підстави для її скасуванні відсутні.

Ухвалюючи судове рішення, суд керується ст. 246 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.

За таких обставин, суд доходить висновку про правомірність винесення оскаржуваної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 471 МК України, розмір накладеного стягнення відповідає санкції статті.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Керуючись ст. 5, 8, 9, 72-74, 77, 90, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №0860/UA500000/2025 від 12.03.2026 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення було виготовлено та підписано суддею 31.07.2026 року.

Суддя: Сергій ГАНОШЕНКО